Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №340/6709/25 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/6709/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді К.М. Притули, розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення прийняті 13 червня 2025 року Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області, якими визначено Винокурову Віталію Миколайовичу суму податкових зобов`язань за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості», а саме: №0158558-2407-1123-UA35060010000018331 на суму 13 319,60 грн за 2024 рік; №0160305-2407-1123 на суму 4 409,10 грн за 2024 рік; №0160300-2407-1123-UA35060010000018331 на суму 60 051,80 грн за 2024 рік; №0160301-2407-1123 на суму 40 427,40 грн за 2024 рік; №0160302-2407-1123 на суму 36 436,49 грн за 2024 рік; №0160303-2407-1123 на суму 3 081,40 грн за 2024 рік; №0160304-2407-1123 на суму 11 686,00 грн за 2024 рік. Загальна сума визначених контролюючим органом податкових зобов`язань становить 169411,79 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є власником нежитлового нерухомого майна сільськогосподарського призначення, розташованого за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , 10Є та АДРЕСА_6 . На думку позивача, такі об`єкти нерухомості за своїм функціональним призначенням є будівлями сільськогосподарського призначення та не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у силу положень підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Позивач посилається також на те, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі №340/8215/24 вже встановлено обставини щодо належності позивачеві відповідних об`єктів нежитлової нерухомості, їх віднесення до будівель сільськогосподарського призначення та використання позивачем у сільськогосподарській діяльності. Вказує, що відповідачем не наведено нових обставин, які б спростовували встановлене судом у попередній справі.

Ухвалою судді від 02 жовтня 2025 року відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

22 жовтня 2025 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Кіровоградській області, у якому відповідач проти позову заперечує. Зазначає, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме, завантаженими до ІС «Податковий блок», ОСОБА_1 має у власності нежитлові будівлі за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_7 та АДРЕСА_6 .

Відповідач вказує, що позивач у порядку підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України не звертався до контролюючого органу з письмовою заявою для проведення звірки щодо об`єктів нерухомості, права на користування пільгою, розміру ставки податку та нарахованої суми податку. Також ГУ ДПС у Кіровоградській області зазначає, що у базах даних ІТС «Податковий блок» відсутні відомості щодо здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності: він не зареєстрований фізичною особою-підприємцем за видом діяльності «сільське господарство», відсутні декларації про майновий стан і доходи як одноосібника, відсутні відомості щодо наявності у власності чи оренді земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

23 жовтня 2025 року представником позивача подано клопотання про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду з тих підстав, що, на думку позивача, відповідач подав його з пропуском встановленого судом строку та без клопотання про поновлення такого строку.

03 листопада 2025 року Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області подано заяву про поновлення строку на подання відзиву. В обґрунтування заяви відповідач зазначив, що ухвалу про відкриття провадження у справі отримано контролюючим органом 06 жовтня 2025 року електронними засобами зв`язку за вхідним №19273/5. Вказує, що для підготовки відзиву необхідно було провести аналіз інтегрованої картки платника податків та зібрати докази, що підтверджують позицію контролюючого органу. Крім того, відповідач послався на систематичні зміни в графіку відключення електроенергії, застосування аварійних відключень, а також некоректну роботу підсистеми «Електронний суд» із помилкою 502, що ускладнило своєчасне направлення процесуальних документів.

Надаючи оцінку заяві відповідача про поновлення строку на подання відзиву, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом або судом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд враховує, що відзив фактично поданий відповідачем, пропуск строку не є значним, а його прийняття не призводить до порушення процесуальних прав позивача, оскільки позивач мав можливість ознайомитися з доводами відповідача та надати свої заперечення. При цьому розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні, а врахування позиції обох сторін відповідає принципам змагальності сторін, офіційного зясування всіх обставин справи та забезпечує повний і об`єктивний розгляд спору.

За таких обставин суд вважає причини пропуску строку на подання відзиву поважними, а заяву Головного управління ДПС у Кіровоградській області про поновлення строку на подання відзиву такою, що підлягає задоволенню. Відповідно, клопотання представника позивача про залишення відзиву без розгляду задоволенню не підлягає.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

03 серпня 2009 року між Приватним підприємством «Трудолюбівське» та ОСОБА_1 укладено договори купівлі-продажу, за якими позивач набув у власність об`єкти нежитлової нерухомості, розташовані у Кіровоградській області, Новоукраїнському районі, селі Трудолюбівка, а саме: будівлю сараю відгодівлі СТФ, АДРЕСА_1 , загальною площею 569,4 кв.м.; будівлю птахарника, АДРЕСА_7 , загальною площею 62,1 кв.м.; будівлю кормокухні, АДРЕСА_3 , загальною площею 164,6 кв.м.; будівлю водокачки, АДРЕСА_6 , загальною площею 43,4 кв.м.; будівлю телятника, АДРЕСА_5 , загальною площею 845,8 кв.м.; будівлю сараю маточного СТФ, АДРЕСА_2 , загальною площею 513,19 кв.м.; будівлю відкосича, АДРЕСА_4 , загальною площею 187,6 кв.м.

13 червня 2025 року Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено грошові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік на загальну суму 169411,79 грн.

Не погодившись із зазначеними рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема порядок адміністрування податків, платників податків, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, регулює Податковий кодекс України.

Справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, унормовано статтею 266 ПК України.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Отже, за загальним правилом, об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Разом з тим у підпункті 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України наведений перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктами оподаткування.

Відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Таким чином, для застосування наведеної норми має значення сукупність таких обставин: власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником; об`єкт нерухомості має бути будівлею або спорудою сільськогосподарського товаровиробника; такий об`єкт має належати до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» код 1271 НК 018-2023; об`єкт не повинен здаватися в оренду, лізинг чи позичку.

Судом встановлено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі №340/8215/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2026, вже надано правову оцінку обставинам щодо належних позивачеві об`єктів нежитлової нерухомості, розташованих у селі Трудолюбівка Новоукраїнського району Кіровоградської області.

У зазначеній справі суд дійшов висновку, що належні позивачеві об`єкти нежитлової нерухомості віднесені до будівель сільськогосподарського призначення та використовуються позивачем як сільськогосподарським товаровиробником для здійснення сільськогосподарської діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Доказів того, що у 2024 році належні позивачеві об`єкти нерухомості втратили функціональне призначення сільськогосподарських будівель, не використовувалися у сільськогосподарській діяльності або передавалися в оренду, лізинг чи позичку, матеріали справи не містять.

Посилання відповідача на відсутність реєстрації позивача фізичною особою-підприємцем за видом діяльності «сільське господарство», неподання декларацій про майновий стан і доходи як одноосібника, а також відсутність у базах даних інформації щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення, саме по собі не спростовує встановлених судом обставин щодо призначення та використання відповідних об`єктів нерухомості.

Крім того, обов`язок доказування правомірності рішення суб`єкта владних повноважень у справах про протиправність його рішень покладається саме на відповідача.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено наявності у позивача обов`язку зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо спірних об`єктів за 2024 рік, оскільки такі об`єкти за встановленими у справі обставинами підпадають під дію підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України та не є об`єктами оподаткування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 13 червня 2025 року є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 1694,12 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 9, 72-78, 90, 121, 139, 241-246, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. В. Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25000, ЄДРПОУ 43995486) про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення прийняті 13 червня 2025 року Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області, якими визначено Винокурову Віталію Миколайовичу суму податкових зобов`язань за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості», а саме: №0158558-2407-1123-UA35060010000018331 на суму 13 319,60 грн за 2024 рік; №0160305-2407-1123 на суму 4 409,10 грн за 2024 рік; №0160300-2407-1123-UA35060010000018331 на суму 60 051,80 грн за 2024 рік; №0160301-2407-1123 на суму 40 427,40 грн за 2024 рік; №0160302-2407-1123 на суму 36 436,49 грн за 2024 рік; №0160303-2407-1123 на суму 3 081,40 грн за 2024 рік; №0160304-2407-1123 на суму 11 686,00 грн за 2024 рік.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області судовий збір у сумі 1694,12 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА