Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №400/3899/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 р. № 400/3899/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О., за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В., пр. позивача ОСОБА_1 , пр. відповідача ОСОБА_2 , пр. третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_5 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачаВиконавчого комітету Вознесенської міської ради, пл. Центральна, 1,м. Вознесенськ,Вознесенський р-н, Миколаївська обл.,56501,

треті особиГоловне управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Захисників Миколаєва, 5,м. Миколаїв,54005, ОСОБА_6 , АДРЕСА_2 ,

провизнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування дозволу № б/н, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Вознесенської міської ради ( з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) про:

-визнання протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Вознесенської міської ради щодо незабезпечення безпечного руху пішоходів та невжиття заходів з демонтажу огорожі, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , та зобов`язання Виконавчий комітет Вознесенської міської ради вжити заходів щодо забезпечення безпечного руху пішоходів шляхом організації демонтажу вказаної огорожі, що перешкоджає вільному пересуванню громадян.

-визнання протиправним та скасування Дозвіл № б/н на порушення об`єкта благоустрою, виданий Виконавчим комітетом Вознесенської міської ради у формі Листа № 609/01/01-02/11 від 25.02.2026 за результатами розгляду заяви ФОП ОСОБА_6 від 17 лютого 2026 року щодо облаштування тимчасової металевої огорожі (споруди), за адресою: АДРЕСА_3 з метою забезпечення вимог техніки безпеки під час виконання ремонтних робіт навісу магазину (терміном до 01.05.2026 р.)

-визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Вознесенської міської ради щодо невжиття заходів припинення самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_3 ,

- зобов`язання Виконавчий комітет Вознесенської міської ради вжити заходів, передбачених чинним законодавством, спрямованих на припинення будівельних робіт та усунення порушень шляхом зобов`язання забудовника привести об`єкт будівництва та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , у стан, що існував до початку проведення будівельних робіт.

Позивач обґрунтовує позов тим, що виконавчим комітетом Вознесенської міської ради було видано Дозвіл на порушення об`єкта благоустрою (встановлення тимчасової металевої огорожі терміном до 01.05.2026 р.), який за своєю суттю легалізував блокування пішохідної зони та порушення вимог безпеки на вул. Центральна, 6/71. Офіційною метою видачі дозволу вказано «забезпечення техніки безпеки», проте фактично цей документ став інструментом для легалізації самовільного перекриття тротуару та приховування від громадського контролю незаконних будівельних робіт з монтажу металоконструкцій надбудови. Станом на березень 2026 року на об`єкті фактично здійснюється спорудження капітального металевого каркаса другого поверху. Бездіяльність відповідача у поєднанні з видачею дозволу на «встановлення паркану для ремонту навісу» створює умови для безперешкодного завершення незаконних робіт у межах червоних ліній (Зона ТР-3) та історичного ареалу міста (Постанова КМУ № 878). Зведення капітальних конструкцій другого поверху без погодження з Міністерством культури та стратегічних комунікацій України (ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини») та за відсутності згоди одного з орендарів — ОСОБА_7 (у зв`язку з його смертю у грудні 2021, справа № 473/1467/22), є грубим порушенням майнових прав територіальної громади та спадкоємців. Враховуючи стратегічне розташування об`єкта біля головного входу до Центрального ринку та вузлової зупинки громадського транспорту (маршрути № 32, 338, 352), продовження робіт становить пряму загрозу безпеці транспортно- пішохідного сполучення. Встановлена тимчасова огорожа (металевий паркан) повністю перекриває пішохідну частину вулиці (тротуар). Фото фіксує, що паркан встановлено впритул до зупинки громадського транспорту та зони відпочинку, що змушує пішоходів виходити на проїзну частину дороги, створюючи пряму загрозу їхньому життю та здоров`ю. Протиправна бездіяльність Відповідача полягає у невиконанні покладених на нього обов`язків, попри наявність законодавчих підстав та фактичну можливість вчинити дії щодо демонтажу самовільної споруди. Така пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень призвела до порушення права позивача на безпечне пересування містом. Це створює ситуацію, за якої пішоходи, зокрема діти та маломобільні групи населення, позбавлені можливості безпечного пересування та вимушені рухатися безпосередньо проїзною частиною дороги. Встановлення металевого паркану та проведення будівельних робіт безпосередньо на тротуарі в зоні зупинки громадського транспорту створює реальне та триваюче порушення індивідуальних прав позивача, як члена територіальної громади та пішохода. Загроза життю та здоров`ю та порушення права на безпечне довкілля. Через фізичне блокування пішохідної частини тротуару позивач та інші громадяни змушені виходити на проїжджу частину дороги з інтенсивним рухом автотранспорту. Це створює безпосередню небезпеку потрапляння під колеса транспортних засобів та наражає життя на ризик, що є прямим порушенням права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, гарантованого ст. 50 Конституції України та ст. 3 Конституції України, де людина, її життя і здоров`я визнаються найвищою соціальною цінністю. Встановлена огорожа повністю унеможливлює рух тротуаром для позивача особисто як літньої людини 19.07.1962 р.н., пенсіонера, особи з інвалідністю 3 групи внаслідок війни та для людей з інвалідністю, батьків з дитячими візочками та літніх людей.

Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки Позивач не надав належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували: факт здійснення саме самочинного будівництва у розумінні статті 376 Цивільного кодексу України; факт реконструкції об`єкта нерухомості; факт порушення відповідачем конкретного обов`язку, прямо передбаченого законом; факт безпосереднього порушення індивідуально визначених прав позивача; наявність у відповідача повноважень щодо вчинення дій, яких вимагає позивач. Позовна заява фактично побудована на посиланні на абстрактний суспільний інтерес та загальні твердження про можливе порушення прав невизначеного кола осіб. Позивачем не надано жодних належних доказів: фактичного обмеження його пересування; заподіяння шкоди його здоров`ю; неможливості проходу; зміни маршруту пересування; наявності реальної небезпеки саме для нього. Відповідач не є органом, уповноваженим встановлювати факт наявності чи відсутності у замовника будівництва всіх дозвільних документів у сфері містобудівної діяльності, а також не здійснює функції державного архітектурно-будівельного контролю у розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Контроль за дотриманням містобудівного законодавства здійснюється спеціально уповноваженими органами державного архітектурно-будівельного контролю. Виконавчий комітет не уповноважений встановлювати факт самочинного будівництва; не уповноважений самостійно визнавати роботи незаконними; не має права самостійно здійснювати демонтаж об`єктів нерухомого майна; не може припиняти будівельні роботи позасудовим способом за відсутності відповідного припису уповноваженого органу або рішення суду. Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. За результатами розгляду заяви ОСОБА_6 . Виконавчим комітетом Вознесенської міської ради було надано лист від 25.02.2026 №609/01/01-02/11 , який має виключно тимчасовий характер; не є містобудівним документом; не є дозволом на виконання будівельних робіт; не посвідчує права на забудову; не підтверджує законність або незаконність будівельних робіт; не є документом дозвільного характеру у сфері містобудівної діяльності; не створює правових підстав для здійснення реконструкції чи нового будівництва. Позивач не довів: протиправності процедури надання такого погодження; порушення конкретної норми закону; причинно-наслідкового зв`язку між наданням листа та порушенням його прав. Надання такого погодження не створює, не змінює та не припиняє прав та обов`язків у сфері містобудівної діяльності. У відповідача відсутні повноваження із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель та не має можливості проведення перевірки щодо дотримання правил використання земельної ділянки з кадастровим номером 4810200000:11:034:0129. Позивач також звертає увагу на зафіксоване правопорушення як самовільне будівництво та перетин меж Зони «Червоних ліній» (Зона ТР-3) при цьому не надавши суду достовірних доказів, які підтверджують дані обставини справи посилаючись виключно на припущення та суб`єктивні оцінки. Жодних належних доказів того, що відбувається саме реконструкція, а не поточний або капітальний ремонт, позивачем суду не надано. Сам по собі факт наявності металевих конструкцій або проведення певних робіт не свідчить автоматично про самочинне будівництво у розумінні статті 376 Цивільного кодексу України та встановлення тимчасової огорожі саме по собі не є зміною схеми організації дорожнього руху у розумінні Закону України «Про дорожній рух».

У відповіді на відзив позивач зазначив, що посилання виконкому на Постанову КМУ № 303 як на єдину причину неможливості знесення паркану є спробою уникнути відповідальності. Мораторій діє виключно на державний будівельний нагляд (ДІАМ), проте він не скасовує і не обмежує самостійних повноважень виконкому у сфері благоустрою території міста. Виявивши правопорушення, Відповідач був зобов`язаний вчинити такі імперативні дії: Провести комунальну фіксацію: Відповідно до пп. 2 п. «б» ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про місцеве самоврядування...» та ст. 10 ЗУ «Про благоустрій...», скласти Акт обстеження об`єкта силами інспекції з благоустрою. Внутрішній комунальний контроль під мораторій не підпадає. Застосувати заходи адміністративного впливу: Скласти протокол за ст. 152 КУпАП та видати обов`язковий Припис з вимогою негайно зупинити роботи та демонтувати паркан.

Прийняти рішення про примусовий демонтаж: П. 7 ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про благоустрій...» прямо надає виконкому право звільняти території від самовільних об`єктів. Виконком мав задіяти комунальні служби для знесення металевої огорожі на тротуарі. Подати позов про знесення самочинного будівництва: Оскільки забудовник без містобудівних умов та обмежень (МУО) зводить капітальний каркас другого поверху, Відповідач мав виконати вимоги ч. 7 ст. 376 ЦК України та зобов`язаний був звернутися до суду з позовом про знесення споруди. Замість виконання цих кроків, Відповідач покривав дії порушника.

У заперечення відповідач зазначив, що Виконавчий комітет Вознесенської міської ради ще раз наголошує на тому, що відповідач не є органом, уповноваженим встановлювати факт наявності чи відсутності у замовника будівництва всіх дозвільних документів у сфері містобудівної діяльності, а також не здійснює функції державного архітектурно-будівельного контролю у розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» незалежно від місцезнаходження об`єктів благоустрою та адмінбудівлі виконкому. Доводи Позивача щодо нібито «юридичної нікчемності» листа від 25.02.2026 № 609/01/01-02/11 та порушення статей 21, 41, 70 Закону України «Про адміністративну процедуру» є безпідставними, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм законодавства та не відповідають правовій природі спірного документа. ФОП ОСОБА_6 має в користуванні земельну ділянку для якої дозвіл для виконання ремонтних робіт не вимагається. Крім того, частиною другою статті 26-1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що перелік робіт, для виконання яких необхідно отримувати дозвіл, встановлюється Типовим порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративну процедуру». Тобто лист від 25.02.2026 № 609/01/01-02/11 не є адміністративним актом у розумінні статті 2 Закону України «Про адміністративну процедуру» так як положення цього закону на які посилається позивач, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ГУНП в Миколаївській області надала суду пояснення та пояснення на змінені позовні вимоги, в яких зазначила, що притягнення до адміністративної відповідальності за забудову та встановлення огорожі це виключна компетенція Виконавчого комітету Вознесенської міської ради. Виконавчий комітет Вознесенської міської ради не є органом, уповноваженим встановлювати факт наявності чи відсутності у замовника будівництва всіх дозвільних документів у сфері містобудівної діяльності, а також не здійснює функції державного архітектурно-будівельного контролю у розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Контроль за дотриманням містобудівного законодавства здійснюється спеціально уповноваженими органами державного архітектурно-будівельного контролю. Позовна заява побудована переважно на суб`єктивних припущеннях позивача щодо нібито здійснення самочинного будівництва, незаконності проведення певних робіт та бездіяльності відповідача. При цьому позивач не надав належних, допустимих та достатніх доказів, які б це підтверджували. Фактично позов спрямований на покладення на орган місцевого самоврядування функцій органу державного архітектурно-будівельного контролю, правоохоронного органу та суду одночасно, що суперечить принципу законності, визначеному статтею 19 Конституції України.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 надав суду пояснення, пояснення на змінені позовні вимоги та додаткові пояснення, в яких зазначив, що Позивач обґрунтовує свої вимоги проведенням 3-ю особою самочинного будівництва, однак жодного належного доказу на обґрунтування свого позову не надає. Відповідно до частини другої ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою встановлено перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 року №406 затверджено перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Згідно з даним Переліком до будівельних робіт, які не потребують документів, які дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію до таких робіт віднесено, зокрема зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів...; розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності відповідно до статті 28 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”. Водночас, відповідно до ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» термін «будівництво» означає нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва. Відповідно до ст.4 цього закону об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури (крім трубопроводів внутрішньогосподарських меліоративних систем). Чинне законодавство не вимагає отримання містобудівних умов та обмежень, розробку проектної документації та обов`язкову реєстрацію дозволу на початок робіт щодо об`єктів які не належать до об`єктів будівництва. Фотодокази, надані позивачем до справи чітко вказують на наявність вільного пересування пішоходами тротуаром, а встановлена металева огорожа - по фасадній частині будівель. Оспорюючи дії Виконкому Вознесенської міської ради, позивач не надав жодного належного та допустимого доказу як самочинного будівництва за адресою Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Центральна, 6/71 так і захоплення земельної ділянки чи порушення червоної лінії шляхом встановлення металевої огорожі для забезпечення безпеки перехожих.

Заслухав пояснення представників сторін, третіх осіб, дослідив докази, суд дійшов висновку:

Позивач у позові зазначив, що у ніч з 13 на 14 лютого 2026 року невідомими особами біля магазину за адресою вул. Центральна, 6/71 було встановлено металевий паркан, що призвело до самовільного перекриття пішохідного тротуару в межах червоних ліній (зона ТР-3) та стало грубим порушенням Правил благоустрою міста Вознесенська.

14 лютого 2026 року за ініціативи депутата Вознесенської міської ради Осадченка В.А., який діяв в інтересах територіальної громади, було здійснено два виклики поліції з повідомленням про правопорушення. Проте прибулі за викликом співробітники правоохоронних органів - Вознесенського районного управління ГУНП в Миколаївській області проявили бездіяльність: не здійснили фіксацію правопорушення, не склали протокол про адміністративне правопорушення за статтею 152 КУпАП та не вжили заходів щодо припинення самовільного перекриття пішохідного тротуару в межах червоних ліній (зона ТР-3), що є грубим порушенням Правил благоустрою м. Вознесенська.

19 лютого 2026 депутат Вознесенської міської ради ОСОБА_5 звернувся до міського голови Вознесенської міської ради із депутатським зверненням щодо припинення незаконних будівельних робіт та захисту комунальної власності. Повідомив, що за адресою: м. Вознесенськ, вул. Центральна, 6/71 здійснюються будівельні роботи на земельній ділянці комунальної власності (кадастровий номер 4810200000:11:034:0129).

Відповідно до офіційної відповіді відділу містобудування та архітектури Вознесенської міської ради містобудівні умови та обмеження, дозвіл на виконання будівельних робіт, паспорт прив`язки тимчасової споруди та інші дозвільні документи за вказаною адресою не надавались. Наявні обставини свідчать про ознаки самовільного зайняття земельної ділянки комунальної власності та самочинного будівництва. Захоплення земельної ділянки громади триває, створюються перешкоди для користування комунальною власністю та безпечного пересування громадян. У зв`язку з викладеним, вимагав доручити профільним структурним підрозділам міської ради (відділу містобудування та архітектури, земельному відділу, відділу благоустрою) здійснити виїзд на місце, скласти акт обстеження та зафіксувати порушення (у т.ч. межі та фактичну площу зайняття). Негайно винести припис (вимогу) про зупинення незаконних будівельних робіт та забезпечити його вручення особам, які виконують/організовують роботи. Невжиття зазначених заходів реагування за наявності відкритого триваючого порушення може свідчити про бездіяльність органу місцевого самоврядування щодо захисту комунальної власності територіальної громади.

27.02.2026 № 11/01/0102/22 Виконавчий комітет Вознесенської міської ради розглянувши звернення щодо припинення незаконних будівельних робіт та захисту комунальної власності за адресою: АДРЕСА_3 , повідомив наступне.

17 лютого 2026 року вх. № 706/01/01-02/16 надійшло звернення від громадянина

ОСОБА_8 до виконавчого комітету Вознесенської міської ради щодо

облаштування тимчасової металевої огорожі (споруди), за адресою: м. Вознесенськ. вул.

Центральна. 6/71 з метою забезпечення вимог техніки безпеки під час виконання ремонтних робіт навісу магазину.

За результатами розгляду зазначеного звернення надано письмовий дозвіл на

облаштування тимчасової металевої огорожі (споруди) строком до 01 травня 2026 року.

Звертаємо увагу, що дозвіл надано виключно на тимчасове облаштування огорожі

(споруди) для забезпечення вимог техніки безпеки під час виконання ремонтних робіт

вищезазначеною магазину. У разі виявлення порушень вимог чинного законодавства або

використання земельної ділянки чи об`єкта комунальної власності не за призначенням

будуть вжиті відповідні заходи реагування в межах повноважень виконавчого комітет/ Вознесенської міської ради.

Інформація щодо передбаченої можливості нового будівництва або реконструкції з

урахуванням червоних ліній та містобудівних обмежень для забудови земельної ділянки та адресою: АДРЕСА_3 .

17.02.2026 ФОП ОСОБА_6 звернувся до міського голови із заявою, в якої просив дозволити розміщення тимчасового металевого паркану за адресою по АДРЕСА_3 , встановлення якого необхідно для техніки безпеки при виконанні ремонтних робіт термін 01.05.2026.

25.02.2026 міський голова надіслав лист ОСОБА_8 , в якому зазначив, що відповідно до ст.152 Кодексу про адміністративні правопорушення , самовільне встановлення огорож, конструкцій та інших елементів благоустрою без відповідних дозвільних документів є порушенням правил благоустрою та тягне за собою адміністративну відповідальність

Разом з тим, враховуючи необхідність забезпечення вимог техніки безпеки під час виконання ремонтних робіт, виконавчий комітет Вознесенської міської ради надає дозвіл на розміщення тимчасового металевого паркану за вказаною адресою строком до 01.05.2026.

Після закінчення зазначеного строку тимчасовий металевий парка підлягає обов`язковому демонтажу.

18.02.2026 на адресу Виконавчого комітету Вознесенської міської ради від депутата Вознесенської міської ради Осадченка В.А. надійшло депутатське звернення , в якому він зазначив, що у зв`язку з надходженням звернень мешканців та виявленими фактами можливого самовільного зайняття земельної ділянки та порушення правил благоустрою, просив надати інформацію щодо використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 (прилегла територія перед будівлею та територія з обох боків будівлі, у тому числі тротуарна частина).Просив надати інформацію по земельній ділянці за вищезазначеною адресою.

Листом від 27.02.2026 № 12/01/01021/22 Виконавчий комітет Вознесенської міської ради повідомив наступне: земельна ділянка по АДРЕСА_3 надана у користування на умовах оренди власнику нерухомого майна, що на ній розташоване, конфігурація земельної ділянки включає в себе частину прилеглої території згідно плану червоної лінії. Рішення Вознесенської міської ради від 21.04.2017 №28 «Про затвердження прое кту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання в оренду земельної ділянки фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 та фізичній особі-підприємцю ОСОБА_8 » містили інформацію про площу земельної ділянки, кадастровий номер та цільове призначення ( ко пія надається;

копія договору оренди землі за вказаною у запиті адресою надається). Власник нерухомого майна отримав дозвіл на встановлення тимчасового металевого паркану за адресою: АДРЕСА_3 відповідно до вимог чинно го законодавства, строком до 01.05.2026 року. Відділ земельних відносин та комунальної власності не проводив перевірку факту можливого самовільного заняття земельної ділянки, у зв`язку з тим, що складання відповід них актів про дотримання вимог щодо використання земельної ділянки належить до повно важень державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель у поряд ку, визначеному чинним законодавством України, який підпорядкований Центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області не проводяться позапланові перевірки дотримання вимог щодо використання земельних ділянок у період дії військового стану.

Листом від 13.03.2026 Виконавчий комітет Вознесенської міської ради повідомив заявника, що з метою з`ясування законності виконання будівельних робіт за адресою АДРЕСА_3 направлено лист до Державної інспекції архітектури та містобудування України з метою проведення перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

На вищевказаний лист від 19.03.2026 №1386/02/13-26 від Державної інспекції архітектури та містобудування України надійшла відповідь про те, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) юридичних та фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», крім позапланових заходів державного нагляду (контролю), які проводяться:

за рішенням суду;

за заявою суб`єкта господарювання, поданою до відповідного органу державного нагляду (контролю), про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

для перевірки виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Також відповідно до пункту 2 постанови протягом періоду воєнного стану дозволили проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) юридичних та фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців відповідним органам державного нагляду (контролю) з підстав, визначених

абзацами п`ятим та восьмим частини першої статті 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, за наявності загрози, що має негативний вплив на життя та здоров`я людини, навколишнє природне середовище, забезпечення безпеки держави, для виконання міжнародних зобов`язань України, а також з підстав, визначених абзацом дев`ятим частини першої статті 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та абзацом одинадцятим частини третьої статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», за рішеннями центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Таким чином, обмеження проведення перевірок у період дії воєнного стану є об`єктивною обставиною, що не залежить від волевиявлення відповідача.

Відповідно до ст.ст.10,16,26-1 Закону України « Про благоустрій населених пунктів» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить:

14) видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом;

На об`єктах благоустрою забороняється:

1) виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом;

Порушення об`єктів благоустрою (до яких належать вулиці, тротуари та пішохідні доріжки) допускається лише на підставі дозволу, виданого виконавчим органом сільської, селищної або міської ради.

Перелік земляних та ремонтних робіт, для виконання яких необхідно отримати дозвіл, встановлюється Типовим порядком видачі, переоформлення, відмови у видачі, припинення дії дозволу на порушення об`єктів благоустрою, що затверджується Кабінетом Міністрів України (далі - Типовий порядок) з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

Порядок видачі таких дозволів та умови встановлення тимчасових огорож регламентуються Типовим порядком видачі, переоформлення, відмови у видачі, припинення дії дозволу на порушення об`єктів благоустрою, затвердженим постановою КМУ від 30 жовтня 2013 р. № 870. Цей Типовий порядок встановлює процедуру видачі, переоформлення, відмови у видачі, припинення дії дозволу на порушення об`єктів благоустрою (далі - дозвіл).

Дозвіл видається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради за місцем проведення робіт на підставі письмової заяви, що подається відповідною юридичною особою чи фізичною особою - підприємцем (або їх уповноваженим представником), за формою згідно з додатком 1 з дотриманням норм Закону України “Про адміністративну процедуру”.

Для отримання дозволу подається заява юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що здійснюють порушення об`єктів благоустрою, пов`язане з проведенням земляних та/або ремонтних робіт.

Для переоформлення, припинення дії дозволу подається письмова заява з дотриманням норм Закону України “Про адміністративну процедуру”.

Зазначений перелік документів є вичерпним.

Видача дозволу, його переоформлення здійснюються на безоплатній основі.

Форма дозволу наведена у додатку 2.

Дозвіл видається на проведення робіт, перелік яких наведено у додатку 3. Строк дії дозволу визначається з урахуванням умов проведення робіт і не може перевищувати один рік.

Додатком №3 передбачено Перелік земляних та/або ремонтних робіт, для проведення яких необхідно отримати дозвіл:

1. Земляні або монтажні роботи, не пов`язані з прокладенням, перекладенням, ремонтом інженерних мереж і споруд.

2. Земляні або монтажні роботи, пов`язані з розриттям дорожнього покриття вулиць, доріг, майданів, площ.

3. Роботи, пов`язані з порушенням благоустрою об`єктів зеленого господарства.

4. Роботи, пов`язані з інженерними вишукуваннями.

5. Роботи, пов`язані з археологічними дослідженнями.

6. Улаштування нових та/або заміна існуючих посадкових майданчиків для пасажирів міського громадського транспорту з встановленням навісу або павільйону.

7. Ремонт та/або улаштування майданчиків для паркування транспортних засобів, спортивних, дитячих та інших майданчиків.

8. Заміна пошкоджених та застарілих конструкцій опор, ліхтарів, освітлювальної арматури, тросів, розтяжок, кабелів, дротів, комунікаційної апаратури.

9. Прокладення, перекладення або заміна водостічних, водопровідних труб та водоприймальних колодязів.

10. Установлення нових, відновлення, ремонт та заміна існуючих малих архітектурних форм.

11. Відбудова, відновлення зруйнованих частин фундаментів пам`ятників, декоративних скульптур та композицій, елементів обладнання фонтанів та декоративних басейнів із заміною зношених труб та водопровідної арматури фонтанів тощо.

12. Установлення нових та/або ремонт і відбудова пошкоджених споруд і обладнання пляжів (гардеробів, камер схову, пунктів прокату пляжного інвентарю, туалетів, лав, грибків, навісів, альтанок тощо), спортивного та дитячого устаткування.

Відповідно до ст.ст.30,31 Закону України « Про місцеве самоврядування» передбачені повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

1) управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню;

Повноваження у галузі будівництва б) делеговані повноваження:

1) надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності";

3) здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу;

Відповідно до ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Згідно з пунктом 22 договору оренди, укладеного ОСОБА_6 та виконкомом, передбачено, що орендарі земельної ділянки мають право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку будівлі, споруди та закладати багаторічні насадження,

Відповідно до ст.25 Закону України « Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;

за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

Ухвалою без руху від 20.04.2026 суд зобов`язав позивача у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позову шляхом уточнення підстав для звернення до суду з позовом як фізична особа чи депутат Вознесенської міської ради; подання доказів спірних правовідносин між сторонами; зазначення які права позивача порушені і як вони відновляться у разі задоволення позову.

На виконання ухвали суду позивач надав суду пояснення, що він звернувся до суду , як громадянин України, мешканець громади, а не депутат Вознесенської міської ради.

З наданих суду листів позивача до Міського голови вбачається, що він звертався з депутатським зверненням та вимагав реагування на нього відповідно до вимог ст.13 Закону України « Про статус депутатів місцевих рад».

Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 93-IV Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 15 Закону № 93-IV 1. Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності.

2. У разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів.

3. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об`єднання громадян, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов`язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності - до притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата місцевої ради.

4. У разі невжиття відповідних заходів посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та керівники правоохоронних і контролюючих органів, до яких звернувся депутат місцевої ради, несуть адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до пункту 30 частини першої статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" 21 травня 1997 року № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної ради вирішуються питання прийняття рішень про звернення до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів, а також повноваження районних, обласних рад та їх органів.

Отже, депутат ради не наділений повноваженнями вимагати усунення порушення законності, на його думку, шляхом індивідуального звернення до суду з адміністративним позовом. Доказів виникнення спірних правовідносин між позивачем, як фізичною особою та виконкомом матеріали справи не містять.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Вознесенської міської ради щодо незабезпечення безпечного руху пішоходів та невжиття заходів з демонтажу огорожі, розташованої за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Центральна, 6/71, та зобов`язати Виконавчий комітет Вознесенської міської ради вжити заходів щодо забезпечення безпечного руху пішоходів шляхом організації демонтажу вказаної огорожі, що перешкоджає вільному пересуванню громадян.

Позивач у позові зазначив, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції міських рад та їх виконавчих органів належить організація та забезпечення безпеки дорожнього руху на території міста, а також створення безпечних умов для руху пішоходів. Таким чином, забезпечення вільного та безпечного проходу тротуарами та узбіччями є прямим законодавчим обов`язком Виконавчого комітету Вознесенської міської ради.

Але ст.6 ЗУ « Про дорожній рух» в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин не містить таких обов`язків, на які позивач посилається в позові.

Щодо невжиття заходів з демонтажу огорожі суд зазначає, що відповідач, як власник земельної ділянки, яка надана в оренду 3-ої особі на підставі ст.25 Закону України «Про оренду землі та п.22 договору оренди земельної ділянки від 12.05.2017 надав орендодавцю дозвіл на звернення огорожі на орендованій земельній ділянці.

Доказів того, що огорожа була встановлено за межами наданої в оренду земельної ділянки матеріали справи не містять.

Також досліджені в судовому засіданні фотоматеріали, які надав суду позивач не підтверджують доводів позивача стосовно того, що зведення паркану порушують його права щодо безпечного пересування тротуаром та необхідністю виходити на дорогу, що створює небезпеку його життю та здоров`ю, як літній особі та інваліду, оскільки огорожа не перекриває тротуар. Навпаки на цих фото є Г-образний металевий паркан, якій збудований в рівень забудови, на тротуарі знаходяться столики та стільці з навісом( арк. с.76), тому позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Вознесенської міської ради щодо незабезпечення безпечного руху пішоходів та невжиття заходів з демонтажу огорожі задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні представник 3-ї особи Сої О.М. та відповідач надали суду пояснення, що станом на день розгляду справи огорожа відсутня, позивач цього не заперечував, тому позовні вимоги в частині зобов`язання Виконавчий комітет Вознесенської міської ради вжити заходів щодо забезпечення безпечного руху пішоходів шляхом організації демонтажу вказаної огорожі, що перешкоджає вільному пересуванню громадян задоволенню не підлягають.

Щодо визнання протиправним та скасування Дозвіл № б/н на порушення об`єкта благоустрою, виданий Виконавчим комітетом Вознесенської міської ради у формі Листа № 609/01/01-02/11 від 25.02.2026 за результатами розгляду заяви ФОП ОСОБА_6 від 17 лютого 2026 року щодо облаштування тимчасової металевої огорожі (споруди), за адресою: АДРЕСА_3 з метою забезпечення вимог техніки безпеки під час виконання ремонтних робіт навісу магазину (терміном до 01.05.2026) суд зазначає, що сторони не заперечували той факт, що лист від 25.02.2026 не відповідає вимогам Дозволу відповідно до вимог ст.26-1 Закону України « Про благоустрій населення» та Типовому порядку видачі, переоформлення, відмови у видачі, припинення дії дозволу на порушення об`єктів благоустрою, затвердженим постановою КМУ від 30 жовтня 2013 р. № 870.

Звернення паркану/огорожі не відноситься до Переліку земляних та/або ремонтних робіт, для проведення яких необхідно отримати дозвіл.

В судовому засіданні представник відповідача суду пояснив, що цей дозвіл є інформаційним листом та не є містобудівним документом; дозволом на виконання будівельних робіт; документом, що посвідчує право на забудову; документом дозвільного характеру у сфері містобудівної діяльності; підставою для проведення реконструкції чи нового будівництва.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті (рішенні) особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, у яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією.

Право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт виданий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.

Лист від 25.02.2026 року не є рішенням суб`єкта владних повноважень, який можна оскаржити відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства, цей лист не створює ніяких наслідків для позивача, оскільки він є наслідком правовідносин між орендодавцем та орендарем земельної ділянки, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги в частині визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Вознесенської міської ради щодо невжиття заходів припинення самочинного будівництва за адресою: м. Вознесенськ, вул. Центральна, 6/71, зобов`язання Виконавчий комітет Вознесенської міської ради вжити заходів, передбачених чинним законодавством, спрямованих на припинення будівельних робіт та усунення порушень шляхом зобов`язання забудовника привести об`єкт будівництва та земельну ділянку за адресою: м. Вознесенськ, вул. Центральна, 6/71, у стан, що існував до початку проведення будівельних робіт також задоволенню не підлягають з огляду на таке:

В позові зазначено, що фактично, під прикриттям дозволу на встановлення «тимчасового паркану для забезпечення техніки безпеки», за адресою м. Вознесенськ, вул. Центральна, 6/71, здійснюється самочинне будівництво капітальної споруди (металевого каркаса другого поверху). Оскільки м. Вознесенськ внесено до Списку історичних населених місць України (Постанова КМУ № 878 від 26.07.2001), будь-які будівельні роботи на вказаній ділянці потребують обов`язкового погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини (ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Позивач в позові та у заявах по суті справи зазначив, яким чином порушені його права зведенням огорожі, але не зазначив, яким чином «самочинне будівництво капітальної споруди-зведення другого поверху» порушує його права та інтереси.

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У розвиток цієї конституційної норми, частиною 1 та 3 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Разом з цим обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таким чином, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача.

Статтею 6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

При цьому, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах (стаття 2 КАС України).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові

Суд зазначає, що в цій справі перевіряються доводи позивача щодо порушення його прав, а не мешканців громади.

Вжиття заходів щодо припинення самочинного будівництва не належить до повноважень відповідача. Також складання акта обстеження, як зазначив позивач відповідно до вимог пп.2 п. «б» ч.1 ст.31 ЗУ «Про місцеве самоврядування» та ст.10 Закону України « Про благоустрій населення» не належить по повноважень саме відповідача та не покладено обов`язку зазначеними нормативно-правовими актами. Дії відповідача щодо застосування заходів ст.152 КпАП, прийняття рішення про демонтаж та звернення до суду з позовом є наслідком встановлення самого факту самочинного будівництва, який відповідно до статті ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності», належить до повноважень органів державного архітектурно-будівельного контролю, яким протягом воєнного стану заборонено проводити планові та позапланові заходи.

Позивач не довів суду належними та допустимими доказами, що між сторонами виникли спірні правовідносини, що відповідач допустив протиправну бездіяльність та що права позивача порушені саме відповідачем.

Судовий збір по справі відсутній. Судові витрати не розподіляються, оскільки у задоволенні позову відмовлено .

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Вознесенської міської ради (пл. Центральна, 1, м. Вознесенськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 56501, ідентифікаційний код 04056569) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко

Рішення складено в повному обсязі

та підписано суддею 22.06.2026