Вирок від 21 червня 2026 р. у справі №566/742/26 — Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 566/742/26

номер провадження 1-кп/558/73/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року селище Демидівка Рівненської області

Демидівський районний суд Рівненської області в складі:

одноособово суддя ОСОБА_1 ,

розглянувши обвинувальний акт та додані до нього документи у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, у кримінальному провадженні за № 12025186210000096 від 09.10.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Будераж Дубенського району Рівненської області, проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта повна загальна середня, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 будучи раніше судимий за вчинення корисливого злочину, 15.10.2019 року Млинівським районним судом Рівненської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі та, будучи звільненим умовно-достроково 19.10.2023 року з Полицької ВК №76 Рівненської області, на шлях виправлення не став і, маючи дану судимість не зняту і не погашену у встановленому законом порядку, повторно вчинив нове кримінальне правопорушення.

Так, ОСОБА_2 , 10.02.2025 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області встановлено адміністративний нагляд терміном на 1 рік та встановлено такі обмеження: заборона виходити з дому з 22:00 години по 06:00 годину наступного дня, за винятком роботи у цей час, з`являтися на реєстрацію до Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області, що знакодиться за адресою: вулиця Пекарська, будинок № 10 місто Дубно першого та третього понеділка кожного місяця, заборона перебувати в ресторанах, кафе, барах та інших місцях міста Дубно та Дубенського району, де спиртні напої продаються на розлив, заборона виїзду за межі Радивилівської, Крупецької, Козинської, Вербської та Повчанської територіальних громад Дубенського району Рівненської області (територія обслуговування ВП №2 Дубенського РВП ГУРПІ в Рівненській області) без дозволу начальника відділення поліції №2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області.

Однак, ОСОБА_2 , достовірно знаючи про те, що відносно нього 10.02. 2025 року постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області було встановлено адміністративний нагляд та будучи ознайомленим з встановленими відносно нього обмеженнями, під розпис, з метою ухилення від адміністративного нагляду та уникнення перевірок з боку працівників поліції, усвідомлюючи необхідність виконувати покладені на нього постановою суду обов`язки та відповідальність за їх порушення, без поважних причин, без повідомлення та отримання відповідного дозволу начальника ВП №2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області про виїзд за межі Дубенського району, 03.07.2025 року, 06.07.2025 року, 09.07.2025 року, 14.07.2025 року, 15.07.2025 року, 18.07.2025 року, 25.07.2025 року, 01.08.2025 року, 03.08.2025 року, 04.08.2025 року, 07.08.2025 року, 16.08.2025 року, 18.08.2025 року, 20.08.2025 року, 24.08.2025 року, 27.08.2025 року та 29.08.2025 року самовільно залишив місце проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та перебував у цей період в селі Смордва Бокіймівської територіальної громади Дубенського району Рівненської області, тим самим порушив правила адміністративного нагляду.

Прокурор у кримінальному провадженні начальник Радивилівського відділу Дубенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні за № 12025186210000096 від 09.10.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст.395 КК України у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні(а.с.13 том 1).

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

У відповідності до ч.1 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальним проступком є передбачене Кримінальним кодексом України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Санкцією кримінального правопорушення, передбаченого ст.395 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , передбачено покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років..

Таким чином, кримінальне правопорушення, передбачене ст.395 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , відноситься до кримінальних проступків.

За вимогами ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Судом підтверджено обставини, які встановлено органом досудового розслідування.

Відповідно до заяви від 26.05.2025 року, обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.395 КК України та згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 згоден на розгляд обвинувального акта по даній кримінальній справі у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засідання у його відсутність та не заперечує щодо застосування відносно нього покарання у виді штрафу. ОСОБА_2 ознайомлений із обмеженнями права на апеляційне оскарження, у відповідності до ч.2 ст.302 КПК України, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини(а.с.7 т. 1).

Добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згода із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згода на розгляд обвинувального акту за його відсутності засвідчив його захисник адвокат ОСОБА_4 , що підтверджується його власним підписом у заяві ОСОБА_2 від 26.05.2026 року (а.с. 7 т. 1).

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ст.395 КК України, а саме самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення та особу обвинуваченого ОСОБА_2 (а.с.4 т. 1)

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд відносить його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні та активне сприяння його розкриттю (а.с.4 т. 1).

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні(а.с.4 том 1).

Процесуальні витрати по справі відсутні, цивільний позов не заявлявся, речові докази по справі відсутні(а.с. 4 т. 1).

Заходи забезпечення кримінального провадження, які потребують вирішення при ухваленні вироку, відсутні (а.с.4 т. 1).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 50, 65, 395 Кримінального кодексу України, ст. ст. 100, 174, 373, 374, 381, 382, 394 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.395 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятидесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 Кримінального процесуального кодексу України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 Кримінального процесуального кодексу України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати прокурору і обвинуваченому.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_5