Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №140/3818/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року ЛуцькСправа № 140/3818/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Авто Імпорт» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь Авто Імпорт» (далі – ТзОВ «Волинь Авто Імпорт») звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 11.02.2026 №UA205170/2026/000013/1, від 11.02.2026 №UA205170/2026/000014/2, від 11.02.2026 №UA205170/2026/000015/2, від 13.02.2026 №UA205170/2026/000017/1, від 09.03.2026 №UA205170/2026/000022/1, від 09.03.2026 №UA205170/2026/000021/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою митного оформлення імпортованих за контрактами товарів, зокрема від 08.10.2025 №08, укладеного між ТзОВ «Волинь Авто Імпорт» та компанією RS AUTO AS (легковий автомобіль Mercedes-Benz, vin № НОМЕР_1 , – товар №1; легковий автомобіль VOLKSWAGEN, vin № НОМЕР_2 , – товар №2; легковий автомобіль MERCEDES-BENZ, vin № НОМЕР_3 , – товар №3; легковий автомобіль MERCEDES-BENZ, vin № НОМЕР_4 , – товар №4), від 09.10.2025 №09, укладеного між ТзОВ «Волинь Авто Імпорт» та компанією «ELVOI AS» (легковий автомобіль NISSAN, vin № НОМЕР_5 – товар №5) та від 15.09.2025 №15/09, укладеного між ТзОВ «Волинь Авто Імпорт» та компанією «KLIKKBIL AS» (легковий автомобіль MERCEDES-BENZ, vin № НОМЕР_6 – товар №6) на митний пост Волинської митниці подано митні декларації (далі - МД) №26UA205170002486U7 та №26UA205170002488U5 від 11.02.2026; №26UA205170002610U5 від 13.02.2026, №26UA205170004298U2 від 06.03.2026, №26UA205170002490U7 від 11.02.2026, №26UA205170004308U9 від 06.03.2026 та відповідно до приписів частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі – МК України) – документи, на підставі яких товар був куплений та які підтверджують складові митної вартості товару, визначеної за основним методом - за ціною договору (контракту). Однак відповідач відмовив у митному оформленні товарів за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205170/2026/000013/1 №UA205170/2026/000014/2, №UA205170/2026/000015/2 від 11.02.2026, №UA205170/2026/000017/1 від 13.02.2026, №UA205170/2026/000021/1 №UA205170/2026/000022/1 від 09.03.2026 відповідно, визначивши митну вартість за резервним методом. При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.

Позивач не погоджується з оскаржуваними рішеннями та зазначає, що наведені митним органом розбіжності між відомостями про власника транспортного засобу, зазначеними у свідоцтвах про його реєстрацію, та даними про продавця, вказаними в інвойсах, не можуть бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою митною вартістю. На його думку, чинне законодавство не покладає на декларанта обов`язку подавати документи щодо походження товару на попередніх етапах його постачання, а також не вимагає підтвердження повноважень продавця діяти від імені власника транспортного засобу. Перевірка таких обставин не належить до компетенції митного органу та не має впливу на визначення митної вартості товару, підтвердженої поданими документами. При цьому продавець і власник транспортного засобу можуть бути різними особами, а реєстрація транспортного засобу за продавцем не є обов`язковою умовою його реалізації. Крім того, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не належить до документів, які підтверджують його митну вартість.

Також позивач вважає безпідставними висновки відповідача щодо непідтвердження транспортних витрат та зазначає, що відповідно до умов укладених контрактів та інвойсів жодних додаткових витрат, пов`язаних із транспортуванням товару, на нього не покладалося, оскільки поставка здійснювалася на умовах DAP, за якими обов`язок із транспортування товару покладається на продавця, а відповідні витрати включаються до його вартості. Водночас умови поставки DAP не передбачають обов`язкового страхування товару, залишаючи це питання на розсуд сторін договору.

З огляду на наведене позивач вважає, що спірні рішення прийняті з порушенням вимог частин другої та третьої статті 53 Митного кодексу України, у зв`язку з чим просить суд задовольнити позов, скасувати рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 03.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. На обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що під час здійснення митного контролю за митними деклараціями №№ 26UA205170002486U7, 26UA205170002488U5, 26UA205170002490U7, 26UA205170002610U5, 26UA205170004298U2 та 26UA205170004308U9 було встановлено низку обставин, які, на його думку, унеможливлювали підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів. Зокрема, митний орган звернув увагу на наявність розбіжностей між відомостями про продавців транспортних засобів, зазначеними в інвойсах, та даними про їх власників, вказаними у свідоцтвах про реєстрацію. При цьому документи, які б підтверджували перехід права власності на транспортні засоби від зареєстрованих власників до продавців, а також відомості щодо умов і вартості такого придбання, до митного оформлення не подавалися. На переконання відповідача, це свідчить про можливу участь третіх осіб у ланцюгу поставки товарів, що могло спричинити виникнення додаткових витрат, зокрема комісійних платежів, які відповідно до частини десятої статті 58 Митного кодексу України можуть включатися до митної вартості. Крім того, відповідач зазначив, що поставка транспортних засобів здійснювалася на умовах DAP із визначенням місця призначення в місті Луцьку. За таких умов витрати на транспортування до пункту призначення покладаються на продавця. Водночас із наданих міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) вбачається, що перевезення здійснювали українські перевізники, тоді як договорів перевезення або інших документів, які б підтверджували понесення продавцями відповідних транспортних витрат, декларантом не надано. Також місцем завантаження транспортних засобів у CMR зазначено територію Польщі, що, на думку митного органу, не дає можливості встановити, ким саме були понесені витрати на транспортування, навантаження та розвантаження товарів, які можуть бути складовими митної вартості. Окрім цього, відповідач вказав, що торговою країною за поданими митними деклараціями зазначалася Норвегія, однак подані декларації країни відправлення не містили номера MRN, що унеможливлювало перевірку їх достовірності. За твердженням митного органу, така обставина створювала ризики подання недостовірних відомостей щодо умов та вартості придбання транспортних засобів і, відповідно, не дозволяла перевірити правильність визначення їх митної вартості.

ТзОВ «Волинь Авто Імпорт» на письмову вимогу митого органу щодо надання додаткових документів, листом від 11.02.2026 №б/н, від 13.02.2026 №б/н та від 09.03.2026 №б/н відмовився надавати такі.

Відтак, митний орган відмовився від застосування основного методу визначення митної вартості та визначив її за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України.

При цьому джерелом для визначення митної вартості за кожною із спірних митних декларацій слугувала інформація про митну вартість раніше оформлених митними органами транспортних засобів, які, на думку відповідача, були подібними за своїми характеристиками до оцінюваних товарів. Зокрема, для визначення митної вартості було використано відомості з митних декларацій, за якими оформлялися вживані легкові автомобілі марок MERCEDES-BENZ B250E, VOLKSWAGEN e-GOLF та NISSAN LEAF.

На підставі такої цінової інформації митна вартість товарів була скоригована та визначена у розмірі: за МД № 26UA205170002486U7 – 17500,00 євро; за МД № 26UA205170002488U5 – 11000,00 євро; за МД № 26UA205170002490U7 – 6000,00 доларів США; за МД № 26UA205170002610U5 – 12981,39 євро; за МД № 26UA205170004298U2 – 13831,26 євро; за МД № 26UA205170004308U9 – 13831,26 євро.

У всіх спірних рішеннях відповідач зазначив, що під час визначення митної вартості за резервним методом коригування на обсяг партії товару та умови поставки не здійснювалися.

Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 11.02.2026 №UA205170/2026/000013/1, від 11.02.2026 №UA205170/2026/000014/2, від 11.02.2026 №UA205170/2026/000015/2, від 13.02.2026 №UA205170/2026/000017/1, від 09.03.2026 №UA205170/2026/000022/1, від 09.03.2026 №UA205170/2026/000021/1 є законними та обґрунтованими.

Ухвалою суду від 17.04.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

У відповіді на відзив позивач підтримав доводи, викладені у позовній заяві та додатково зауважив, що до переліку основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, експортну митну декларацію законодавцем не включено, такий документ подається декларантом виключно як додатковий, що визначено частиною третьою статті 53 МК України. Крім того, наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

11.02.2026 для митного оформлення ввезеного на територію України товару №1 «Легковий автомобіль:-марка- MERCEDES-BENZ, модель- B 250 E,-бувший у використанні,- календарний рік виготовлення - 2017,-модельний рік виготовлення - 2017,-ємність батареї - 28 кВт/год,-потужність двигуна- 132 kw,-номер кузова - НОМЕР_1 ,-тип двигуна- електричний,-тип кузова- універсал,-кількість місць- 5,-ко лісна формула- 4х2,-категорія Т3- М1,При значення- пасажирський….» декларант подав МД №26UA205170002486U7 (а.с.153 зворот - 154). Митна вартість товару заявлена за основним методом та становить 140940,64 грн (або 2749,97 євро). До митної декларації додано (графа 44 МД): контракт №08 від 08.10.2026 (а.с. 18-21); рахунок-фактуру (інвойс) №3604 від 22.01.2026 (а.с. 22, переклад – а.с. 22 зворот); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 220001330567-1 від 09.11.2020 (а.с. 26); автотранспортну накладну (CMR) №572562 від 10.02.2026 (а.с. 31), довідкове повідомлення експерта автотоварознавця №811 від 11.02.2026 (а.с. 30), копію митної декларації країни відправлення №4420912600010224 від 30.01.2026 (а.с. 24, переклад – а.с. 24 зворот), банківський платіжний документ, що стосується товару №296 від 22.01.2026 (а.с. 27).

Крім того, 11.02.2026 для митного оформлення ввезеного на територію України товару №2 «Легковий автомобіль:-марка- VOLKSWAGEN, модель- E-GOLF,-бувший у використанні, - календарний рік виготовлення - 2018,-модельний рік виготовлення - 2019,-ємність батареї - 35,8 кВт/год,-потужність двигуна- 100 kw,-номер кузова - НОМЕР_2 ,-тип двигуна- електричний,-тип кузова- хетчбек,-кількість місць- 5,-колісна формула- 4х2,-категорія Т3- М1,Призначення- пасажирський….» декларант подав МД №26UA205170002488U5 (а.с.165). Митна вартість товару заявлена за основним методом та становить 324153,16 грн (або 6324,73 євро). До митної декларації додано (графа 44 МД): контракт №08 від 08.10.2026 (а.с. 18-21); рахунок-фактуру (інвойс) №3610 від 26.01.2026 (а.с. 36, переклад – а.с. 36 зворот); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 201915265275-1 від 30.01.2019 (а.с. 40); автотранспортну накладну (CMR) №572562 від 10.02.2026 (а.с. 44), довідкове повідомлення експерта автотоварознавця №810 від 11.02.2026 (а.с. 43), копію митної декларації країни відправлення №4420912600010618 від 02.02.2026 (а.с. 38, переклад – а.с. 38 зворот), банківський платіжний документ, що стосується товару №312 від 27.01.2026 (а.с. 45).

Також 11.02.2026 для митного оформлення товару №3 «Легковий автомобіль:-марка- NISSAN, модель- LEAF,-бувший у використанні,-календарний рік виготовлення - 2014,-модельни й рік виготовлення - 2014,-ємність батареї - 24 кВт/ год,-потужність двигуна- 80 kw,-номер кузова - SJNFAAZE0U6019125,-ти п двигунаелектричний,-тип кузова- хетчбек,-кількість місць- 5,-колісна формула - 4х2,-категорія Т3- М1,Призначення- пасажирський, для використання по дорогах….» декларант подав МД №26UA205170002490U7 (а.с.179). Митна вартість товару заявлена за основним методом та становить 82518,12 грн (або 1915,00 євро). До митної декларації додано (графа 44 МД): контракт №08 від 08.10.2026 (а.с. 18-21); рахунок-фактуру (інвойс) №3610 від 26.01.2026 (а.с. 50, переклад – а.с. 50 зворот); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_9 201511297973-1 від 25.08.2015 (а.с. 54); автотранспортну накладну (CMR) №642800 від 12.02.2026 (а.с. 58), довідкове повідомлення експерта автотоварознавця №837 від 13.02.2026 (а.с. 59), копію митної декларації країни відправлення №4420912600012446 від 06.02.2026 (а.с. 52, переклад – а.с. 52 зворот), банківський платіжний документ, що стосується товару №312 від 27.01.2026 (а.с. 57).

13.02.2026 для митного оформлення товару №4 «Легковий автомобіль:-марка- MERCEDES-BENZ, модель- ELECTRIC DRIVE,-бувший у використанні,-календарний рік виготовлення - 2015,-модельний рік виготовлення - 20 15,-ємність батареї - 28 кВт/год,-потужність двигуна- 132 kw,-номер кузова - НОМЕР_3 ,-тип двигуна- електричний ,-тип кузова- універсал,-кількість місць - 5,-колісна формула- 4х2,-категорія Т3-М1,Призначення- пасажирський ….» декларант подав МД №26UA205170002610U5 (а.с.189 зворот - 190). Митна вартість товару заявлена за основним методом та становить 123806,34 грн (або 2425,92 євро). До митної декларації додано (графа 44 МД): контракт №08 від 08.10.2026 (а.с. 18-21); рахунок-фактуру (інвойс) №3634 від 10.02.2026 (а.с. 64, переклад – а.с. 64 зворот); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_10 201915276849-1 від 12.11.2018 (а.с. 68); автотранспортну накладну (CMR) №192702 від 05.03.2026 (а.с. 71), довідкове повідомлення експерта автотоварознавця №1453 від 06.03.2026 (а.с. 72), копію митної декларації країни відправлення №4420912600018983 від 25.02.2026 (а.с. 66, переклад – а.с. 66 зворот), банківський платіжний документ, що стосується товару №356 від 11.02.2026 (а.с. 70).

Разом з цим, 06.03.2026 для митного оформлення товару №5 «Легковий автомобіль:-марка- MERCEDES-BENZ, модель- B 250 E,-бувший у використанні,- календарний рік виготовлення - 2016,-модельний рік виготовлення - 2016,-ємність батареї - 28 кВт/год,-потужність двигуна- 132 kw,-номер кузова - НОМЕР_4 ,-тип двигуна- електричний,-тип кузова- універсал,-кількість місць- 5,-ко лісна формула- 4х2,-категорія Т3- М1,При значення- пасажирський...» декларант подав МД №26UA205170004298U2 (а.с.201). Митна вартість товару заявлена за основним методом та становить 111347,55 грн (або 2187,42 євро). До митної декларації додано (графа 44 МД): контракт №09 від 09.10.2026 (а.с. 85-87); рахунок-фактуру (інвойс) №11997 від 22.01.2026 (а.с. 77, переклад – а.с. 77 зворот); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_11 201611770786-1 від 04.02.2016 (а.с. 81), автотранспортну накладну (CMR) №251906 від 10.02.2026 (а.с. 83а), довідкове повідомлення експерта автотоварознавця №813 від 11.02.2026 (а.с. 84), копію митної декларації країни відправлення №4440912600061147 від 31.01.2026 (а.с. 79, переклад – а.с. 79 зворот), банківський платіжний документ, що стосується товару №303 від 23.01.2026 (а.с. 83).

06.03.2026 для митного оформлення товару №6 «Легковий автомобіль:-марка- MERCEDES-BENZ, модель- B 250 E,-бувший у використанні,- календарний рік виготовлення - 2016,-модельний рік виготовлення - 2016,-ємність батареї - 28 кВт/год,-потужність двигуна- 132 kw,-номер кузова - НОМЕР_6 ,-тип двигуна- електричний,-тип кузова- універсал,-кількість місць- 5,-ко лісна формула- 4х2,-категорія Т3- М1,При значення- пасажирський...» декларант подав МД №26UA205170004308U9 (а.с.212 зворот - 213). Митна вартість товару заявлена за основним методом та становить 115551,17 грн (або 2270,00 євро). До митної декларації додано (графа 44 МД): контракт №15/09 від 15.09.2026 (а.с. 91-93); рахунок-фактуру (інвойс) №14275 від 25.02.2026 (а.с. 94, переклад – а.с. 94 зворот); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_12 201612482350-1 від 07.09.2016 (а.с. 98); автотранспортну накладну (CMR) №468627 від 05.03.2026 (а.с. 103), довідкове повідомлення експерта автотоварознавця №1452 від 06.03.2026 (а.с. 102), копію митної декларації країни відправлення №444091 2600 119295 від 27.02.2026 (а.с. 96, переклад – а.с. 96 зворот), банківський платіжний документ, що стосується товару №392 від 25.02.2026 (а.с. 101).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронних повідомленнях декларанту запропоновано подати такі документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; 4)бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; 5)декларацію країни відправлення Норвегія; 6)транспортні (страхові) документи.

Листами від 11.02.2026 №б/н, від 13.02.2026 №б/н та від 09.03.2026 №б/н декларант повідомив митницю про те, що додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості подаватись не будуть.

Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205170/2026/000013/1 (а. с. 34), №UA205170/2026/000014/2 (а. с. 48), №UA205170/2026/000015/2 від 11.02.2026 (а. с. 89); №UA205170/2026/000017/1 від 13.02.2026 (а. с. 62); №UA205170/2026/000021/1 (а. с. 106), №UA205170/2026/000022/1 від 09.03.2026 (а .с. 75) та сформовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205170/2026/000092 (а.с. 33), №UA205170/2026/000093 (а.с. 47), №UA205170/2026/000105 (а.с. 61), №UA205170/2026/000182 (а.с. 74), №UA205170/2026/000094 (а.с. 88), №UA205170/2026/000181 (а.с. 105).

У графі 33 оскаржуваних рішень №UA205170/2026/000013/1 (а.с. 34), №UA205170/2026/000014/2 (а.с. 48), №UA205170/2026/000015/2 від 11.02.2026 (а.с. 89); №UA205170/2026/000017/1 від 13.02.2026 (а.с. 62); №UA205170/2026/000021/1 (а.с. 106), №UA205170/2026/000022/1 від 09.03.2026 (а.с. 75) зазначено, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності:

1) за МД №26UA205170002486U7 від 11.02.2026 в інвойсі від 22.01.2026 №3604 продавцем (власником) транспортного засобу є RS AUTO AS Hillevagsveien 100, 4016Stavanger, Norge, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13 зазначений власник транспортного засобу – CHRISTIANSEN MARIUS HOLMENGATA 14A, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті;

за МД №26UA205170002488U5 від 11.02.2026 в інвойсі від 26.01.2026 №3610 продавцем (власником) транспортного засобу є RS AUTO AS Hillevagsveien 100, 4016Stavanger, Norge, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_14 зазначений власник транспортного засобу – GAMLEN NILS OVE, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті;

за МД №26UA205170002490U7 від 11.02.2026 в інвойсі від 22.01.2026 №11997 продавцем (власником) транспортного засобу є ELVIO AS Lonningsvegen 47, 5258 Blomsterdalen, Norway, а у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_14 зазначений власник транспортного засобу – SANTANDER CONSUMER BANK AS, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті;

за МД №26UA205170002610U5 від 13.02.2026 в інвойсі від 26.01.2026 №3610 продавцем (власником) транспортного засобу є RS AUTO AS Hillevagsveien 100, 4016Stavanger, Norge, а у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_15 зазначений власник транспортного засобу – NORUM TINA, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті;

за МД №26UA205170004298U2 від 06.03.2026 в інвойсі від 10.02.2026 №3634 продавцем (власником) транспортного засобу є RS AUTO AS Hillevagsveien 100, 4016Stavanger, Norge, а у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_16 зазначений власник транспортного засобу – FJELLHEIM SINDRE, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті;

за МД №26UA205170004308U9 від 06.03.2026 в інвойсі від 25.02.2026 №14275 продавцем (власником) транспортного засобу є KLIKKBIL AS Sentrumsvegen 24, 3539 Fla, НОМЕР_17 , а у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_18 зазначений власник транспортного засобу – SELVIG KJERSTI STEEN, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті;

2) згідно з контрактами від 08.10.2025 №08 (стосується товару №1, №2, №4, №5), від 09.10.2025 №09 (стосується товару №3) та від 15.09.2025 №15/09 (стосується товару №6) пунктом призначення є Луцьк (Україна), тобто усі витрати на перевезення несе продавець; однак згідно з графою 23 автотранспортної накладної перевізником товару є PE Pavliuk Andrii (місце реєстрації Україна) (стосується товару №1-№5) та ТзОВ «Прімум» (стосується товару №6); договору (контракту) про перевезення та/або інших документів, які підтверджують понесення витрат на транспортування з боку продавця не надано;

3) згідно з пунктом 4 CMR місцем завантаження товару є Atalin 38 POLAND (щодо товару №1-№4, №6) та Papiemia 53 POLAND (щодо товару №5) та невідомо, якою стороною були понесені витрати на транспортування, завантаження, розвантаження транспортного засобу, які можуть бути складовими митної вартості;

4) згідно з МД (графа 11,15) торговою країною є Норвегія; декларацію країни відправлення не подано до митного оформлення.

Митну вартість визначено за резервним методом (стаття 64 МК України) на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на подібні товари, а саме: на рівні 17500.00 євро за МД №25UA209200073374U1 від 09.12.2025 (рішення від 11.02.2026 №UA205170/2026/000013/1); на рівні 11000,00 євро за МД №25UA209200073961U3 від 12.12.2025 (рішення від 11.02.2026 №UA205170/2026/000014/1); на рівні 6000,00 дол. США за МД №25UA209260012858U74 від 08.12.2025 (рішення від 11.02.2026 №UA205170/2026/000015/1); на рівні 12981,39 євро за МД №25UA209260011629U4 від 10.11.2025 (рішення від 13.02.2026 №UA205170/2026/000017/1); на рівні 13831,26 євро за МД №25UA209260012590U0 від 01.12.2025 (рішення від 09.03.2026 №UA205170/2026/000022/1); на рівні 13831,26 євро за МД №25UA209260012590U0 від 01.12.2025 (рішення від 09.03.2026 №UA205170/2026/000021/1).

Товар було випущено у вільний обіг за МД №26UA205170002513U5 від 12.02.2026 (а.с. 35), №26UA205170002537U0 від 12.02.2026 (а.с. 49), №26UA205170002534U3 від 12.02.2026 (а.с. 90), №26UA205170002684U3 від 13.02.2026 (а.с. 63), №26UA205170004509U2 від 09.03.2026 (а.с. 76), №26UA205170004505U6 від 09.03.2026 (а.с. 107), з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребуваними документами (вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №300/784/24).

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом – за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України:

щодо товару №1 – зовнішньоекономічний контракт №08 від 08.10.2026 (а.с.18-21); рахунок-фактуру (інвойс) №3604 від 22.01.2026 (а.с. 22, переклад – а.с. 22 зворот), банківський платіжний документ, що стосується товару №296 від 22.01.2026 (а.с. 27);

щодо товару №2 – зовнішньоекономічний контракт №08 від 08.10.2026 (а.с. 18-21); рахунок-фактуру (інвойс) №3610 від 26.01.2026 (а.с. 36, переклад – а.с. 36 зворот), банківський платіжний документ, що стосується товару №312 від 27.01.2026 (а.с. 45);

щодо товару №3 – зовнішньоекономічний контракт №08 від 08.10.2026 (а.с. 18-21); рахунок-фактуру (інвойс) №3610 від 26.01.2026 (а.с. 50, переклад – а.с. 50 зворот), банківський платіжний документ, що стосується товару №312 від 27.01.2026 (а.с. 57);

щодо товару №4 – зовнішньоекономічний контракт №08 від 08.10.2026 (а.с. 18-21); рахунок-фактуру (інвойс) №3634 від 10.02.2026 (а.с. 64, переклад – а.с. 64 зворот), банківський платіжний документ, що стосується товару №356 від 11.02.2026 (а.с. 70);

щодо товару №5 – зовнішньоекономічний контракт №09 від 09.10.2026 (а.с. 85-87); рахунок-фактуру (інвойс) №11997 від 22.01.2026 (а.с. 77, переклад – а.с. 77 зворот), банківський платіжний документ, що стосується товару №303 від 23.01.2026 (а.с. 83);

щодо товару №6 – зовнішньоекономічний контракт №15/09 від 15.09.2026 (а.с. 91-93); рахунок-фактуру (інвойс) №14275 від 25.02.2026 (а.с. 94, переклад – а.с. 94 зворот), банківський платіжний документ, що стосується товару №392 від 25.02.2026 (а.с. 101).

Додатково надано свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автотранспортні накладні (CMR), довідкові повідомлення експерта автотоварознавця.

На думку суду, подані декларантом документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню, як те вимагається частиною другою статті 53 МК України.

Так з матеріалів справи слідує, що ввезення товарів на митну територію України відбулося на підставі зовнішньоекономічних контрактів, зокрема від 08.10.2025 №08 (а.с. 18-21), укладеного між ТзОВ «Волинь Авто Імпорт» та експортером компанією RS AUTO AS, від 09.10.2025 №09 (а.с. 85-87), укладеного між ТзОВ «Волинь Авто Імпорт» та експортером компанією ELVIO AS та від 15.09.2025 №15/09 (а.с. 91-93), укладеного між ТзОВ «Волинь Авто Імпорт» та експортером компанією KLIKKBIL AS.

Контрактами визначено, що продавець на умовах, передбачених контрактом, продає та зобов`язується передати покупцю, а покупець зобов`язується прийняти у порядку, встановленому цим контрактом, товар, перелік якого встановлюється в інвойсах до цього контракту; ціна товару визначається на умовах DAP і вказується по кожному виду товару в інвойсах; ціна встановлюється у євро (пункти 1, 3 контракту).

Поставка товару №1 на суму 2749,97 євро відбулася згідно з інвойсом 22.01.2026 №3604, товару №2 на суму 6324,74 євро - інвойсом від 26.01.2026 №3610, товару №3 на суму 2425.92 євро – інвойсом від 26.01.2026 №3610, товару №4 на суму 2187,42 євро – інвойсом від 10.02.2026 №3634, товару №5 на суму 1915,00 дол. США – інвойсом від 22.01.2026 №11997, товару №6 на суму 2270,00 євро – інвойсом від 25.02.2026 №14275.

Ця вартість відповідає фактурній вартості в МД №26UA205170002486U7 від 11.02.2026, №26UA205170002488U5 від 11.02.2026, №26UA205170002490U7 від 11.02.2026, №26UA205170002610U5 від 13.02.2026, №26UA205170004298U2 від 06.03.2026 та №26UA205170004308U9 від 06.03.2026 відповідно.

Згідно з частиною другою статті 53 МК України вказані документи є документами, що підтверджують митну вартість товару. Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме продавцем у рахунках-фактурах.

Оплата за товар №1 здійснена позивачем на рахунок продавця платіжною інструкцією в іноземній валюті від 22.01.2026 №296 на суму 2749,97 євро (а.с. 29), товару №2 - - платіжною інструкцією в іноземній валюті від 27.01.2026 №312 на суму 6324,73 євро (а.с.45), товару №3 - - платіжною інструкцією в іноземній валюті від 27.01.2026 №312 на суму 2425,92 євро (а.с. 57), товару №4 - платіжною інструкцією в іноземній валюті від 11.02.2026 №356 на суму 2187,42 євро (а.с. 70), товару №5 - платіжною інструкцією в іноземній валюті від 23.01.2026 №303 на суму 1915 доларів США (а.с. 83), товару №6 - платіжною інструкцією в іноземній валюті від 25.02.2026 №392 на суму 2270,00 євро (а.с. 101).

Отже, матеріали справи не містять розбіжностей щодо фактурної вартості товару.

З приводу тверджень відповідача про розбіжності в інвойсах та в свідоцтвах про реєстрацію транспортного засобу щодо продавця та власника, суд зазначає, що продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов`язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем (комісії, доручення тощо). При цьому наявність в особи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу використовується як доказ права розпоряджатися транспортним засобом. Крім того, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу містить інформацію про технічні характеристики транспортного засобу, необхідні для заповнення митної декларації. Тож реєстраційні документи на транспортний засіб не впливають на рівень митної вартості транспортного засобу, оскільки вони не стосуються числових значень вартості товару.

У пункті 5.2 контрактів від 08.10.2025 №08, від 09.10.2025 №09 та від 15.09.2025 №15/09 обумовлено, що продавець зобов`язується надати інвойс, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Проте ні договором, ні чинним законодавством не передбачено обов`язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, а заборона вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені у статті 53 МК України, установлена у частині п`ятій названої статті.

Матеріали справи не містять доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця.

З поданих декларантом документів (контрактів від 08.10.2025 №08, від 09.10.2025 №09 та від 15.09.2025 №15/09, рахунків-фактур (інвойсів) від 22.01.2026 №3604, від 26.01.2026 №3610, від 26.01.2026 №3610, від 10.02.2026 №3634, від 22.01.2026 №11997, від 25.02.2026 №14275.) зрозуміло, що продавцями є компанії RS AUTO AS, ELVIO AS та KLIKKBIL AS., на банківські рахунки яких позивач перерахував кошти за придбані автомобілі.

Встановлені судом обставини дозволяють дійти висновку, що “розбіжності” в документах, про які було вказано у повідомленнях декларанту є надуманими та носять суб`єктивний характер.

Безпідставними є зауваження відповідача про ненадання позивачем договору про перевезення та/або інших документів, які підтверджують понесення витрат на транспортування з боку продавця, та висновки у спірних рішеннях про непідтвердження позивачем складових митної вартості (транспортних витрат).

З контрактів від 08.10.2025 №08, від 09.10.2025 №09 та від 15.09.2025 №15/09 видно, що товар поставлявся на умовах DAP, Луцьк (пункт 2.1) й інше в інвойсах не визначено (умови не змінювалися); ціна товару включає вартість його доставки до місця, зазначено у пункті 2.1, про що вказано у пункті 3.3 контракту.

Згідно з базисом DAP (Delivered At Place – поставка в місце призначення) Правил Інкотермс продавець бepe нa ceбe відпoвідaльніcть зa тpaнcпopтувaння вaнтaжу дo узгoджeнoгo міcця. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення.

Отже, позивач не мав обов`язку організовувати транспортування оцінюваного товару, а отримав його у визначеному договором місці (Луцьк, Україна).

Позивач до митного оформлення надав міжнародні автомобільні накладні (CMR), що застосовуються при міжнародних вантажних автомобільних перевезеннях та є документом, який доводить факт укладення договору на автомобільне перевезення вантажу та заповнюється відправником вантажу.

Можливість перевезення товару суб`єктом господарювання – резидентом України, з яким відправник-нерезидент уклав договір перевезення, не суперечить зовнішньоекономічним відносинам. Тому щоб сумніви митного органу (у тому, що поставка здійснювалася не на вказаних у договорі умовах та не за рахунок продавця - відправника) мали об`єктивне підґрунтя, необхідні фактичні докази, які б вказували на підробку первинних документів – договору, інвойсів. Без цих доказів будь-які сумніви є лише припущеннями, які не можуть бути покладені в основу негативного акта суб`єкта владних повноважень.

Суд не заперечує, що митний орган має повноваження упевнюватися в достовірності документів, поданих до митного оформлення товару, однак наголошує, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленнях декларанту, може мати місце лише тоді, коли подані згідно з частиною другою цієї статті документи містять такі розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

За обставин цієї справ митним органом не доведено відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.

Так само ненадання транспортних документів продавця за умов, відповідно до яких товар ввозився на митну територію України, не може позбавляти позивача (покупця) можливості декларувати товар на підставі документів, що підтверджують ціну товару та які були сформовані (виписані) самим продавцем.

Також матеріали справи не містять доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами, тому не містить належного обґрунтування вимога митного органу надати договір з третіми особами, пов`язаними з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця.

Суд зауважує, що митна декларація країни відправлення підтверджує проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення та в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням.

За встановлених у справі обставин, суд вважає, що у спірних рішеннях неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості декларантом, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню.

При вирішенні спору суд також враховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Тож вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.

Між тим принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №300/784/24).

Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 11.02.2026 №UA205170/2026/000013/1, від 11.02.2026 №UA205170/2026/000014/2, від 11.02.2026 №UA205170/2026/000015/2, від 13.02.2026 №UA205170/2026/000017/1, від 09.03.2026 №UA205170/2026/000022/1, від 09.03.2026 №UA205170/2026/000021/1 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованими та мотивованими у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже ці рішення підлягають скасуванню як протиправні.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 15974,40 грн, сплачений платіжною інструкцією від 26.03.2026 №160 (а.с. 14).

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 11.02.2026 №UA205170/2026/000013/1, від 11.02.2026 №UA205170/2026/000014/2, від 11.02.2026 №UA205170/2026/000015/2, від 13.02.2026 №UA205170/2026/000017/1, від 09.03.2026 №UA205170/2026/000022/1, від 09.03.2026 №UA205170/2026/000021/1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Авто Імпорт» судовий збір у сумі 15974,40 грн (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь Авто Імпорт» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Карпенка-Карого, будинок 3, ідентифікаційний код юридичної особи 45484381).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385).

Суддя О. О. Андрусенко