Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №695/1397/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1397/26

номер провадження 2/695/1902/26

15 червня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Ушакової К.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Демченко Л.О.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС" Паладич Аліни Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

в с т а н о в и в:

представник ТОВ "СВЕА ФІНАНС" Паладич А.О. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.11.2019 між ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики №124/72812326. 28 грудня 2023 року між ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (в подальшому змінило назву на ТОВ «СВЕА ФІНАНС») укладено договір факторингу №01.02 91/23. Згідно розрахунку заборгованості за договором №124/72812326 від 18.11.2019 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» станом на дату подання позову становить 33280,00 грн., яка складається із: заборгованості за основним боргом - 4000,00 грн.; заборгованості за платою - 1120,00 грн.; заборгованості за пенею - 28160,00 грн..

У зв`язку з чим, представник позивача просить суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №124/72812326 від 18.11.2019 у розмірі 33280,00 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження. Вказаною ухвалою суду відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.

05 травня 2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого убачається, що він не визнав позовні вимоги у зв`язку з тим, що в період дії в Україні воєнного стану, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, позичальник звільняється від відповідальності, визначеною ст. 625 ЦПК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки за таке прострочення. Крім того, позивач вважає положення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості нікчемними. Згідно договору строк позики становить 30 календарних днів. Право кредитодавця нараховувати, передбачені договором проценти за кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги. Крім того, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%. Однак, позивач просить стягнути із відповідача проценти у розмірі 2,5%, які є вище 1% денної процентної ставки, що суперечить вимогам закону. Позивачем не надано до суду жодних доказів видачі відповідачу кредитних коштів за спірним кредитним договором. Надання розрахунку суми заборгованості або витягу з реєстру прав вимоги є недостатнім для підтвердження наявності заборгованості, оскільки вони не є первинними документами, що підтверджують факт готівкової чи безготівкової видачі коштів відповідачу. Крім того, спірний кредитний договір містить несправедливі умови договору, оскільки проценти за користування кредитними коштами у декілька разів перевищують тіло кредиту. Враховуючи викладене вище, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Зважаючи на викладене суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 18.11.2019 між ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики №124/72812326, у відповідності до якого останньому надано кредитні кошти у сумі 4000,00 грн., строком на 14 днів, ізсплатою на користь позикодавця процентів за договором у розмірі 2% від суми позики на день та зі сплатою пені у розмірі 2% від суми позики за кожен день прострочення виконання зобов`язань.

28 грудня 2023 року між ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (в подальшому змінило назву на ТОВ «СВЕА ФІНАНС») укладено договір факторингу №01.02-91/23.

Відповідно до реєстру боржників №4 до договору факторингу №01.02-91/23 від 28.12.2023 заборгованість відповідача за кредитним договором №124/72812326 від 18.11.2019 становить 33280,00 грн., яка складається із: заборгованості за основним боргом - 4000,00 грн.; заборгованості за платою - 1120,00 грн.; заборгованості за пенею - 28160,00 грн..

Згідно розрахунку заборгованості за договором №124/72812326 від 18.11.2019 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» становить 33280,00 грн., яка складається із: заборгованості за основним боргом - 4000,00 грн.; заборгованості за платою - 1120,00 грн.; заборгованості за пенею - 28160,00 грн..

Суд враховує, що у матеріалах справи відсутні докази фактичного перерахунку відповідачу, як позичальнику, коштів кредиту за укладеним договором.

Згідно положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Також згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 ЦК України- договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи викладене вище, правове регулювання та встановлені при розгляді в цій частині позовних вимог фактичні обставини, суд приходить до висновку про те, що позивачем не обґрунтовано належними та допустимими доказами факт надання відповідачу коштів за викладеним вище кредитним договором.

Суд враховує, що за приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (положення про договір позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Одночасно ст. 1046 ЦК України передбачає, що договір є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З системного аналізу вказаних правових норм слід прийти до висновку про те, що необхідною умовою для констатації наявності зобов`язань за договором кредиту є не лише факт укладення такого договору, що в даній справі підтверджується наданими доказами, а й доведеність перерахунку кредитних коштів позичальнику.

При цьому за приписами ч. 1 ст. 517 ЦК України при заміні кредитора у зобов`язанні, як у цій справі, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Передання попереднім кредитором позивачу, як новому кредитору, документів, що підтверджують надання кредитних коштів у користування позичальника, є необхідною умовою для підтвердження переходу права вимоги до нового кредитора у зобов`язанні.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від18 червня 2003 року №254 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №75 від 04 липня 2018 року.

У той же час розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).

Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів банку кореспондує висновках Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 у справі № 6-16цс15.

У підтвердження заявлених вимог позивач не подав суду належних документів про перерахування коштів на користь відповідача за вказаним вище кредитним договором, як і не надав доказів про рух коштів на рахунку відповідача, що унеможливлює перевірити наявність чи відсутність загальної заборгованості по тілу кредиту.

Таким чином, позовні вимоги у справі за кредитним договором №124/72812326 від 18.11.2019 мають бути відхилені за недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні позову представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (місцезнаходження: вул. Іллінська 8, м. Київ; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37616221) Паладич Аліни Олександрівни до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення кредитної заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення буде складено 19.06.2026.

Суддя К. М. Ушакова