Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №460/7104/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 червня 2026 року м. РівнеСправа №460/7104/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – ГУ ПФУ в Рівненській області, відповідач-2), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 від 19.03.2025 №956120821918 щодо відмови позивачу у переведенні із пенсії за віком, яка обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком, яка обчислюється відповідно до пункту 10 розділу ХI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII;

зобов`язати відповідача-2 перерахувати та виплачувати позивачу із 12.03.2025 з моменту звернення із відповідною заявою, пенсію за віком як державному службовцю відповідно до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII, виходячи із 60% заробітної плати, вказаної у довідках Департаменту фінансів Рівненської обласної державної адміністрації від №вих-А-8/01-04/25 від 12.03.2025 та вих-А-9/01-04/25 від 12.03.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та отримує пенсію за віком. Маючи стаж роботи на посаді державного службовця станом на 31.03.2025 понад 20 років вважає, що вона набула право на призначення пенсії відповідно до пункту 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ. 12.03.2025 позивач звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії шляхом збільшення заробітної плати державного службовця виходячи із 60% заробітної плати, вказаної у довідках Департаменту фінансів Рівненської обласної державної адміністрації від №вих-А-8/01-04/25 від 12.03.2025 та вих-А-9/01-04/25 від 12.03.2025, та надала всі необхідні документи. Проте рішенням відповідача-1 від 19.03.2025 №956120821918 відмовлено в перерахунку пенсії з підстав відсутності у Законі України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII механізму проведення перерахунку пенсій. Вважає, що відповідач-1 протиправно відмовив їй у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”, внаслідок чого порушив гарантоване державою право на пенсійне забезпечення.

Ухвалою від 18.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено строк для подання відповідачами відзиву на позов.

Відповідач-1 подав відзив, у якому заперечив проти позовних вимог. Зазначив, що 12.03.2025 позивач звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою щодо переходу з пенсії за віком, призначеної на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”. Вказав, що за результатами розгляду матеріалів електронної пенсійної справи встановлено, що з 03.03.2014 позивач ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону № 3723 та з 01.03.2023 її було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за доцільністю. З 10.07.2023 на підставі особистої заяви від 10.07.2023 № 6549 позивача ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723 із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення. Позивач разом із заявою від 12.03.2025 надала довідки про заробітну плату №вих-А-8/01-04/25 та № вих-А-9/01-04/25 від 12.03.2025, видані Департаментом фінансів Рівненської обласної військової адміністрації. Відповідач-1 вважає, що прийняте ним рішення № 956120821918 від 19.03.2025 є законним та обґрунтованим, оскільки підстави відсутні для проведення перерахунку пенсії з урахуванням наданих довідок, враховуючи те, перерахунки раніше призначених пенсій не передбаченi Законом України “Про державну службу”. Вважає, що діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо вимог про зобов`язання відповідача-2 перерахувати та виплачувати позивачу з 12.03.2025 пенсію за віком, яка обчислюється відповідно до пункту 10 розділу ІХ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-УІІІ та ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, виходячи із 60 % заробітної плати , вказаної у довідках Департаменту фінансів Рівненської обласної державної адміністрації № вих.-А-8/01-04/25від 12.03.25 та № вих.-А-9/01-04/25 від 12.03.2025, то такі вимоги відповідач-1 вважає передчасними, так як рішення з цього питання не приймалось.

Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

За змістом довідки про доставку електронного листа ухвала від 18.04.2025 доставлена до електронного кабінету відповідача-2 в підсистемі “Електронний суд” 18.04.2025.

У встановлений судом строк відповідач-2 відзиву не подав. Клопотань про продовження процесуального строку для надання відзиву із зазначенням причин від відповідача-2 не надходило.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та з 03.03.2014 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, з 01.03.2023 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а з 10.07.2023 на підставі особистої заяви позивача від 10.07.2023 № 6549 - пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, що підтверджується рішеннями про перерахунок пенсії від 25.02.2023, від 10.03.2023, від 12.07.2023, від 27.02.2024, від 27.02.2025 №956120821918.

12.03.2025 ОСОБА_1 звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою щодо перерахунку пенсії надавши: паспорт Громадянина України; довідку про присвоєння ідентифікаційного коду; довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 12.03.2025 № вих-А-8/01-04/25; довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, за грудень 2023 року від 12.03.2025 № вих-А-9/01-04/25.

Вказану заяву відповідно до вимог п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, після реєстрації та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності передано для розгляду ГУ ПФУ в Донецькій області.

Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 19.03.2025 №956120821918 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, зазначивши, що з 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VІІІ від 10.12.2015, яким скасовано, зокрема, статтю 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 щодо перерахунку пенсії державним службовцям. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» виключений пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», яким був визначений механізм здійснення перерахунків пенсій державним службовцям. Враховуючи те, що Закон № 889 не передбачає проведення перерахунків пенсій, прийнято рішення відмовити гр. ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії.

Вважаючи таке рішення протиправним, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд враховує таке.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України “Про державну службу” від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Вказаний закон набув чинності 01.05.2016.

Відповідно до пункту 10 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто Законом №889-VIII, крім іншого, визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до ст. 37 Закону Закон №3723-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пенсія за віком у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії за віком відповідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” особам, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII, та мають передбачені ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Також після 01.05.2016, відповідно до ст. 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ.

Порядок та умови призначення пенсій особам, які працювали на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, здійснюється відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі - Порядок №622).

Пунктом 2 Порядку №622 передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII мають право особи, які на день набрання чинності Законом №889-VIII: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Відтак, розділом XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII чітко визначено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

З огляду на наведене, право на пенсію одержують особи, зазначені в пунктах 10 та 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII, які мають необхідний стаж державної служби, страховий стаж та відповідний вік і в жодному із зазначених вище Законів не зазначається, що таке право особа одержує при умові, що їм раніше пенсія за Законом України “Про державну службу” не призначалась.

Згідно з п. 3-1 Порядку №622 державні службовці, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу” займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу”, мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.

За обставинами справи пенсія за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII позивачу призначена з 10.07.2023 на підставі її особистої заяви від 10.07.2023 № 6549.

Таким чином, питання призначення позивачу пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII не є спірним в межах цієї судової справи.

Натомість, за обставинами справи спірним питанням є умови обчислення такої пенсії відповідно пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII, виходячи із 60% заробітної плати, вказаної у довідках Департаменту фінансів Рівненської обласної державної адміністрації від №вих-А-8/01-04/25 від 12.03.2025 та вих-А-9/01-04/25 від 12.03.2025.

Відповідно до п. 4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

- у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

- матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.

Згідно з п. 4-2 Порядку №622 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.

Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;

розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;

розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.

Зазначені положення чинного законодавства свідчать про те, що пенсія державного службовця обчислюється виходячи із основних (абз. 2 п. 4 Порядку №622) та додаткових (абз. 3 п. 4 Порядку №622) складових заробітної плати державного службовця. При цьому, середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі (абз. 6 п. 4 Порядку №622).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про оплату праці” від 24.03.1993 №108/95-ВР (далі - Закон №108/95-ВР), заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону №108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно із ч. 1 ст. 66 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-ХІІ до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України “Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування” нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до ст. 41 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, на які нараховувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, має враховуватися при обчисленні розміру пенсії, оскільки як перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, а саме, за наведених обставин - ст. 41 Закону №1058-IV.

Таким чином, позивач має право на обчислення пенсії державного службовця із врахуванням заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач була звільнена з державної служби 28.02.2014, що підтверджується довідкою від 31.03.2025 №вих.-А-18/01-04/25, виданою Департаменту фінансів Рівненської обласної державної адміністрації.

Для обчислення пенсії державного службовця Департаментом фінансів Рівненської обласної державної адміністрації видано їй:

довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби від 12.03.2025 №вих.-А-8/01-04/25 станом на грудень 2023 року (абз. 2 п. 4, абз. 3 п. 4-2 Порядку №622);

довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби від 12.03.2025 №вих.-А-9/01-04/25 (абз. 6 п. 4, абз. 5 п. 4-2 Порядку №622).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на момент звернення до органу Пенсійного фонду із заявою про переведення на інший вид пенсії (12.03.2025) мала не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, а тому розмір пенсії позивача повинен визначатися в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю призначення пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі, тобто грудень 2023 року.

Довідками від 12.03.2025 №вих.-А-9/01-04/25, №53-Ф та від 12.03.2025 №вих.-А-8/01-04/25, виданими Департаментом фінансів Рівненської обласної державної адміністрації, підтверджуються складові заробітної плати для обрахунку ОСОБА_1 пенсії державного службовця, а також зазначено, що на всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Вказані довідки відповідають формі довідок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622.

При цьому, Порядок №622 в застосованій Департаментом фінансів Рівненської обласної державної адміністрації редакції при видачі позивачу довідок про заробітну плату для обчислення пенсії на час виникнення спірних правовідносин був чинним.

Так, станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії за віком державного службовця (12.03.2025) позивач:

- мала стаж державної служби 26 років 4 місяці 11 днів (що відповідачами не заперечується);

- була звільнена з державної служби;

- подала відповідачам дві довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 12.03.2025 №вих.-А-9/01-04/25 та від 12.03.2025 №вих.-А-8/01-04/25 відповідно до затверджених форм.

Суд зауважує, що покликання відповідача-1 у відзиві на те, що такі вимоги є передчасними, так як рішення з цього питання не приймалось, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки підставою для перерахунку пенсії за віком державного службовця, за яким позивач звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою від 12.03.2025, слугували саме довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 12.03.2025 №вих.-А-9/01-04/25 та від 12.03.2025 №вих.-А-8/01-04/25, які дають позивачу право на обчислення її пенсії відповідно до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII, виходячи із 60% заробітної плати, вказаної у цих довідках.

Проте, ігноруючи підстави та мотиви звернення позивача із такою заявою від 12.03.2025 відповідачем-1 прийнято спірне рішення, яким відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії з підстав – Закон №889-VIII не передбачає проведення перерахунків пенсій.

Суд звертає увагу відповідача-1, що Рішенням Конституційного Суду України від 23.12.2022 № 3-р/2022 у справі № 3-132/2018(5462/17) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України „Про державну службу“ від 16 грудня 1993 року № 3723-XII зі змінами.

Ухвалюючи вказане Рішення Конституційний Суд України зазначив, що:

«Перевіряючи на відповідність Конституції України (конституційність) підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889, Конституційний Суд України виходить із того, що згідно з Основним Законом України та сформульованими Конституційним Судом України юридичними позиціями Верховна Рада України для розвитку, конкретизації та деталізації приписів статей 3, 8, частини першої статті 24, статті 46 Основного Закону України має унормовувати в законах підстави, порядок та умови індексації та перерахунку розмірів усіх видів пенсій для всіх груп пенсіонерів.

Конституційний Суд України бере до уваги, що у статтях 42-45 Закону № 1058 унормовано перерахунок розмірів пенсій. Проте ці приписи Закону № 1058 не застосовні для перерахунку розмірів пенсій осіб, пенсії яким призначено на підставі статті 37 Закону № 3723.

Підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889 у посутньому взаємозв`язку з пунктами 10, 12 цього ж розділу Закону № 889 є єдиною легальною основою юридичного механізму надання права на призначення пенсій на підставі статті 37 Закону № 3723. У зв`язку з тим, що в підпункті 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889 немає посилання на статтю 37-1 Закону № 3723, для суб`єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723, унеможливлено перерахунок розмірів пенсій, тобто їх осучаснення.

[…]

На підставі наведеного Конституційний Суд України дійшов висновку, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889 суперечить частині другій статті 3, частинам першій, другій статті 8, частині першій статті 24, статті 46 Конституції України в тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723».

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 20.01.2026 № 1-р/2026 у справі № 1-301/2019(7129/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII у тім, що у ньому не встановлено перехідних умов пенсійного забезпечення чи компенсаційних механізмів для осіб, які у період з 15 березня 2000 року до дня набрання чинності Законом України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обіймали посади державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, але станом на 1 травня 2016 року не мали потрібного стажу для призначення пенсії на підставі статті 37 Закону України „Про державну службу“ від 16 грудня 1993 року № 3723-XII зі змінами.

Таким чином, проведення перерахунків пенсій державних службовців передбачають статті 37, 37-1 Закону №3723-XII, а тому відповідач-1 зобов`язаний був при розгляді заяви позивача про перерахунок пенсії державного службовця враховувати вищевказані довідки, врахування яких при обчисленні розміру пенсійної виплати позивача на умовах Закону України «Про державну службу» виходячи із 60% від усієї суми заробітної плати, вказаної у наданих позивачем довідках, збільшить її розмір.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на обчислення пенсії як особа, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, виходячи із 60% усіх без винятку складових заробітної плати, відображених у довідках від 12.03.2025 №вих.-А-9/01-04/25 та від 12.03.2025 №вих.-А-8/01-04/25, виданих Департаментом фінансів Рівненської обласної державної адміністрації.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частина друга статті 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що оспорюване рішення відповідача-1 є необґрунтованим та таким, що прийняте всупереч вимогам чинного законодавства України.

Відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 27.03.2025 № 172850031505 та відновленню шляхом зобов`язання орган Пенсійного фонду здійснити перерахунок пенсії позивача з 12.03.2025 відповідно до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII, обчисливши її виходячи із 60% від усієї суми заробітної плати, вказаної у довідках від 12.03.2025 №вих.-А-9/01-04/25 та від 12.03.2025 №вих.-А-8/01-04/25, виданих Департаментом фінансів Рівненської обласної державної адміністрації.

При цьому, таке рішення суду не призведе до втручання у дискреційні повноваження відповідача, оскільки дискреційні повноваження не є необмеженими (абсолютними) та закінчуються з прийняттям таким органом Пенсійного фонду певного рішення, яке свідчить про те, що він скористався наданим йому правом свободи дій для його винесення (дискреційними повноваженнями), чим виключив можливість прийняття іншого рішення.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.03.2019 у справі №817/498/17 (№К/9901/44445/18), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

При визначенні територіального органу Пенсійного фонду, який має обов`язок поновлення порушеного права позивача, суд враховую положення абз.1 п.4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постанова правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1), заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (абз. 14 п. 4.2 Порядку №22-1).

Тож дії зобов`язального характеру щодо перерахунку пенсії позивача з 12.03.2025, має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Донецькій області.

Враховуючи викладене, позовні вимоги до ГУ ПФУ в Рівненській області в цій частині задоволенню не підлягають.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом в постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23.

Вирішуючи спір в частині позовної вимоги про зобов`язання відповідача-2 виплачувати позивачу пенсію за віком, перераховану з 12.03.2025, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що вчинення територіальним органом Пенсійного фонду дій, спрямованих на виплату пенсії після її призначення іншим територіальним органом Пенсійного фонду, безпосередньо передбачено Порядком № 22-1. Відтак відсутні підстави зобов`язувати відповідача-2 до вчинення відповідних дій судовим рішенням, оскільки обов`язок органу Пенсійного фонду вчинити такі дії виникає в силу прямої норми законодавства.

Крім того, позовна вимога про зобов`язання відповідача-2 здійснювати виплату позивачу пенсії, перерахунок якої ще не здійснено, свідчить, що ця вимога спрямована на майбутнє, а тому є передчасною.

Отже позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи результати судового розгляду справи, відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України суд присуджує документально підтверджені судові витрати на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог за рахунок відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.03.2025 №956120821918 щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні із пенсії за віком, яка обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком, яка обчислюється відповідно до пункту 10 розділу ХI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 12.03.2025 відповідно до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII, обчисливши її виходячи із 60% від усієї суми заробітної плати, вказаної у довідках від 12.03.2025 №вих.-А-9/01-04/25 та від 12.03.2025 №вих.-А-8/01-04/25, виданих Департаментом фінансів Рівненської обласної державної адміністрації.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Краматорський р-н, Донецька обл., 84122. ЄДРПОУ/РНОКПП 13486010) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Повний текст рішення складений 22 червня 2026 року.

Суддя Н.О. Дорошенко