Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №520/11605/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 р. № 520/11605/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму податкового боргу в розмірі 11 324,91 грн., який виник у зв`язку з несплатою самостійно нарахованих податкових зобов`язань шляхом подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (друга група) № 30756640 від 14.09.2023 за період з 20.02.2024 по 20.09.2024.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 року відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття провадження була направлена на адресу відповідача, яка була зазначена у позові та згідно з відомостями відділу надання адміністративних послуг Зміївської міської ради є: Харківська область, Чугуївський район, місто Зміїв, вул. Нижня, буд. 57.

Відповідач копію ухвали отримав 19.05.2026 року власноруч, що підтверджується підписом проставленим у повідомленні про вручення поштового відправлення.

Отже, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідач правом надати відзив на позов не скористався, у встановлений судом строк документи до суду не надходили.

Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпунктів 19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.34, 19-1.1.45 пункт 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 внесена до Державного реєстру фізичних осіб України за реєстраційним номером облікової картки НОМЕР_1 та до 11.09.2024 року була зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що станом на дату подання позову відповідач має податковий борг у загальному розмірі 11 324,91 грн., який виник у зв`язку з несплатою самостійно нарахованих податкових зобов`язань шляхом подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (друга група) № 30756640 від 14.09.2023 за період з 20.02.2024 по 20.09.2024.

У зв`язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання, ОСОБА_1 було направлено податкову вимогу від 18.10.2024 № 0010895-1308-2040 на суму 11 372 грн. 20 коп.

Вказана вимога направлена на адресу відповідача: АДРЕСА_1 . На підтвердження вказаної інформації позивачем надано копію з конверту, з якої вбачається, що поштове відправлення не було вручено адресату за закінченням терміну зберігання.

Позивач посилається на те, що вимога вважається врученою та не оскарженою у судовому порядку. З моменту направлення податкової вимоги податковий борг платника податків існував не припиняючись. Дана податкова вимога не є скасованою, зміненою або відкликаною, не втратила своєї юридичної сили, а сума податкового боргу обліковується в інтегрованій картці платника за відповідним платежем.

Вказану суму грошового зобов`язання позивач вважає узгодженою та заявленою до стягнення у цій справі як податковий борг.

За визначеннями, наданими у статті 14 Податкового кодексу України:

податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України;

грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;

податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Суд зазначає, що у справах про стягнення боргу предметом доказування мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

Порядок нарахування, строки сплати, ставки та групи платників єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV ПК України.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Третьої групи протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за останній звітний квартал.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Відповідно до п. 295.2 ст. 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Як слідує з матеріалів справи, зокрема, розрахунку до позову та даних інтегрованої картки платника податків, податкові зобов`язання зі сплати єдиного податку, які нараховані на підставі заяви відповідача № 30756640 вiд 14.09.2023 р. про застосування спрощеної системи оподаткування, не сплачені відповідачем у встановлений ПК України строк, відтак набули статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, у зв`язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання та з метою виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, ОСОБА_1 на податкову адресу направлено податкову вимогу від 18.10.2024 № 0010895-1308-2040 на суму 11 372 грн. 20 коп., яка в силу вимог п. 42.2. ст. 42 ПК України вважається належним чином врученою, оскільки надіслана у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї норми права. Податкова вимога є дійсною, у судовому порядку не оскаржувалась, не є скасованою, зміненою або відкликаною.

Відповідно до пп. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Визначення поняття інтегрованої картки платника (далі - ІКП) надано в п. 2 Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом МФУ № 5 від 12.01.2021 року.

Так, ІКН - форма оперативного обліку за визначеними параметрами, яка містить інформацію щодо облікових даних платника та призначена для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з реквізитів первинних документів, оброблених засобами ІКС ДПС (податкових декларацій, звітності з єдиного внеску, податкових повідомлень-рішень, рішень податкового органу, повідомлень економічних операторів, отриманих з Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про розраховану (зменшену) суму акцизного податку за сформовані (деактивовані) унікальні ідентифікатори, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань чи податкового боргу, даних Казначейства про надходження платежів тощо).

Метою такого обліку є забезпечення користувачів повною, достовірною та неупередженою інформацією щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування для прийняття оптимальних управлінських рішень. До ІКП вноситься в тому числі інформація щодо початку/продовження адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення, під час якої нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення.

Згідно з Порядком направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року № 610 (далі - Порядок №610), така вимога формується автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ІТС) контролюючих органів, не змінює того, що у справах щодо правомірності податкових вимог предметом доказування є обставини об`єктивної і дійсної наявності у платника податків податкового боргу, який виник у зв`язку із несплатою таким платником у встановлений строк узгоджених грошових зобов`язань, визначених в тому числі податковими повідомленнями-рішеннями.

Таким чином, відомості ІКП в обов`язковому порядку мають відповідати реальному стану розрахунків платника податків з бюджетом, в тому числі й щодо суми податкового боргу та підстав його виникнення, предмет доказування у таких справах охоплює фактичні дані, які свідчать про наявність/відсутність у позивача на час формування податкової вимоги узгоджених грошових зобов`язань, не сплачених у встановлений ПК України строк. Відповідно, з`ясуванню підлягають підстави виникнення грошових зобов`язань, момент їх узгодженості, чи були вони сплачені у встановлений законом строк, що, як наслідок, дає змогу перевірити правомірність обліку цих сум в ІКП як податкового боргу та підстав для формування податкової вимоги.

Аналогічне правозастосування викладено Верховним Судом у постанові від 25 жовтня 2022 року (справа №6477/21) та від 28 квітня 2023 року (справа №240/24164/21).

З метою встановлення факту існування суми податкової заборгованості у розмірі заявленому до стягнення після, судом досліджено надані позивачем дані інтегрованої облікової карти платника податків –які підтверджують факт існування податкового боргу у розмірі 11 324,91 грн.

Доказів того, що відповідач скористався своїм правом адміністративного або судового оскарження податкової вимоги або доказів самостійної сплати податкового боргу, який є предметом даної справи, матеріали справи також містять.

Відповідно дост.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.57.1. ст.57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до п.95.1. ст.95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За приписами пп. 19-1.1.22 п. 19-1 ст. 19-1 Податкового кодексу України погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів здійснюють контролюючі органи.

Контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів покладено на органи податкової служби. Водночас, пп. 19-1.1.34 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України на контролюючі органи покладено функцію застосування і своєчасного стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль та дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 20.1.32, п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Приписи п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України визначають, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Заначений висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 по справі № 127/23144/18.

Питання стягнення податкового боргу з фізичної особи, яка припинила підприємницьку діяльність, врегульоване Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.04.2014 року №462 (далі - Порядок).

Так, у відповідності до пп. 4 п. 11.32 Порядку державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Згідно з пп. 5 п. 11.32 Порядку у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи. Особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.

Положеннями пп. 6 п. 11.32 Порядку також передбачено, що після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установленні строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Беручи до уваги те, що суму податкового боргу з єдиного податку у загальному розмірі 11 324,91 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано - суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що податковий борг має бути стягнутий з відповідача, як фізичної особи.

Суд звертає увагу на те, що відповідач був обізнаний про розгляд справи Харківським окружним адміністративним судом даної справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції від 19.05.2026, наявного в матеріалах справи.

Однак впродовж розгляду судом справи, відповідач своїм правом на надання відзиву на адміністративний позов не скористався, доказів на підтвердження спростування наявності податкового боргу чи доказів погашення існуючих податкових зобов`язань не надав.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки, позивачем надано до суду документи, які підтверджують несплачену відповідачем суму податкового боргу, а відповідач не надав суду доказів погашення вищевказаної суми податкового боргу, тому суд приходить до висновку щодо правомірності вимог Головного управління ДПС у Харківській області, у зв`язку із чим, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивачем у справі не понесені.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути до бюджету України кошти з розрахункових рахунків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 11 324 (одинадцять тисяч триста двадцять чотири) грн. 91 грн. в рахунок погашення податкового боргу.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ольга ГОРШКОВА