Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №140/3835/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року ЛуцькСправа № 140/3835/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «777 Трейдінг Груп» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «777 Трейдінг Груп» (далі – ТзОВ «777 Трейдінг Груп», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі – митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 11.12.2025 №UA205050/2025/000318/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою митного оформлення товару декларант позивача подав до Волинської митниці МД №25UA205050048528U0. Однак, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 11.12.2025 №UA205050/2025/000318/2, визначивши митну вартість за резервним методом. При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.

Позивач не погоджується із таким рішенням та зазначає, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару уповноваженою ним особою були подані передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) необхідні документи, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України (тобто чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця), у зв`язку з чим давали можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом).

Відтак, позивач вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Ухвалою суду від 03.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та місять такі розбіжності:

- продавець товару відповідно до контракту від 07.03.2025 №0703pl (далі - Контракт) - компанія FENIX GROUP Sp.z o.o., зареєстрована в Респуліці Польща, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 29.08.2012 НОМЕР_1 видане в Бельгії та виписане на третю особу - компанію Autocars De Polder NV, що може свідчити про надання неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товару, а також наявність третіх осіб в ланцюгу постачання товару, які не є стороною Контракту;

- в інвойсі від 25.11.2025 №4/11/2025 вказано контракт №0703pl від 07.03.2026, що не може відповідати дійсності з огляду на дату. Декларантом подано до митного оформлення товару контракт №0703pl від 07.03.2025. Також, в даному інвойсі вказано специфікацію №2 від 25.11.2025, тоді як до митного оформлення товар подано згідно специфікації №3 від 25.11.2025 до Контракту;

- одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, та, якщо здійснювалося страхування,- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (пункти 4, 6, 8 частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі – МК України). В товаросупровідних документах наявні розбіжності щодо термінів оплати за товар. Так, в специфікації №3 від 25.11.2025 вказано наступні умови оплати за товар: «оплата після поставки, відстрочка платежу до 25.02.2026». В Інвойсі вказано термін оплати - 23.02.2026. При цьому Контракт, згідно якого ввезено оцінюваний товар, є дійсним лише до 31.12.2025 (згідно пункту 12 даного Контракту). Сказане обґрунтовано ставить під сумнів достовірність вказаних в товаросупровідних документах термінів оплати за товар, адже оплата проводиться після закінчення терміну дії Контракту. Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа» № 651 від 30.05.2012 року визначено, що у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи. Відповідно до частини першої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Пунктом 2 часини другої статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів є зовнішньоекономічний договір або документ, який його замінює та додатки до нього у разі їх наявності. Отже, не подання додаткових угод до контракту є грубим порушенням, яке унеможливлює за вказаних умов належну перевірку повноти декларування;

- відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року No599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі – Наказ №599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару надано довідку від 09.12.2025 №287. Документів, визначених Наказом №599, не надано. Отже, декларантом не надано належних транспортних (перевізних) документів та документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, які є одними з основних документів, що підтверджують митну вартість, відповідно до частини другої статті 53 Кодексу. В довідці від 09.12.2025 №287 вказано, що вантажно- розвантажувальні роботи включені у вартість перевезення, проте не надано відомостей щодо вартості навантаження (в товаросупровідних документах дані витрати не визначені кількісно та достовірно, та, відповідно, не включені в графи 21 ДМВ);

- відповідно до частини другої статті 58 Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Розрахунки згідно із частиною дев`ятою даної статті робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Згідно пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу - декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. В довідці від 09.12.2025 №87 вказано, що страхування вантажу ТзОВ «Систалюк Ярослав» не проводилось. Разом з тим, документальні підтвердження щодо здійснення/нездійснення страхування оцінюваного товару покупцем відсутні, у зв`язку з чим митний орган позбавлений можливості перевірити повноту включення до митної вартості всіх її складових, зокрема визначених пунктом 7 частини десятої статті 58 Кодексу.

ТзОВ «777 Трейдінг Груп» на письмову вимогу митого органу щодо надання додаткових документів, листом від 11.12.2025 №б/н відмовився надавати такі. Через неможливість застосування наступних методів митну вартість товару визначено за резервним методом на підставі цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі – ЄАІС Держмитслужби) – на рівні 80016,82 євро (за МД №25UA400040026028U9). Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 11.12.2025 №UA205050/2025/000318/2 є законним та обґрунтованим.

У відповіді на відзив позивач підтримав доводи позову.

Ухвалою суду від 24.04.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

07.03.2025 між ТзОВ «777 Трейдінг Груп» (покупець) та компанією FENIX GROUP Sp.z.o.o. (Республіка Польща) (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №0703pl, за умовами якого продавець зобов`язується поставляти товар – транспортні засоби нові та бувші у використанні, а покупець прийняти та оплатити їх на умовах, визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту.

10.12.2025 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару: «Автобус туристичний, був у використанні марка згідно з довідником - VDL модель згідно з довідником - FUTURA FHD2 129.410 -(кузов, шасі, рама ) №XNL501E100D000985 -загальна к-сть місць, включаючи водія -59 -призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування -тип двигуна – дизель -робочий об`єм циліндрів двигуна 12902 см. куб. - тип двигуна –невизначений -потужність - 300kw -колісна формула - 4х2 -календарний рік виготовлення - 2012-модельний рік виготовлення – 2012 Країна виробництва-(NL) Торгівельна марка VDL» декларант позивача подав МД №25UA205050048528U0 (а.с. 35-36). Фактурна вартість товару становить 24700,00 євро (еквівалентно 1212609,45 грн). Митну вартість товару визначено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються) на рівні 1220525,45 грн з урахуванням транспортних витрат у сумі 7916,00 грн. Для підтвердження митної вартості надано: рахунок-фактуру (iнвойс) від 25.11.2025 №4/11/2025 (а.с. 27, переклад – а.с. 28); автотранспортна накладна від 08.12.2025 №081368 (а.с. 45, переклад – а.с. 46), сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 26.11.2025 №PL/MF/AU0235555; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 29.08.2012 №260566657 (а.с. 78-80); документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 09.12.2025 №287 (а.с. 47), висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 10.12.2025 №3815 (а.с. 59); контракт від 07.03.2025 №0703pl (а.с. 18-22); специфікація від 25.11.2025 №3 (а.с. 25-26), договір про надання послуг митного брокера від 21.04.2025 №9; довідку від 10.12.2025 №101225034; фото; копію митної декларації країни відправлення від 26.11.2025 №25PL341010000V6HB4 (а.с. 31, переклад – а.с. 32).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов`язані з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом від 11.12.2025 №б/н декларант повідомив митницю про те, що додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості подаватись не будуть.

11.12.2025 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000318/2 (а.с.39-40) та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2025/001139 (а.с.41-42).

У графі 33 оскаржуваного рішення від 11.12.2025 №UA205050/2025/000318/2 зазначено, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності:

- продавець товару відповідно до контракту від 07.03.2025 №0703pl (далі - Контракт) - компанія FENIX GROUP Sp.z o.o., зареєстрована в Респуліці Польща, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 29.08.2012 НОМЕР_1 видане в Бельгії та виписане на третю особу - компанію Autocars De Polder NV, що може свідчити про надання неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товару, а також наявність третіх осіб в ланцюгу постачання товару, які не є стороною Контракту;

- в інвойсі від 25.11.2025 №4/11/2025 вказано контракт №0703pl від 07.03.2026, що не може відповідати дійсності з огляду на дату. Декларантом подано до митного оформлення товару контракт №0703pl від 07.03.2025. Також, в даному інвойсі вказано специфікацію №2 від 25.11.2025, тоді як до митного оформлення товар подано згідно специфікації №3 від 25.11.2025 до Контракту;

- одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, та, якщо здійснювалося страхування,- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (пункти 4, 6, 8 частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі – МК України). В товаросупровідних документах наявні розбіжності щодо термінів оплати за товар. Так, в специфікації №3 від 25.11.2025 вказано наступні умови оплати за товар: «оплата після поставки, відстрочка платежу до 25.02.2026». В інвойсі вказано термін оплати - 23.02.2026. При цьому Контракт, згідно якого ввезено оцінюваний товар, є дійсним лише до 31.12.2025 (згідно пункту 12 даного Контракту). Сказане обґрунтовано ставить під сумнів достовірність вказаних в товаросупровідних документах термінів оплати за товар, адже оплата проводиться після закінчення терміну дії Контракту. Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа» № 651 від 30.05.2012 року визначено, що у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи. Відповідно до частини першої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Пунктом 2 часини другої статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів є зовнішньоекономічний договір або документ, який його замінює та додатки до нього у разі їх наявності. Отже, не подання додаткових угод до контракту є грубим порушенням, яке унеможливлює за вказаних умов належну перевірку повноти декларування;

- відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі – Наказ №599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару надано довідку від 09.12.2025 №287. Документів, визначених Наказом №599, не надано. Отже, декларантом не надано належних транспортних (перевізних) документів та документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, які є одними з основних документів, що підтверджують митну вартість, відповідно до частини другої статті 53 Кодексу. В довідці від 09.12.2025 №287 вказано, що вантажно- розвантажувальні роботи включені у вартість перевезення, проте не надано відомостей щодо вартості навантаження (в товаросупровідних документах дані витрати не визначені кількісно та достовірно, та, відповідно, не включені в графи 21 ДМВ);

- відповідно до частини другої статті 58 Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Розрахунки згідно із частиною дев`ятою даної статті робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Згідно пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу - декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. В довідці від 09.12.2025 №87 вказано, що страхування вантажу ТзОВ «Систалюк Ярослав» не проводилось. Разом з тим, документальні підтвердження щодо здійснення/нездійснення страхування оцінюваного товару покупцем відсутні, у зв`язку з чим митний орган позбавлений можливості перевірити повноту включення до митної вартості всіх її складових, зокрема визначених пунктом 7 частини десятої статті 58 Кодексу.

Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Кодексу на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС (ЕМД від 05.11.2025 №25UA400040026028U9). За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено, - бувшого у використанні пасажирського автобуса марки VDL, моделі- FUTURA, країна походження- EU, календарний рік виготовлення- 2011, модельний рік виготовлення- 2011, технічні характеристики- 12902 см3, 300 кВт, загальна кількість сидячих місць, включаючи місце водія 55, який ввозився з Польщі на умовах поставки DAP Тернопіль UA, митна вартість якого була заявлена декларантом та визнана митницею за резервним методом, та з урахуванням обсягу партії товару (1 шт). Рівень митної вартості становить 80016,82 євро за шт.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №25UA205050048683U0 від 11.12.2025 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (а.с.37-38).

Відповідно до положень частини восьмої статті 55 МК України ТзОВ «777 Трейдінг Груп» 01.01.2026 надало Волинській митниці додаткові пояснення та документи для підтвердження митної вартості товару, що декларувався згідно з МД №25UA205050048528U0 від 10.12.2025 (а.с.62-65), зокрема, копії заявки від 05.12.2025 №05/12/2025 (а.с. 52), рахунку від 09.12.2025 №397 (а.с. 53), платіжної інструкції від 29.12.2025 №521 (а.с. 54), доповнення від 25.12.2025 №1 до контракту від 07.03.2025 (а.с. 23-24). Однак їх надання не призвело до скасування рішення від 11.12.2025 №UA205050/2025/000318/2 митним органом, про що позивач інформований листом від 16.01.2026 №7.3-2/15-02/14/807 (а.с. 66-71).

Позивач вдруге відповідно до положень частини восьмої статті 55 МК України 04.02.2026 надав Волинській митниці додаткові пояснення та документи для підтвердження митної вартості товару, що декларувався згідно з МД №25UA205050048528U0 від 10.12.2025 (а.с.72-74), зокрема, копії договору на транспортно експедиційні послуги автомобільним транспортом в міжнародному сполучені від 09.06.2023 №090623/25 (а.с. 48-51), платіжної інструкції в іноземній валюті від 03.02.2026 №8 (а.с. 30), договору страхування відповідальності перевізника наземним транспортом від 14.01.2025 №12-25.03.25.00115 (а.с. 55-58). Однак їх надання не призвело до скасування рішення від 11.12.2025 №UA205050/2025/000318/2 митним органом, про що позивач інформований листом від 16.02.2026 №7.3-2/15-02/14/2084 (а.с. 75-77).

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Так, до МД №25UA205050048528U0 від 10.12.2025 декларант позивача подав наступні документи: рахунок-фактуру (iнвойс) від 25.11.2025 №4/11/2025 (а.с. 27, переклад – а.с. 28); автотранспортна накладна від 08.12.2025 №081368 (а.с. 45, переклад – а.с. 46), сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 26.11.2025 №PL/MF/AU0235555; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 29.08.2012 №260566657 (а.с. 78-80); документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 09.12.2025 №287 (а.с. 47), висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 10.12.2025 №3815 (а.с. 59); контракт від 07.03.2025 №0703pl (а.с. 18-22); специфікація від 25.11.2025 №3 (а.с. 25-26), договір про надання послуг митного брокера від 21.04.2025 №9; довідку від 10.12.2025 №101225034; фото; копію митної декларації країни відправлення від 26.11.2025 №25PL341010000V6HB4 (а.с. 31, переклад – а.с. 32).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так, контрактом від 07.03.2025 №0703pl визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця.

Відповідно до інвойсу від 25.11.2025 №4/11/2025 вартість товару автобуса VDL FHD2 Futura 129/410, vin НОМЕР_2 становить 24700,00 євро. Даним документом визначено ідентифікаційні ознаки товару та його ціну.

Ціна товару в інвойсі від 25.11.2025 №4/11/2025 (24700,00 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД (графа 22).

Надана в подальшому митному органу платіжна інструкція в іноземній валюті від 03.02.2026 №8 (а.с. 30) підтверджує перерахування на рахунок продавця коштів у сумі 24700,00 євро як передоплату за товар згідно контракту від 07.03.2025 №0703pl.

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД №25UA205050048528U0 від 10.12.2025 фактурна вартість товару відповідає тій, що зазначена в інвойсі від 25.11.2025 №4/11/2025. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містять.

Крім того, визначаючи митну вартість за першим методом за МД №25UA205050048528U0 від 10.12.2025, декларант до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару від місця передачі перевізнику до кордону України (7916,00 грн), що не заперечується відповідачем. Такі витрати підтверджено поданою разом із МД довідкою від 09.12.2025 №№287 (а.с.47), а також додатково долученими до листів від 01.01.2026 та від 04.02.2026, поданих в порядку частини восьмої статті 55 МК України, заявкою від 05.12.2025 №05/12/2025 (а.с. 52), рахунку від 09.12.2025 №397 (а.с. 53), платіжної інструкції від 29.12.2025 №521 (а.с. 54), договором на транспортно експедиційні послуги автомобільним транспортом в міжнародному сполучені від 09.06.2023 №090623/25 (а.с. 48-51), копією договору страхування відповідальності перевізника наземним транспортом від 14.01.2025 №12-25.03.25.00115 (а.с. 55-58).

Отже, заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, при цьому товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач має нести інші витрати.

Щодо аргументів відповідача у спірному рішенні про те, що продавець згідно контракту не відповідає власнику товару зазначеному у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу то, на думку суду, така обставина жодним чином не впливає на митну вартість товару. При цьому, суд зазначає, що з поданих декларантом інших документів (контракту від 07.03.2025 №0703pl, інвойсу від 25.11.2025 №4/11/2025, платіжній інструкції в іноземній валюті від 03.02.2026 №8 та ін.) зрозуміло, що продавцем транспортного засобу є компанія FENIX GROUP Sp z. o.o. Необхідно також зазначити, що за усталеною міжнародною практикою реалізація автомобіля може здійснюватися особами, які не вказані в свідоцтві про реєстрацію автомобіля, за умови надання відповідних документів купівлі-продажу, отримання коштів за реалізований автомобіль, а також експортного оформлення таких засобів (на умовах комісії, доручення тощо). Тому продавець та власник не завжди буде однією особою. Водночас чинним законодавством не передбачено обов`язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу не входить до компетенції митниці та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі. Суд також зауважує, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не є документом в розумінні митного законодавства, який підтверджує митну вартість товару.

Щодо розбіжностей в документах, то суд бере до уваги пояснення, наведені у листі ТзОВ «777 Трейдінг Груп» від 01.01.2026, поданому в порядку частини восьмої статті 55 МК України, в яких зазначається, що в інвойсі від 25.11.2025 №4/11/2025 продавцем допущено описку, а вірним є контракт від 07.03.2025 № 0703pl, який було подано до митного оформлення та прийнято митним органом. Крім того, разом з інвойсом від 25.11.2025 №4/11/2025 до митного оформлення надано лист продавця щодо виправлення допущеної помилки, в якому зазначено, що вірним є номер специфікації №3, яка також була подана до митного оформлення. При цьому специфікація від 25.11.2025 № 3 до контракту від 07.03.2025 № 0703pl ідентифікується з поставленим транспортним засобом за ідентифікаційним номером (VIN) НОМЕР_2 , що дає можливість однозначно встановити належність зазначених документів до спірної поставки товару. Відтак наведені розбіжності мають виключно технічний характер, спричинені описками при оформленні документів та не впливають на зміст господарської операції, ідентифікацію товару, його вартість чи інші істотні умови поставки, а тому самі по собі не можуть бути підставою для невизнання заявленої митної вартості або виникнення обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом документів.

Суд критично оцінює наведені митним органом доводи щодо наявності розбіжностей у документах стосовно строків оплати товару, з огляду на таке. Так, зі специфікації №3 від 25.11.2025 вбачається, що оплата за товар здійснюється після поставки з відстрочкою платежу до 25.02.2026, тоді як в інвойсі від 25.11.2025 визначено строк оплати до 23.02.2026. Вказана різниця у два календарні дні не стосується числових значень складових митної вартості товару, не впливає на ціну товару та не свідчить про недостовірність відомостей щодо митної вартості. Посилання митного органу на те, що строк дії Контракту закінчувався 31.12.2025, а оплата мала бути здійснена у лютому 2026 року, суд вважає необґрунтованим, з огляду на те, що в порядку частини восьмої статті 55 МК України, разом із листом від 01.01.2026 доповнення від 25.12.2025 №1 до контракту від 07.03.2025 № 0703pl, з якого слідує, що контракт набуває чинності після його підписання та вважається дійсним до 31.12.2026.

Щодо твердження митного органу, що для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано довідку про транспортні витрати від 09.12.2025 №287, проте не було надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат, суд ставиться критично та зазначає наступне.

Позивач для підтвердження понесення витрат на транспортування надав до митного оформлення довідку про транспортні витрати від 09.12.2025 №287 (а.с.47). Також в порядку частини восьмої статті 55 МК України позивач надав копії заявки від 05.12.2025 №05/12/2025 (а.с. 52), рахунку від 09.12.2025 №397 (а.с. 53), платіжної інструкції від 29.12.2025 №521 (а.с. 54), договору на транспортно експедиційні послуги автомобільним транспортом в міжнародному сполучені від 09.06.2023 №090623/25 (а.с. 48-51), договору страхування відповідальності перевізника наземним транспортом від 14.01.2025 №12-25.03.25.00115 (а.с. 55-58).

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за №984/21296) затверджені Правила заповнення декларації митної вартості. Ці Правила в частині заповнення графи 20 роз`яснюють, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

З довідки від 09.12.2025 №287 видно, що транспортні витрати по перевезенню вантажу автобус для ТзОВ «777 Трейдінг Груп» по маршруту Berdyszcze (Польща) – м. Луцьк, Волинська область, 139 км складають 98048,40 грн, а саме: Berdyszcze (Польща) – митний перехід Ягодин, 2 км складають 7916,00 грн, митний перехід Ягодин (Україна) – м. Луцьк, Волинська область 137 км складають 90132,40 грн. В довідці також зазначено, що страхування вантажу не проводилось, вантажно-розвантажувальні роботи включені у вартість перевезення.

Як виснував Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Отже, подані позивачем документи на підтвердження понесення витрат на транспортування є достатніми та повною мірою відповідають вимогам Наказу №559.

З умов контракту та рахунка-фактури не випливає, що позивачем понесено інші витрати, ніж на оплату товару та транспортних витрат.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

За приписами частини третьої статті 53 МК України вимога про надання документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідач же не встановив (не довів) наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.

При цьому суд зазначає, що відсутність договірних відносин із третіми особами вже само по собі робить невиконуваною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам. Тому митний орган не може покликатися на ненадання декларантом таких документів, яких у нього не було і не могло бути. Доказів протилежного відповідачем не надано. Аналогічно позивач не може надати страхових документів, оскільки страхування вантажу не здійснювалося, що підтверджується довідкою від 09.12.2025 №287. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Крім того, ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

При вирішенні спору суд також враховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Тож вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.

Між тим принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №300/784/24).

Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 11.12.2025 №UA205050/2025/000318/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 8143,56 грн, сплачений платіжною інструкцією від 06.03.2026 №89 (а.с. 17).

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 11.12.2025 №UA205050/2025/000318/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «777 Трейдінг Груп» судовий збір у сумі 8143,56 грн (вісім тисяч сто сорок три грн 56 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «777 Трейдінг Груп» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 124, ідентифікаційний код 44356571).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385).

Суддя О. О. Андрусенко