Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №761/9102/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9102/26

Провадження № 3/761/2617/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Шевченківського УП ГУНП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 185 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 742166, 26.02.2026 року о 11:50 год. за адресою: м.Київ, вул.Дегтярівська, 53А, гр. ОСОБА_1 , вчинив злісну непокору законній вимозі працівника поліції, що виражалася у відмові пред`явити документи, що засвідчує його особу в категоричній формі та намагався втекти.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 185 КУпАП.

23.03.2026 року від адвоката Невкритого В.Ю. надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 пред`явив документ, що посвідчує особу у застосунку "ДІЯ".

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД № 742166 від 26.02.2026, протокол про адміністративне затримання Серії АА №131916, рапорт від 26.02.2026, пояснення ОСОБА_1 , відеозапис, вважаю, що відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 185 КУпАП, з огляду на таке.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин по справі.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Згідно із ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 185 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.

Об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення полягає у злісній непокорі, тобто відмові виконати наполегливі, неодноразово повторені законні розпорядження або вимоги працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків.

Кваліфікуючою ознакою цього адміністративного правопорушення визначають спосіб його вчинення злісність непокори, що є відмовою від виконання наполегливих, неодноразово повторених проте в той же час законних вимог чи розпоряджень поліцейського під час виконання ним службових обов`язків або відмова, виражена в зухвалій формі, яка свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

При цьому, на наявність складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, в діях особи впливає не лише вимога, яка була поставлена працівниками поліції, але і у зв`язку з чим вона висувалась.

Отже, для того, щоб притягнути особу до відповідальності за ст. 185 КУпАП, необхідно, щоб були: законне розпорядження або вимога працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків, злісна непокора порушника.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб`єктом правопорушення може бути особа, яка досягла 16 років.

В протоколі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП зазначено, що останній не виконав законну вимогу поліцейського, а саме: відмовився пред`явити документ, що посвідчує його особу.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що Поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках:

1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених;

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

3) якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;

4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;

5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;

6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення.

З відеозапису вбачається, що на вимогу поліцейського ОСОБА_1 пред`явив документи за допомогою застосунку "ДІЯ", що спростовує обставини, викладені у протоколі.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" Е-паспорт і е-паспорт для виїзду за кордон формуються за бажанням особи, на ім`я якої оформлено паспорт громадянина України у формі картки або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, оформлені із застосуванням засобів Реєстру, та використовуються на території України для посвідчення особи та підтвердження громадянства, надання адміністративних та інших послуг, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. Е-паспорт і е-паспорт для виїзду за кордон пред`являються особою замість та без додаткового пред`явлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, документів (відомостей, даних) про реєстраційний номер облікової картки платника податків, про місце проживання. Е-паспорт і е-паспорт для виїзду за кордон формуються безоплатно. Електронні копії е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон можуть подаватися та застосовуватися у таких самих випадках, коли законодавством передбачено подання та застосування копій паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Суддя розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення і згідно із КУпАП не повноважний виходити за його межі.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов`язку на суд не допускається.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 року (заява №36673/04) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд немає права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Виходячи з практики застосування Європейським судом Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.

Отже, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Склад правопорушення це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Відповідно до ч. 3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи.

Таким чином, надаючи оцінку усім доказам у справі, зокрема, відеозапису із місця події, враховуючи імперативні норми ст.62 Конституції України, доходжу до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, вважаю, що є підстави для застосування положень п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, тобто для закриття провадження в справі за відсутністю в діях особи складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

На підставі ст.ст. 245, 247, 252, 253, 279-280 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА