Вирок від 22 червня 2026 р. у справі №753/4009/26 — Дарницький районний суд міста Києва

Суд: Дарницький районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 22 червня 2026 р.

Справа: №753/4009/26

Суддя: Рудюк О. Ю.

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4009/26

провадження № 1-кп/753/1451/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 3 серпня 2025 року близько 12 год. 25 хв., перебуваючи у приміщенні гіпермаркету «Епіцентр», що в м. Києві по проспекту Р.Григоренка,40, діючи в умовах воєнного стану, таємно викрав з полиць товар на загальну суму 8663 грн. 17 коп., а саме: конструктор Lego, вартістю 2249,17 грн., конструктор Lego, вартістю 3082,50 грн., конструктор Lego, вартістю 1965,83 грн., пакет однотонний, вартістю 80,83 грн., сир розсільний в кількості 2 шт., загальною вартістю 119,83 грн., різак для паперу, вартістю 499,17 грн., блокнот 665,83 грн.

Після цього, ОСОБА_2 , утримуючи при собі вказаний товар, пройшов повз каси, не розрахувавшись, та розпрядився викраденим на власний розсуд.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він був на військовій службі, де отримав контузії, психологічну травму. Точної дати вже не пам`ятає, коли влітку 2025 року зайшов до Епіцентру, щоб сховатись від жари. Там обирав подарунок для дитини, роздивлявся Лего . Подзвонив дружині щоб спитати про подарунок, тоді, можливо, взяв пару Лего , але оскільки посварився з дружиною, то як виходив вже не пам`ятає. Як розпоряджався майном, також, не пам`ятає. Припускає, що міг взяти ще і те, що зазначено в обвинувальному акті. Красти мети такої не було. Зазначив, що в нього бувають панічні атаки, коли він нічого не пам`ятає, або втрачає увагу. З 2023 року неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні. Наразі приймає лікарські засоби через галюцинації. Коли він посварився з дружиною, то в нього сталася стресова ситуація і далі він уже не контролював свої дії.

Не дивлячись на такі показання обвинуваченого ОСОБА_2 , дослідивши та перевіривши в судовому засіданні докази, зібрані по справі, суд уважає повністю доведеною його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при викладених у обвинувальному акті обставинах, що підтверджується:

-даними, які містяться у протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 3 серпня 2025 року (а.с. 66-67), на підтвердження того, що 3 серпня 2025 року близько 12:25 год. в магазині Епіцентр, що в м. Києві по проспекту Р.Григоренка,40, особа чоловічої статі здійснив крадіжку товару на суму 8663,17 грн. та зник;

-даними, які містяться у протоколі ОМП від 3 серпня 2025 року (а.с. 68-71), де об`єктом огляду є приміщення магазину Епіцентр, що в АДРЕСА_2 , в якому знаходяться камери відеоспостереження;

-даними, які містяться у видатковій накладній та довідці про вартість (а.с. 72-75) на підтвердження вартості та кількості викраденого товару;

-даними, які містяться у протоколах пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 9 серпня 2025 року (а.с. 76-82), відповідно до яких свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 упізнали на фото № 4 ( ОСОБА_2 ) як особу, яка вийшла з гіпермаркету Епіцентр не розрахувавшись;

-даними, які містяться у протоколі перегляду відеозапису від 13 серпня 2025 року (а.с. 83-100), з якого вбачається, що ОСОБА_2 зайшов до магазину Епіцентр разом із жінкою, де обирав різний товар, з яким потім повертався до неї. Також, видно як ОСОБА_2 з товаром йде до виходу, але його зупиняє охоронець, з яким він про щось розмовляє та повертається до зали та знову підходить до жінки, з якою прийшов. Потім знову вдвох йдуть до виходу. ОСОБА_2 робить зауваження охоронець, але той не реагує та виходить з Епіцентру. Після цього він разом із жінкою кудись йдуть;

-даними, які містяться у висновку експерта № 160 за результатами судово-психіатричної експертизи (а.с. 124-136), відповідно до якої у період часу, до якого відноситься діяння, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_2 , він виявляв ознаки посттравматичного стресового розладу і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Також, останній у стані тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не перебував, за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час ОСОБА_2 виявляє ознаки посттравматичного стресового розладу і за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не перебуває.

Щодо показань обвинуваченого ОСОБА_2 у судовому засіданні, в яких він заперечував умисел на крадіжку, то суд уважає їх такими, що не відповідають дійсності, оскільки спростовуються, переглянутим в судовому засіданні відео з камер відеоспостереження магазину «Епіцентр». Так, дії ОСОБА_2 вказують на те, що він діяв цілеспрямовано та обдумано. З самого початку ОСОБА_2 зайшов до магазину Епіцентр разом із жінкою, а не сам, як стверджував у поясненнях, де обирав різний товар, з яким потім повертався до неї. Також, видно як ОСОБА_2 з товаром йде до виходу, але його зупиняє охоронець, з яким він про щось розмовляє та повертається до зали і знову підходить до жінки, з якою прийшов. Потім знову вдвох йдуть до виходу. ОСОБА_2 робить зауваження охоронець, але той не реагує та виходить з товаром з Епіцентру. Після цього він разом із жінкою кудись йдуть.

Отже, аналізуючи такі дії ОСОБА_2 суд приходить до висновку, що останній не мав на меті розраховуватись за той товар, який він обирав у Епіцентрі, а мав корисливий мотив на незаконне заволодіння чужим майном шляхом вчинення крадіжки.

Таким чином, суд повно і всебічно розглянувши кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, у тому числі перевіривши і оцінивши усі доводи обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника, уважає, що фактичні обставини в кримінальному провадженні встановлені у спосіб, визначений кримінальним процесуальним законом, та винуватість останнього у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, є доведеною та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд, ураховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, те, що відповідно до вимог ст. 12 КК України він відноситься до тяжкого, обставини вчинення правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який за даними облікової документації не перебуває на обліку у лікаря нарколога, не працює, уважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки саме таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

Щодо доводів сторони обвинувачення та сторони захисту про визнання обставиною, що пом`якшує покарання - щире каяття, то суд їх не приймає до уваги. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого кримінального правопорушення. Разом з тим, в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнав частково, вказуючи, що в нього не було умислу на вчинення крадіжки.

Між тим, суд уважає, що виправлення ОСОБА_2 , ураховуючи обставини справи, дані про його особу, який несудимий, має постійне місце проживання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, відшкодування шкоди, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, є інвалідом 3-ї групи, можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати вимоги ст.ст. 75, 76 КК України.

Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов`язки: періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: диск з відеозаписом - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського Апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua