Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №160/8810/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 рокуСправа №160/8810/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Дроздової Тетяни Леонідівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

09.04.2026 року (07.04.2026 року направлено засобами поштового зв`язку) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника адвоката Дроздової Тетяни Леонідівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) щодо невнесення інформації до Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних, призовників та резервістів щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинити певні дії шляхом внесення до Єдиного державного реєстрі військовозобов`язаних, призовників та резервістів відомості про військовозобов`язаного ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) надати відстрочку від призову за мобілізацію військовозобов`язаному ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” як особі з інвалідністю 3 групи.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач, ОСОБА_1 за місцем реєстрації адреси проживання, яка є незмінною з 17.08.1993 року, має перебувати на військовому обліку як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить і відмітка від 01.07.1993 року про взяття на військовий облік у військовому квитку серії НОМЕР_2 . З метою реалізації свого права на відстрочку як особа з 3 групою інвалідності безстроково, що підтверджується довідкою від 09.09.2024 року до акта огляду МСЕК серії 12ААД №098919, ОСОБА_1 за п.2 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” звернувся у порядку, що визначений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 (зі змінами), через органи ЦНАП до ІНФОРМАЦІЯ_2 , надав документи у відповідності до додатку 5, проте 26.02.2026 року отримав відмову із формулюванням “Особа знайдена в реєстрі, але не перебуває на військовому обліку, знята чи виключена з обліку. Для отримання відстрочки необхідно актуалізувати військово-облікові дані звернувшись до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 у передбачений законом строк дані були оновлені та уточнені вчасно у 2024 році, проте у програмному застосунку електронного військово-облікового документу “Резерв+” відомості відсутні. А отже, наявні розбіжності у паперовому та електронному військово-облікових документах ОСОБА_1 , що унеможливлює реалізацію права на відстрочку, що прямо передбачена п.2 ч.1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Зокрема у ІНФОРМАЦІЯ_2 наявна можливість отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, а отже з огляду на примітку ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.ст.210, 210-1 КУпАП. З метою з`ясування підстав зняття чи виключення з військового обліку військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , та чи актуалізовано ІНФОРМАЦІЯ_5 інформацію у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача, представник позивача звернулася до відповідача із адвокатським запитом від 14.03.2026 року вих.№14- 1/03/26. Засобами електронного зв`язку ІНФОРМАЦІЯ_5 надано відповідь на електронну пошту представника позивача із листом від 24.03.2026 року №929, де зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на військовому обліку не перебуває. Жодних підстав, що мали передувати зняттю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , з військового обліку, не було. Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснив щодо ОСОБА_1 протиправні дії щодо зняття з військового обліку, у зв`язку з чим позивач не може реалізувати прямо передбачене п.2 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” право на відстрочку як особа з інвалідністю 3 групи безстроково, що підтверджуються довідкою від 09.09.2024 року до акта огляду МСЕК серії 12ААД №098919.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2026 року зазначена вище справа розподілена та 10.04.2026 року передана судді Пруднику С.В.

14.04.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 : заяву (звернення) ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання відстрочки від призову за мобілізацію військовозобов`язаному на підставі п. 2 ч. 1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” як особі з інвалідністю 3 групи та засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії усіх документів, які були долучені до цієї заяви; письмові та вмотивовані пояснення щодо невнесення інформації до Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних, призовників та резервістів щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 ; письмові та вмотивовані пояснення щодо не надання відстрочки від призову за мобілізацію військовозобов`язаному ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” як особі з інвалідністю 3 групи. Судом також зазначено, що в разі неможливості надання письмових доказів подати до суду вмотивовані та обґрунтовані пояснення (зазначити який саме документ не має можливості подати та з яких підстав). Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 подати суду: визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України “Про виконавче провадження” та актуальні на час подання відомості щодо відомості щодо начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідального за виконання вимог даної ухвали суду, а саме: прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті). Судом зобов`язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 12.05.2026 року. Судом попереджено ІНФОРМАЦІЯ_7 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

28.04.2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що станом на дату подання відзиву ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач звернув увагу суду на те, що позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження викладених у позовній заяві доводів про те, що ним у встановлений законом строк було уточнено та оновлено військово-облікові дані у 2024 році, а відсутність інформації у мобільному застосунку «Резерв+» є наслідком неналежного ведення відповідних реєстрів. Посилаючись на положення постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2024 №879 «Деякі питання Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони», відповідач зазначив, що мобільний застосунок «Резерв+» є складовою електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного та резервіста та відображає виключно відомості, які містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг». Відтак, відсутність відповідних даних у застосунку свідчить про відсутність таких відомостей у Реєстрі. Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до Закону України №3633-ІХ від 11.04.2024 громадяни України, які перебувають на військовому обліку, були зобов`язані протягом шістдесяти днів уточнити свої персональні та військово-облікові дані шляхом особистого звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, через центр надання адміністративних послуг або за допомогою електронного кабінету. На думку відповідача, позивач не виконав зазначеного обов`язку та у визначений законодавством строк особисто до ІНФОРМАЦІЯ_1 не звертався з метою актуалізації військово-облікових даних. На підтвердження такої позиції відповідач послався на відсутність у військовому квитку позивача відповідного VIN-коду військовозобов`язаного. Також відповідач не виключає, що позивач міг не завершити повну авторизацію у мобільному застосунку «Резерв+», внаслідок чого у Реєстрі відсутні відомості щодо створення ним електронного військово-облікового документа. Щодо позовних вимог про надання відстрочки від призову під час мобілізації як особі з інвалідністю III групи відповідач зазначив, що відповідна заява до ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично не надходила, оскільки, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», позивач не був прив`язаний до жодного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Відповідач також зазначив, що з метою врегулювання спірної ситуації та сприяння реалізації права позивача на отримання відстрочки його представниками неодноразово пропонувалося позивачу та його представнику особисто звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із необхідними документами для оформлення відстрочки. Однак, за твердженням відповідача, позивач та його представник від такої пропозиції відмовилися. З огляду на наведене відповідач вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими, такими, що не підтверджені належними доказами, а тому просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

22.06.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду даної справи на 30 днів.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 є громадянином України та військовозобов`язаним, який відповідно до відмітки у військовому квитку серії НОМЕР_2 (арк. 26) прийнятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_8 з 01.07.1993 року за місцем реєстрації.

Також судом встановлено, що згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААД №098919 від 09.09.2024 року позивачу безстроково встановлено III групу інвалідності.

Як вказує представник позивача у поданій до суду позовній заяві, метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», позивач звернувся через центр надання адміністративних послуг до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про оформлення відстрочки та подав відповідні документи.

Представник позивача вказує, що за результатами розгляду поданої заяви позивачу повідомлено про відмову у наданні відстрочки з підстав того, що особа хоча й ідентифікована в реєстрі, однак не перебуває на військовому обліку, є знятою або виключеною з такого обліку, у зв`язку із чим для отримання відстрочки необхідно актуалізувати військово-облікові дані шляхом особистого звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що станом на день подання відзиву ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На думку відповідача, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тверджень про те, що ним у встановлений законодавством строк було уточнено та оновлено військово-облікові дані у 2024 році. Відповідач також вказав, що відомості про здійснення такого уточнення відсутні у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Крім того, відповідач послався на вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», відповідно до яких громадяни України були зобов`язані у визначений законом строк уточнити свої військово-облікові дані. При цьому відповідач стверджує, що позивач особисто до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою актуалізації військово-облікових даних не звертався, а відсутність у військовому квитку позивача VIN-коду, на думку відповідача, свідчить про невиконання такого обов`язку.

Також відповідач зазначив, що відсутність відомостей про позивача у мобільному застосунку «Резерв+» може бути пов`язана з тим, що останній не пройшов повну процедуру авторизації в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного та резервіста, внаслідок чого відомості щодо формування електронного військово-облікового документа у Реєстрі відсутні.

Відповідач також вказав, що з метою сприяння реалізації права позивача на отримання відстрочки представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки у телефонному режимі пропонувалося позивачу та його представнику особисто звернутися до відповідача із необхідними документами для оформлення відстрочки. Однак, за твердженням відповідача, позивач та його представник від такої пропозиції відмовилися.

З матеріалів справи убачається, що 14.03.2026 року представник позивача - адвокат Дроздова Тетяна Леонідівна, діючи в інтересах ОСОБА_1 на підставі договору про надання правничої допомоги, звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_2 із адвокатським запитом вих. №14-1/03/26 в порядку статей 19, 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У зазначеному адвокатському запиті представник позивача повідомила, що ОСОБА_1 за місцем своєї реєстрації, яка є незмінною з 17.08.1993 року, повинен перебувати на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відміткою про взяття на військовий облік від 01.07.1993 року у військовому квитку серії НОМЕР_2 . Також було зазначено, що позивач є особою з інвалідністю III групи безстроково та під час оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації через центр надання адміністративних послуг отримав повідомлення про відмову з підстав відсутності відомостей про його перебування на військовому обліку. У запиті адвокат звернула увагу відповідача на наявність розбіжностей між відомостями паперового військово-облікового документа позивача та інформацією, що міститься в електронних інформаційних ресурсах військового обліку, внаслідок чого позивач фактично позбавлений можливості реалізувати гарантоване законом право на відстрочку від призову під час мобілізації. Посилаючись на положення Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», представник позивача зазначила, що саме органи ведення Реєстру, зокрема районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних, а тому на відповідача покладено обов`язок щодо забезпечення повноти та актуальності відомостей про військовозобов`язаних осіб. У зв`язку із викладеним адвокат просила надати інформацію щодо підстав зняття або виключення ОСОБА_1 з військового обліку, а також повідомити, чи здійснювалася ІНФОРМАЦІЯ_5 актуалізація відомостей про позивача в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а у разі нездійснення таких дій - зазначити причини та наявні перешкоди для внесення відповідної інформації до Реєстру.

Листом від 24.03.2026 року за №929 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив представнику позивача – адвокату Дроздовій Т.Л. про те, що розглянуто адвокатський запит від 14.03.2026 року (вх. №1731 від 19.03.2026 року) щодо надання інформації стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У відповідності до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154, в межах компетенції та чинного законодавства України, повідомлено наступне: Згідно інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , на військовому обліку не перебуває.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом, посилаючись на те, що ним виконано обов`язок щодо уточнення персональних та військово-облікових даних, а відсутність відповідної інформації в електронних реєстрах та мобільному застосунку «Резерв+» є наслідком неналежного ведення державних інформаційних ресурсів, що не може бути підставою для обмеження гарантованого законом права на відстрочку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), який закріплює загальні засади проходження в Україні військової служби.

За вимогами ст. 1 Закону № 2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає, у тому числі, проходження військової служби.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України і діє на теперішній час.

Згідно з ч.2 ст.2 Закону № 2232-ХІІ, проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Приписами ч. 1-3, 5, 7, 10 ст.1 Закону № 2232-XII передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).

У відповідності до ч.1, 3 ст.22 Закону №3543-ХІІ, громадяни зобов`язані:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися, зокрема військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Статтею 23 Закону № 3543-ХІІ передбачено вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Так, зокрема відповідно до пункту 2 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

Суд звертає увагу, що з 18.05.2024 змінено порядок отримання відстрочки від військової служби, оскільки внесені зміни до ст. 23 Закону № 3543-XII.

Також із вказаної дати набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560), який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.

Так, у відповідності до пунктів 56, 57 Порядку № 560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання.

За наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п. 59 Порядку № 560).

Відповідно до п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Отже, суд висновує, що комісію відповідача наділено повноваженнями розглядати питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Як вказує представник позивача у поданій до суду позовній заяві, метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», позивач звернувся через центр надання адміністративних послуг до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про оформлення відстрочки та подав відповідні документи.

Варто зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2025 р. № 1364 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 і від 16 травня 2024 року № 560.

Відповідно до п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Заява повинна містити такі обов`язкові відомості про військовозобов`язаного:

прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України);

дату народження;

адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування);

адресу електронної пошти;

контактний номер телефону.

Адміністратор центру невідкладно засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг формує та передає заяву відповідно до Порядку подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2979), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2025 року № 1364.

Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (Центральним управлінням або регіональним органом СБУ чи відповідним підрозділом розвідувального органу) не пізніше ніж протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).

Судом встановлено, що після внесення змін до Порядку № 560, позивач звернувся через центр надання адміністративних послуг до ІНФОРМАЦІЯ_2 про надання відстрочки.

Тобто, позивач звернувся із питанням для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації через ЦНАП за новою процедурою, про що свідчить повідомлення про відмову в оформленні відстрочки, у якому зазначено, що особа знайдена в реєстрі, але не перебуває на військовому обліку, знята або виключена з нього, а для отримання відстрочки необхідно актуалізувати військово-облікові дані шляхом звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Втім, 26.02.2026 року позивач отримав повідомлення про відмову в оформленні відстрочки, у якому зазначено, що особа знайдена в реєстрі, але не перебуває на військовому обліку, знята або виключена з нього, а для отримання відстрочки необхідно актуалізувати військово-облікові дані шляхом звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Водночас відповідач заперечував факт надходження заяви, посилаючись на відсутність даних у Реєстрі «Оберіг».

Однак такі доводи є непереконливими та спростовуються матеріалами справи.

Судом встановлено, що позивач звертався через центр надання адміністративних послуг у порядку, передбаченому законодавством, а його дані були перевірені уповноваженим органом, про що свідчать відомості із зазначенням результатів перевірки.

Наведене свідчить про те, що уповноваженим органом було здійснено перевірку відомостей щодо позивача у відповідних інформаційних ресурсах та фактично прийнято рішення за результатами розгляду його звернення.

Очевидно, що прийняття рішення про відмову у наданні відстрочки є можливим лише за наявності відповідної заяви та документів, поданих особою. За відсутності заяви суб`єкт владних повноважень не має ані правових, ані фактичних підстав для здійснення її розгляду та формування будь-якого рішення по суті порушеного питання.

Фактично відповідач одночасно стверджує, що заява позивача не надходила, та разом з тим посилається на результати її розгляду, викладені у повідомленні про відмову.

Такі твердження є взаємовиключними та свідчать про непослідовність правової позиції відповідача.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560, подання заяви через центр надання адміністративних послуг передбачає подальшу передачу відповідних відомостей та документів для їх опрацювання уповноваженим територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

Тому навіть у випадку існування технічних проблем, пов`язаних із відображенням відомостей у Реєстрі «Оберіг», такі обставини не можуть свідчити про відсутність самого факту звернення особи із заявою та не звільняють відповідача від обов`язку належного розгляду поданих документів.

Суд також враховує, що відповідач не надав жодного доказу того, що заява позивача була втрачена, не зареєстрована, повернута без розгляду або не надійшла до компетентного органу в установленому порядку. Натомість наявні у справі документи свідчать про протилежне, а саме про здійснення перевірки відомостей щодо позивача та зазначення інформації «Особа знайдена в реєстрі, але не перебуває на військовому обліку, знята чи виключена з обліку. Для отримання відстрочки необхідно актуалізувати військово-облікові дані звернувшись до ТЦК та СП».

За таких обставин суд доходить висновку, що посилання відповідача на ненадходження заяви про надання відстрочки є необґрунтованим, не підтверджується належними та допустимими доказами та спростовується наявними у справі матеріалами.

Більше того, зазначена позиція відповідача фактично зводиться до покладення на позивача негативних наслідків можливих недоліків ведення державних інформаційних систем та військового обліку, що суперечить принципу належного урядування та правової визначеності.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а не на особу, права якої зачіпаються відповідними рішеннями чи бездіяльністю. Тому відсутність або неповнота відомостей у державних реєстрах не може бути самостійною підставою для обмеження прав особи, якщо така особа належним чином виконала передбачені законом обов`язки та подала всі необхідні документи.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності твердження про ненадходження заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а тому відповідні доводи відзиву підлягають відхиленню.

Суд наголошує, що недоліки функціонування державних реєстрів не можуть покладатися на особу, яка належним чином виконала свої обов`язки. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик помилок державних органів покладається на державу, а не на громадянина.

Крім того, відповідач не надав доказів того, що позивача було знято з військового обліку у встановленому законом порядку. Навпаки, наявний військовий квиток підтверджує перебування позивача на військовому обліку.

Так, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 є громадянином України та військовозобов`язаним, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 , який містить відмітку про взяття його на військовий облік 01.07.1993 року за місцем реєстрації.

Водночас відповідач посилається на відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», відповідно до яких позивач на військовому обліку не перебуває та не прив`язаний до жодного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Разом із тим суд зазначає, що відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що позивача у встановленому законом порядку було знято або виключено з військового обліку.

Матеріали справи не містять відповідного рішення територіального центру комплектування та соціальної підтримки, рішення військово-лікарської комісії, наказу уповноваженої посадової особи чи будь-якого іншого документа, який би підтверджував припинення перебування позивача на військовому обліку.

Більше того, листом від 24.03.2026 року №929 відповідач фактично лише повідомив про відсутність у Реєстрі відомостей щодо перебування позивача на військовому обліку, проте не зазначив ані правових підстав внесення таких відомостей, ані підстав виключення позивача з військового обліку, ані посадової особи, якою було прийнято відповідне рішення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Реєстр є інформаційно-комунікаційною системою, призначеною для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно зі статтями 14, 15 зазначеного Закону районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами ведення Реєстру та забезпечують внесення, актуалізацію та уточнення відомостей щодо осіб, які перебувають на військовому обліку.

Отже, саме на відповідача покладено обов`язок забезпечити повноту, достовірність та актуальність відомостей, які містяться у Реєстрі.

На думку суду, відсутність відомостей у Реєстрі «Оберіг» не може бути належною підставою для обмеження прав позивача.

Суд дійшов висновку, що саме неналежне ведення реєстру та невнесення актуальних відомостей призвело до порушення прав позивача.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України суд у разі задоволення позову може застосувати інший спосіб захисту прав, свобод та інтересів особи, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист порушених прав.

З огляду на встановлені обставини саме невнесення або неналежне відображення відомостей щодо позивача у Реєстрі стало підставою для неможливості реалізації ним своїх прав як військовозобов`язаної особи та безпосередньо призвело до відмови у розгляді питання щодо надання відстрочки.

З огляду на це, належним способом захисту є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невнесення до Реєстру актуальних відомостей про позивача та покладення на відповідача обов`язку усунути допущені порушення шляхом внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Щодо вимоги про безпосереднє зобов`язання надати відстрочку, суд зазначає, що прийняття такого рішення належить до компетенції уповноваженої комісії, а тому ця вимога є передчасною.

Тому, ефективним способом захисту є покладення на відповідача обов`язку після внесення до Реєстру актуальних відомостей про позивача повторно розглянути питання щодо надання йому як особі з інвалідністю 3 групи відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 2 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення по суті про надання або відмову у наданні відстрочки, з урахуванням правової оцінки наданої судом у цьому рішенні.

Відповідно до статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності дій суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача, який цього обов`язку не виконав.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Частиною 8 статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір у розмірі 1331,20 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Дроздової Тетяни Леонідівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальних відомостей стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальні відомості щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відповідно до наявних військово-облікових документів.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 після внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів повторно розглянути питання про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 як особі з інвалідністю 3 групи відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 2 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення по суті про надання або відмову у наданні відстрочки, з урахуванням правової оцінки наданої судом у цьому рішенні.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник