Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №694/3780/25 — Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/3780/25 провадження № 2/694/325/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18.06.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Смовж О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Тимошенко Н.В.,

розглянувши в приміщенні суду, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

17 грудня 2025 року до Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява, в якій позивач просить розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 26 жовтня 1991 року Боровиківською сільською радою Звенигородського району Черкаської області, актовий запис за № 7. Стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору та за надання професійної правничої допомоги.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 26 жовтня 1991 рокузареєстровано шлюб з ОСОБА_3 . Прізвище після укладення шлюбу прізвище дружини змінилось на « ОСОБА_4 ». Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Спільне життя не склалося, оскільки мають різні характери, погляди на сімейне життя, поступово втратили почуття любові та поваги один до одного. Фактично між ними припинилися шлюбні стосунки. За таких обставин вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. На примирення не згідний, просить розірвати шлюб.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 26.12.2025 прийнято справу до провадження. Розгляд вирішено провадити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

09.02.2026 в судовому засіданні представник відповідача – адвокат Кенчадзе Т.Т. просив зупинити провадження у справі та надати сторонам строк на примирення терміном 6 (шість) місяців, оскільки наявність позовної заяви та намірів позивача розірвати шлюб стало для сім`ї відповідачки повною несподіванкою. Шлюб існує з 1991 року упродовж значного часового періоду, причини, з яких позивач не бажає продовжувати шлюбні відносини не зрозумілі, оскільки після мобілізації позивача до лав ЗСУ, останній припинив спілкування з сім`єю, відомостей про себе не надає, на телефонні дзвінки дружини та дітей не відповідає. Відповідач має стійкий намір з`ясувати причини подачи позову та зберегти сім`ю.

Ухвалою суду від 09.02.2026 провадження у справі зупинено та надано сторонам строк на примирення 3 місяці.

18.05.2026 провадження у справі поновлено та призначено судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. В прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася. Про день, час та місце розгляду повідомлялась належним чином.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за його відсутності та згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов слід задовольнити.

Під час розгляду встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 26 жовтня 1991 року Боровиківською сільською радою Звенигородського району, Черкаської області, актовий запис за № 7. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінилося на « ОСОБА_4 ».

Позивач на примирення не згідний, вважає подальше спільне життя та збереження сім`ї неможливим.

Згідно зі ст. 51 Конституції України, та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Частинами третьою, четвертою статті 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно із ч.ч.2,3 п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, суди мають враховувати, що воно проводиться органами РАЦС лише у випадках, передбачених статтями 106, 107 СК (2947-14). При цьому питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

Розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбачених ст. 107 СК України; за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно до ст. 109 СК; за позовом одного з подружжя відповідно до ст. 110 СК.

Відповідно до п.3. ст.105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Розірвання шлюбу відбувається за позовом одного з подружжя відповідно до ст.110 СК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення. Така ж позиція висловлена в п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно з яким проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до положень ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Судом з`ясовано, що немає згоди позивача на продовження шлюбу.

При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам подружжя за відсутності їх згоди на продовження шлюбу. Побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, які в сторін відсутні.

Суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б спільним інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1, ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211, 20 грн та витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 5 000 грн.

На підставі ст.51 Конституції України, ст.ст. 24, 56, 105, 110-113, ч.2 ст. 114 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26 жовтня 1991 року Боровиківською сільською радою Звенигородського району, Черкаської області, актовий запис за № 7.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211, 20 грн та витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 5 000 грн.

Шлюб припиняється у день набрання законної сили даним рішенням суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 )

Суддя О.Ю. Смовж