Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №340/1191/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1191/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі – позивачка) до Кропивницького апеляційного суду (далі – відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду із позовною заявою, у якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.08.2008, з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року у розмірі 2 102 грн;

- зобов`язати відповідача видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.08.2008, з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01 січня 2026 року у розмірі 3 328 грн.

В обґрунтування вимог зазначено, що позивачка перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Після звернення до відповідача із заявою про видачу довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання їй було видано довідку від 03.03.2026 року № 07-20/13/2026, у якій суддівську винагороду визначено із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн. Позивачка вважає такі дії протиправними, оскільки стаття 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачає визначення базового розміру посадового окладу судді виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, який відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" становить 3328 грн. На думку позивача, положення закону про Державний бюджет не можуть змінювати порядок визначення суддівської винагороди, встановлений спеціальним законом, а тому довідка має бути складена із застосуванням прожиткового мінімуму в розмірі 3328 грн.

Представник відповідача подав відзив, у якому заперечив проти позову. Вказав, що довідка від 03.03.2026 року № 07-20/13/2026 видана відповідно до вимог Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, з урахуванням суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Зазначив, що для визначення суддівської винагороди працюючих суддів у 2026 році застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 грн, установлений абзацом п`ятим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" для визначення базового розміру посадового окладу судді. Також послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 у справі № 240/9028/24, у якій, на його думку, вирішено питання застосування відповідних норм права та підтверджено правомірність визначення суддівської винагороди із використанням зазначеного показника (а.с.21-22).

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Позивачка є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання.

Як убачається з позовної заяви та відзиву на позов, предметом спору є правомірність визначення відповідачем у довідці від 03.03.2026 року № 07-20/13/2026 розміру суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн.

Сторони не заперечують, що у зазначеній довідці станом на 01.01.2026 року суддівську винагороду визначено в сумі 173 415,00 грн, з яких посадовий оклад становить 115 610,00 грн (обчислений виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду – 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 2102 грн, в т.ч. із застосуванням регіонального коефіцієнта 1,1), а доплата за вислугу років у розмірі 50 відсотків – 57 805,00 грн.

Водночас позивач вважає, що при визначенні розміру суддівської винагороди підлягав застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 грн, установлений статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026. Відповідач, своєю чергою, виходить із необхідності застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн, установленого станом на 01.01.2026 для визначення базового розміру посадового окладу судді.

Не погоджуючись із таким підходом до визначення складових суддівської винагороди, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Пунктом 1 частини другої статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, Державний бюджет України.

Закон про Державний бюджет України – закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду (пункт 24 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України).

Згідно пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, а також форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон № 1402-VIII) встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Питання виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці врегульоване статтею 142 Закону № 1402-VIII, частиною четвертою якого встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до частини першої статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 3 грудня 2025 року № 4695-IX установлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.

Отже Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" для визначення базового розміру посадового окладу судді передбачає спеціальну розрахункову величину, розмір якої становить 2102 грн.

Слід зазначити, що однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення. Визначені Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

30 вересня 2016 року набрали чинності зміни, внесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", яким, зокрема, статтю 130 Основного Закону викладено в новій редакції, текст якої зазначено, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що: "розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій".

Питання визначення розміру суддівської винагороди врегульовано статтею 135 Закону № 1402-VIII (який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в його преамбулі), є законом про судоустрій в розумінні частини другої статті 130 Конституції України), зокрема, пунктом 2 частини третьої якої визначено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду становить – 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 року № 2017-III (далі – Закон № 2017-III) державні соціальні стандарти – встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою, зокрема, визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України (статті 2 Закону № 2017-III).

Згідно зі статтею 6 Закону № 2017-III базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров`я та освіти.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень урегульовано Законом України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 року № 966-XIV (далі – Закон № 966-XIV).

У відповідності до статті 1 Закону № 966-XIV прожитковий мінімум – це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Вказаною Закону № 966-XIV визначено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону № 966-XIV встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Слід зазначити, що Законом України "Про прожитковий мінімум" не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді". Вказаним законом судді не віднесені до окремої соціальної чи демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" разом із встановленням на 01.01.2026 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3328 гривень був введений такий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2102 гривень.

Поряд з цим, зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також в Закон України "Про прожитковий мінімум" щодо визначення розміру прожиткового мінімуму не вносилися, тому відсутні законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.

Водночас Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Слід наголосити на тому, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" не містить інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів. На такі аспекти при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет звертав увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може зазнавати змін без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди – прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2026 року (3328 гривень) на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривень), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", є протиправною.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2024 року у справі № 580/2522/24, від 13 листопада 2024 року у справі № 200/1707/24, від 20 лютого 2025 року у справі № 420/3716/24, у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі №200/2309/25.

Поряд з цим, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі №200/2309/25 відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2025 року у справі № 520/32171/24, у якій викладено правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривень відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та, відповідно, що з 01 січня 2024 року не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці. Верховний Суд сформував наступний правовий висновок:

- у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання;

- для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

В подальшому зазначену правову позицію підтримано Верховним Судом у його постановах, зокрема, від 16 березня 2026 року у справі № 380/19912/24 та від 08 квітня 2026 року у справі № 340/1792/25.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому суд вважає безпідставним посилання представника відповідача у відзиві на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24, оскільки предмет спору та фактичні обставини цієї справи не є подібними до правовідносин, що є предметом розгляду у даній справі.

Так, у справі № 240/9028/24 спір виник щодо правильності обчислення суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги при звільненні судді Вищого адміністративного суду України у відставку та його виключенні зі штату суду. Натомість у цій справі предметом спору є правомірність дій відповідача щодо видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та наявність підстав для зазначення у такій довідці розміру суддівської винагороди, обчисленого із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01.01.2026.

Отже, спірні правовідносини у цій справі пов`язані з реалізацією права судді у відставці на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Відтак, з огляду на відмінність предмета спору, підстав позову, характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24, не можуть бути застосовані при вирішенні цього спору.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо визначення у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці базового розміру посадового окладу судді із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн та зобов`язання відповідача видати позивачці довідку за формою, встановленою додатком 2 до Порядку № 3-1, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 року у розмірі 3328 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачка сплатила судовий збір у розмірі 1064,96 грн (а.с.11), який підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кропивницького апеляційного суду (просп. Європейський, 2, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 42265404) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Кропивницького апеляційного суду щодо видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, із застосуванням для визначення посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн.

Зобов`язати Кропивницький апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, із застосуванням для визначення посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року у розмірі 3328 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницького апеляційного суду (ЄДРПОУ 42265404) судовий збір в сумі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН