Вирок від 21 червня 2026 р. у справі №756/10447/26 — Оболонський районний суд міста Києва

22.06.2026 Справа № 756/10447/26

Справа № 756/10447/26

№ 1-кп/756/1626/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене 04 червня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105050000477, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в селі Горбове Куликівського району Чернігівської області, громадянин України, офіційно не працевлаштований, не одружений, здобув середню освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- 19.12.2018 вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області за ч. 1 ст. 152 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі, за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі; звільнений 10.07.2020 у зв`язку з відбуттям строку покарання;

- відносно якого 29.04.2026 направлено обвинувальний акт до Оболонського районного суду міста Києва за ч. 1 ст. 309 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-

УСТАНОВИВ:

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальний проступок за наступних обставин.

Так, встановлено, що 03.06.2026 приблизно о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_3 , діючи в порушення ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, згідно з якою обіг особливо небезпечної психотропної речовини PVP заборонено, знаходився за адресою: місто Київ, вул. Героїв полку «Азов», 6, де, перебуваючи біля озера «Кирилівське», на землі під деревом побачив згорток ізоляційної стрічки чорного кольору. Підійшовши та піднявши вказаний згорток і розкривши його, ОСОБА_3 побачив усередині поліетиленовий зіп-пакет із кристалоподібною речовиною світло-бежевого кольору. Оскільки останній раніше вживав незаконні в обігу речовини, він відразу усвідомив, що вмістом вказаного поліетиленового зіп-пакета є особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - PVP, унаслідок чого у ОСОБА_3 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на незаконне безоплатне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини для власного вживання без мети збуту.

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, ОСОБА_3 помістив вказаний згорток ізоляційної стрічки чорного кольору, усередині якого знаходився поліетиленовий зіп-пакет із кристалоподібною речовиною світло-бежевого кольору, до власної наплічної сумки, котра була при ньому в той час, тим самим незаконно безоплатно придбав та почав зберігати при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, для власного вживання без мети збуту.

Однак цього ж дня, тобто 03.06.2026, приблизно о 17 годині 08 хвилин, перебуваючи за адресою: місто Київ, вул. Героїв полку «Азов», 6, ОСОБА_3 був зупинений працівниками поліції. На запитання працівників поліції щодо наявності у ОСОБА_3 заборонених засобів чи речовин останній повідомив, що у власній наплічній сумці зберігає згорток ізоляційної стрічки чорного кольору, усередині якого знаходиться поліетиленовий зіп-пакет з вмістом особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, - PVP, яку він зберігає для власного вживання без мети збуту. Відразу після цього на місце події було викликано СОГ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, після приїзду якої 03.06.2026 за адресою: місто Київ, вул. Героїв полку «Азов», 6, у присутності двох понятих ОСОБА_3 самостійно дістав з власної наплічної сумки, котра була при ньому в той час, та надав для огляду і вилучення згорток ізоляційної стрічки чорного кольору, усередині якого знаходився поліетиленовий зіп-пакет з вмістом особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, - PVP, яку останній незаконно безоплатно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.

Вилучена у ході слідчої дії кристалоподібна речовина містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP. Маса PVP в речовині становить 0,615 г, що відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що знаходяться в незаконному обігу» становить більш ніж невеликий розмір.

PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» («Список № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І») є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини, без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, дослідивши обвинувальний акт та додані матеріали кримінального провадження за № 12026105050000477 від 04.06.2026, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, за ознаками - «незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, без мети збуту».

Частиною 2 ст. 382 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Обвинувачений ОСОБА_3 був представлений захисником - адвокатом ОСОБА_4 , надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, обвинуваченому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Обставини вчинення кримінального правопорушення підтверджуються належними та допустимими доказами, зібраними під час досудового розслідування, оцінку яким надано судом.

ОСОБА_3 в поданій заяві фактичні обставини вчинення проступку не оспорює, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту матеріалами провадження підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, відповідно останнього слід визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку за частиною 1 статті 309 КК України за ознаками - «незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, без мети збуту».

Згідно з частиною 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами статей 65-67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, ставлення до скоєного, яке полягає у щирому каятті, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше судимий, має непогашену в установленому законом порядку судимість за вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19.12.2018, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, офіційно не працевлаштований, за даними наявної документації наразі на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання, судом визнається щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України, судом визнається рецидив кримінальних правопорушень. Відповідно до ст. 34 КК України рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення. Інкримінований ОСОБА_3 кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, є умисним та вчинений ним за наявності непогашеної в установленому законом порядку судимості за умисні кримінальні правопорушення за вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19.12.2018, що утворює рецидив кримінальних правопорушень.

Суд уважає, що підстави застосування положень статей 69, 69-1, 75 КК України при призначенні покарання - відсутні.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

Згідно зі ст. 50, 65 КК України покарання на меті має не тільки кару, а й виправлення засуджених; особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

З урахуванням наведених обставин по справі, тяжкості вчиненого кримінального проступку, ставлення обвинуваченого до скоєного, яке полягає у щирому каятті, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, відсутності завданої матеріальної шкоди, даних про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше судимий, має непогашену в установленому законом порядку судимість за вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19.12.2018, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, офіційно не працевлаштований, за даними наявної документації наразі на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, за наявності обставини, що пом`якшує покарання, та обставини, що обтяжує покарання, - рецидиву кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

Суд, керуючись ст. 65 КК України, вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у провадженні не заявлений.

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід не обирати.

Процесуальні витрати у провадженні, а саме: витрати на проведення експертизи матеріалів, речовин і виробів № СЕ-19/111-26/30512-НЗПРАП від 10.06.2026 у сумі 3 850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, зокрема:

- кристалоподібну речовину світло-бежевого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, масою 0,615 г, у первинному пакуванні в опечатаному пакеті з полімерного матеріалу білого кольору з пояснювальними написами «Україна МВС ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА» № 6633383, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Оболонського УП ГУНП у м. Києві, - слід знищити.

Керуючись ст. 50, 51, 61, 65, 66, 67, 72 КК України, ст. 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

Строк відбування покарання у виді обмеження волі ОСОБА_3 обчислювати з дня прибуття та постановки засудженого на облік у виправному центрі.

Запобіжний захід не обирати.

Процесуальні витрати на проведення експертизи № СЕ-19/111-26/30512-НЗПРАП від 10.06.2026 у сумі 3 850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок, відповідно до ст. 124 КПК України, стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Речовий доказ:

- кристалоподібну речовину світло-бежевого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, масою 0,615 г, у первинному пакуванні в опечатаному пакеті з полімерного матеріалу білого кольору з пояснювальними написами «Україна МВС ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА» № 6633383, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Оболонського УП ГУНП у м. Києві, - знищити.

Матеріали кримінального провадження № 12026105050000477 залишити при матеріалах справи № 756/10447/26, провадження № 1-кп/756/1626/26.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання його копії.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1