Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №520/12142/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 р. № 520/12142/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського апеляційного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Харківського апеляційного суду щодо видачі довідки про суддівську винагороду №04-31/47 від 11.05.2026 без застосування для визначення базового розміру посадового окладу судді показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 328,00 грн;

- зобов`язати Харківський апеляційний суд видати позивачу довідку про суддівську винагороду за формою, встановленою додатком 2 до Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, розраховану із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2026 у розмірі 3 328,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що дії відповідача щодо видачі довідки про суддівську винагороду без застосування для визначення базового розміру посадового окладу судді показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 328,00 грн. є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався. Відповідні документи у встановлений строк до суду не надходили.

Згідно з ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області як отримувач довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

Як зазначає позивач, оскільки усі судді у відставці, яким призначено щомісячне довічне грошове утримання, мають право на його перерахунок у разі зміни розміру складових суддівської винагороди, ОСОБА_1 звернулася до Харківського апеляційного суду з заявою про видачу нової довідки про суддівську винагороду діючого судді, в складові якої входять посадовий оклад, розрахований із застосуванням прожиткового мінімуму, для працездатних осіб у розмірі 3 328 грн, надбавок за вислугу років, адміністративну посаду, визначену на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону №1402-VІІІ та статті 7 Закону №3460-ІХ.

Харківським апеляційним судом у відповідь видано довідку №04-31/47 від 11.05.2026 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 1 січня 2026 виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду 131375, що не відповідає розміру 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня 2026 року. Відповідачем було відмовлено у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2026 із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 328,00 грн із доплатою за вислугу років 70%.

На думку позивача, дії Харківського апеляційного суду щодо незастосування при визначенні базового розміру посадового окладу судді показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2026 у розмірі 3 328,00 грн. є неправомірними та такими, що порушують її права та законні інтереси, оскільки пунктом 2 частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” встановлено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначається станом на 1 січня календарного року.

Вважаючи дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

В статті 43 Конституції України, серед іншого визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зі статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Розмір винагороди судді встановлюється Законом України “Про судоустрій і статус суддів” 02.06.2016 №1402-VІІІ.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 №1402-VІІІ.

Положеннями статті 135 Закону №1402-VІІІ встановлено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат, зокрема за вислугу років та перебування на адміністративній посаді в суді.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” базовий розмір посадового окладу судді становить: судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік” визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня 3 328,00 грн.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Згідно з частиною 1 статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Зміни до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також до Закону України “Про прожитковий мінімум” щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися.

Отже, зменшення базового показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року, з метою обчислення виплат судді, є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству.

Для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, які мають пріоритет стосовно положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”.

Зазначений Закон не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає Закону України “Про Державний бюджет України” вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Наведене свідчить, що при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону, тобто Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, а положення Закону України “Про прожитковий мінімум” вважати загальними нормами.

Відповідна правова позиція була сформульована Конституційним Судом України у рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 № 10-рп/2008, в яких Конституційний Суд розкрив особливості законодавчого регулювання соціальних гарантій і межі предмета закону про Державний бюджет.

Законом України “Про судоустрій і статус суддів” закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Оскільки конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суд зазначає, що Харківський апеляційний суд неправильно визначився із розрахунковою величиною посадового окладу, застосувавши в розрахунку іншу величину, відміну від тієї, що визначена спеціальним законом.

У постановах Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 у справі № 360/503/21, від 22.06.2023 у справі № 400/4904/21, від 12.07.2023 у справі №140/5481/22 та від 24.07.2023 у справі № 280/9563/21 сформульовано усталену правову позицію, відповідно до якої при визначенні розміру суддівської винагороди підлягають застосуванню положення статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” як спеціального закону, яким надається пріоритет перед положеннями законів про Державний бюджет, що встановлюють інші розрахункові показники.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №200/2309/25.

Верховний Суд у вказаній постанові дійшов висновку, що у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене та спираючись на усталену правову позицію Верховного Суду, дії Харківського апеляційного суду щодо ненадання позивачу довідки про заробітну плату виходячи з гарантованої Конституцією України складової суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2026 у розмірі 3 328,00 грн і зміна її на іншу розрахункову величину, яка не передбачена Законом України “Про судоустрій і статус суддів”, а саме на прожитковий мінімум для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, встановлений положеннями статті 7 Закону №1082-ІХ, статті 7 Закону №1928-ІХ та статті 7 Закону №2710-ІХ, є неправомірними.

Отже, належним способом захисту прав ОСОБА_1 буде зобов`язання Харківського апеляційного суду видати позивачу довідку про суддівську винагороду за формою, встановленою додатком 2 до Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, розраховану із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2026 у розмірі 3 328,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківського апеляційного суду (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61001, ЄДРПОУ 42261368) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Харківського апеляційного суду щодо видачі довідки про суддівську винагороду №04-31/47 від 11.05.2026 без застосування для визначення базового розміру посадового окладу судді показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 328,00 грн.

Зобов`язати Харківський апеляційний суд видати позивачу довідку про суддівську винагороду за формою, встановленою додатком 2 до Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, розраховану із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2026 у розмірі 3 328,00 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківського апеляційного суду (ЄДРПОУ 42261368).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов