Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №711/5097/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/5097/26

Номер провадження 3/711/1285/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Комплєктова Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ВАД № 286949), про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , місце роботи не повідомив, ІПН НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

10.05.2026 о 00.42 год. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою м. Черкаси, вул. Припортова, 25, висловлювався нецензурною лайкою в бік працівників патрульної поліції, чим порушував громадський порядок і спокій громадян та скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвокат Дмитренко Р.М. в судовому засіданні пояснив, що 10.05.2026 о 00.42 працівники поліції помітили, як ОСОБА_1 стоїть біля автомобіля і вирішили, що він керував автомобілем у нетверезому стані. В ході спілкування ОСОБА_1 пояснював їм, що не він перебував за кермом і не погоджувався з діями працівників поліції, тому був затриманий та доставлений до ЧРУП ГУНП в Черкаській області. Нецензурною лайкою він не висловлювався. Крім того, зазначив, що жодного свідка чи потерпілої особи, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, тому вважає його не обґрунтованим і просив закрити провадження стосовно ОСОБА_1 .

Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши пояснення захисника Дмитренка Р.М., суддя вважає, суддя приходить до наступних висновків.

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд може провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Тобто, законодавець передбачає, що інші дії порушили, а не могли порушити громадський порядок і спокій громадян.

Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП об`єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку, де громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Зазначені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку неповаги до суспільства. Домінування у свідомості особи саме такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання є головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного правопорушення проти громадського порядку та моральності від інших адміністративних правопорушень.

Основним елементом об`єктивної сторони є спосіб вчинення адміністративного правопорушення, який характеризується нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян чи іншими діями.

Нецензурна лайка у громадських місцях - це найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності.

Образливе ставлення до громадян - це докучлива поведінка, пов`язана з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері, такі як хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративне зривання головного убору, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, непристойна пропозиція дівчині та інші подібні дії. Для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав`язати свою волю, а точніше свавілля. Конкретні прояви цього правопорушення надзвичайно різноманітні.

Крім того, законодавець визначив форму вчинення адміністративного правопорушення як інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, до яких необхідно віднести: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів`я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо. Вказаний перелік не є вичерпним та може бути розширений з врахування конкретних обставин та поведінки порушника.

Крім того, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення за ст. 173 КУпАП, а саме дрібне хуліганство - є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

У законодавстві України поняття «громадське місце» визначене у ст. 1 закону «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», відповідно до якої громадським місцем є частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Положеннями ст. 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Суд враховує те, що для кваліфікації дій особи за ст. 173 КУпАП необхідна наявність у цих діях хуліганського мотиву. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

Отже, хуліганські спонукання - головна відмінна риса діянь, що кваліфікуються за ст. 173 КУпАП. Дрібне хуліганство вчиняється безпричинно, із-за неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Натомість, вчинення подібних діянь з інших, не хуліганських мотивів, може утворювати інший вид правопорушень, тобто, діяння не може кваліфікуватися за ст. 173 КУпАП, як вчинене з хуліганських мотивів, якщо воно вчинене за інших спонукань (приводів), зокрема, як відповідна реакція на поведінку потерпілих або інших осіб.

Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.

З рапорту поліцейського від 10.05.2025 вбачається, що 10.05.2025 виконуючи службові обов?язки в складі екіпажу «Агат-101», спільно з сержантом поліції ОСОБА_2 , отримали завдання на службовий планшет про підозріле або покинуте авто. Прибувши за вказаною адресою біля авто виявлено невідомого чоловіка, який зачиняв авто «Кіа Сеед» н.з. НОМЕР_2 зі сторони водія та почав відходити від автомобіля. Під час розмови останній уникав від спілкування та категорично відмовлявся надавати документи, які засвідчують його особу. В подальшому даний громадянин назвався, як ОСОБА_1 , останній висловлювався нецензурною лайкою в бік працівників поліції та в присутності інших осіб, на зауваження не реагував, при цьому почав втікати з місця події, після чого був затриманий із застосуванням фізичної сили та спецзасобу кайданки. Дану особу доставлено до РУП для встановлення всіх даних, складання адмін.матеріалів. Прибувши до ЧРУП, було встановлено дані особи, ним виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?язавшись із заявником по даному зверненню в телефонному режимі, останній повідомив опис даної особи та вказав, що саме ця особа керував автомобілем КІА, надати особисті дані та письмові пояснення відмовився. Також наявні відео з камер "Безпечне місто". Маючи достатньо підстав вважати, що саме ОСОБА_1 керував ТЗ «КІА» н.з. НОМЕР_3 , який зареєстровано на матір даної особи, останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння, так як були виявлені ознаки алкогольного сп?яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. ОСОБА_3 уникав від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння у встановленому законом порядку, що зафіксовано на БК. При спілкуванні ОСОБА_1 вів себе зухвало, на зауваження не реагував. Повідомив, що потребує медичної допомоги, на місце події було викликано бригаду ЕМД, які прибувши до ЧРУП, не мали змоги оглянути затриманого, так як останній не надавав можливості його оглянути, уникав контакту з працівниками ЕМД. Відносно ОСОБА_1 винесено постанову за ч 1 ст. 126 КУпАП, складено протоколи за ч.1 ст. 130 КУпАП, ст. 173 КУпАП та протокол адмін. затримання. Вся подія фіксувалася безперервно на БК 468570, 472898.

З протоколу серії ВВ № 003548 про адміністративне затримання від 10.05.2026, ОСОБА_1 був затриманий та доставлений 10.05.2026 о 01.09 год. до ЧРУП ГУНП в Черкаській області за адресою м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104, у зв`язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ст. 173 для припинення адміністративного правопорушення, встановлення особи.

Суддею переглянутий відеозапис, приєднаний до матеріалів справи, на якому зафіксований факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Вказані докази доводять, що ОСОБА_1 в громадському місці висловлювався нецензурною лайкою, поводив себе зухвало, не припиняв правопорушення, вчиняв такі дії без будь-якого приводу, тобто з хуліганських мотивів, та які утворюють склад адмінправопорушення.

Суд критично оцінює позицію захисника Дмитренка Р.М. щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення, розцінює їх як намагання уникнути адміністративної відповідальності, а зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та є достатніми для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.

Пом`якшуючих чи обтяжуючих відповідальність ОСОБА_1 обставин суддя не вбачає.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, відсутності обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя вважає за необхідне накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в максимальному розмірі, передбаченому санкцією ст. 173 КУпАП, яке буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 173, 280,283,284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 119 (сто дев`ятнадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Відповідно до положень ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Т. О. Комплєктова