Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №240/27130/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Житомир

справа № 240/27130/25

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.08.2025 №0633500389813;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити позивачу з 22.08.2025 пенсію за віком, зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернулась до органу Пенсійного фонду України із відповідною заявою про призначення пенсії за віком на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зі зниженням пенсійного віку згідно зі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Однак, згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області позивачу відмовили у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю 3 років, станом на 01.01.1993, періоду проживання (робити) в зоні гарантованого добровільного відселення, що є недостатнім для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону №796.

Позивач, вважаючи, що має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", електронний документ (ухвала суду про відкриття провадження від 01 грудня 2025 року доставлена в електронний кабінет відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, 02.12.25 о 14 год 35 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Адміністративний позов вручено відповідачу 15.12.2025, що підтверджуються рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (№R067055139781).

Відповідач у строк, встановлений судом та нормами чинного законодавства, не надіслав до суду відзив на позовну заяву.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має посвідчення серії НОМЕР_1 громадянки, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), видане 21.06.1996.

Згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Корольовським РВ УМВС України в Житомирській області 08.02.1997, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

22 серпня 2025 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та 29 серпня 2025 року прийнято рішення №063350038981 про відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв`язку з відсутністю 3 років, станом на 01.01.1993, періоду проживання (роботи) в зоні гарантованого добровільного відселення.

У зазначеному рішенні вказано, що вік заявника становить 55 років 03 місяці 02 дні, страховий стаж - 35 років 05 місяців 29 днів. Період проживання в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить 02 роки 04 місяці 06 днів, всього - 03 роки 11 місяців 22 дні.

Вказано, що не зараховано до періоду проживання у вищезазначеній зоні період навчання з 01.09.1987 по 28.02.1988, та з 01.03.1989 по 28.06.1993 згідно з архівною довідкою №323/01-16 від 29.07.2025, оскільки м. Житомир не входить до зони гарантованого добровільного відселення.

Крім цього зазначено, що за розглядом документів до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 23.06.2004 по 31.12.2004, оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків.

Листом від 03.09.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача, що за результатами перегляду її заяви про призначення пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" прийнято рішення від 29.08.2025 про відмову у її призначенні.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.03.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону №1058-ІV.

В той же час, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-ХІІ).

Статтею 49 Закону №769-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Статтею 55 Закону №796-ХІІ визначені умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Згідно з частиною першою статті 55 Закону №796-XII, Особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Пунктом 2 частини першої статті 55 зазначеного Закону №796-ХІІ встановлено, зокрема, що:

- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку - 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Частиною 3 статті 55 Закону №796-ХІІ прямо передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Згідно з пунктом 13 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-ІV, у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про прокуратуру" та цього Закону, призначається одна пенсія за вибором особи. Порядок фінансування пенсій, призначених відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлюється зазначеними законами.

Системний аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали та територіях радіоактивного забруднення, провадиться, у разі вибору цих осіб, згідно з нормами Закону №1058-ІV і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом №796-ХІІ.

Іншими словами, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.

Щодо не зарахування позивачу періоду навчання з 01.09.1987 по 28.02.1988, та з 01.03.1989 по 28.06.1993 згідно з архівною довідкою №323/01-16 від 29.07.2025, суд зазначає наступне.

Відповідно до довідки, виданої Виконавчим комітетом Рафалівської селищної ради Вараського району Рівненської області від 14.07.2025 №1236, позивач з 28.04.1970 по 14.02.1995 була зареєстрована та проживала в селі Великий Жолудськ Володимирецького р-н Рівенської області, що є радіаційно-забрудненою зоною гарантованого добровільного відселення згідно з постановою КМ УРСР від 23.07.1991 №106.

Згідно з архівною довідкою, виданою Поліським національним університетом від 29.07.2025 №323/01-16, позивач була зарахована студенткою першого курсу економічного факультету денної форми навчання Житомирського сільськогосподарського інституту з 01 вересня 1987 року.

Вказано, що з 01.03.1988 до 01.03.1989 студентці першого курсу економічного факультету денної форми навчання ОСОБА_2 була надана академічна відпустка.

01 березня 1989 року ОСОБА_2 була допущена до виконання навчального плану студентів першого курсу економічно факультету денної форми навчання Житомирського сільськогосподарської інституту, та 30 червня 1993 року закінчила навчання на економічному факультеті денної форми навчання Житомирського сільськогосподарського інституту.

Також зазначено, що з 24.06.1991 по 27.07.1991 ОСОБА_2 була направлена для проходження організаційно-технологічної практики в колгосп «Маяк» Володимирецького району Рівненської області. 3 07.07.1992 по 07.03.1993 була направлена для проходження виробничої практики: бухгалтерського обліку складання річної звітності аналізу господарської діяльності в колгосп "Маяк" Володимирецького району Рівненської області.

Суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 11.11.2024 у справі №460/19947/23, за змістом яких оскільки навчання зазвичай є тривалими періодами, протягом яких особа постійно перебуває (проживає) в певному місці, такі періоди можуть бути прирівняні до постійного проживання або роботи в зоні радіаційного забруднення і враховані під час призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку лише за умови, що останні безпосередньо проходили в забрудненій зоні і зазначене буде підтверджено відповідними документами, які однозначно вказують на місцезнаходження позивача у радіоактивній зоні протягом відповідного періоду.

Законодавець пов`язує виникнення права на зниження пенсійного віку для призначення пенсії за віком із фактом саме фізичного перебування особи у зоні радіоактивного забруднення у зв`язку із постійним проживанням в такій місцевості з огляду на тривалий вплив радіації на організм людини.

Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, визначений у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української PCP про порядок введення в дію законів Української PCP «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Постанова №106).

Відповідно до Постанови №106 с. Великий Жолудськ Володимирецького району Рівненської області включене у перелік населених пунктів, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській AEC, і віднесене до зони гарантованого добровільного відселення.

Водночас, м. Житомир не включений у перелік населених пунктів, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській AEC, і не віднесений до зони гарантованого добровільного відселення.

Суд зазначає, що період перебування особи (навчання, роботи) на території, яка не віднесена до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, не може бути зарахований до періоду проживання (навчання та період роботи) на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

Отже, період навчання позивача у навчальному закладі в м.Житомирі не підлягає врахуванню при призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.

Однак, відповідно до архівної довідки від 29.07.2025 №323/01-16 позивачу з 01.03.1988 по 28.02.1989 була надана академічна відпустка, що становить 1 рік.

Відповідно до Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, та надання їм академічної відпустки, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07.02.2024 №134, академічна відпустка - переривання здобувачем вищої освіти навчання з підстав і причин, визначених цим Положенням, що унеможливлюють виконання освітньої програми. На час академічної відпустки призупиняються права та обов`язки здобувача вищої освіти, виконання ним індивідуального навчального плану (індивідуального плану наукової роботи). На час академічної відпустки особи, які належать до певних категорій, визначених законодавством, зберігають за собою окремі права здобувача вищої освіти відповідно до цього Положення.

Отже, відповідно до поняття, визначеного Положенням про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, та надання їм академічної відпустки, академічна відпустка є перервою у навчанні, тобто в цей період студент не проходить навчання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що період перебування позивача в академічній відпустці з 01.03.1988 по 28.02.1989 повинен бути врахований до періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення.

Щодо періоду з 01.03.1989 по 28.06.1993, суд зазначає наступне.

Як вже зазначено вище, відповідно до архівної довідки від 29.07.2025 №323/01-16 позивач з 01 березня 1989 року допущена до виконання навчального плану студентів першого курсу економічно факультету денної форми навчання Житомирського сільськогосподарської інституту, та 30 червня 1993 року закінчила навчання на економічному факультеті денної форми навчання Житомирського сільськогосподарського інституту.

Водночас, у вищевказаній довідці також зазначено, що у період з 24.06.1991 по 27.07.1991 ОСОБА_2 була направлена для проходження організаційно-технологічної практики в колгосп «Маяк» Володимирецького району Рівненської області, та у період з 07.07.1992 по 07.03.1993 була направлена для проходження виробничої практики: бухгалтерського обліку складання річної звітності аналізу господарської діяльності в колгосп «Маяк» Володимирецького району Рівненської області.

Суд наголошує, що законодавець пов`язує виникнення права на зниження пенсійного віку для призначення пенсії за віком із фактом саме фізичного перебування особи у зоні радіоактивного забруднення у зв`язку із постійним проживанням в такій місцевості з огляду на тривалий вплив радіації на організм людини.

Згідно з наданими позивачем архівною довідкою від 28.07.2025 №695/04-02 та архівними витягами від 31.07.2025 №10-29/187 та №10-29/186 колгосп "Маяк" знаходився в с. Великий Жолудськ, Володимирецького району Рівненської області, яке відповідно до Постанови №106 відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

Зважаючи на те, що архівною довідкою від 29.07.2025 №323/01-16 підтверджується період проходження практики позивача з 24.06.1991 по 27.07.1991 та з 07.07.1992 по 07.03.1993 в зоні гарантованого добровільного відселення, то суд дійшов висновку, що вказаний період має бути зарахований позивачу до періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення.

З оскаржуваного рішення слідує, що період проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить 02 роки 04 місяці 06 днів.

З урахуванням періодів з 01.03.1988 по 28.02.1989 (1 рік), з 24.06.1991 по 27.07.1991 (1 місяць 4 дні) та з 07.07.1992 по 01.01.1993 (5 місяців 24 дня), загальний термін проживання позивачки на території зони гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить 3 роки 11 місяців, що є достатнім для виникнення права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796.

Щодо не зарахування відповідачем періоду роботи з 23.06.2004 по 31.12.2004, оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків, суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, а саме копія трудової книжки № НОМЕР_3 від 26.06.1987, ОСОБА_1 з 23.06.2004 прийнята на роботу в Центр професійно-технічної освіти м. Житомира (Професійний коледж технічних інновацій м. Житомира).

За змістом статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Згідно із статтею 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.

Страхові внески є умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті.

За змістом вищезазначених норм, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки воно здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.10.2023 у справі №340/1454/21.

У постанові від 17.07.2019 у справі №144/669/17 Верховний Суд дійшов висновку, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.

Таким чином, відмова відповідача у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи з 23.06.2004 по 31.12.2004 з такої підстави як непідтвердження сплати страхових внесків роботодавцем, є протиправною, оскільки покладає на пенсіонера надмірний індивідуальний тягар за ймовірні порушення роботодавцем вимог законодавства.

З огляду на встановлені вище обставини, суд вважає, що підстави для не зарахування періоду роботи позивачки з 23.06.2004 по 31.12.2004, згідно з трудовою книжкою № НОМЕР_3 від 26.06.1987, для обрахунку стажу при призначенні пенсії відсутні.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.08.2025 №0633500389813 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В спірному випадку заява позивача від 22.08.2025 про призначення пенсії за віком розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та за результатом її розгляду прийнято рішення від 29.08.2025 №063350038981.

Отже, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області в даному випадку є органом, що здійснює призначення пенсії за віком, зокрема, в частині зарахування спірних періодів роботи до страхового стажу.

Таким чином, оскільки відповідальним за прийняття оскаржуваного рішення є орган Пенсійного фонду, що розглядав таку заяву, належним способом захисту порушеного права є зобов`язання саме такого органу Пенсійного фонду повторно розглянути заяву про призначення пенсії та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.

Відтак, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву позивача від 22.08.2025 про призначення пенсії за віком, зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

При новому розгляді заяви позивача про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органу Пенсійного фонду України необхідно дослідити всі зазначені в трудовій книжці позивача періоди її роботи, прийняти та дослідити всі подані позивачем документи, та визначити наявність у позивача необхідних умов для призначення такої пенсії, з урахуванням таких документів та правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи те що, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності своєї відмови, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

У силу приписів ст.139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (вул. Свободи, 5, м.Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №0633500389813 від 29.08.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.08.2025 про призначення пенсії за віком, зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі 22 червня 2026 року.

Суддя А.В. Горовенко