Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №285/3071/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/3071/26

провадження у справі № 2/0285/2172/26

22 червня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої судді Сташків Т. Г.,

за секретаря судового засідання Матвіюк Т. М.,

сторони у справі: позивач ОСОБА_1 , його представник ОСОБА_2 , відповідач ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,

УСТАНОВИВ :

20.05.2026 позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно із судовим наказом Звягельського міськрайонного суду № 285/3354/24, та просив стягувати з нього аліменти у розмірі 1/6 частини його доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В обґрунтування позову зазначає, що за рішенням суду з нього стягуються аліменти на утримання доньок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходів). У 2010 році позивач переніс тяжне офтальмологічне захворювання, наслідком якого стала фактична повна втрата зору на праве око. Вказаний стан здоров`я істотно обмежує його фізичні можливості, рівень працездатності та здатність до повноцінного виконання трудових обов`язків. Крім того, у 2023 позивач отримав тяжку травму - внутрішньосуглобовий перелом лівої п`яткової кіски зі зміщенням уламків. Наслідки зазначеної травми є вкрай тяжкими і тривають донині. За станом здоров`я позивач не має можливості виконувати повноцінну фізичну роботу, тому перебивається лише тимчасовими підробітками. Його дохід є нестабільним, нерегулярним та значна частина отриманих ним коштів витрачається на лікування. Зазначені обставини об`єктивно позбавляють позивача можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі без критичного погіршення власного матеріального становища та стану здоров`я. З метою захисту своїх майнових прав змушений звернутись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просила задовольнити. Повідомила, що наразі діти проживають у місті із відповідачем.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю. Повідомила, що розмір сплачуваних ОСОБА_1 аліментів є мінімальним і взагалі не покриває витрат на утримання дітей. Одна із дівчаток навчається у школі, менша — ще у садочку. Добровільно аліменти він не сплачував. Вона навіть була змушена звернутись із позовом про стягнення пені за несплату аліментів.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, суд доходить наступних висновків.

Позивач є батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 5-6).

Неповнолітні діти ОСОБА_9 , 2015 року народження, та ОСОБА_5 , 2021 року народження, проживають разом із відповідачем ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Судовим наказом Звягельського міськрайонного суду Житомирської області у справі № 285/3354/24 від 25.06.2024 стягнуто із боржника – ОСОБА_1 на користь стягувача – ОСОБА_10 аліменти на утримання їх неповнолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з дня подачі заяви до суду, а саме з 24.06.2024 року, і до досягнення дітьми повноліття (а. с. 9).

Відповідно до довідки Брониківської сільської ради позивач ОСОБА_1 на території сільської ради не працює, проживає за рахунок ведення особистого селянського господарства (а. с. 8).

Згідно з випискою з медичної картки позивача останній з 29.10.2010 до 08.11.2010 знаходився на стаціонарному лікуванні, встановлений діагноз токсоплазмозний хоріоретиніт з права (а. с. 12). Внаслідок перенесеного захворювання проходить лікування у офтальмолога, відвідував лікаря 13.11.2025 (а. с. 13, 15).

Також позивач 07.09.2023 отримав травму: закритий перелом лівої п`ятки зі зміщенням, внаслідок чого було проведене оперативне втручання (а. с. 11).

Внаслідок травми 14.11.2025 зі скаргами звертався до невролога, отримав консультативний висновок спеціалівста (а. с. 14, 16-18).

При вирішенні справи по суті суд керується наступними нормами права.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ст. 50 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Таке утримання є безумовним, оскільки закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є вони працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

Конвенція ООН про права дитини від 20.11.1989 встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, яка має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини 1 статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частини дев`ята-десята статті 7 СК України).

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, вони зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття (ст.ст. 141, 180 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Судом встановлено, що позивач є батьком двох малолітніх дітей та має безумовний обов`язок їх утримувати.

Також обґрунтованим є стягнення аліментів на користь відповідача, оскільки сторони проживають окремо, а малолітні діти проживають разом із відповідачем, розмір стягуваних аліментів становить 1/3 частину доходів позивача на утримання двох дітей.

Для вирішення питання про зміну розміру аліментів суд аналізує обставини щодо матеріального та сімейного стану, стану здоров`я платника та одержувача аліментів, інші обставини справи відповідно до положень ст. 192 СК України.

З моменту постановлення попереднього рішення суду 25.06.2024 про стягнення аліментів у позивача не змінився матеріальний стан в сторону погіршення, оскільки як на момент постановлення попереднього рішення, так і на момент розгляду справи у суді позивач не має постійного місця роботи.

Одночасно, маючи тимчасові заробітки позивач належним чином утримував своїх малолітніх дітей, оскільки із довідки відділу ДВС випливає, що заборгованість позивача за аліментами відсутня.

Також у позивача не змінився і сімейний стан, останній у новому шлюбі не перебуває, інших утриманців, крім малолітніх доньок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не має.

Відповідач уклала інший шлюб, але інших малолітніх дітей, які зобов`язана утримувати, також не має.

Із долучених доказів до справи суд виснує, що не змінився і стан здоров`я позивача, оскільки незадовільний його стан пов`язаний із перенесеним захворюванням у дитячому віці у 2010 році та травмою у 2023 році.

Надані документи із лікарських установ підтверджують неналежний стан здоров`я позивача, однак суд звертає увагу на той факт, що останній інвалідності чи прямих медичних показань про заборону трудової діяльності не має.

Також позивачем не вказано про наявність інших обставин, які б давали можливість суду зменшити розмір аліментів, визначених у судовому наказі у справі № 285/3354/24 від 25.06.2024.

Зважуючи з однієї сторони право малолітніх дітей на гармонійний розвиток, а також майновий стан платника аліментів, стан його здоров`я, а також виходячи із засад виваженості, розумності і справедливості, суд доходить висновку про недоцільність зменшення розміру аліментів на утримання малолітніх доньок позивача.

Відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

У силу вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати стягуються пропорційно задоволених вимог, тому відсутні підстави для стягнення із відповідача на користь позивача 1331,20 грн сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, статтями 141, 180-184, 191,192 СК України, суд

УХВАЛИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційний розгляд справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного тексту рішення 22 червня 2026 року.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

С уддя Т. Г. Сташків