Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №756/13362/25 — Оболонський районний суд міста Києва

10.03.2026 Справа № 756/13362/25

№ 756/13362/25

П О С Т А Н О В А

іменем України

10 березня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Дев`ятко В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

10 серпня 2025 року, близько 02 год. 10 хв., ОСОБА_1 , у м. Києві по просп. Володимира Івасюка, 2-Д, керував автомобілем марки «Opel», моделі «Vectra», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Dr?ger Alcotest 6820» № ARHK-0565, що зафіксовано технічним засобом відеозапису (нагрудна камера патрульного поліцейського № 472008, 477750). Результат тестування на алкогольне сп`яніння ОСОБА_2 - 1.32 ‰.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення не визнав, оскільки не перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Бойко Є.В. наголошував, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, оскільки вживав незначну кількість алкоголю (дві пляшки пива) напередодні у денний час, а до моменту керування транспортним засобом пройшов значний проміжок часу.

Крім того, захисник звертає увагу на недотримання вимог щодо належного використання спеціального технічного засобу, а саме: відсутність підтвердження належного сервісного обслуговування приладу Drager Alcotest 6820 уповноваженими суб`єктами;

- сумніви щодо використання оригінального сертифікованого мундштука, що є складовою частиною вимірювальної системи;

- відсутність підтвердження відповідності використаних витратних матеріалів вимогам технічного регламенту.

Захисник також зазначає, що такі обставини можуть впливати на достовірність результатів вимірювання та свідчать про недопустимість отриманого доказу.

Окрім цього, посилається на практику ЄСПЛ та принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У зв`язку з викладеним захисник просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши пояснення ОСОБА_3 , позицію адвоката Бойка Є.В., вивчивши та дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами та іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 підтверджується даними, що містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 418137, в якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 був ознайомлений із його змістом, про що свідчить підпис останнього;

- у результатах тесту приладу «Dr?ger Alcotest 6820» № ARJL-0269 - 1.32 ‰;

- у акті огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому вказано результат огляду на стан сп`яніння - 1.32 ‰ та із змістом якого ОСОБА_1 було ознайомлено, про що свідчить підпис останнього і вказано згоду з результатами огляду;

- відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського, з якого вбачається, що ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Dr?ger», з результатами огляду погодився.

Окрім того, розглядаючи протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 418137, суд зважає на таке.

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовуюсь при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи положення ст. 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод, а також беручи до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справах «Малофаєва проти Росії», рішення від 30.05.2013р., та «Карелін проти Росії», рішення від 20.09.2016 р., ЄСПЛ серед іншого зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготовитися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Ураховуючи викладене, вивчивши та дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, беручи до уваги фабулу, яка викладена у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 418137, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України

Так, сам по собі факт вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв напередодні не виключає можливості перебування його у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, що підтверджується результатом огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820, який становив 1,32 проміле.

Посилання захисника Бойка Є.В. на можливі порушення щодо сервісного обслуговування приладу та використання мундштука суд оцінює критично, оскільки такі доводи носять припущення, не підтверджені належними та допустимими доказами та не свідчать про недійсність чи недостовірність отриманого результату огляду. Доказів несправності приладу або його некоректної роботи суду не надано.

Крім того, огляд на стан сп`яніння проведено уповноваженими особами із дотриманням встановленого порядку, а отриманий результат зафіксовано належним чином та не був спростований у передбачений законом спосіб.

Суд також враховує, що відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність правопорушення, а результат огляду на стан сп`яніння є належним та допустимим доказом.

Доводи захисника щодо застосування принципу презумпції невинуватості не спростовують наявних у справі доказів, оскільки сукупність досліджених судом доказів є достатньою, узгодженою між собою та свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 поза розумним сумнівом.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, у суду наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 порушив пункт 2.9.а Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Відповідно до ст. 33 КпАП України суд при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини.

Обставин, що пом`якшують покарання правопорушника судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах санкції інкримінованої статті КпАП України з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Керуючись статтями 30, 33, 40-1, ч. 1 ст. 130 КпАП України, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Суддя В.В. Дев`ятко