Вирок від 21 червня 2026 р. у справі №539/2393/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2393/26

Провадження № 1-кп/539/275/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026

місто Лубни Полтавської області

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадженні № 12026175570000077 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення за частиною першою статті 164 Кримінального кодексу України:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Лубни Полтавської області; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ; громадянина України, освіта середня спеціальна, має неповнолітнього сина 2011 року народження, за статтею 89 КК України раніше не судимий, та

ухвалив в нарадчій кімнаті цей вирок про таке:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

1.Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 02.02.2012 у справі № 1618/237/2012 з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 стягнуто аліменти на утримання сина, ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини із всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 17.01.2012 до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

1.1.14.05.2015 на підставі виконавчого листа № 1618/237/2012 від 07.02.2012 старший державний виконавець ВДВС Лубенського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_9 відкрив виконавче провадження № 47525369 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_10 аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей.

1.2.Незважаючи на обізнаність щодо покладеного на нього обов`язку, ОСОБА_4 , діючи умисно, ігноруючи рішення суду від 02.02.2012, злісно ухилявся від його виконання, не сплачуючи аліменти у період з вересня 2023 року по квітень 2026 року включно.

1.3.Крім того, ОСОБА_4 , маючи реальну можливість отримувати дохід та виконувати рішення суду, будучи працездатною особою та не маючи протипоказань за станом здоров`я, у вказаний період часу не вживав заходів до працевлаштування, не звертався до Лубенської філії Полтавського обласного центру зайнятості та не реєструвався як безробітний.

1.4.Унаслідок вказаних умисних протиправних дій, відповідно до довідки-розрахунку Лубенського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України станом на 01.05.2026 заборгованість ОСОБА_4 зі сплати аліментів становить 167086,94 грн, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці.

1.5.Форма вини: прямий умисел: ОСОБА_4 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання.

1.6.Мета кримінального правопорушення: ухилення від виконання обов`язку щодо матеріального утримання дітей.

1.7.Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за частиною першою статті 164 Кримінального кодексу України – злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

ІІ. Виклад позицій сторін кримінального провадження

2.В судовому засіданні прокурор вважав недоцільним дослідження всіх зібраних доказів, оскільки обвинувачений визнає вину у вчиненні цього кримінального правопорушення, обставини його вчинення учасниками справи не оспорюються, просив суд допитати обвинуваченого та дослідити документи про особу обвинуваченого.

2.1.Прокурор просив призначити обвинуваченому покарання у виді одного року пробаційного нагляду.

2.2.В судовому засіданні захисник просив врахувати обставини, що пом`якшують відповідальність та призначити покарання обвинуваченому в виді одного року пробаційного нагляду.

2.3.Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_11 подала суду заяву, в якій просила провести судовий розгляд за відсутності її та неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 в судовому засіданні, проти розгляду кримінального провадження в порядку частини третьої статті 349 КПК України не заперечувала.

2.4.Потерпілий ОСОБА_7 подав суду заяву, в якій просив провести судовий розгляд за його відсутності, не заперечував проти розгляду кримінального провадження в порядку частини третьої статті 349 КПК України, по мірі покарання поклався на розсуд суду.

3.В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не оспорював обставин вчинення цього кримінального правопорушення, розуміє зміст цих обставин, свої процесуальні права. Його позиція є добровільною та істиною та він розуміє, що буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини цього кримінального провадження в апеляційному порядку.

3.1.Обвинувачений просив суд провести спрощений розгляд цієї судової справи та не досліджувати докази.

3.2.Обвинувачений визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення за частиною першою статті 164 Кримінального кодексу України, погодився з усіма фактичними обставинами справи, зазначеними в обвинувальному акті, в своєму діянні обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаювався, погодився з покаранням, яке просив призначити прокурор.

ІІІ. Процесуальні дії у кримінальному провадженні

4. Суд встановив, що сторони кримінального провадження не оспорюють обставини цього кримінального провадження.

4.1.Обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнає себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, розуміє всі обставини його вчинення, не оспорює ці обставини та не заперечує проти розгляду справи в порядку, передбаченому частиною третьою статті 349 КПК України.

4.2.Суд з`ясував, що прокурор не заперечує проти розгляду цього кримінального провадження в спрощеному порядку та недоцільності дослідження доказів в цьому кримінальному провадження щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

4.3.Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_11 та потерпілий ОСОБА_7 погодилися на розгляду справи в порядку частини третьої статті 349 КПК України.

4.4.В судовому засіданні суд з`ясував, що всі учасники правильно розуміють зміст обставин цього кримінального провадження, їх позиції є істиними та добровільними, вони розуміють, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

5. Суд визнав недоцільним досліджувати докази щодо обставин цього кримінального провадження, які ніким не оспорюються, відповідно до частини третьої статті 349 КПК України.

6.ІV. Положення закону, якими суд керувався

7. Кримінальний процесуальний кодекс України:

Частина третя та четверта статті 349 - суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Допит обвинуваченого здійснюється обов`язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадків, передбачених частиною третьою статті 323 та статтею 381 цього Кодексу.

Частини друга, третя статті 373, зокрема - якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання.

8.Кримінальний кодекс України:

Частина перша статті 164 - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, - карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Примітка. У статтях 164 і 165 цього Кодексу під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.

V. Мотиви суду

9. Орган досудового розслідування встановив всі обставини кримінального провадження. Ці обставини викладені у розділі І цього вироку «Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним».

10.Ці обставини не оспорюються учасниками цього кримінального провадження.

11. Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена, його дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за частиною першою статті 164 Кримінального кодексу України.

VI. Мотиви призначення покарання

12.Суд дослідив відомості, що характеризують особу обвинуваченого.

13. Суд встановив наявність обставин, які пом`якшують покарання за статтею 66 КК України - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

13.1.Обставин, які обтяжують покарання за статтею 67 КК України – суд не встановив.

14. Суд призначає покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у межах санкції частини першої статті 164 КК України та враховує:

-ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення – кримінальний проступок;

-особу винного - постійне місце проживання, не перебування на обліку у психіатра, перебування на обліку у лікаря-нарколога з 2025 року, перебування на військовому обліку, процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду;

-дві обставини, що пом`якшують покарання.

15. Суд врахував позиції учасників кримінального провадження та призначає обвинуваченому ОСОБА_4 необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень покарання у виді одного року пробаційного нагляду з покладенням на нього обов`язків за частиною другою статті 59-1 КК України.

VI. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

16. Речові докази відсутні.

17. Процесуальні витрати відсутні.

18. На час ухвалення вироку запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для його обрання немає.

З цих підстав суд ухвалив:

1.Громадянина України ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Лубни Полтавської області, визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною першою статті 164 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.

2.На підставі частини другої статті 59-1 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

3.За частиною шостою статті 376 КПК України копію цього вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

4. Цей вирок за частиною другою статті 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

5.На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

6. Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого частиною другою статті 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

7.Суддя підписала вирок 22.06.2026.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області ОСОБА_1