Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №697/210/26 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/210/26

провадження № 2-а/697/3/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді – Скирди Б.К.,

за участю секретаря с/з – Шакало Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позову зазначив, що з 24.02.2022 по день звернення до суду з позовом мав декілька правових підстав щодо відстрочки від призову на військову службу по мобілізації у відповідності до вимог ст. 23 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», був заброньованим у відповідності до вимог ст. 23 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Проте 24.01.2026 відносно позивача старшим офіцером відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенантом ОСОБА_2 в період часу з 14:46 год. в АДРЕСА_1 було складено протокол № б/н за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, як порушника законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період, а саме, за не проходження повторної військово-лікарської комісії до 05.06.2025, з метою визначення придатності до служби.

У цьому ж протоколі було визначено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15:46 год. 24.01.2026 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , кабінет № 14 у відповідності до вимог ст.ст. 235, 257 КУпАП, однак це протирічить вимогам ст. 276 КУпАП, якою визначено місце розгляду справи, ст. 277 КУпАП, якою визначено строки розгляду справи.

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_3 розташований та безпосередньо знаходиться на відстані 100 км від м. Канева Черкаського району Черкаської області, а тому позивач не мав можливості вчасно прибути до відповідача на розгляд справи про адміністративне правопорушення, надати особисто свої пояснення, скористатися правовою допомогою, чим саме безпосередньо було порушено його право на захист, передбачене ст.ст. 268, 271 КУпАП, а тому винесена постанова за таких обставин є незаконною.

Також зазначає, що в його діях відсутня об`єктивна та суб`єктивна сторона інкримінованого правопорушення.

Виходячи з вищевикладеного, позивач просить суд визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення в сумі 17000 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.02.2026 вказану позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків, які перешкоджали відкриттю провадження, у зв`язку з невідповідністю її вимогам ст. 161 КАС України, а саме: не додано належного доказу сплати (перерахування) судового збору в сумі 665 грн. 60 коп. або доказу того, що він відповідно до чинного законодавства звільнений від сплати судового збору, не долучено копії оскаржуваної постанови та не вказано серії та номеру оскаржуваної постанови, статті, дати винесення, а відтак не заначено повний зміст позовних вимог (а.с.24-25).

24.02.2026 на адресу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від ОСОБА_1 надійшла заява на виконання ухвали суду від 05.02.2026 про усунення недоліків до якої позивач додав квитанцію АТ «Укрпошта» № 200 від 19.02.2026 про сплату ним судового збору в сумі 665,60 грн. (а.с.16-20).

Крім того, 03.03.2026 на адресу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від ОСОБА_1 надійшла заява про приєднання до матеріалів справи копії постанови № 198 від 24.01.2026 до якої він додав копію оскаржуваної постанови (а.с.21-23).

Таким чином, станом на 09.03.2026 позивач усунув недоліки, визначені судом в ухвалі суду від 05.02.2026.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 10.03.2026 справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.24-25).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся судом своєчасно та належним чином за адресою місця проживання, яка зазначена ним в поданому адміністративному позові. Однак на адресу суду повертаються судові повістки із зазначенням причин повернення: «адресат відсутній».

Представник позивача – адвокат Гончарук А.В. в судове засідання також не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся судом своєчасно та належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи письмові розписки.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся судом своєчасно та належним чином, про що матеріали справи містять довідки про доставку електронних документів в системі «Електронний суд». Про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повністю і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою № 198 від 24.01.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн. (а.с.23, 48).

Згідно змісту прийнятої постанови, військовозобов`язаний ОСОБА_1 з 24.11.2017 рішенням військово-лікарської комісії був визнаний «непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час» та не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби до 05.06.2025 року.

У зв`язку з цим, на підставі пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-ІХ від 21.03.2024 року: до 05.06.2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Для цього військовозобов`язаний повинен був самостійно звернутися до ТЦК та СП з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду або самостійно отримати направлення через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, визначене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП як порушення військовозобов`язаними законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Не погоджуючись з вказаною постановою відповідача, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд виходить з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 7 КУпАП закріплено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За визначенням, наведеними у Законі України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжувався і триває дотепер.

Згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Так, статтею 22 цього Закону передбачено, що громадяни України зобов`язані зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Статтею 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до якої в редакції на час виникнення спірних правовідносин:

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст.210-1 КУпАП).

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 210-1 КУпАП).

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 210-1 КУпАП).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 ще 24.11.2017 пройшов медичний огляд ВЛК та був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

Електронний військово-обліковий документ «Резерв+» на ім`я ОСОБА_1 , сформований 25.01.2026, в якому зазначено: дата уточнення даних 05.09.2024, дата проходження ВЛК 24.11.2017, тип відстрочки п.13 ч.1 ст.23, відстрочка дійсна до завершення мобілізації.

Так, 04 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов`язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Ним же було передбачено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до набрання чинності цим Законом, протягом 9 місяців з дня набрання ним чинності підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

У відповідність до зазначеного Закону України був приведений наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.

Водночас, до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» Законом України № 4235-ІХ від 12.02.2025 було внесено зміни і викладено положення у наступній редакції:

«2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Зазначена норма закону не передбачає виклику військовозобов`язаного повісткою для проходження медичного огляду. Закон покладає на військовозобов`язаного обов`язок самостійно звернутися за направленням, вказуючи альтернативні шляхи виконання цього обов`язку.

Суд звертає увагу, що наведеними законодавчими положеннями не встановлено виключення у виконанні цього обов`язку для осіб, які мають відстрочку (бронь) від призову на військову службу під час мобілізації. Єдине обмеження, яке встановлено - для осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю.

Натомість позивачем не надано доказів про те, що він є особою яка має інвалідність.

Отже, у період з 04.05.2024 до 05.06.2025 у позивача, якого було визнано обмежено придатним до військової служби у воєнний час до набрання чинності вищевказаним Законом, виник обов`язок повторно пройти медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Доказів того, що позивач самостійно звертався до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в період з 04.05.2024 до 05.06.2025 і пройшов медичний огляд до 05.06.2025, не надано.

Доводи позивача про те, що він не мав можливості вчасно прибути до відповідача на розгляд справи про адміністративне правопорушення, надати особисто свої пояснення, скористатися правовою допомогою, чим безпосередньо було порушено його право на захист, суд вважає безпідставними, оскільки такі доводи спростовуються самим змістом протоколу про адміністративне правопорушення, де позивач проставив підписи про ознайомлення з датою, часом та місцем розгляду справи та про роз`яснення йому прав. Крім того, як вбачається з наданої відповідачем копії справи № 198 про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, наявна заява ОСОБА_1 від 24.01.2026 про визнання вини та розгляд справи за його відсутності (а.с.46).

Щодо доводів позивача про відсутність в його діях об`єктивної та суб`єктивної сторони інкримінованого правопорушення, то суд вважає такі доводи також безпідставними, оскільки позивачем не наведено жодних мотивів в цій частині, обмежившись лише загальним цитуванням ознак складу адміністративного правопорушення та положень Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно зі статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків.

Виходячи із норм викладених в частині 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому прийняття постанови уповноваженим органом про притягнення його до адміністративної відповідальності є правомірним.

З урахуванням наведеного, оскаржувана позивачем постанова винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, тому підстави для її скасування відсутні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом з тим, з огляду на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 77, 90, 139, 241-244, 246, 268-272, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Б . К . Скирда