Вирок від 22 червня 2026 р. у справі №367/4537/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/4537/26

Провадження по справі № 1-кп/367/867/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12026111420000133 від 09 березня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с. Пиріжки Малинського району, Житомирської області, українця, громадянина України, із повною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Ірпінського міського суду Київської області від 26 травня 2026 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 263 КК України,

У С Т А Н О В И В:

1. Суть обвинувачення.

ОСОБА_4 у невстановлений спосіб та у невстановленому місці, переслідуючи прямий умисел, спрямований на порушення встановленого законом порядку правил обігу (користування населенням) холодної зброї, встановленого «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №622, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21.08.1998 за № 637/3077, не маючи передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у невстановлений судовим розглядом час та місці за невстановлених обставин придбав кастет, який відноситься до контактної неклинкової холодної зброї ударно-дробильної дії, що виготовлений із застосуванням заводського устаткування, таким чином розпочав незаконне зберігання холодної зброї, але не пізніше до 07.03.2026.

В подальшому, 07.03.2026 в період часу з 15 год. 05 хв. по 15 год. 09 хв. в ході огляду місця події, ділянки місцевості, розташованої поблизу будинку 23А по вулиці Яблунська у місті Буча, Київської області, виявлено та вилучено: кастет, який відноситься до контактної неклинкової холодної зброї ударно- дробильної дії, що виготовлений із застосуванням заводського устаткування.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, тобто носіння кастетів без передбаченого законом дозволу.

2. Позиція учасників судового провадження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 2 статті 263 КК України, визнав повністю, у скоєному розкаявся, просив суворо не карати, повідомив, що придбав кастет в переході на станцію "Святошин" для самооборони, не знав що на нього потрібний дозвіл.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 71, ч.1 ст.72 КК України частково приєднати покарання призначене за вироком Ірпінського міського суду від 26 травня 2026 року та остаточно призначити покарання у виді 2 років 2 днів позбавлення волі.

3.Висновки суду.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною 2 статті 263 КК України, як носіння кастету без передбаченого законом дозволу.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_4 , на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше судимий, не працює, не одружений, про що свідчать: інформація з КНП «Бучанський консультативно – діагностичний центр» Бучанської міської ради, вимога щодо судимості та його свідчення.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 263 КК України відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує тяжкість вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, вік обвинуваченого, його репутацію, обставини вчинення діяння, дані, які характеризують особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, а також - обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка згідно статті 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття.

Обставин, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено, оскільки перше кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 309 КК України є кримінальним проступком, що не утворює рецидив злочинів за п.1 ч.1 ст. 67 КК України.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу винного, ступінь його вини, наявність пом`якшуючих вину обставин - щире каяття, відсутність обтяжуючих покарання обставин, у зв`язку з чим суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 263 КК України у вигляді штрафу.

Обрана міра покарання, на переконання суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.

Вироком Ірпінського міського суду Київської області від 26 травня 2026 року ОСОБА_4 засуджений до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на один рік.

У випадках, коли засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин застосовується призначення покарання за сукупністю вироків. У цьому разі суд відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При складанні покарань у порядку ч. 1 ст. 71 КК України остаточне покарання має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Ці приписи закону є імперативними і підлягають обов`язковому виконанню.

Згідно положень ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України, а саме витрати, пов`язані із залученням експертів для проведення судових експертиз в сумі 1 337 гривень 10 копійок, що проводилась експертами КНДЕКЦ МВС України, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку статті 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обрати.

Керуючись статтями 50, 65-67, частиною 2 статті 263 КК України, статтями 100, 124, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України вирок виконувати самостійно.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової експертизи №СЕ-19/111-26/12607-ХЗ від 13.03.2026 року в розмірі 1 337 гривень 10 копійок.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.

Речові докази: металевий предмет ззовні схожий на кастет, спец пакет № 3954875, який знаходиться у камері зберігання речових доказів ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ( м. Буча, вул. Нове Шосе,3) – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Направити копію вироку не пізніше наступного дня учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Головуючий суддя ОСОБА_1