Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №300/4059/25 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2026 р. справа № 300/4059/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі, також – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною бездіяльність щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку військовозобов`язаних, зобов`язання внести відомості про виключення з військового обліку військовозобов`язаних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до інформації, яка міститься у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач 12.03.2022 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 , був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується відповідним записом та відміткою у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_2 , виданого начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 , 12.03.2022, тією ж датою його було знято з військового обліку. Так, довідкою військово-лікарської комісії від 12.03.2022 року №278/1 встановлено наявність у позивача бронхіальної астми, персистуючої форми, важкого перебігу, а тому на підставі статті 47а графи II Розкладу хвороб, його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Проте, в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» вищенаведена дана інформація була відсутня. У зв`язку вищенаведеним, позивач, 21.04.2025 звернувся із відповідною заявою до відповідача, який згідно відповідь від 22.04.2025 №13/570, повідомив, що позивач на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 не перебуває, а виключення з військового обліку здійснюється за особистої участі військовозобов`язаного, а також про необхідність пройти медичний огляд з метою отримання висновку ВЛК. Однак, на думку позивача така відмова є формальною та необґрунтованою, оскільки відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 12.02.2022, позивач виключений з військового обліку військовозобов`язаних, отже відповідна інформація має відображатись і у Єдиному державного реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 16.06.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 КАС України. Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії документів на підставі яких складено довідку військово-лікарської комісії від 12.03.2022 №278/1 та всіх облікових документів щодо ОСОБА_1 , що сформовані за № 278/1.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 07.04.2026 та міститься в матеріалах справи. Щодо заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, вказавши, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 з 07.05.2013, а в ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутня заява про взяття на облік, відсутній запит на витребовування особової справи так як позивач, відноситься до офіцерського складу, відсутні документи, що підтверджують проходження позивачем військово-лікарської комісії, відсутні відомості про видачу тимчасового посвідчення № 13/48/1. Крім того, представник відповідача звертає увагу, що жодне тимчасове посвідчення в ІНФОРМАЦІЯ_3 не містить нумерацію, яка пишеться через /1. При цьому, як вбачається з додатків до позовної заяви, позивач ніколи не був зареєстрований в Лубенському районі. Просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно ухвали суду від 27.04.2026, витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_6 , належним чином засвідчені копії матеріалів особової справи ОСОБА_1 та за наявності копії документів на підставі яких складено довідку військово-лікарської комісії від 12.03.2022 №278/1 та всіх облікових документів щодо ОСОБА_1 , що сформовані за № 278/1.

08.05.2026 на адресу суду від ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшла заява згідно якої на виконання ухвали суду від 04.05.2026 надано відповідні докази та зазначено, що:

- за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - ЄДРПВР) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних (офіцер запасу) в ІНФОРМАЦІЯ_8 . Дані медогляду відсутні;

- серед матеріалів особової справи офіцера запасу ОСОБА_1 відомості про проходження ВЛК 12.03.2022 року відсутні. Наявна довідка ВЛК № 10/259/44 від 02.04.2012 року, згідно з якою ОСОБА_1 , 1990 р.н., був визнаний придатним до військової служби

- згідно з даними Книги протоколів ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 , розпочато 08.03.2022, завершено 16.03.2022, відомості про проходження ВЛК ОСОБА_1 відсутні. Окрім того, 12.03.2022 року був вихідним днем, а за номером 278 зареєстрована довідка ВЛК на ОСОБА_2 ;

- інші дані, у тому числі облікові документи сформовані за № 278/1, не встановлено, а персональні військово-облікові документи (військовий квиток, тимчасове посвідчення військовозобов`язаного та ін.) зберігаються виключно в особи, якій їх видано, а тому копії останніх не можуть бути надані на вимогу суду у зв`язку з їх відсутністю в ТЦК та СП.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.

ОСОБА_1 є громадянином України, має зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , відтак перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , що визнається сторонами та підтверджується наявними в матеріалах доказами (а.с.84).

Так, згідно тимчасового посвідчення офіцера запасу серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних як офіцер запасу в ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.35).

Довідкою №278/1 від 12.03.2022 ОСОБА_1 військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено наявність бронхіальної астми, персистуючої форми, важкого перебігу та він на підставі статті 47а графи II Розкладу хвороб, є непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с.15).

Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 12.03.2022, яке видане начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 , 12.03.2022, ОСОБА_1 з 12.03.2022 виключений з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби (а.с.16-17).

Позивача 15.04.2025 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою, в якій просив внести відомості в Єдиний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» про те, що ОСОБА_1 , виключений з військового обліку у зв`язку з тим, що визнаний непридатним до військової служби військово-лікарською комісією та знятий з військового обліку з відміткою «виключено» (а.с.19-21).

Листом від 22.04.2025 №13/570 відповідач надав відповідь на вищенаведену заяву та повідомив позивача, що останньому необхідно особисто звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем перебування на військовому обліку для проходження медичного огляду з метою отримання висновку ВЛК для подальшого затвердження регіональним ВЛК в порядку визначеним Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України від 14.08.2008 (а.с.22).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення відомостей до ЄДРПВ система “Оберіг” стосовно виключення з військового обліку, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, при вирішенні даної справи, керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-третя статті 1 Закону).

Згідно з частинами першою-третьою, шостою статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Видом військової служби є зокрема військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Згідно із частинами шостою, тринадцятою, чотирнадцятою статті 2 Закону № 2232-ХІІ, одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Загальні правила військового обліку регламентовані статтею 33 Закону № 2232-ХІІ:

1. Військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

2. Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

3. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

4. Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

5. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 1 статті 34 Закону № 2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 4 статті 34 Закону № 2232-ХІІ визначено, що персонально-первинний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх проживання. Ведення персонально-первинного обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону № 2232-ХІІ на загальному військовому обліку перебувають резервісти, а також військовозобов`язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час.

Згідно з частиною 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Відповідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами Україна “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, встановлює Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).

Відповідно до абзацу четвертого статті 1 Закону № 3543-XII мобілізація – це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно з абзацом тринадцятим статті 1 Закону № 3543-XII система військового обліку - сукупність систем військового обліку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, які структурно складаються із керівників як організаторів ведення військового обліку, служб персоналу (посадових осіб), які безпосередньо ведуть військовий облік, об`єктів військового обліку - призовників, військовозобов`язаних, резервістів та засобів автоматизації процесів ведення військового обліку з використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених цим Законом та іншими законами України.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені статтею 22 Закону № 3543-XII.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов`язані:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначає Закон України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі – Закон № 1951-VIII), який регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є:

1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Частиною другою статті 3 Закону № 1951-VIII визначено, що оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1951-VIII держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Згідно з частиною п`ятою статті 5 Закону № 1951-VIII органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Частиною восьмою статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Відповідно до частини дев`ятої органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать:

17-1) відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Частиною першою статті 9 Закону № 1951-VIII визначено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до частини третьої Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону № 1951-VIII ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1951-VIII особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі – Порядок № 1487).

Згідно з пунктом 16 Порядку № 1487 (в редакції, чинній на час звернення позивача із заявою від 15.04.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ) військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний

Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.

Персонально-первинний військовий облік передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. У селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов`язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України “Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні” та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 № 265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад”.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”.

Відповідно до пункту 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”.

Згідно з пунктом 23 Порядку № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад”, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Пунктом 79 Порядку № 1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 81 Порядку № 1487 взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.

Повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо перевірки підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення, передбачено також Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154).

Так, згідно з пунктом 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Відповідно до пункту 9 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;

оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи;

Згідно з пунктом 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення:

забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони;

надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.

Суд зазначає, що підставою для звернення до суду з цим позовом слугувало невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації щодо ОСОБА_1 про непридатність до військової служби з виключенням позивача з військового обліку.

При цьому, з огляду на вищевказані положення нормативно-правових актів, які регламентують порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також зняття з військового обліку військовозобов`язаних, військовий облік військовозобов`язаних ведеться за місцем їх проживання. Так, відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку, та виключення з військово обліку, відносяться до персональних даних військовозобов`язаного, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Водночас, органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, до повноважень яких входить внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку, та виключення з військового обліку.

Таким чином, внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних військовозобов`язаного є частиною ведення обліку військовозобов`язаних та здійснюється районними (об`єднаними районними), міськими (районними у місті, об`єднаними міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування військовослужбовця на військовому обліку, тобто за місцем його проживання.

В спірному випадку судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, має зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 , відтак перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , що визнається сторонами та підтверджується наявними в матеріалах доказами (а.с.84).

Так, згідно тимчасового посвідчення офіцера запасу серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних як офіцер запасу в ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.35).

Окрім цього, Листом від 22.04.2025 №13/570 відповідач повідомив позивача, що останньому необхідно особисто звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем перебування на військовому обліку для проходження медичного огляду з метою отримання висновку ВЛК для подальшого затвердження регіональним ВЛК в порядку визначеним Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України від 14.08.2008 (а.с.22).

Таким чином, належним органом, який вправі вносити зміни до інформації щодо військового обліку ОСОБА_1 , зокрема інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, є територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування позивача на обліку, а саме ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Суд звертає увагу на те, що ні Законом № 1951-VIII, ні Порядком № 1487, не передбачено алгоритм дій територіального центру комплектування та соціальної підтримки у випадку отримання заяви військовозобов`язаного, який перебуває на військовому обліку в іншому територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, про включення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про такого військовозобов`язаного.

Отже, у цьому випадку до правовідносин має бути застосовано загальну норму щодо порядку розгляду звернень громадян.

Так, пунктом 9 Положення № 154 визначено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

При цьому, мова йде лише про ті звернення, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, регулює Закон України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі – Закон № 393/96-ВР).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Закону № 393/96-ВР заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Частиною першою статті 14 Закону № 393/96-ВР визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Відповідно до статті 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Частиною першою статті 20 Закону № 393/96-ВР визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Судом встановлено, що позивача 15.04.2025 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою, в якій просив внести відомості в Єдиний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» про те, що ОСОБА_1 , виключений з військового обліку у зв`язку з тим, що визнаний непридатним до військової служби військово-лікарською комісією та знятий з військового обліку з відміткою «виключено» (а.с.19-21).

При цьому, з огляду на зміст вищевказаних положень нормативно-правових актів, які регламентують порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, зняття з військового обліку військовозобов`язаних, вирішення питань, викладених позивачем в заяві від 15.04.2025, не входять до повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Згідно з статтею 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Таким чином, на виконання вимог частини третьої статті 7 Закону № 393/96-ВР, після отримання заяви позивача від 15.04.2024, відповідач був зобов`язаний в термін не більше п`яти днів переслати таку заяву від 15.04.2024 за належністю ІНФОРМАЦІЯ_8 , до повноважень якого входить вирішення питання про внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення позивача з військового обліку за станом здоров`я, та повідомити про це позивача.

В спірному випадку ІНФОРМАЦІЯ_10 ані розглянув заяву ОСОБА_1 від 15.04.2025 по суті, ані переслав таку заяву за належністю до ІНФОРМАЦІЯ_8 , оскільки згідно листа від 22.04.2025 №13/570 позивачу повідомлено, про необхідність особисто звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем перебування на військовому обліку для проходження медичного огляду з метою отримання висновку ВЛК для подальшого затвердження регіональним ВЛК в порядку визначеним Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України від 14.08.2008 (а.с.22).

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд зауважує, що предметом цього позову не є встановлення наявності у позивача права внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення позивача з військового обліку за станом здоров`я. Натомість у рамках цієї адміністративної справи розглядається правомірність поведінки ІНФОРМАЦІЯ_1 після отримання заяви позивача від 15.04.2025. За результатами розгляду якої відповідач був зобов`язаний в термін не більше п`яти днів переслати таку заяву від 15.04.2025 за належністю до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 у справі № П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Обставини справи, з огляду на правове регулювання спірних відносин та викладене вище розуміння поняття “бездіяльності” суб`єкта владних повноважень, дають суду підстави для висновку про те, що заява позивача від 15.04.2025 не розглянута відповідачем в установленому законодавством порядку. Вказане свідчить про порушення передбаченої Законом № 393/96-ВР процедури розгляду звернення громадян. Доказів протилежного, як суб`єкт владних повноважень, суду не подав.

Вказану поведінку відповідача суд кваліфікує як протиправну бездіяльність.

Щодо способу захисту порушеного права позивача внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, то суд зазначає таке.

Згідно з приписами частини першої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В спірній ситуації ІНФОРМАЦІЯ_10 , на час звернення позивача, не був компетентним органом щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення позивача з військового обліку за станом здоров`я. Проте, як встановив суд, відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо розгляду заяви позивача від 15.04.2025.

З огляду на викладене, керуючись статтею 9 КАС України, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_10 розглянути подану позивачем заяву від 15.04.2025, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Решта доводів та аргументів учасників справи не впливають на результати вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б повністю спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію №59 від 09.06.2025 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2422,04 грн. (а.с.23).

Водночас, суд констатує про те, що на розгляду суду цим позовом заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру. Отже, позивач повинен був сплати судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Таким чином, позивачем зайво сплатив 1211,20 грн. судового збору. Вказані кошти підлягають поверненню позивачу з державного бюджету за його заявою.

З огляду на часткове задоволення позову, ОСОБА_1 . належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 15.04.2025 про внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення з військового обліку за станом здоров`я.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_10 розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.04.2025 про внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення з військового обліку за станом здоров`я, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 );

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_10 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ).

Суддя Микитин Н.М.