Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №140/5922/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року ЛуцькСправа № 140/5922/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (далі – ГУ ДСНС У Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дії щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 для перерахунку пенсії; зобов`язання підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

30.03.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про підготовку та надання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 для подальшого перерахунку пенсії. Однак відповідач листом повідомив про відсутність підстав для її видачі.

Позивач вважає такі дії протиправними, посилаючись на положення Конституції України, відповідно до яких органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень, визначених законом, а також на гарантії соціального захисту військовослужбовців.

Зазначає, що відповідно до статей 43 та 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсія обчислюється із урахуванням усіх складових грошового забезпечення та підлягає перерахунку у разі їх зміни.

На думку позивача, підставою для перерахунку пенсії є збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”, що має застосовуватися при визначенні посадових окладів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.

Позивач також зазначає, що після скасування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, а також визнання протиправними змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, підлягає застосуванню первинна редакція пункту 4 постанови №704, яка передбачає визначення посадових окладів виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного року.

У зв`язку з цим позивач вважає, що у нього виникло право на отримання оновленої довідки про грошове забезпечення та відповідний перерахунок пенсії, а відмова відповідача у її наданні є протиправною.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного від 18.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

У відзиві на позовну заяву представник ГУ ДСНС України у Волинській області позовних вимог не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. Зазначив, що підстави для видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відсутні, оскільки відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій здійснюється на умовах, у порядку та в розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України. Також вказав, що звернення позивача стосувалося видачі довідки станом на 01.01.2024, тоді як у позові заявлено вимоги щодо довідки станом на 01.01.2026, а тому предмет спору не відповідає заявленим позовним вимогам. Крім того, відповідач вважає, що позивач не навів належних доказів порушення своїх прав та не обґрунтував заявлених вимог, у зв`язку з чим позов є безпідставним та не підлягає задоволенню.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відповідач безпідставно посилається на відсутність доказів та невідповідність предмета спору позовним вимогам, оскільки така невідповідність виникла внаслідок технічної помилки при поданні документів. Також вказав, що позивач має право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 відповідно до статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ та правових висновків Верховного Суду, а тому просив позов задовольнити повністю.

Перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.

З матеріалів справи слідує, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі – Закон №2262-ХІІ).

На звернення позивача щодо виготовлення та надання до ГУ ПФУ у Волинській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 для перерахунку пенсії, відповідач листом від 14.04.2026 №48 05-2052/48 04 повідомив, що за процедурою, встановленою Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45), видача довідки для перерахунку пенсії пов`язується з визначенням Урядом умов і розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ. Між тим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 внесено зміни до пункту 4 Постанови №704 в частині розрахункової величини розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями – 1762,00 грн. У 2026 році не відбулося підвищення розміру грошового забезпечення за рахунок використання для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2026; з 2020 року по 2026 рік оклади осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту залишаються незмінними.

Відмова відповідача у видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 для перерахунку пенсії оскаржується позивачем у цьому спорі.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, визначає Закон №2262-ХІІ.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Частиною другою статті 51 Закону №2262-ХІІ установлено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

З наведеного слідує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є: 1) зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або 2) введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку.

Згідно із пунктом 2 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 3 Порядку №45 довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Отже, перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 (набрала чинності 01.03.2018), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

Відповідно до пункту 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Між тим пунктом 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” встановлена заборона використання мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення розміру посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова №103), пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: “4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14”.

Також пунктом 8 розділу “Прикінцеві положення” Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік” було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2018.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103.

Отже, з 29.01.2020 (з дня набрання законної сили рішенням суду у справі №826/6453/18) діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, і запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. При цьому мінімальна заробітна плата для розрахунків розмірів цих окладів не застосовувалася взагалі.

Надалі постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 “Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704” (далі – Постанова №481) скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (Офіційний вісник України, 2018 р., №20, ст. 662).

Пунктом 2 Постанови №481 внесено зміну до пункту 4 Постанови №704 та викладено абзац перший в такій редакції: “4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.”.

Таким чином, з дня набрання чинності Постановою №481 (20.05.2023) замість розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, Кабінет Міністрів України запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704.

Згідно з частиною другою статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, з 18.06.2025 – з дати набрання чинності судовим рішенням у справі №320/29450/24 діє пункт 4 Постанови №704 в редакції до змін, внесених Постановою №481, та розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, а не фіксована величина - 1762,00 грн.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Так відповідно до статті 7 Закону України від 03.12.2025 №4695-IX “Про Державний бюджет України на 2026 рік” розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3328,00 грн (був 3028,00 грн з 01.01.2025 згідно із статтею 7 Закону України від 19.11.2024 №4059-IX “Про Державний бюджет України на 2025 рік”).

У зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”, та похідне від цього зростання розміру грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у позивача виникло право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення у 2026 році, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, та право на перерахунок пенсії на її підставі.

При вирішенні спору суд також враховує висновки Верховного Суду у постанові від 15.02.2026 у справі №620/4786/23, за змістом яких зі зміною на підставі пункту 4 Постанови №704 грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зміну (збільшення) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, пов`язується право на перерахунок раніше призначених пенсій в осіб з числа військовослужбовців, який має бути здійснений в централізованому порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, тобто автоматично за наслідками вчинення узгоджених відповідним механізмом дій компетентних органів державної влади, у зв`язку із чим у пенсіонерів виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням. Натомість до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача. Відтак не виготовлення уповноваженим органом державної влади довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, прямо впливає на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому (належному) розмірі, через неможливість здійснення перерахунку його пенсії з вини органу, уповноваженого видати таку довідку, оскільки ставить під сумнів дотримання таким органом принципу “належного врядування”.

Таким чином, суд на підставі аналізу положень нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, обставин у цій справі, враховуючи висновки Верховного Суду, дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у наданні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 із зазначенням відповідно до положень Постанови №704 відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії.

Отже, позов підлягає задоволенню у спосіб визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у виготовленні та наданні до ГУ ПФУ у Волинській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 для перерахунку пенсії та зобов`язання Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області підготувати та надати до ГУ ПФУ у Волинській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 відповідно до статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням положень Постанови №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2026 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано копії таких документів: договір про надання правничої допомоги 22.04.2026; додаток до договору про надання правничої допомоги №1 від 22.04.2026; платіжну інструкцію від 23.04.2026 про оплату юридичних послуг на суму 8600,00 грн.

При вирішенні питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд виходить із того, що ця справа належить до справ незначної складності та її розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Враховуючи складність справи, значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання кожної із послуг, суд, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а решту витрат повинен понести позивач.

Як слідує з долученої до позову квитанції, позивач при зверненні до суду шляхом подання позовної заяви в електронній формі сплатив судовий збір в сумі 1064,96 грн, що підтверджується квитанцією від 11.05.2026 (а.с.6).

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 3064,96 грн (1064,96 грн – витрати зі сплати судового збору, 2000,00 грн – витрати на правничу допомогу).

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Електроапаратна, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 38592652) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2026.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області судові витрати у сумі 3064 (три тисячі шістдесят чотири гривні) 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський