Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №753/1746/26 — Дарницький районний суд міста Києва

Суд: Дарницький районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення плати за користування житлом

Дата: 22 червня 2026 р.

Справа: №753/1746/26

Суддя: Комаревцева Л. В.

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1746/26

провадження № 2/753/5569/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Комаревцевої Л.В.

при секретарі Солодуха В.В.

за участю представника позивача Бірук А.С.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у залі суду № 224 по вул. О. Кошиця, 5-А в місті Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ КОМФОРТ СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг та інших платежів, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВ КОМФОРТ СЕРВІС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг та інших платежів.

Позивач зазначає, що є управителем та виконавцем житлово-комунальних послуг у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач є власником квартири № 123 площею 53,0 кв.м у цьому будинку.

На обґрунтування позову позивач посилається на те, що 06.04.2017 між ОСББ «ЗАРІЧНИЙ 3-А» та ТОВ «КИЇВ КОМФОРТ СЕРВІС» укладено договір № ЗА-УП про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, за яким позивач зобов`язався надавати послуги з утримання, управління будинком, санітарно-технічного обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, вивезення побутових відходів та поточного ремонту багатоквартирного будинку.

Позивач також посилається на додаткові угоди, рішення загальних зборів ОСББ та документи, відповідно до яких змінювався розмір щомісячних внесків, а з 01.12.2024 погоджено тариф на управління будинком у розмірі 8,25 грн. за 1 кв.м, щомісячну плату за консьєржа у розмірі 185,00 грн., а також нарахування окремих змінних складових - електроенергії місць загального користування, вивезення твердих побутових відходів та інших фактичних витрат. Окремо позивач посилається на рішення загальних зборів ОСББ щодо придбання генератора, яким визначено одноразовий внесок 2130,00 грн. та щомісячний внесок 930,00 грн. на заправку і технічне обслуговування генератора.

Позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 17719,09 грн., інфляційні втрати у розмірі 1272,82 грн. та 3 % річних у розмірі 398,07 грн., а також судові витрати.

Ухвалою суду від 29.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 16.03.2026 у задоволенні клопотань представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та про залучення до участі у справі як третьої особи ОСББ «ЗАРІЧНИЙ 3-А» відмовлено, справу призначено до судового розгляду у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача Бірук А.С. у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі. Пояснила, що відповідач як власник квартири у багатоквартирному будинку зобов`язана брати участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, оплачувати послуги управителя, а також інші платежі, затверджені рішеннями загальних зборів ОСББ. Зазначила, що позивач фактично надавав послуги з управління та утримання будинку, що підтверджується договором з ОСББ, додатковими угодами, витягами з протоколів загальних зборів, рахунками, актами та розрахунком заборгованості. Представник позивача вказала, що відповідач тривалий час не здійснювала оплату в повному обсязі, у зв`язку з чим утворилась заявлена до стягнення заборгованість. Також зазначила, що рішення загальних зборів ОСББ є чинними, не скасованими у встановленому законом порядку, а тому підлягають виконанню всіма співвласниками будинку.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Пояснив, що відповідач не ухилялась від виконання обов`язку з оплати належних та обґрунтованих платежів, однак спірні нарахування позивача є недоведеними та необґрунтованими у заявленому розмірі. Представник відповідача послався на те, що між цими ж сторонами вже розглядався спір у справі № 753/20232/20, у якій судом було встановлено правомірний розмір платежу на рівні 5,51 грн. за 1 кв.м, а нарахування у більшому розмірі позивачем належними доказами не підтверджені. На думку відповідача, позивач не довів належним чином правову підставу для застосування тарифу 8,25 грн. за 1 кв.м, не надав повного обсягу первинної документації щодо змінних витрат, витрат на електроенергію місць загального користування, вивезення ТПВ, обслуговування генератора та інших платежів. Також представник відповідача зазначив, що сам по собі розрахунок позивача не є достатнім доказом існування боргу, якщо він не підтверджений первинними документами та не враховує фактично здійснені відповідачем оплати.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі та оцінивши їх у сукупності, приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 . Зазначена обставина сторонами не заперечується.

Відповідно до ст. 319, 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати належне йому майно, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, передбачені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Разом з тим, відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано договір № ЗА-УП від 06.04.2017, укладений між ОСББ «ЗАРІЧНИЙ 3-А» та ТОВ «КИЇВ КОМФОРТ СЕРВІС», додаткові угоди, витяги з протоколів загальних зборів ОСББ, розрахунок заборгованості, рахунки та інші документи.

Суд бере до уваги, що сам факт існування правовідносин щодо утримання та управління багатоквартирним будинком, а також обов`язок співвласника брати участь у витратах на утримання спільного майна не звільняє позивача від процесуального обов`язку довести саме розмір заявленої до стягнення заборгованості, її складові, період виникнення, порядок нарахування та врахування здійснених відповідачем оплат.

Розрахунок заборгованості, поданий позивачем, є одностороннім документом, складеним самим позивачем, а тому може бути врахований судом лише у сукупності з іншими належними та допустимими доказами, які підтверджують правову підставу, розмір і правильність кожного виду нарахувань.

Судом встановлено, що заявлена до стягнення сума складається не лише з плати за управління будинком, а й з інших складових, зокрема плати за консьєржа, електроенергію місць загального користування, вивезення ТПВ, обслуговування генератора, одноразового внеску на генератор та інших платежів. При цьому щодо частини таких складових позивачем не надано достатніх первинних документів, які б дозволяли суду перевірити фактичний розмір понесених витрат, порядок їх розподілу між співвласниками, період нарахування та відповідність сум, включених до розрахунку, фактичним витратам.

Надані позивачем витяги з протоколів загальних зборів ОСББ підтверджують наявність певних рішень, однак у межах цієї справи вони не дають суду можливості перевірити весь механізм формування спірних нарахувань, зокрема щодо змінних платежів та додаткових платежів, які не є сталою платою за 1 кв.м. Самі по собі витяги з протоколів не замінюють первинних бухгалтерських документів щодо фактично понесених витрат, якщо позивач заявляє до стягнення саме такі витрати.

Суд також враховує доводи відповідача про те, що між сторонами вже існував судовий спір у справі № 753/20232/20, у межах якого суд надавав оцінку правовідносинам сторін та розміру платежів. Наявність такого рішення не позбавляє позивача права заявляти вимоги за інший період, однак покладає на позивача обов`язок чітко довести, які саме нові правові та фактичні підстави виникли для нарахування платежів у більшому розмірі, ніж той, який був предметом попередньої судової оцінки.

Позивач посилається на рішення загальних зборів ОСББ та додаткові документи, однак наданих доказів недостатньо для висновку про доведеність усіх складових заявленої суми у розмірі 17719,09 грн. Суд не може самостійно здійснювати перерахунок заборгованості замість сторони, визначати інший розмір боргу або виокремлювати зі спірного розрахунку ті суми, які потенційно могли б бути обґрунтованими, за відсутності належного, зрозумілого та підтвердженого доказами розрахунку.

Докази оплат, на які посилається відповідач, підтверджують, що відповідач здійснювала платежі за утримання будинку. Позивач, у свою чергу, не надав суду такого розрахунку, який би переконливо спростовував доводи відповідача щодо неврахування або неналежного врахування здійснених оплат.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши надані докази у сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір заявленої до стягнення основної заборгованості у сумі 17719,09 грн., а також не доведено правильність формування всіх її складових.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Водночас правила цивільного судочинства виключають можливість задоволення позову про стягнення грошових коштів, розмір яких ґрунтується на припущеннях та не підтверджений належними доказами.

Оскільки розмір основної заборгованості позивачем належним чином не доведений, вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1272,82 грн. та 3 % річних у розмірі 398,07 грн. як похідні від основної вимоги також не підлягають задоволенню.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 319, 322, 509, 526, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ КОМФОРТ СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг та інших платежів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 23.06.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua