Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №539/1924/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1924/26

Провадження № 2/539/1698/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 червня 2026 року м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Просіної Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Ануфрієвої Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лубни в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,

установив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, однак не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання даної заяви й до досягнення повноліття дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 02 серпня 2008 року між нею ОСОБА_4 (дошлюбне ОСОБА_5 ) та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану по Лубенському району Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області, відповідний актовий запис № 01 від 16.09.2008 року.

У сторін народилося двоє дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про шо свідчить актовий запис № 3 що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 03 листопада 2009 р.

Стягнути аліменти позивач хоче на меншого сина ОСОБА_3 , адже він ще неповнолітній.

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 05.04.2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 шлюб було розірвано.

11 травня 2022 року між позивачкою ОСОБА_4 та ОСОБА_7 було укладено шлюб, про що свідчить додана копія свідоцтва про укладення шлюбу, і тому прізвище позивачки змінилось на ОСОБА_8 .

ОСОБА_3 проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні. Від надання матеріальної допомоги на утримання дітей відповідач ухиляється та не підтримає зв`язок і не бере участь у вихованні. Про сплату Відповідачем іншим особам аліментів позивачу не відомо. Спору з приводу батьківства дитини та місця її проживання між сторонами немає.

Ухвалою судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 грудня 2025 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, надала заяву до суду про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягає, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань, зокрема про відкладення розгляду справи до суду не надходило, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Конверти з судовими повістками направлявся на зареєстровану адресу відповідача та повернулися до суду із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, ОСОБА_2 вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, який про причини неявки не повідомив, неподання відповідачем відзиву на позов, згоду позивача на ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та проведення заочного розгляду у даній справі, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи заяву позивача, вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_9 уклала шлюб з ОСОБА_2 02 серпня 2008 року, який зареєстрований Виконавчим комітетом Остапівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, актовий запис №01 (а.с.6).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.5).

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 05.04.2018 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.7).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_2 ОСОБА_10 уклала шлюб з ОСОБА_7 , який зареєстровано в Лубенському ВДРАЦС у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), у зв`язку з чим змінила прізвище (а.с.8).

Згідно з відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб виданих Виконавчим комітетом Новооржицької селищної ради №67 від 26.03.2026 року, за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У відповідності зі ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Статтею 182 СК України передбачено обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Пленум Верховного Суду України у п. 17 Постанови від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Згідно ст. 191 ч. 1 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача, стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

Відповідно до п.п. 3 п. 5 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що позивач була звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів. Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інших положень щодо сплати судового збору відповідачем, в разі задоволення вимог позивача, звільненого від сплати судового збору, чинна редакція ЦПК України не містить. При цьому суд виходить із необхідності обов`язкового покладення на сторону, не на користь якої ухвалено судове рішення та яка не звільнена від сплати судового збору, зобов`язання щодо сплати судового збору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2019 по справі №161/4985/17 зроблено висновок про те, що у разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 141, ст. 142 ЦПК України та положення Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 квітня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах оплати платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Я.В.Просіна