Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №340/1317/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1317/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій, з урахуванням зменшення позовних вимог, просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";

- зобов`язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

В обґрунтування вимог позивач вказав, що на підставі висновку військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленого протоколом № 91 від 19.11.2017, його визнано непридатним до військової служби за станом здоров`я та виключено з військового обліку відповідно до пункту 6 підпункту 3 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", про що внесено відповідні записи до військового квитка. Після отримання військово-облікового документа через мобільний застосунок "Резерв+" він виявив невідповідність відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даним його військового квитка, а саме відсутність інформації про виключення з військового обліку. З метою усунення таких розбіжностей він звернувся до відповідача із заявою про внесення відповідних змін до Реєстру, однак відповідач необхідних відомостей не вніс, натомість рекомендував пройти повторний медичний огляд та скористатися правом на відстрочку від призову під час мобілізації. На думку позивача, чинне законодавство не покладає на нього обов`язку повторно проходити військово-лікарську комісію для підтвердження висновку про непридатність, прийнятого у 2017 році, а відповідач як орган ведення Реєстру був зобов`язаний актуалізувати відомості на підставі наданих документів. У зв`язку з цим позивач вважає бездіяльність відповідача щодо невнесення до Реєстру відомостей про його виключення з військового обліку протиправною.

Станом на дату розгляду справи відповідач правом на подання заперечень щодо заявлених позовних вимог не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Висновком військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленим протоколом № 91 від 19.11.2017 року, позивача було визнано непридатним до проходження військової служби за станом здоров`я за ст.75-а графи ІІ наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України".

У військовому квитку серії НОМЕР_1 містяться записи про проходження позивачем медичного огляду та виключення його з військового обліку. Відповідні відомості зазначені на сторінці 18 розділу V "Відомості про медичні огляди та щеплення" та на сторінці 26 розділу VIII "Прийом на облік та зняття з обліку" (а.с.5-14).

Однак, після формування військово-облікового документа за допомогою мобільного застосунку "Резерв+" 27.01.2026 позивач виявив, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не відповідають відомостям його військового квитка, оскільки не містять інформації про виключення його з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби (а.с.15).

27.01.2026 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо його виключення з військового обліку. До заяви була додана копія військового квитка серії НОМЕР_1 та довідки МСЕК від 27.11.1992 серії НОМЕР_2 (а.с.16-17).

Листом від 07.02.2026 № 4/2032 відповідач повідомив позивача, що військово-обліковий документ, сформований 02.12.2025, відображає наявність у нього відстрочки відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також надав рекомендації щодо отримання витягу з Реєстру (а.с.18).

Листом від 07.02.2026 № 4/2033 відповідач рекомендував позивачу пройти військово-лікарську комісію, результати якої мають бути направлені на затвердження до 11 Регіональної військово-лікарської комісії міста Вінниці, а на період проходження такого огляду та очікування його результатів оформити відстрочку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (а.с.19).

Доказів внесення відповідачем після отримання заяви позивача змін до Реєстру щодо відомостей про його виключення з військового обліку матеріали справи не містять.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (стаття 65 Конституції України).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Пунктом 2 вказаного Указу військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Станом на час розгляду справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Окрім того, Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі – Закон №2232-ХІІ), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина третя статті 1 Закону №2232-ХІІ).

Згідно частини першої статті 27 Закону №2232-ХІІ у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

При цьому, приписами частини сьомої статті 1 Закону №2232-ХІІ регламентовано, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022.

Згідно пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022 (далі – Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”, “Про захист персональних даних” та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; ведуть облік осіб, звільнених з військової служби із Збройних Сил в запас або у відставку (далі - особи, звільнені з військової служби), які проживають на відповідній території, для оформлення документів, що додаються до пенсійної справи відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; виконують інші функції відповідно до законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок № 1487).

Згідно до пункту 79 Порядку № 1487, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими, визнані непридатними до військової служби, досягли граничного віку перебування в запасі, припинили громадянство України; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов`язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.

Відповідно до пункту 22 Порядку № 1487, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”.

Частиною шостою статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено підстави виключення громадян з військового обліку. Відповідно до пункту 3 цієї норми у редакції, чинній на момент виключення позивача з військового обліку, такою підставою було визнання особи військово-лікарськими комісіями непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку, тоді як у чинній на час розгляду даної справи редакції законодавець використовує формулювання "визнані непридатними до військової служби", без прямої вказівки на виключення з військового обліку.

Водночас наведені формулювання за своїм змістом є тотожними, оскільки в обох випадках йдеться про встановлення військово-лікарською комісією непридатності особи до військової служби як юридичного факту, що зумовлює виключення її з військового обліку.

Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі – Закон № 1951-VIII) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти).

Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1951-VIII основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону № 1951-VIII ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок № 559).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 559, відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває на військовому обліку Збройних Сил або був виключений з такого обліку, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У цьому ж пункті встановлено, що у разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 559, у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви про внесення змін.

Судом встановлено, що висновком ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленим протоколом № 91 від 19.11.2017, позивача визнано непридатним до військової служби за станом здоров`я. Матеріалами справи підтверджується і внесення до військового квитка серії НОМЕР_1 записів про виключення позивача з військового обліку.

Суд також бере до уваги, що відповідач у відповідях від 07.02.2026 № 4/2032 та № 4/2033 фактично не спростував наявності у військовому квитку позивача записів про його виключення з військового обліку та не навів обставин, які б свідчили про скасування або втрату чинності висновком військово-лікарської комісії від 19.11.2017.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеними у пунктах 37-39 постанови від 21.05.2025 року у справі № 280/2880/24 (провадження № К/990/37474/24), законодавець виокремлює поняття "зняття з військового обліку" та "виключення з військового обліку", при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. З аналізу положень Закону № 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Відтак, законодавство не передбачає можливості повторного взяття на військовий облік осіб, які виключені з військового обліку, яким у даному випадку є позивач.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач реалізував право на звернення до органу ведення Реєстру із заявою про виправлення недостовірних відомостей Реєстру шляхом подання до відповідача заяви від 27.01.2026 та надав документальне підтвердження своїх вимог у вигляді копії військового квитка.

Щодо рекомендації відповідача пройти повторний медичний огляд суд зазначає, що предметом звернення позивача було внесення до Реєстру відомостей, які вже містяться у його військово-обліковому документі та підтверджуються рішенням військово-лікарської комісії, прийнятим у 2017 році. При цьому відповідачем не наведено нормативного обґрунтування, яке б покладало на позивача обов`язок повторно проходити військово-лікарську комісію як передумову внесення до Реєстру відомостей про рішення, що вже було прийняте уповноваженим органом та реалізоване шляхом виключення особи з військового обліку.

Посилання відповідача на необхідність затвердження висновку військово-лікарської комісії регіональною військово-лікарською комісією не може бути підставою для відмови у внесенні відповідних відомостей до Реєстру, оскільки вимоги щодо такого затвердження були запроваджені після прийняття висновку військово-лікарської комісії стосовно позивача та не впливають на правомірність рішення, ухваленого відповідно до законодавства, чинного на момент його прийняття.

Також суд критично оцінює посилання відповідача на можливість оформлення позивачем відстрочки від призову під час мобілізації, оскільки зазначені обставини не стосуються предмета звернення позивача та не звільняють відповідача від обов`язку забезпечити достовірність і повноту відомостей, що містяться у Реєстрі.

Відповідач не надав суду доказів внесення до Реєстру актуальних відомостей щодо позивача, а також не довів правомірності невиконання обов`язку щодо актуалізації даних після отримання відповідної заяви та підтвердних документів.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що невнесення відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку, незважаючи на наявність висновку військово-лікарської комісії, оформленого протоколом № 91 від 19.11.2017, та відповідних записів у військовому квитку серії НОМЕР_1 , є протиправною бездіяльністю.

Суд враховує, що відповідач як орган ведення Реєстру зобов`язаний забезпечувати повноту, достовірність та актуальність відомостей, що містяться у Реєстрі, а також вносити зміни до нього на підставі належних підтвердних документів. Водночас доказів внесення відповідних відомостей після звернення позивача або наявності правових підстав для відмови у їх внесенні відповідачем не надано.

З метою ефективного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність позивача до військової служби за станом здоров`я та виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пункт 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що при поданні фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 4 цього Закону при поданні процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 до відповідного розміру судового збору.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 року становив 3328 гривень.

Згідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позовної заяви в електронній формі позивачем сплачено судовий збір у сумі 1331,20 грн (а.с.20), який в сумі 1064,96 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Питання про повернення позивачу надмірно сплаченого судового збору в сумі 266,24 грн може бути вирішено за його клопотанням відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про непридатність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) судовий збір у сумі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН