Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №756/1166/26 — Оболонський районний суд міста Києва

20.03.2026 Справа № 756/1166/26

№ 756/1166/26

№ 3/756/867/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

20 березня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Дев`ятко В.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 23 грудня 2025 року серії ЕПР1 №548615, 23 грудня 2025 року, близько 13 год. 01 хв., ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Honda», номерний знак (далі - н.з.) НОМЕР_1 у м. Києві по проспекту Оболонський 1б, не врахувала дорожню обстановку, не вибрала безпечну швидкість для руху, при виникненні перешкоди для руху, не вжила заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників дорожнього руху об`їзду перешкоди, внаслідок чого скоїла наїзд на бордюрний камінь, що спричинило пошкодження вищевказаних транспортних засобів.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився та не повідомив суду про поважні причини свого неприбуття.

Водночас її захисник, адвокат Негребецька Ю.Е., подала до суду клопотання та додатки до нього, серед яких долучено відеозапис дорожньо-транспортної пригоди, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 намагалася уникнути зіткнення.

Дослідивши матеріали справи, у тому числі ті, які надано в судовому засіданні, суд вважає, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Правилами статей 245, 251, 252, 280 КпАП України передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. До цих ознак належать: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Об`єктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність), їх шкідливі наслідки, причинний зв`язок між діяннями і наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку.

Так, дослідивши відеозапис дорожньо-транспортної пригоди, письмові пояснення учасників, схему місця події, а також інші докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки встановлено, що її дії були зумовлені конкретною дорожньою обстановкою, носили вимушений характер та були спрямовані на негайне реагування з метою уникнення зіткнення.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 діяла в умовах обмеженого часу для прийняття рішення, не мала реальної можливості обрати інший безпечний спосіб поведінки та вжила заходів, спрямованих на мінімізацію можливих негативних наслідків. З огляду на викладене, її дії були об`єктивно необхідними та адекватними конкретній ситуації, що виключає наявність у них ознак протиправності.

Суд вважає, що відповідно до вимог ст. 18 КУпАП дії ОСОБА_1 були вчинені у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка безпосередньо загрожувала іншим учасникам дорожнього руху, а також з метою уникнення більш тяжких наслідків, зокрема заподіяння шкоди життю та здоров`ю осіб чи значних матеріальних збитків.

Судом встановлено, що за конкретних дорожніх умов маневр перестроювання був вимушеним та спрямованим на відвернення більшої шкоди, ніж та, якій було заподіяно або яка могла бути заподіяна. За таких обставин заподіяна шкода є менш значною у порівнянні з тією, що могла настати у разі бездіяльності або обрання іншого варіанту поведінки, а відтак такі дії не є адміністративним правопорушенням.

Адміністративні матеріали у відношенні ОСОБА_1 не містять інших відомостей та належних, допустимих доказів про наявність в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Згідно із ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначене узгоджується і з практикою ЄСПЛ, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

На обґрунтування провини ОСОБА_1 суду не надано жодних об`єктивних доказів, які б дозволяли на підставі ст. 252 КпАП України зробити висновок про доведеність факту вчинення нею інкримінованого правопорушення, передбаченого саме ст. 124 КпАП України.

Відповідно до ст. 284 КпАП України, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КпАП України; 3) закриття справи.

Положенням п. 1 ст. 247 КпАП України визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що протокол про адміністративне порушення за ст. 124 КпАП України стосовно водія ОСОБА_1 складено безпідставно та необґрунтовано, оскільки ОСОБА_1 не порушувала Правил дорожнього руху, а отже, приходить до висновку щодо необхідності закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України.

З огляду на закриття провадження у справі, судовий збір в порядку ст. 40-1 КпАП України стягненню не підлягає.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 124, 251, 256, п. 1 ст. 247, 283-286 КпАП України, суд

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КпАП України стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В.В. Дев`ятко