Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №280/817/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

Суд: Запорізький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: соціального захисту (крім соціального страхування), з них

Дата: 21 червня 2026 р.

Справа: №280/817/26

Суддя: Кисіль Роман Валерійович

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року Справа № 280/817/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника – адвоката Карпенка Віктора Миколайовича (вул. Миколи Міхновського, буд. 26/1, оф. 62, м. Київ, 01103), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд 158-Б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивачка, ОСОБА_1 ), в особі представника – адвоката Карпенка Віктора Миколайовича, до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивачка просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 17.06.2025 про відмову в оформленні та виплаті позивачці допомоги на поховання за померлу матір ОСОБА_2 , за заявою від 27.05.2025 №10945;

зобов`язати відповідача розрахувати, призначити та виплатити позивачці допомогу на поховання померлої матері ОСОБА_2 , на підставі заяви від 27.05.2025 №10945.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що за життя ОСОБА_2 перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримувала пенсію по втраті годувальника, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а призупинення виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера, виплата допомоги на поховання пов`язується лише з фактом поховання пенсіонера і право на неї має особа, яка здійснила таке поховання, Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не містить жодних застережень, обмежень, заборон виплати вказаної допомоги особам, які здійснили поховання пенсіонера, якому з тих чи інших підстав за життя призупинено виплату пенсії. В зв`язку з чим, позивачка вважає рішення відповідача протиправним.

Ухвалою від 02.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

23.02.2026 засобами системи «Електронний суд» від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву та матеріали пенсійної справи померлої ОСОБА_2 . В обґрунтування відзиву відповідач посилається на те, що виплата пенсії ОСОБА_2 була призупинена з 01.08.2023 у зв`язку з відсутністю видаткових операцій по банківському пенсійному рахунку пункту 16 «Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках», затверджена постановою Кабінетом Міністрів України від 30.09.1999 №1596. За життя отримувачка пенсійних виплат ОСОБА_2 до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії, в тому числі із повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації не зверталася. В зв`язку з чим вважає, що позивачці правомірно відмовлено у виплаті допомоги на поховання. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданого 13.10.1960.

ОСОБА_2 , була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2 (окуповане російською федерацією з 2014 року).

З 2014 року ОСОБА_2 , перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області, як внутрішньо переміщена особа в яка зареєстрована в с. Кам`янка та отримувала пенсію по втраті годувальника, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно інформації, яка міститься у електронній пенсійній справі померлої ОСОБА_2 фактичне місце проживання с. Кам`янське, є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.

Виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01.08.2023 у зв`язку з відсутністю видаткових операцій по банківському пенсійному рахунку пункту 16 «Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках», затверджена постановою Кабінетом Міністрів України від 30.09.1999 №1596.

На початку лютого 2025 року матір позивачки, ОСОБА_2 евакуювалась із окупованої російською федерацією території на територію України, що підтверджується інформацією з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.

25.02.2025 ОСОБА_2 була госпіталізована до хірургічного відділення КНП «Київська міська клінічна лікарня №8», 28.02.2025 була переведена до неврологічного відділення даної лікарні, де ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.

Організацією похорон займалась позивачка, що підтверджується договором-замовлення на організацію та проведення поховання та чеки щодо здійснень оплат.

27.05.2025 позивачкою подано заяву щодо оформлення допомоги на поховання матері ОСОБА_2 .

Рішенням від 17.06.2025 за вих.№10325/04-16 про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання гр. ОСОБА_1 за померлу ОСОБА_2 за заявою від 27.05.2025 року №10945, позивачці відмовлено в оформленні та виплаті допомоги на поховання.

Зазначене рішення обґрунтовано призупиненням виплати пенсії ОСОБА_2 з 01.08.2023 у зв`язку з відсутністю видаткових операцій по банківському пенсійному рахунку.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивачка звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 53 Закону №1058-IV установлено, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих визначає Закон України «Про поховання та похоронну службу» від 10 липня 2003 року №1102-IV (далі - Закон №1102-IV), який також регулює відносини, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання, а також встановлює гарантії належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збереження місця поховання.

Відповідно до статті 11 Закону №1102-IV поховання померлого покладається на виконавця волевиявлення померлого. Якщо у волевиявленні померлого немає вказівки на виконання волевиявлення чи в разі відмови виконавця від виконання волевиявлення померлого поховання померлого здійснюється чоловіком (дружиною), батьками (усиновителями), дітьми, сестрою, братом, дідом або бабою, онуком (правнуком), іншою особою, яка зобов`язалася поховати померлого.

Виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, в установленому законодавством порядку в день звернення видаються: лікарське свідоцтво про смерть - закладом охорони здоров`я; свідоцтво про смерть та довідка про смерть - відділом державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчим органом сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, консульською установою чи дипломатичним представництвом України. Зазначені документи можуть надаватися за дорученням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов`язалася поховати померлого, іншій юридичній чи фізичній особі.

За правилами статті 13 Закону №1102-IV виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, надається допомога на поховання. Розмір допомоги на поховання та порядок її надання виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, встановлює Кабінет Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Розмір допомоги на поховання не може бути меншим за розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення відповідної виплати врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Згідно з пунктом 5.1 Порядку №22-1 особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 7), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Форма заяви встановлена Додатком №7 до Порядку №22-1.

Пунктом 5.2 Порядку №22-1 передбачено, що заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Як вказано вище, підставою для відмови у виплаті позивачці допомоги на поховання є те, що ОСОБА_2 на дату смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) фактично не отримувала пенсію, у зв`язку з призупиненням її виплати з 01 серпня 2023 року.

Судом встановлено, що виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена у зв`язку з відсутністю видаткових операцій по банківському пенсійному рахунку.

Відповідачем не спростовується аргумент позивачки про те, що хоча ОСОБА_2 на момент смерті фактично не виплачувалась нарахована пенсія, оскільки його місце проживання було на тимчасово окупованій території, однак пенсія їй мала нараховуватися.

Отже, при визначенні розміру допомоги на поховання відповідач мав визначити розмір допомоги у розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті, тобто пенсії, яка ОСОБА_2 нараховувалась.

Суд погоджується з твердженням позивачки (представника позивачки), що правова природа допомоги на поховання є відмінною від пенсійної виплати, оскільки допомога на поховання, на відміну від пенсійної виплати, надається особам, які здійснили поховання пенсіонера, й для отримання такої допомоги померлий пенсіонер має на дату смерті перебувати на пенсійному обліку, при цьому фактичне отримання пенсії не має правових наслідків для можливості отримання допомоги на поховання.

Оскільки відповідачем не наведено інших підстав для відмови у виплаті позивачці допомоги на поховання, суд приходить до висновку про протиправність рішення відповідача про відмову у виплаті позивачці допомоги на поховання, а також зобов`язання відповідача оформити та виплатити позивачу допомогу на поховання померлої ОСОБА_2 .

Доводи відповідача зводяться до неотримання померлою пенсіонеркою пенсії на час смерті як підстави для відмови у виплаті позивачці допомоги на поховання та спростовані наведеними вище висновками суду.

З урахуванням викладеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При зверненні до суду позивачкою сплачений судовий збір у сумі 1064,96 грн, який слід стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Інші судові витрати позивачкою до стягнення не заявлялись.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника – адвоката Карпенка Віктора Миколайовича (вул. Миколи Міхновського, буд. 26/1, оф. 62, м. Київ, 01103), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд 158-Б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 17.06.2025 про відмову в оформленні та виплаті ОСОБА_1 допомоги на поховання за померлу матір ОСОБА_2 , за заявою від 27.05.2025 №10945 (п/с 923130127253).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розрахувати, призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлої матері ОСОБА_2 , на підставі заяви від 27.05.2025 №10945 (п/с 923130127253).

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано «22» червня 2026 року.

Суддя Р.В. Кисіль

Оригінал: reyestr.court.gov.ua