Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №380/5333/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/5333/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі також - відповідач), у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо недотримання вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та невиплати ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 13.04.2021 індексації грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.04.2021, виходячи з фіксованої величини 4084,19 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , у тому числі у період з 16.06.2016 по 13.04.2021. З 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” були підвищені посадові оклади військовослужбовців, унаслідок чого березень 2018 року є базовим місяцем для проведення індексації грошового забезпечення. Оскільки розмір підвищення грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (378,96 грн.) є меншим за суму можливої індексації, що склалася у цьому місяці (4463,15 грн.), позивач вважає, що відповідно до абз. абз. 3, 4, 5, 6 п. 5 Порядку № 1078 у нього виникло право на отримання щомісячної фіксованої індексації (індексації-різниці) у розмірі 4084,19 грн, яка відповідачем не нараховувалася та не виплачувалася. Звертаючись до відповідача із заявою про перерахунок та виплату такої індексації, позивач отримав відмову, що, на його думку, є протиправною бездіяльністю, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Ухвалою від 30.03.2026 суддя відкрила провадження у справі та вирішила проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників сторін.

31.03.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 26413), в якому відповідач проти задоволення позову заперечує повністю. Відзив обґрунтований тим, що величина індексу споживчих цін з березня по жовтень 2018 року не перевищувала поріг індексації 103 відсотки, а тому підстав для нарахування індексації не було; що в березні 2018 року як базовому місяці підвищення грошового забезпечення значення індексу споживчих цін приймається за 100 відсотків, а індексація не нараховується, оскільки, на думку відповідача, підвищення грошового забезпечення перевищує суму індексації; що Закон № 1282-XII та Порядок № 1078 у редакції, чинній у спірний період, не містили поняття “фіксована сума індексації”; а також що визначення базового місяця та сум індексації належить до компетенції (дискреційних повноважень) відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не надходило, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 16.06.2016 по 13.04.2021, що підтверджується військовим квитком та витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.04.2021 № 72.

У листопаді 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.04.2021, виходячи з фіксованої величини 4084,19 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до абз. абз. 3, 4, 5, 6 п. 5 Порядку № 1078.

Листом від 11.02.2026 № 808 відповідач повідомив позивача про відсутність, на його думку, правових підстав для перерахунку та виплати різниці індексації грошового забезпечення. Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 № 5645 від 22.10.2025 грошове забезпечення ОСОБА_1 у лютому 2018 року (до підвищення посадових окладів) становило 7595,04 грн., а у березні 2018 року (після підвищення посадових окладів) - 7974,00 грн. Отже, розмір підвищення грошового доходу позивача в березні 2018 року становив 378,96 грн.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі ст. 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Частиною 1 ст. 4 Закону № 1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 6 Закону № 1282-XII).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін; індексація проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється у розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016).

Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення (абз. 2 п. 5).

Згідно з абз. 3 п. 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Натомість відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Абзацом шостим пункту 5 Порядку № 1078 встановлено, що така сума індексації (індексація-різниця) виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів), і до неї додається поточна індексація, яка складається внаслідок перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації.

01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі – Постанова № 704), якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та підвищено розміри посадових окладів і окладів за військовим званням, у тому числі позивача.

Отже, березень 2018 року є місяцем підвищення грошового доходу (базовим місяцем), за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Вирішуючи спір, суд враховує сталу правову позицію Верховного Суду щодо застосування абз. абз. 3, 4, 5, 6 п. 5 Порядку № 1078 у подібних правовідносинах, викладену, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 200/9297-а, постановах від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21 та від 06.07.2023 у справі № 240/23550/21.

Верховний Суд послідовно наголошує, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу - поточної індексації та індексації-різниці. Системний і цільовий способи тлумачення абз. абз. 3, 4 п. 5 Порядку № 1078 дають підстави для висновку, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу військовослужбовців відповідачу належало вирішити питання, чи має кожен конкретний військовослужбовець право на отримання індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі.

Для правильного застосування абз. абз. 3, 4, 5, 6 п. 5 Порядку № 1078 суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б). При цьому розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року. За змістом абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078 військовослужбовець має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Суд також враховує, що системний аналіз п. 1, абз. абз. 4, 6 п. 5 Порядку № 1078 дає підстави для висновку, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими. Оскільки індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а правила й умови нарахування суми індексації-різниці прямо встановлені абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку № 1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними. Відтак доводи відповідача про належність визначення базового місяця та сум індексації до його дискреційних повноважень суд відхиляє як необґрунтовані.

Застосовуючи наведені правила до встановлених обставин справи, суд виходить з такого.

Розмір підвищення грошового доходу позивача в березні 2018 року (А) становить 378,96 грн. (7974,00 грн. - 7595,04 грн.).

Сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) обчислюється відповідно до абз. 5 п. 5 та п. 4 Порядку № 1078: індексації підлягає дохід у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на відповідний місяць (у березні 2018 року - 1762 грн.), помноженого на величину приросту індексу споживчих цін, яка станом на березень 2018 року становила 253,3 відсотка. Таким чином, сума можливої індексації за березень 2018 року становить 4463,15 грн. (1762 грн. Ч 253,3 % / 100).

Оскільки розмір підвищення грошового доходу позивача в березні 2018 року (378,96 грн.) є меншим за суму можливої індексації, що склалася у цьому місяці (4463,15 грн.), у позивача відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 виникло право на отримання суми індексації-різниці, яка визначається як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу та становить 4084,19 грн. (4463,15 грн. - 378,96 грн.) щомісячно.

Зважаючи на те, що до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відповідно до абз. 6 п. 5 Порядку № 1078 ця сума індексації-різниці підлягає виплаті у фіксованому розмірі, позивач має право на отримання індексації-різниці у розмірі 4084,19 грн. щомісячно за весь період проходження ним служби у військовій частині НОМЕР_1 з 01.03.2018 по 13.04.2021 включно.

Доводи відповідача про відсутність підстав для індексації з огляду на те, що величина індексу споживчих цін з березня по жовтень 2018 року не перевищувала поріг індексації 103 відсотки, суд відхиляє, оскільки вони стосуються виключно поточної індексації та не спростовують права позивача на індексацію-різницю, яка обчислюється за іншими правилами (абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку № 1078) і виникає саме у базовому місяці підвищення доходу - березні 2018 року.

Доводи відповідача про те, що в березні 2018 року підвищення грошового забезпечення нібито перевищило суму індексації, спростовуються встановленими обставинами справи, оскільки розмір підвищення доходу (378,96 грн) є значно меншим за суму можливої індексації (4463,15 грн.), а отже, застосуванню підлягає абз. 4 , а не абз. 3 п. 5 Порядку № 1078.

Доводи відповідача про те, що Порядок № 1078 у редакції, чинній у спірний період, не містив поняття “фіксована сума індексації”, не заслуговують на увагу, оскільки відсутність відповідного терміна не скасовує визначеного абз. абз. 4, 6 п. 5 Порядку № 1078 механізму нарахування індексації-різниці, яка за своїм змістом і має щомісячний фіксований характер до наступного підвищення тарифних ставок (окладів).

Суд також зважає на сталу практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою, коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом та особа очевидно відповідає встановленим для неї критеріям, у такої особи виникає виправдане очікування в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а державні органи, які не дотримуються власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своєї протиправної поведінки (рішення у справах “Кечко проти України”, заява № 63134/00, та “Лелас проти Хорватії”, заява № 55555/08).

Щодо строку звернення до суду суд зазначає таке.

Спірні правовідносини щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.04.2021 виникли до набрання чинності новою редакцією ст. 233 КЗпП України (до 19.07.2022), якою для звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці строк не обмежувався будь-яким терміном.

Офіційне тлумачення цієї норми надано Конституційним Судом України у рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013. Аналогічна правова позиція щодо незастосування строку звернення до спірних правовідносин, які виникли до 19.07.2022, викладена Верховним Судом у постанові від 03.08.2023 у справі № 280/6779/22 та у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23. Грошове забезпечення військовослужбовця є різновидом винагороди за працю (заробітної плати), а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми, які були чинними на момент їх виникнення, що виключає пропуск позивачем строку звернення до суду.

Крім того, суд враховує, що позивач з 24.02.2022 і до цього часу перебуває на військовій службі, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 15.07.2022 у справі № 460/14618/21, само по собі є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду в разі його пропуску.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач правомірності оскаржуваної бездіяльності належними та допустимими доказами не довів.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судові витрати розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо недотримання вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та невиплати ОСОБА_1 у період з 01.03.2018 по 13.04.2021 індексації грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_2 ) індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) за період з 01.03.2018 по 13.04.2021 включно, виходячи з фіксованої величини 4084,19 гривень на місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Судові витрати в цій справі розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 22.06.2026.

Суддя Потабенко В.А.