Вирок від 22 червня 2026 р. у справі №558/112/26 — Демидівський районний суд Рівненської області

Суд: Демидівський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження

Дата: 22 червня 2026 р.

Справа: №558/112/26

Суддя: Мельник Д.В.

Справа № 558/112/26

номер провадження 1-кп/558/61/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року селище Демидівка Рівненської області

Демидівський районний суд Рівненської області в складі:

одноособово суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026181160000038 від 07.02.2026 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого за місцем проживання в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, освіта повна загальна середня, непрацюючого, особи з інвалідністю 2 групи, військовозобов`язаного, неодруженого, у відповідності до ст.89 Кримінального кодексу України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 Кримінального Кодексу України,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,-

В С Т А Н О В И В :

06.02.2026 року о 20.30 годині ОСОБА_5 перебуваючи за місцем тимчасового проживання потерпілого ОСОБА_6 у кімнаті №6 в приміщенні комунального підприємства дитячий санаторій «Хрінники» в селі Хрінники по вулиці Зарічна, будинок №1 Дубенського району Рівненської області, на грунті особистих неприязних відносин, по раптово виниклому умислу, спрямованому на спричинення легких тілесних ушкоджень, не маючи на меті спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень і не передбачаючи їх суспільно-небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити, діючи з необережності, у формі злочинної недбалості, ОСОБА_3 наблизився із спини потерпілого ОСОБА_6 та обхопивши його шию, здійснивши захват ззаду, тобто удушення.

Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_3 потерпілий ОСОБА_6 відчув запаморочення, втратив рівновагу та впав спиною на підлогу.

В результаті падіння потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесне ушкодження у вигляді перелому 1-го пальця правої кисті, яке згідно висновку експерта відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров`я.

В подальшому, ОСОБА_3 продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на заподіяння тілесних ушкоджень, наніс не менше двох ударів кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_6 та вкусив останнього в ділянку лоба зліва, в результаті чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на щоці справа та садна на лобі зліва, які згідно висновку експерта мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Потерпілий по справі ОСОБА_6 звернувся до суду із письмовою заявою про судовий розгляд справи у його відсутність, щодо міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 покладається на розсуд суду (а.с.141).

Вважаючи на позицію учасників судового провадження, керуючись нормами ст.325 КПК України, суд приходить до висновку про можливість з`ясування обставин справи під час судового розгляду у відсутність потерпілого.

У відповідності до норм ст.349 КПК України, з`ясувавши думку учасників кримінального провадження щодо тих доказів, які потрібно дослідити та про порядок їх дослідження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Вважаючи на те, що заперечень від учасників судового провадження, щодо обсягу та порядку дослідження доказів не поступало, суд ухвалив допитати обвинуваченого, дослідити долучені до матеріалів кримінального провадження документи, що характеризують обвинуваченого як особу та з`ясувавати питання, що вирішуються при ухваленні вироку

Суд з`ясував, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст всіх обставин справи, які підлягали б доказуванню і переконався у добровільності їх позиції. Обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження роз`яснено, що при відмові від дослідження доказів, які ніким не оспорюються, вони будуть позбавлені можливості оскаржити їх в апеляційному порядку.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним в скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення та щиро розкаявся. ОСОБА_3 підтвердив, що ввечері 06.02.2026 року по місцю проживання в санаторії в селі Хрінники Дубенського району у нього виник конфлікт з потерпілим ОСОБА_6 . Так, під час сварки ОСОБА_3 обхопив його шию та здійснював удушення. Потім, ОСОБА_6 впав та вдарився в підлогу.

В подальшому ОСОБА_3 ше наніс ОСОБА_6 декілька ударів рукою в обличчя та вкусив його за лобну частину голови.

Зі слів ОСОБА_3 , інші тілесні ушкодження ОСОБА_6 отримав внаслідок падіння на підлогу. На даний момент він примирився з потерпілим, який немає до нього претензій.

ОСОБА_3 також показав, що він не може точно визначити якого віку потерпілий ОСОБА_6 .

Допитавши обвинуваченого та дослідивши документи, які характеризують обвинуваченого як особу, з`ясувавши інші питання, що вирішуються при ухваленні вироку, суд вважає доведеною у ході судового розгляду винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, - заподіяння з необережності середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, у відповідності з ч.1 ст.65 КК України, суд враховує особу винного, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 , відноситься до нетяжких злочинів.

У відповідності до ст.89 КК України, обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий( а.с.84).

За місцем фактичного проживання в селі Хрінники Дубенського району Рівненської області обвинувачений ОСОБА_3 , як внутрішньо переміщена особа, характеризується негативно. Так, ОСОБА_3 зловживає спиртними напоями, порушує громадський порядок (а.с. 100).

Обвинувачений ОСОБА_3 є особою з інвалідністю з дитинства другої групи(а.с.81).

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд бере до уваги обставини, передбачені ст.ст.66, 67 КК України, які пом`якшують і обтяжують її покарання.

Так обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 є його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд керується вимогами ч.ч.1,2 ст.65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, призначається покарання у межах, встановлених у санкції частини статті Особливої частини цього кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення і дане покарання має бути необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують його покарання, суд вважає, що ОСОБА_3 , для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, необхідно призначити покарання у межах санкції ст. 128 КК України у виді позбавлення волі.

Згідно ч.1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Таким чином, суд, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, його особу та інші встановлені обставини справи, керуючись ст.ст.75,76 КК України, приходить до висновку про можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням та з покладанням на нього відповідних обов`язків.

Згідно обвинувального акту у даній кримінальній справі інші заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , крім виклику слідчого, на стадії досудового розслідування не застосовувалися (а.с.10 ). Під час судового розгляду кримінального провадження, його учасники не заявляли клопотань щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу.

В матеріалах кримінальної справи відсутні документально підтвердженні процесуальні витрати, передбачені ст.ст.118-125 КПК України, цивільний позов не заявлявся, речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 349, 358, 368, 369-376 Кримінального процесуального кодексу України, ст.ст.12, 65, 66, 67, 75, 76, 128 Кримінального кодексу України, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.ст.75,76 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1(одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Демидівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку, не пізніше наступного дня після ухвалення, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_7

Оригінал: reyestr.court.gov.ua