Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №340/6285/25 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 21 червня 2026 р.

Справа: №340/6285/25

Суддя: Р.І. БРЕГЕЙ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року справа № 340/6285/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – Центр) про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду зі заявою до Центру про визнання протиправними дій щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Реєстр) відомостей про порушення правил військового обліку.

Також просив суд зобов`язати відповідача видалити з Реєстру таку інформацію і повідомити орган Національної поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення до Центру.

Пояснив, що у 2008 році визнали непридатним до військової служби в мирний час і обмежено придатним у воєнний час.

Зазначив, що відносно нього не складали протоколу про адміністративне правопорушення щодо порушення правил військового обліку і не притягнули за це до відповідальності.

Центр заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.30-35).

Пояснив, що ОСОБА_1 не з`явився за викликом (повістка) для уточнення даних, тому порушив правила військового обліку.

Це стало підставою звернення до поліції щодо затримання і доставлення для складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення.

Водночас стверджує, що позивач відмовився від виконання обов`язку стосовно проходження військово-лікарської комісії, який встановлено законом.

16 вересня 2025 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.26-27).

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, 03 січня 2025 року Центр надіслав за місцем проживання ОСОБА_1 повістку про виклик на 19 число того ж місяця і року для уточнення даних (а.с.18 (на звороті)-20).

Повістку надіслано рекомендованим листом за зареєстрованим місцем проживання (а.с.15).

Поштове підприємство повернуло повістку до Центру з відміткою «адресат відсутній за вказаним адресом» (а.с.20).

29 січня 2025 року відповідач надіслав електронне звернення до Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області (далі – Управління) про доставлення ОСОБА_1 до Центру, як особи, що вчинили адміністративне правопорушення, котре передбачено статтями 210, 210-1 КУпАП (а.с.16-17).

Позивач не пройшов військово-лікарську комісію до 05 червня 2025 року.

Центр вніс до Реєстру відомості про порушення позивачем правил військового обліку, які відображаються у його військово-обліковому документі, котрий сформований застосунком «Резерв+» (далі – застосунок), на лицевій сторінці (а.с.8).

ОСОБА_1 виявив такі відомості 01 серпня 2025 року (а.с.8).

Позов подано до суду 12 вересня 2025 року (а.с.1-7).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).

Позивач перебуває на військовому обліку в Центрі (а.с.8).

З 24 лютого 2022 року в країні введено в дію воєнний стан (загальновідомий факт).

Приписами пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21 березня 2024 року (далі – Закон) встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України – до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України – до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

04 травня 2024 року Закон набрав чинності.

Отже, у позивача виник обов`язок звернутися безпосередньо до Центру або через електронний кабінет військовозобов`язаного з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, оскільки у 2008 році визнаний обмежено придатним до військової служби у воєнний стан (не визнаний особою з інвалідністю).

Строк виконання обов`язку – з 04 травня 2024 року по 05 червня 2025 року.

Надання такого тривалого строку обумовлено тим, що великій кількості військовозобов`язаних належало пройти медичний огляд, котрий міг потребувати значного часу.

Бездіяльність у питанні отримання направлення для проходження медичного огляду ставила під сумнів вчасне виконання обов`язку військовозобов`язаними.

ОСОБА_1 не надав доказів звернення до відповідача щодо надання направлення для проходження медичного огляду.

03 січня 2025 року Центр рекомендованим листом надіслав повістку за зареєстрованим місцем проживання, метою якої стало уточнення даних (а.с.18-20).

Під час явки до відповідача позивачу вручили би направлення для проходження медичного огляду на виконання приписів Закону і уточнили дані.

ОСОБА_1 не з`явився до Центру у визначений у повістці час.

Таким чином не виконав обов`язок, що встановлено приписами частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон 2).

Цією нормою права визначено, що громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України – за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України – за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України – за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Позивач не пройшов медичний огляд до 05 червня 2025 року.

Тому не виконав і обов`язок, який встановлено приписами пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону.

Невиконання приписів Закону і Закону 2 містять ознаки складу адміністративних правопорушень, котрі передбачено положеннями статей 210, 210-1 КУпАП (порушення правил військового обліку; порушення законодавства про мобілізацію).

Запис на лицевій сторінці у застосунку «Порушення правил військового обліку» не міститься у розділі «Персональні дані» з таких підстав.

Так, приписами пункту 20-1 частини 1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі – Закон 3) передбачено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Відносно ОСОБА_1 не складали ні протоколу, ні постанови про адміністративне правопорушення.

Отже, такий запис відноситься до службових даних відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 8 Закону 3 з таких підстав.

Так, цією нормою права визначено, що до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про виконання військового обов`язку.

Приписами частини 3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон 4) встановлено, що військовий обов`язок включає і дотримання правил військового обліку.

Судом встановлено, що позивач не дотримався правил військового обліку, оскільки не з`явився за повісткою до Центру і не пройшов медичний огляд на придатність до військової служби, який встановлено Законом.

Поява службових даних у застосунку не обумовлюється обов`язковим притягненням до відповідальності.

Притягнення до відповідальності перетворює службові дані на персональні дані.

Тому суд відмовляє у задоволенні позову в частині визнання протиправними дій щодо внесення до Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку і зобов`язання видалити їх (службові дані).

Для видалення таких даних ОСОБА_1 має з`явитися до відповідача і пройти медичний огляд на придатність до військової служби.

Стосовно іншої позовної вимоги, суд зазначає наступне.

Так, приписами частини 3 статті 38 Закону 4 передбачено, що органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов`язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Приписами частини 5 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, беруть участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов`язаних та резервістів спільно з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також здійснюють адміністративне затримання та доставлення до цих центрів та органів призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, відповідач наділений законом правом на звернення до Управління щодо адміністративного затримання і доставки військовозобов`язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.

Стосовно позивача таке звернення мало місце 29 січня 2025 року.

Звернення обумовлено тим, що 19 січня 2025 року не з`явився за повісткою до Центру (а.с.18-19).

Приписами частини 1 статті 262 КУпАП встановлено, що адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України.

Отже, адміністративне затримання проводиться до притягнення до адміністративної відповідальності.

Тому під словосполученням «затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення» у контексті частини 1 статті 262 КУпАП треба розуміти осіб, відносно яких наявні достатні докази вважати, що вчинили правопорушення, а не виключно осіб, котрих притягнули до адміністративної відповідальності.

Приписами пункту 1 частини 2 статті 262 КУпАП передбачено, що адміністративне затримання провадиться органами внутрішніх справ (Національною поліцією) – при порушенні призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Тому Управління – належний суб`єкт, який міг застосувати адміністративне затримання відносно ОСОБА_1 , оскільки надійшло звернення від Центру про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку, законодавства про мобілізацію, що доводилось неявкою за повісткою, котру надіслали у належний спосіб.

Центр пояснив, що звернення про адміністративне затримання обумовлено складанням протоколу про адміністративне правопорушення і з`ясуванням причини неявки за повісткою.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про відмову у задоволенні позову і в цій частині вимог.

Судові витрати становлять сплату судового збору у сумі 968,96 грн (а.с.23).

Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua