Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №520/11746/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 р. № 520/11746/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного центру кіберзахисту Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного центру кіберзахисту Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (вул. Юрія Іллєнка, буд. 83Б, м. Київ, 04119, код. ЄДРПОУ 36947982), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Державного центру кіберзахисту Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України щодо відмови у переатестації 6 (шостого) рангу державного службовця, присвоєного ОСОБА_1 , на еквівалентне військове звання «майор юстиції»;

- визнати за Позивачем право на присвоєння в порядку переатестації 6 (шостого) рангу державного службовця, присвоєного позивачу, на еквівалентне військове звання «майор юстиції», з урахуванням Додатка 4 до Постанови КМУ від 20.04.2016 № 306;

- зобов`язати Державний центр кіберзахисту Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України повторно розглянути рапорт Позивача від 08.04.2026 та вжити заходи про присвоєння ОСОБА_1 військового звання «майор юстиції» на підставі Додатка 4 до Постанови КМУ від 20.04.2016 № 306 з урахуванням наявного 6 рангу державного службовця.

Ухвалою суду від 19.05.2026 відкрито спрощене провадження у справі.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти заявлених позовних вимог заперечує та вважає їх безпідставними, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій виклав свої мотиви та обґрунтування не згоди з позицією, мотивами та аргументами відповідача у справі.

Відповідач надав до суду заперечення, в яких підтримав свою позицію викладену у відзиві на позовну заяву та незгоду з мотивами та аргументами позивача у справі.

28.05.2026 на адресу суду разом із клопотанням Позивача про долучення доказів надійшов Науково-правовий висновок Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 27.05.2026 № Я-328 щодо застосування норм права у спірних правовідносинах.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу начальника Державного центру кіберзахисту Держспецзв`язку (далі – ДЦКЗ Держспецзв`язку) від 02.04.2026 № 74-ос позивача прийнято на військову службу за контрактом на посаду осіб офіцерського складу ДЦКЗ Держспецзв`язку та призначено на посаду старшого юрисконсульта Юридичного сектору.

Наказом Голови Держспецзв`язку від 06.04.2026 № 314-ос «Про особовий склад», на підставі наказу начальника ДЦКЗ Держспецзв`язку від 02.04.2026 № 74-ос та доповідної записки начальника ДЦКЗ Держспецзв`язку від 03.04.2026 позивачу було присвоєно військове звання «лейтенант юстиції».

Рапортом від 08.04.2026 позивач звернувся до начальника ДЦКЗ Держспецзв`язку щодо присвоєння йому військового звання «майор юстиції», оскільки розпорядженням Коломацької районної державної адміністрації Харківської області від 01.07.2016 № 55-к йому було присвоєно 6 ранг державного службовця.

Відповідно інформації, що міститься у трудовій книжці позивача, він перебував на державній службі з 10.04.2024 по 06.04.2026 в Адміністрації Держспецзв`язку, з 10.03.2016 по 24.04.2017 в Коломацькій районній державній адміністрації Харківської області, з 07.11.2012 по 09.03.2016 в Головному управлінні юстиції у Харківській області.

15.04.2026 позивача було ознайомлено з резолюцією начальника ДЦКЗ Держспецзв`язку від 14.04.2026 № 64/15-1522/2026/ВН до доповідної записки

від 14.04.2026 № 64/15-1514/2026/ВН, якою відмовлено у задоволенні рапорту лейтенанта юстиції ОСОБА_1 від 08.04.2026 про присвоєння йому військового звання «майор юстиції» у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Позивач вважає, дії Відповідача щодо відмови у врахуванні 6 рангу державного службовця та нездійснення переатестації у військове звання «майор юстиції» протиправними, такими, що порушують його права та законні інтереси.

Не погоджуючись з рішенням начальника ДЦКЗ Держспецзв`язку, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 8 Конституції України, принцип верховенства права є однією з основних засад діяльності держави, а стаття 55 Конституції України гарантує право кожного на захист своїх прав і свобод, у тому числі в судовому порядку.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України» діяльність Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, безперервності, законності, забезпечення єдності державної політики, відкритості для демократичного цивільного контролю, прозорості, позапартійності.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу України" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII).

Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 889-VIII державний службовець – це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Частиною першою статті 39 Закону № 889-VIII регламентовано, що ранги державних службовців є видом спеціальних звань.

Згідно з частиною другою статті 39 Закону № 889-VIII встановлюється дев`ять рангів державних службовців.

Порядок присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями визначаються Кабінетом Міністрів України.

Співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями встановлюється для випадків призначення осіб, яким присвоєно такі спеціальні звання, на посади державних службовців, на яких може бути присвоєно нижчий ранг. У такому разі особі присвоюється ранг державного службовця на рівні рангу, який вона мала відповідно до спеціальних законів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 306 затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, який визначає механізм присвоєння державним службовцям рангів під час прийняття на державну службу та її проходження (далі – Порядок № 306).

Особі, яка має військове звання, дипломатичний ранг чи інше спеціальне звання та призначається на посаду державного службовця, присвоюється ранг відповідно до співвідношення між рангами державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 р.

№ 306 (п. 2 Порядку № 306).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 306 у разі призначення посадової особи органу місцевого самоврядування на посаду державного службовця, на якій може бути присвоєно нижчий ранг, особі присвоюється такий ранг державного службовця, який вона мала відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Співвідношення між рангами державних службовців та рангами посадових осіб місцевого самоврядування визначається з урахуванням категорії посад державної служби та посад в органах місцевого самоврядування.

Додатком 4 до Порядку № 306 встановлено співвідношення між рангами державних службовців і військовими званнями військовослужбовців (спеціальними званнями осіб рядового і начальницького складу) Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

Так, майор (юстиції, медичної служби) (майор Держспецзв`язку (юстиції Держспецзв`язку, медичної служби Держспецзв`язку) прирівнюється до 6 (шостого) рангу державного службовця.

Аналізуючи наведені положення, суд доходить до висновку, що у разі переходу військовослужбовців Держспецзв`язку зі спеціальним званням майор (юстиції, медичної служби) (майор Держспецзв`язку (юстиції Держспецзв`язку, медичної служби Держспецзв`язку) на державну службу, при такому переході, враховуючи положення Порядку № 306 буде присвоєно 6 (шостий) ранг державного службовця.

Між тим порядок проходження громадянами України військової служби (навчання) в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України визначено Положення про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, затвердженого Указом Президента України від 31.07.2015

№ 463/2015, відповідно до розділу IV якого, наявність повної вищої освіти є підставою для присвоєння первинного військового звання офіцерського складу під час прийняття на військову службу за контрактом.

Відповідно розділу VII «Інші посади, що мають наскрізний характер» Переліку посад, що підлягають заміщенню особами рядового складу, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу, та граничних військових звань за цими посадами у Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, затвердженого наказом Адміністрації Держспецзв`язку від 02 липня 2025 року № 416, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2025 року за № 1103/44509 найменування посади «Старший юрисконсульт» має граничне військове звання «Майор юстиції».

Оскільки позивач ОСОБА_1 мав 6 ранг державного службовця, який, згідно з Додатком 4 до Постанови №306, відповідає званню «майор юстиції», наявні підстави для присвоєння позивачу первинного звання «майор юстиції» у порядку переатестування.

Таким чином, у даному випадку не вжиття заходів (не внесення подання) відповідачем щодо присвоєння позивачу первинного військового звання «майор юстиції» у порядку переатестування свідчить про протиправну бездіяльність відповідача у цій частині.

При цьому, суд відхиляє як доводи відповідача про неможливість повторного присвоєння звання, оскільки фактично йдеться не про повторне присвоєння, а про виправлення помилки при первинному присвоєнні звання.

Також, пункт 12 Положення № 463/2015 визначає, що встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців з державою, зокрема зарахування їх до списків особового складу Держспецзв`язку або виключення з таких списків, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, присвоєння військових звань та пониження у військових званнях, застосування заохочень, накладення дисциплінарних стягнень, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, прийняття та звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, надання відпусток, направлення у службові відрядження, оформлюються наказами на підставі документів, види та форма яких установлюються Адміністрацією Держспецзв`язку.

Відповідно присвоєння і позбавлення військових звань, а також пониження і поновлення у військовому званні здійснюються в установленому порядку.

Крім того, можуть присвоюватися вищі військові звання в установленому законодавством порядку.

Як вже було вказано судом вище, згідно з Додатком 4 до Порядку № 306 фактично у разі переходу військовослужбовців Держспецзв`язку з військовим/спеціальним званням майор Держспецзв`язку на державну службу, при такому переході такому працівнику присвоюється 6 (шостий) ранг державного службовця.

Натомість зворотного механізму переходу працівника державної служби з 6 (шостим) рангом державного службовця з присвоєнням такому працівнику військового звання майора в Держспецзв`язку законодавцем не розроблено.

На переконання суду, наведене призводить до порушення принципу рівності прав і справедливості, а саме попри наявність у позивача 6 рангу державного службовця та значного досвіду державної служби (в тому числі в Держспецзв`язку), при прийнятті на військову службу до Держспецзв`язку йому було присвоєно найнижче звання лейтенант юстиції.

Одночасно, суд зауважує, що не розроблення уповноваженим державним органом (законодавцем), з урахуванням Закону України «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України» нормативно-правового акта стосовно встановлення співвідношення спеціальних звань з іншими спеціальними, а також військовими званнями і рангами державних службовців при вступі таких осіб на службу в Держспецзв`язку, відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України, не може тлумачитися як підстава для звуження змісту та обсягу наявного права особи на відповідне спеціальне звання.

Суд наголошує, що Положення № 463/2015 встановлює лише загальний механізм присвоєння звань особам офіцерського складу Держспецзв`язку. Так, згідно з пунктом 60 цього Положення, особам, які приймаються на військову службу до Держспецзв`язку та мають спеціальні звання або класні чини, в порядку переатестації присвоюються військові звання з урахуванням їх спеціальних звань або класних чинів.

Однак порядок їх співвідношення з державними рангами досі законодавчо не визначено.

Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (зі змінами) (далі – Положення) громадянам, які мають спеціальні звання або класні чини, після їх призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період у разі потреби присвоюються військові звання в порядку переатестації з урахуванням їх спеціальних звань або класних чинів, рівня освіти, досвіду служби та відповідності посаді, на яку їх буде призначено. Присвоєння військових звань у порядку переатестації громадянам, які мають спеціальні звання або класні чини, після їх призову на військову службу здійснюється в порядку, визначеному Положенням.

Зазначена вище норма Положення застосовується саме у разі потреби у військовослужбовцях відповідних спеціальностей.

При цьому, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, допущено протиправну бездіяльність, як пасивну форму поведінки у спірних правовідносинах.

З огляду на це, відсутність нормативного акту, який мав би врегулювати порядок співвідношення звань, не може обмежувати чи скасовувати вже набуті права особи, а саме право на отримання звання, співмірного раніше присвоєному рангу державного службовця.

Частина шоста статті 7 КАС України, визначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Оскільки законодавство не визначає чітко співвідношення спеціальних звань із військовими, іншими спеціальними званнями та рангами держслужбовців, виникає потреба застосовувати аналогію закону.

Як вже було зауважено судом вище, у Додатку 4 до Порядку № 306 визначено співвідношення між рангами державних службовців та військовими званнями військовослужбовців (спеціальними званнями осіб рядового і начальницького складу) Держспецзв`язку.

Отже, з метою ефективного захисту прав й інтересів осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, до даних правовідносин слід застосувати Додаток 4 до Порядку № 306.

Застосування принципу аналогії закону дає підстави для висновку, що у даній ситуації належним і ефективним способом захисту прав позивача є звернення до суду з вимогою про визнання протиправною бездіяльності ДЦКЗ Держспецзв`язку, яка полягає у невжитті заходів щодо внесення подання Голові Держспецзв`язку про проведення переатестації позивача та за наявності підстав присвоєння йому відповідного звання майора юстиції.

Аналіз судової практики свідчить, що у аналогічних справах, зокрема таких як: рішення Волинського окружного адміністративного суду 28.08.2025 у справі № 140/7345/25, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду 24.10.2025 у справі № 260/7451/25, рішення Київського окружного адміністративного суду 08.10.2025 у справі № 320/32282/25, суди дійшли висновків, що: «…відсутність затвердженого співвідношення між спеціальними званнями та іншими спеціальними званнями чи рангами державних службовців призвело до порушення принципу рівності прав і справедливості, а саме попри наявність у позивачів рангу державного службовця та значного досвіду державної служби, при прийнятті на службу до органу йому було присвоєно найнижче спеціальне звання» та «Не прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного нормативного акту, який мав би врегулювати порядок співвідношення звань, не може обмежувати чи скасовувати вже набуті права особи, а саме право на отримання звання, співмірного раніше присвоєному рангу державного службовця.»

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 240/4894/23, «принцип тлумачення закону на користь особи є однією з основних засад правової системи, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закони та його норми в такий спосіб, щоб максимально захищати права та інтереси фізичної особи».

Керуючись принципами правової визначеності та належного урядування (справа „Рисовський проти України“), суд зазначає, що зміна форми служби в межах державного сектору не може нівелювати раніше набутий статус особи. Присвоєний позивачу 6 ранг державного службовця є офіційним визнанням його кваліфікації та створює легітимні очікування щодо стабільності його правового становища. Відповідно до постанови Верховного Суду від 10.01.2024 у справі

№ 240/4894/23, суди повинні тлумачити норми права у спосіб, що максимально захищає інтереси особи.

Крім того, з доданого до матеріалів справи листа Національної гвардії України від 29.04.2026 № 27/2/1/4-Ф-А, надісланого на адвокатський запит адвоката Позивача встановлено, що присвоєння військових звань у НГУ регулюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (зі змінами) (далі – Положення).

Відповідно до пункту 71 Положення громадянам, які мають спеціальні звання або класні чини, в разі їх прийняття на військову службу за контрактом присвоюються військові звання в порядку переатестації з урахуванням їх спеціальних звань або класних чинів, рівня освіти, досвіду служби та відповідності посаді, на яку їх призначено.

Відповідно до пункту 72 Положення рішення про переатестацію у військовому званні осіб, яким присвоюються в порядку переатестації військові звання вищого офіцерського складу, приймається Президентом України.

Пропозиції щодо переатестації у військовому званні інших громадян, які мають спеціальне звання або класний чин, вносяться під час розгляду питання стосовно прийняття цих осіб на військову службу за контрактом.

Пропозиції стосовно переатестації подаються за підписом керівника органу військового управління до Міністерства оборони України.

Переатестація громадян, які мають спеціальне звання або класний чин, для присвоєння військового звання здійснюється одночасно з прийняттям цих осіб на військову службу за контрактом та призначенням на відповідну посаду наказами Міністра оборони України по особовому складу.

Відповідно до абзацу третього пункту 254 Положення громадянам, які мають спеціальні звання або класні чини, після їх призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період у разі потреби присвоюються військові звання в порядку переатестації з урахуванням їх спеціальних звань або класних чинів, рівня освіти, досвіду служби та відповідності посаді, на яку їх буде призначено. Присвоєння військових звань у порядку переатестації громадянам, які мають спеціальні звання або класні чини, після їх призову на військову службу здійснюється в порядку, визначеному Положенням.

Зазначена вище норма Положення застосовується саме у разі потреби у військовослужбовцях відповідних спеціальностей.

Пунктом 1 статті 39 Закону України «Про державну службу» вказано, що ранги державних службовців є видом спеціальних звань.

Зазначена вище норма законодавства свідчить про те, що ранги державних службовців є видом спеціальних звань, і може бути застосована для визначення спеціального звання з метою присвоєння військового звання в порядку переатестації.

Таким чином, практика застосування норм законодавства в діяльності військового формування з правоохоронними функціями свідчить про те, що ранги державних службовців є видом спеціальних звань, і може бути застосована для визначення спеціального звання з метою присвоєння військового звання в порядку переатестації.

У даній справі відсутність нормативного порядку співвіднесення звань, не повинна застосовуватися проти особи, яка звільнилася з одного виду публічної служби з одним статусом, а була прийнята на інший (новий) вид публічної служби з нижчим статусом, без об`єктивного нормативного обґрунтування.

Суд наголошує, що будь-яке зниження соціального статусу або зменшення гарантій особи, яка добросовісно проходила службу у державному органі, є недопустимим без чіткого правового регулювання та не може виправдовуватися бездіяльністю державного органу.

Тлумачення відповідних норм з урахуванням зазначеної судової практики підтверджує обґрунтованість позиції позивача щодо необхідності врахування його попереднього рангу державного службовця при визначенні військового звання в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Отже, суд приходить до висновку, що фактичне присвоєння позивачу звання лейтенанта юстиції, попри наявність у нього рангу державного службовця та досвіду, який відповідає вищому званню, є неправомірним та порушує права позивача на гідні умови служби, оплату праці та рівне ставлення при вступі на службу.

Стаття 5 КАС України визначає диспозитивне право на звернення до суду та способи судового захисту.

Однак відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Здійснення такого повноваження є імперативним обов`язком суду, виконуючи який, насамперед, адміністративний суд має обґрунтувати наявність підстав для цього, у тому числі недостатність обраного позивачем способу захисту та можливість більш ефективного захисту за допомогою іншого способу, який при цьому не може призводити до погіршення становища позивача.

Відповідно до підпункту 1 пункту 42 Положення № 463/2015 чергові військові звання військовослужбовцям присвоюються Головою Держспецзв`язку - особам рядового складу, сержантського і старшинського складу та офіцерського складу до полковника включно.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що повним, належним та допустимим способом захисту порушеного права позивача в даному випадку є визнання за позивачем права на присвоєння в порядку переатестації 6 (шостого) рангу державного службовця, присвоєного позивачу, на еквівалентне військове звання «майор юстиції», з урахуванням Додатка 4 до Постанови КМУ від 20.04.2016 № 306, а також зобов`язання Державного центру кіберзахисту Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 08.04.2026 з урахуванням висновків суду та внести подання Голові Держспецзв`язку для проведення переатестації позивача та присвоєння ОСОБА_1 військового звання «майор юстиції» на підставі Додатка 4 до Постанови КМУ від 20.04.2016 № 306 з урахуванням наявного 6 рангу державного службовця.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 257, 258, 262, 246, 255, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Державного центру кіберзахисту Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (вул. Юрія Іллєнка, буд. 83Б, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 36947982) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державного центру кіберзахисту Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України щодо відмови у переатестації 6 (шостого) рангу державного службовця, присвоєного ОСОБА_1 , на еквівалентне військове звання «майор юстиції».

Визнати за Позивачем право на присвоєння в порядку переатестації 6 (шостого) рангу державного службовця, присвоєного позивачу, на еквівалентне військове звання «майор юстиції», з урахуванням Додатка 4 до Постанови КМУ від 20.04.2016 № 306.

Зобов`язати Державний центр кіберзахисту Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України повторно розглянути рапорт Позивача від 08.04.2026 та прийняти рішення щодо вжиття заходів про присвоєння ОСОБА_1 військового звання «майор юстиції» на підставі Додатка 4 до Постанови КМУ від 20.04.2016 № 306 з урахуванням наявного 6 рангу державного службовця.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державного центру кіберзахисту Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов