Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №149/4279/25 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 149/4279/25

номер провадження 2/695/1522/26

19 червня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі

судді Апанасенко К.І.,

за участю секретаря судового засідання Козлова Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт інвестмент" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

29 грудня 2025 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Брайт інвестмент" звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом, в якому просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 14 098,59 грн.

Позов мотивує тим, що 09.03.2020 між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2029435863, згідно з умовами якого відповідачка отримала кредит на придбання товару. Відповідач свої обов`язки за вказаним договором не виконала, не повернула кредитні кошти та проценти за користування кредитом. Позивач стверджує, що на підставі укладеного з первісним кредитором договору факторингу він набув права вимоги до відповідача за вказаним правочином. Тому позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором, судові витрати та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 09.01.2026 справу передано за підсудністю до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.

16.02.2026 справа надійшла до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Апанасенко К.І.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.02.2026 позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з надсиланням позовної заяви не за актуальною адресою реєстрації місця проживання відповідача.

Позивач усунув допущені при поданні позовної заяви недоліки, що підтверджено заявою про усунення недоліків від 25.02.2026 і доданими до неї документами.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26.02.2026 відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судові засідання, призначені на 16.03.2026, 18.05.2026 та 15.06.2026, представник позивача не з`явилася, але в позові просила здійснювати розгляд справи без її участі, на задоволенні позову наполягала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

У судові засідання 16.03.2026, 18.05.2026 та 15.06.2026 відповідач не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, будь-яких заяв від неї на адресу суду не надходило, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Ухвалу про відкриття провадження та судові повістки суд неодноразово направляв відповідачу за її зареєстрованим місцем проживання, однак документи повернулись без вручення з відміткою «адресат відсутній».

Відповідач належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи.

Ухвалою суду від 15.06.2026 суд постановив здійснювати заочний розгляд справи та перейшов до стадії ухвалення судового рішення на підставі ст. 244 ЦПК України, ухвалення та проголошення судового рішення було відкладено до 14:00 год 19.06.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

09.03.2020 року між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2029435863, відповідно до умов якого, банк надав відповідачці кредит в сумі 12755 грн на придбання товару у продавця та сплату послуг банку, а саме: «смс-довідка». Дата остаточного повернення кредиту- 09.11.2020 року.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору № 2029435863 від 09.03.2020 відповідачка отримала кредит на придбання товару.

За п. 1.2 договору протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних.

Згідно з п. 1.3. договору повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати ануїтетних платежів.

Датою надання банком та отримання позичальником кредиту вважається дата підписання позичальником кредитного договору.

Невід`ємною частиною кредитного договору є заява-анкета про надання банківських послуг АТ "ОТП Банк" № 2029435863 від 09.03.2020, згідно з якою відповідачеві відкрито поточний (картковий) рахунок та видано платіжну картку.

Відповідно до умов цієї заяви-анкети за користування кредитом банк нараховує проценти, розмір яких на дату укладення договору становив 5 % на місяць. На дату укладення договору розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду визначено у розмірі 0,01 % річних .

У додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту № 2029435863 від 09.03.2020 наведено графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту з урахуванням вартості всіх супутніх послуг. Загальна сума кредиту - 12 755,49 грн.

У матеріалах справи також наявний паспорт споживчого кредиту, що містить підпис відповідача про її ознайомлення з умовами кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту. Розмір кредитної лінії становить 12 755 грн, строком на 8 місяців. Паспортом споживчого кредиту встановлено 0,01 % (річних) - процентна ставка, що діє протягом пільгового періоду до 55 днів, 5% (в місяць) - процентна ставка, що діє після закінчення пільгового періоду. Тривалість пільгового періоду може коливатися від 52 до 55 днів, залежно від кількості календарних днів у місяцях, протягом яких він діє. Діє тільки для операцій, здійснених у торгівельній мережі та мережі Інтернет.

У розділі договору у графі «Позичальник/Клієнт» містяться персональні дані боржника, зокрема: адреса реєстрації та проживання, РНОКПП ОСОБА_2 - НОМЕР_1 , паспортні дані, а також її особистий підпис.

Матеріали справи містять копію згоди ОСОБА_2 на обробку АТ «ОТП Банк» її персональних даних від 09.03.2020.

ТОВ «Дієса» видало видаткові накладні № 300011312479, 3000011312605 від 09.03.2020 на придбання товарів, товарні чеки та специфікацію до кредитного договору від 09.03.2020 на загальну суму 16 044 грн, з яких 12 365 грн - кредитні кошти (а.с. 13).

Отже, указані первинні фінансові документи в сукупності з копією кредитного договору № 2029435863 від 09.03.2020 підтверджують, що АТ «ОТП БАНК» виконало умови договору та перерахувало грошові кошти за договором на рахунок продавця, а відповідач за ці кошти придбала товар.

Позивачем наданий розрахунок заборгованості за договором № 2029435863_CARD від 09.03.2020 по клієнту ОСОБА_2 , відповідно до якого заборгованість складає 14 098,59 грн, нарахування різних сум відповідачеві проведено строком до 14.03.2023 (а.с. 21-31).

Крім цього, суду надано виписку по картковому рахунку за період з 09.03.2020 до 24.03.2023 за договором № 2029435863_CARD від 09.03.2020 (а.с. 16-20), з якої вбачається, що станом на 14.03.2023 заборгованість зі сплати комісійних та відсотків становить 0 грн (а.с. 20).

24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт інвестмент» був укладений договір факторингу № 24/03/23, відповідно до якого АТ «ОТП Банк» відступило на користь ТОВ «Брайт інвестмент» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним д оговором № 2029435863 від 09.03.2020, укладеним між АТ «ОТП Банк» та відповідачкою по справі ОСОБА_2 .

Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору факторингу №24/03/23, укладеного 24 березня 2023 року, ТОВ «Брайт інвестмент» набуло права вимоги до відповідачки ОСОБА_2 у сумі 14098,59 грн, з яких: 9000 грн – заборгованість за тілом кредиту та 5098,59 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитними грошовими коштами (а.с. 65).

Згідно платіжної інструкції № 46 від 24.03.2023 року ТОВ «ОТП банк» провело оплату ТОВ «Брайт інвестмен» за договором факторингу №24/03/23 від 24.03.2023.

Позивачем відповідачу була направлена досудова вимога, у якій відповідача було повідомлено, що станом на 25.11.2025 наявна прострочена заборгованість у сумі 14098,59 грн за кредитним договором № 2029435863 від 09.03.2020, укладеним з АТ «ОТП банк», та повідомлено про необхідність погасити заборгованість перед ТОВ «Брайт інвестмент», якому відступлено право вимоги, за вказаними реквізитами.

Таким чином, спір між сторонами виник із зобов`язальних відносин, що регулюються нормами глави 71, 73 Цивільного кодексу України (далі – ЦК).

Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Таким чином, із кредитного договору № 2029435863 від 09.03.2020 суд установив, що його сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано такий кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на відповідних умовах шляхом підписання договору власноручним підписом.

Статтями 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав 09.03.2020 у повному обсязі, а саме перерахував ТОВ «Дієса» грошові кошти на оплату товару в обсязі та у строк визначеними умовами договору, що встановлено судом вище.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 2029435863 від 09.03.2020, який міститься в матеріалах справи, при підписанні договору з відповідачем викладений графік платежів, визначена сукупна вартість кредиту. Отже, сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору.

Доказів погашення виданих кредитних коштів відповідач суду не надала, що дає підстави суду відповідно до ст. 12, 81 ЦПК вважати доведеним наявність боргу відповідача із виданого кредиту за спірним кредитним договором, зокрема, на суму 9000 грн, як про це стверджує позивач.

З виписки по картковому рахунку за період з 09.03.2020 до 24.03.2023 за договором №2029435863_CARD від 09.03.2020 судом установлено, що протягом зазначеного періоду часу із грошових коштів, наявних на вказаному картковому рахунку, відповідачка здійснювала оплату за придбані товари та послуги. Згідно з випискою загальна сума зі сплати комісійних та відсотків - 0,00 грн.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 2029435863_CARD від 09.03.2020 по клієнту ОСОБА_2 та виписці по її рахунку в банку заборгованість відповідача складає 14 098,59 грн (згідно з розрахунком боргу), при цьому розмір надходження коштів від відповідача за цей період становить 14 228,72 грн, розмір нарахованих відсотків - 13958,64 грн і розмір використаних за картковим рахунком коштів - 14 368,67 грн (а.с. 31).

Отже, суд висновує, що ОСОБА_2 здійснювала платежі на погашення заборгованості за кредитним договором, сума платежів становить 14 228,72 грн. При цьому згідно з первинним документом - випискою по рахунку, наданою банком, борг за відсотками складає 0 грн.

Отже, за первинним документом позикодавця відповідач не має перед ним заборгованості за відсотками, про наявність яких твердить позивач.

Як розуміє суд із розрахунку заборгованості, нараховані банком і погашені відповідачем відсотки за період із 10.03.2020 по 14.03.2023 стосувалися використаних відповідачем коштів по її кредитній картці (відкритому за кредитним договором поточному рахунку, п. 2.1 кредитного договору). Інше в позові суду не пояснено і в розрахунку не наведено.

З огляду на визнання первинним позикодавцем у виписці по рахунку відповідача факту відсутності боргу з відсотків перед банком, нарахування відповідного боргу новим кредитором відповідача - позивачем - суд вважає безпідставним. А тому в цій частині позовних вимог належить відмовити.

Щодо кредитних коштів на суму 12755 грн, які видавалися відповідачу на купівлю товарів, то суд установив факт їхньої видачі відповідачеві. Водночас відповідач не надала суду доказів погашення відповідного боргу, як уже зазначав суд.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позичені кошти в сумі 9000 грн, заявленій позивачем, ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) не повернула, що є підставою для часткового задоволення позову.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн, викладені в позовній заяві, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. При цьому розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у додатковій постанові ВС від 12.12.2019 у справі № 2040/6747/18.

Предметом позову в даній цивільній справі є задоволення стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 14098,59 грн.

Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: договору про надання правничої допомоги №43115064 від 01 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «Брайт інвестмент» та адвокатським бюро «Ольги Клещ» ; акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги; вартість послуг (прейскурант), в якому міститься перелік наданих правових послуг, а всього на суму 5000 грн.

Така вартість роботи адвоката, враховуючи витрачений ним час, незначну складність справи, критерій обґрунтованості та доцільності понесених витрат, визначається судом як завищена і не співмірна із затраченими зусиллями на підготовку матеріалів для подання позовної заяви до суду.

Тому, керуючись визначеними в ЦПК України критеріями, суд вважає справедливим, розумним, пропорційним та обґрунтованим відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 2 000 грн.

Згідно платіжної інструкції позивач при поданні позовної заяви до суду сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

З огляду на часткове задоволення позову, судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Оскільки позов задоволено в розмірі 9000 грн (63,84%), судовий збір підлягає стягненню в розмірі 1546,46 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт інвестмент" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт інвестмент" кошти в сумі 9 000 (дев`ять тисяч) грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт інвестмент" витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору, у розмірі 1546 (одна тисяча п`ятсот сорок шість) гривень 46 копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 2 000 (дві тисячі) гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Брайт інвест" (49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9, код ЄДРПОУ 43115064).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя К.І. Апанасенко