Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №707/2175/26 — Черкаський районний суд Черкаської області

707/2175/26

2/707/1712/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Волкової Н.С.,

за участю секретаря Костроміної Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. 22 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що сімейне життя між ними не склалося, у них відсутні спільні інтереси, подальше підтримання шлюбних відносин та примирення між сторонами неможливе, фактично шлюбні відносини припинені, спільне господарство не ведеться з листопада 2025 року. Від шлюбу мають двох малолітніх дітей. Будь-які спори стосовно майна або інших питань на дату подання позову відсутні, у тому числі щодо місця проживання та утримання дітей. За таких обставин позивач вважає, що збереження шлюбу є неможливим та суперечить його інтересам, тому шлюб доцільно розірвати.

1.2. Відповідно до ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 26 травня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; розгляд призначено на 23 червня 2026 року.

Одночасно сторонам було роз`яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, та зазначено строки подання такого клопотання.

1.3. Позивач разом із матеріалами позовної заяви подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від будь-якої зі сторін до суду не надійшло, а відтак, відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд вважає можливим розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

1.4. Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. 29 листопада 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії ? НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області, про що складено актовий запис №29.????? Прізвища після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_4 , дружини - ОСОБА_4 .?????????

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії ? НОМЕР_2 , зареєстрованого Виконавчим комітетом Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис № 01. Батьком записаний ОСОБА_1 , матір`ю – ОСОБА_2 .??????

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії ? НОМЕР_3 , зареєстрованого Черкаським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 285. Батьком записаний ОСОБА_1 , матір`ю – ОСОБА_2 .??????

3. Релевантні джерела права

3.1. Згідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв`язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».

Отже, принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.

3.2. Відповідно до ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Статтею 105 Сімейного кодексу України визначено, що однією з підстав для припинення шлюбу є його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 СК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Судом установлено, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує, з часу знаходження позовної заяви в суді примирення між сторонами не відбулося, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі сторін, а тому, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін.

4.2. За таких обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, підлягає задоволенню.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач просив судовий збір не стягувати з відповідача, суд вважає за можливе залишити їх за позивачем.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 105, 110, 112, 115 Сімейного Кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 29 листопада 2019 року Виконавчим комітетом Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області, про що зроблено відповідний актовий запис за № 29, розірвати.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н. С. Волкова