Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №755/706/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/706/26

Провадження №: 2/755/1936/26

"23" червня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді: Гончарука В.П.

за участі секретарів: Оніщук Р.О., Печуркіна Я.А.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу № 755/706/26 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_4 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 156 555,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка з відповідачем з 22.06.2001 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 12.09.2006. Від шлюбу позивачка та відповідач мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказано, що після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати з матір`ю ОСОБА_3 та повністю перебувала на її утриманні.

12 лютого 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва у справі № 755/2013/18 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 07.02.2018 і до досягнення дитиною повноліття.

29 серпня 2019 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового наказу.

Вказано, що починаючи з 07.02.2018 по 12.01.2023 у відповідача утворилася заборгованість по сплаті аліментів в сумі 156 555,15 грн.

В свою чергу, сума пені за порушення відповідачем аліментних зобов`язань за 2021 - 2023 роки становить 373 373,99 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.01.2026, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, вказуючи на те, що відповідач будучи обізнаним про відкрите виконавче провадження щодо стягнення з нього аліментів не виконував рішення суду та протягом тривалого періоду часу не сплачував аліменти на користь позивача внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Будь - яких доказів в спростування позовних вимог стороною відповідача у встановленому законом порядку до суду надано не було.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні, вказуючи на те, що саме державним виконавцем не виконувалося рішення суду про стягнення аліментів, так -як на виконанні виконавчої служби перебуває декілька виконавчих проваджень щодо стягнення з відповідача заборгованості та виконавцем було накладено арешт на грошові кошти відповідача, але при цьому дані кошти не були спрямовані на погашення заборгованості зі сплати аліментів, крім того відповідач є пенсіонером та отримує пенсію, але при здійснені розрахунку заборгованості зі сплати аліментів виконавець не брав до уваги те що відповідач є пенсіонером, а брав за основу середню заробітну плату по м.Києву, в зв`язку з чим сума заборгованості не відповідає дійсності.

При цьому позивач не оскаржував дії виконавця в частині визначені заборгованості в довідці - розрахунку.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 12.09.2006, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

12 лютого 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва у справі № 755/2013/18 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 07.02.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

29 серпня 2019 року заступником начальника Дніпровського районного ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Макаренко С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_5 з примусового виконання судового наказу № 755/2013/18 виданого 21.08.2018 Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 07.02.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до наданої старшим державним виконавцем Дніпровського ВДВС у м Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Федоренко О. довідки-розрахунку про заборгованість по аліментам згідно судового наказу № 755/2013/18, заборгованість по сплаті аліментам станом на 12.01.2023 складає 156 555,15 грн.

За заявленими вимогами позивач просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 156 555,15 грн.

Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).

Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.

Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.

Вказаний висновок підтверджується наступним.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Згідно зі статтею 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Тлумачення статті 8 СК України та частини першої статті 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

Відповідний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19).

Судом приймається до уваги те, що відповідно до відомостей наявних в автоматизованій системі виконавчих проваджень, щодо провадження № НОМЕР_5, 29.08.2019 заступником начальника відділу на адресу сторін виконавчого провадження надіслано копію постанови про відкриття виконавчого провадження.

05 березня 2025 року боржник ОСОБА_4 звернувся до Дніпровського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) із заявою про долучення до матеріалів виконавчого провадження довідки про доходи № 1214-25-01427 від 28.02.2025.

Вищевказане свідчить про обізнаність відповідача про наявність відкритого виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу про стягнення аліментів та необхідність сплати аліментів за вказаним виконавчим документом.

Частинами 3,4 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, доказів того, що заборгованість за аліментами виникла внаслідок затримки або неправильного перерахування аліментів банками, або ж з інших підстав які не залежать від волі платника, матеріали справи не містять та таких суду відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову шляхом стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 156 555,15 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 565,55 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 155, 180, 196 СК України, ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 15, 76-82, 89, 141, 247, 263-265, 275, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 156 555 (сто п`ятдесят шість тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 15 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 1 565 (одна тисяча п`ятсот шістдесят п`ять) грн. 55 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 23.06.2026 р.

Суддя