Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №292/445/26 — Пулинський районний суд Житомирської області

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/445/26

Номер провадження 2-а/292/18/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року селище Пулини

Пулинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Лотуги В.Ф., з участю секретаря судового засідання Володіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін справу за адміністративним позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шмата Руслана Петровича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2026 року представник позивача звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №6/256 від 18.08.2025, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. та провадження у справі закрити.

В обґрунтування зазначив, що 14 травня 2026 року у пересувному відділенні Укрпошти №12011 ОСОБА_1 отримав з Хорошівського ВДВС супровідний лист та копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.04.2026 на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 6/256 від 18 серпня 2026 року.

Жодної постанови від ТЦК позивачу не надходило, хоч напередодні працівниками ТЦК та СП вже було винесено постанову №6/219 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 23.07.2025.

Постанова № 6/219 від 23.07.2025 також не була вручена, у зв`язку з чим позивачем було подано адміністративний позов до Пулинського районного суду Житомирської області, де йому було поновлено строк звернення до суду. У подальшому ОСОБА_1 було сплачено штраф у розмірі 17 000 гривень.

Оскільки постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 були складені фактично у одному місяці, з відрізком у 26 днів, а тому є підстава вважати, що оскаржувана постанова винесена за одне й теж правопорушення.

09.07.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 запропоновано пройти військово-лікарську комісію, однак від її проходження він відмовився. За це відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову №6/219 від 23.07.2025. Від того дня жодних повісток йому не приходило та про наявність постанови № 6/256 від 18.08.2025 не було відомо. Неповідомлення органів ТЦК про наявність винесеної постанови №6/256 від 18.08.2025, не направлення її копії позивачу, є грубим порушенням чинного законодавства.

Варто зазначити, що позивач є особою з інвалідністю 3 групи та має відстрочку від мобілізації, неодноразово з`являвся до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак ніхто йому не повідомив, що відносно нього є така постанова згідно якої накладено штраф у розмірі 17 000 грн.

Вважають, що працівники як ІНФОРМАЦІЯ_2 , так і ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинили неправомірно, оскільки позивача ніхто не викликав. При ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не складався, його не було повідомлено належним чином про винесену постанову № 6/256 від 18.08.2025.

Саме такі дії призвели до неможливості позивача вчасно оскаржити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності № 6/256 від 18.08.2025.

Оскільки постанова позивачу не вручалася, а тому ідентифікувати правопорушення через яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності не є можливим. Виконавче провадження яке відкрито на підставі постанови № 6/256 від 18.08.2025 заведено 21.04.2026, а тому є всі підстави вважати, що її для виконання було надіслано органами ТЦК поза межами строку пред`явлення до виконання, який становить 3 місяці.

Вважають дії відповідача умисними, а ненаправлення копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - незаконним.

Ухвалою суду від 08.06.2026 поновлено пропущений з поважних причин встановлений законом процесуальний строк звернення до суду позивачу ОСОБА_1 з адміністративним позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд її призначений у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріали адміністративної справи по постанові №6/256 від 18.08.2025 щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

На виконання ухвали суду, 16.06.2026 відповідачем через систему "Електронний суд" надано копію матеріалів адміністративної справи по постанові №6/256 від 18.08.2025 щодо ОСОБА_1

16.06.2026 від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнають, оскільки позовна заява є безпідставною та необґрунтованою. Позивач ОСОБА_1 є громадянином України, має статус військовозобов`язаного, а відтак, зобов`язаний виконувати військовий обов`язок згідно зі ст.65 Конституції України, ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", в тому числі на позивача покладені обов`язки, визначені ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", п.1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних (проходити медичний огляд для визначення стану здоров`я та ступеню придатності до військової служби). Проходження ВЛК є не правом, а обов`язком військовозобов"язаного, за порушення якого може наставати відповідальність. Позивача було доставлено (супроводжено) до ІНФОРМАЦІЯ_2 працівниками Національної поліції за неявку по повістці. В ході уточнення даних, встановлено, що ОСОБА_1 під час дії воєнного стану не проходив ВЛК, а відтак його призначення до військової служби на особливий період не визначено. Таким чином було прийнято рішення про направлення його на проходження ВЛК та сформовано відповідне направлення засобами ЄДРПВР. Проте, від отримання направлення для проходження ВЛК ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків, що підтверджується складеним актом. За фактом відмови від отримання направлення на проходження ВЛК та на підставі акту про відмову від проходження ВЛК, відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення №6/256 від 08.08.2025. Протокол складений у присутності позивача, зі змістом якого він ознайомлений, власноруч надав пояснення, підписав протокол та отримав його копію. Про день, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 ознайомлений під підпис. Проте, будучи належним чином ознайомленим про час і місце розгляду справи, позивач не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за наслідками розгляду якої було винесено оскаржувану постанову. Посилання позивача на те, що йому не було відомо про винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи. Позивач був належним чином обізнаний про притягнення його до адміністративної відповідальності, адже протокол складався безпосередньо за його участю, він поставив підпис, отримав копію, а тому мав можливість реалізувати свої процесуальні права, у тому числі бути присутнім при розгляді справи. Також, твердження позивача про те, що постанова йому не надходила, не змінює суті справи, оскільки особа, яка була належним чином повідомлена про складення протоколу та дату розгляду справи, несе відповідальність за відстеження ходу провадження. Враховуючи викладене, вважає винесену постанова про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 обґрунтованою та законною, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Від позивача та відповідача будь-яких заяв та клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зі ст.5 КАС України вбачається, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод або законних інтересів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 18 серпня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 винесено постанову №6/256 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

За змістом постанови №6/256 від 18.08.2025, згідно з протоколом №6/256 від 08.08.2025 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та доданими до нього матеріалами, ОСОБА_1 запропоновано отримати направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби. Проте від отримання направлення та проходження військово-лікарської комісії він відмовився у присутності свідків, про що складено акт. За даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов"язаних та резервістів, відомості про діючий висновок щодо придатності зазначеного громадянина до військової служби відсутні. У поясненнях до протоколу ОСОБА_1 вказав, що відмовляється від проходження ВЛК у зв"язку з тим, що має неповнолітню дитину і повинен особисто її доглядати, оскільки дружина зловживає алкоголем і не може належним чином здійснювати догляд за дитиною. Також, зазначив, що в господарстві має близько сотні голів свиней за якими нема кому доглядати. Будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, на розгляд справи не з"явилась, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило. Відповідно до вимог ч.2 ст.268 КУпАП розгляд справи проведено за відсутності ОСОБА_1 .

Отже, ОСОБА_1 відмовившись від отримання направлення та проходження військово-лікарської комісії, фактично ухиляється від визначення ступеня своєї придатності до військової служби, що є ухиленням від призову на військову службу під час мобілізації та грубим порушенням вимог абзацу 4 ч.1 ст.22 Закону №3543-ХІІ та п.2 розділу ІІ Закону №3621-ІХ. Таким чином, своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

У постанові зазначено, що її копію надіслано ОСОБА_1 поштовим оператором АТ "Укрпошта".

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №80807237 від 21.04.2026 заступника начальника відділу Хорошівського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, відкрито виконавче провадження з виконання постанови №6/256, виданої 18.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 34 000 грн.

Відповідно до протоколу №6/256 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 08.08.2025, складеного ІНФОРМАЦІЯ_2 , 08.08.2025 о 12 год. 20 хв., ОСОБА_1 , 1984 р.н., в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 запропоновано отримати направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду №4559791/735 від 08.08.2025, для визначення придатності до військової служби. Від отримання даного направлення та проходження медичного огляду ОСОБА_1 в присутності свідків відмовився, порушуючи вимоги абзацу 3 ч.1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. ОСОБА_1 у поясненнях зазначив, що відмовляється тому, що має складну сімейну ситуацію, а саме - його дружина алкоголічка і у них є неповнолітній син, за його відсутності не буде кому належно його доглянути. Також тримає близько 100 голів свиней, яких дружина без нього доглядати не буде, а це тягне за собою падіж та екологічне лихо. Другий примірник протоколу вручено ОСОБА_1 .

Згідно направлення №4559791/735 від 08.08.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , направлявся на ВЛК для визначення придатності до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, підрозділах спеціального призначення, в поліклініку КП "Лікарня №2 ім.В.П.Павлусенка" Житомирської міської ради. Дата початку медичного огляду - 08.08.2025.

Відповідно до акту про відмову від отримання направлення та проходження військово-лікарської комісії від 08.08.2025, під час вручення ОСОБА_1 направлення на проходження військово-лікарської комісії з метою встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров"я у зв"язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період, останній відмовився від його отримання та проходження ВЛК, у зв"язку з тим, що має неповнолітню дитину, яку має доглядати, а дружина зловживає алкогольними напоями і ненадає належний догляд сину, а також має близько 100 голів свиней, яких немає на кого лишити. Про адміністративну та кримінальну відповідальність за ухилення від проходження призову на військову службу під час мобілізації шляхом ухилення від медичного огляду та симуляції хвороби, ознайомлений. Факт відмови підтверджено двома свідками та з актом ознайомлений ОСОБА_1 .

Згідно журналу видачі направлень на військово-лікарську комісію військовозобов`язаних, ІНФОРМАЦІЯ_2 , розпочатого 15.01.2025, мається запис під №735, відповідно до якого ОСОБА_1 направлявся для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров"я, у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації в особливий період.

Як вбачається з картки обстеження та медичного огляду військовозобов"язаного ОСОБА_1 , вона не заповнена.

Відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 №6/1000 від 28.03.2026, ОСОБА_1 повідомлено про те, що в ІНФОРМАЦІЯ_5 за результатами розгляду справи про притягнення його до відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, винесено постанову №6/256 від 18.08.2025, направлено на його адресу її копію, роз`яснено порядок сплати штрафу та відповідальність за несплату.

Згідно супровідного листа ІНФОРМАЦІЯ_2 №6/1211 від 15.04.2026 до Хорошівського відділу ДВС у Житомирському районі Житомирської області, вбачається, що у зв`язку з несплатою штрафу в строк, установлений КУпАП, надсилають для примусового виконання в частині стягнення штрафу постанову за справою про адміністративне правопорушення від 18.08.2025 №6/256, яку винесено щодо ОСОБА_1 .

Згідно ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення (ст.251 КУпАП) є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.

У відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зі статті 280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи зокрема про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (стаття 210-1). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно частин 7, 8 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують зокрема районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки спрямовується Міністерством оборони України.

У частині 3 ст.210-1 КУпАП визначена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Згідно ч.1 ст.210-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до положень інших нормативно-правових актів.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу", Закон України "Про оборону України", Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 №560, "Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів", затверджений постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, інші закони України, а також прийняті відповідно до них Укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року введено на всій території України воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває.

З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.

Таким чином, з 24 лютого 2022 року на всій території Україні триває особливий період.

Згідно ч.2 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Згідно ч.5 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Пунктом 68 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 передбачено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.

Питання військово-лікарської експертизи вирішуються спеціальним законодавством, а саме - Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.

Військово-лікарська експертиза - це зокрема медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом.

Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів.

Медичний огляд включає в себе визначення ступеня придатності до військової служби.

Проходження ВЛК є не правом, а обов`язком військовозобов`язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати, що обов`язок з проходження медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби покладається на військовозобов`язаних, які не проходили медичний огляд під час мобілізації, на особливий період.

Судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він будучи громадянином України, маючи статус військовозобов"язаного, 08.08.2025 в умовах особливого періоду, відмовився від отримання направлення та проходження військово-лікарської комісії, таким чином ухилився від визначення ступеня своєї придатності до військової служби.

У позовній заяві представник позивача, як на одну з підстав незаконності прийнятого оскаржуваного рішення зазначає те, що працівниками ТЦК та СП вже було винесено постанову №6/219 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 23.07.2025 за відмову пройти військово-лікарську комісію, тобто постанови були складені фактично у одному місяці, з відрізком у 26 днів, а тому є підстава вважати, що оскаржувана постанова винесена за одне й теж правопорушення.

Згідно направлення №4559791/735 від 08.08.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , направлявся на ВЛК для визначення придатності до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, підрозділах спеціального призначення, в поліклініку КП "Лікарня №2 ім.В.П.Павлусенка" Житомирської міської ради. Дата початку медичного огляду - 08.08.2025.

На спростування доводів позивача, представником відповідача до відзиву надано акт відмови ОСОБА_1 від отримання направлення та проходження військово-лікарської комісії від 09.07.2025, в якому зазначено, що він відмовився від отримання направлення та проходження ВЛК, у зв"язку з небажанням з"являтися до ТЦК.

З огляду на досліджені судом матеріали справи № 6/256, акта відмови від 09.07.2025 та рішення Пулинського районного суду Житомирської області від 06.04.2026, позивач двічі відмовився пройти ВЛК 09.07.2025 та 08.08.2025, а тому мають місце два різних правопорушення, що вчинені в різний час, за що 23.07.2025, та 18.08.2025 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Доводи представника позивача про те, що при ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не складався і йому про його наявність не було відомо, суд до уваги не бере за їх безпідставністю. Такі обґрунтування спростовуються матеріалами адміністративної справи №6/256, в яких міститься протокол зі змістом якого позивач ознайомився та особисто написав пояснення про причини відмови від отримання направлення та проходження ВЛК.

Другий примірник протоколу вручено ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис.

За таких обставин, виходячи з вищезазначених положень законодавства, позивач, будучи військовозобов"язаним був зобов`язаний пройти медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, однак ним проігнороване виконання даного обов`язку, оскільки від отримання направлення на такий огляд та його проходження відмовився.

Будь-які дані чи докази, які б свідчили про поважність непроходження позивачем військово-лікарської комісії матеріали справи не містять і таких доказів позивачем не надано.

Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Як вбачається зі ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Під час розгляду справи не встановлено порушення прав ОСОБА_1 щодо розгляду справи без його участі, оскільки останньому було відомо про складання відносно нього 08.08.2025 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Вказане підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП №6/256 від 08.08.2025, в якому зазначено, що ОСОБА_1 було повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год. 00 хв. 18.08.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за відповідною адресою, про що мається його підпис.

З огляду на викладене, у відповідача згідно ст.268 КУпАП, були всі підстави для розгляду матеріалів щодо ОСОБА_1 без його участі з прийняттям відповідного рішення, оскільки при розгляді справ даної категорії, його участь не є обов`язковою.

Доводи представника позивача про те, що виконавче провадження заведене 21.04.2026 на підставі постанови №6/256 від 18.08.2025 поза межами строку пред`явлення її до виконання не є предметом розгляду даної справи.

У разі непогодження ОСОБА_1 з прийнятим державним виконавцем рішенням про відкриття виконавчого провадження від 21.04.2026 він може його оскаржити до адмінстративного суду в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Враховуючи вищевикладені вимоги закону, а також беручи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію, а саме - вимоги ч.1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки будучи військовозобов`язаним не пройшов медичний огляд, тим самим порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі №536/583/17).

У відповідності до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено належними, достатніми та допустимими доказами, законність оскарженої постанови, яка винесена у межах повноважень відповідача, в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуваннях усіх обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Доводи представника позивача на які він посилається як на підставу незаконності та необґрунтованості оскаржуваної постанови, свого підтвердження під час розгляду справи не знайшли та спростовуються дослідженими судом доказами.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб"єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб"єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб"єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Обґрунтовуючи цю постанову, суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, який вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 257-263, 286, 293 КАС України,-

У Х В А Л И В :

Постанову по справі про адміністративне правопорушення №6/256 від 18.08.2025 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП залишити без змін, а позовну заяву, без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , знаходиться в м.Житомирі, ідентифікаційний код - НОМЕР_2 .

Суддя В.Ф.Лотуга