Вирок від 22 червня 2026 р. у справі №283/542/26 — Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/542/26

Провадження №1-кп/283/202/2026

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2026 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника – адвоката ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ), розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 06.02.2026 за №12026060510000043, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Семипалатинськ, Республіка Казахстан, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із вищою освітою, не одруженого, маляра ТОВ «ВКМЗ «Фасад», не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

05.02.2026 близько 14 години 45 хвилин ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки «ОРEL» моделі «VEKTRA», держаний реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по автодорозі М07 «Київ-Ковель-Ягодин» поблизу с. Макалевичі Коростенського району Житомирської області у напрямку м. Києва та перевозив на передньому пасажирському сидінні пасажира, ОСОБА_6 .

Рухаючись указаним транспортним засобом на 79 км + 84 м автодороги, в порушення вимог пункту п.п. 1.10, 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, не врахував дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, стану поверхні проїзної частини дороги, покриття якої було у вигляді ожеледиці, тобто з низьким щепленням, не обрав безпечної швидкості, не впорався з керуванням, допустив виїзд автомобіля на сніговий вал на правому узбіччі дороги та подальшого некерованого виїзду на смугу для руху зустрічного транспорту, де допустив зіткнення з автомобілем марки «КІА» моделі «SPORTAGE», держаний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_7 .

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля «OPEL» моделі «VEKTRA», держаний реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_6 , було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді множинних саден шиї і правої гомілки, множинних синців правої і лівої кистей, лівої гомілки, рани лівого передпліччя, відкритих переломів обох кісток лівого передпліччя, множинних розривів тонкого кишковика з явищами перитоніту.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла в реанімаційному відділенні КНП «Бородянська центральна районна лікарня» внаслідок закритої травми живота у вигляді розривів тонкого кишковика, яка супроводжувалася внутрішньо-черевною крововтратою з явищами сепсису.

Причиною створенням аварійної обстановки та виникнення дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків є невідповідність дій водія ОСОБА_4 під час керування автомобілем «ОРЕL» моделі «VEKTRA», держаний реєстраційний номер НОМЕР_2 , вимогам п.п. 1.10, 12.1 Правил дорожнього руху України.

ІІ. Позиція обвинуваченого

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у інкримінованому обвинуваченні визнав у повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_4 надав показання про те, що 05.02.2026 близько 14 години разом з матір`ю, ОСОБА_6 , на власному автомобілі виїхав із с. Веприн і прямував до м. Києва по автодорозі Київ-Ковель зі швидкістю орієнтовно 75 км/год. На дорозі, біля р. Тетерів, авто почало кидати, він намагався прижатись до правої сторони дороги, в цей час зачепив сніговий борт. Автомобіль викинуло на зустрічну смугу руху, де відбулося зіткнення з автомобілем КІА. Після зіткнення побачив, що мати втратила свідомість. Він намагався повернути її до свідомості, попросив іншого водія викликати швидку. Приблизно через 10 хв. після зіткнення повз місце ДТП проїжджала карета швидкої допомоги, лікарі з якої почали надавати матері допомогу до приїзду швидкої допомоги, виклик якої було здійснено. Він завжди вибирав обережний стиль водіння авто, так було і того дня. Однак не врахував, що біля річки була підвищена вологість і автомобіль став некерованим. Обвинувачений зауважив, що автомобіль використовує для роботи, для поїздки в село, а тому просив не позбавляти його права керування ТЗ, оскільки це обмежить або унеможливить виконання ним роботи. Та обставина, що внаслідок його дій загинула його матір, є для нього найбільшим покаранням.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Потерпіла ОСОБА_8 у судовому засіданні надала показання про те, що обвинувачений є її рідним братом, а потерпіла ОСОБА_6 – матір`ю. Очевидцем події вона не була. 05.02.2026 в обідній час їй зателефонував брат (обвинувачений) і повідомив про ДТП. Сказав, що у матері зламана рука, її забрали до лікарні. Потерпіла поїхала до матері в лікарню. Коли прибула на місце, то якраз тривала операція, після завершення якої лікарі повідомили про стан матері. На той момент навіть не очікувала, що таке станеться. З матір`ю побачилась наступного дня, вона була у тяжкому стані. 08.02.2026 матері зробили другу операцію, після якої вона померла.

Потерпіла зазначила, що брата пробачила, бо вважає, що умислу його в тому, що відбулося, немає; яку помилку він допустив, вона не знає. Смерть матері – це гірше покарання для обвинуваченого, ніж в`язниця. Просила не позбавляти обвинуваченого волі та права керування ТЗ, оскільки обвинувачений є підтримкою і опорою для її сім`ї.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів у кримінальному провадженні щодо тих обставин, які ніким з учасників судового розгляду не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміє обвинувачений зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз`яснив йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

На підтвердження винуватості стороною обвинувачення надано, а судом досліджено наступні письмові докази:

-постанову про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 06.02.2026;

-ухвалу слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 09.02.2026 про накладення арешту на транспортні засоби;

-ухвалу слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 09.03.2026 про скасування арешту транспортних засобів;

-розписки ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про отримання ТЗ;

-висновок судово-медичної експертизи №1/16 від 26.02.2026, згідно з яким ОСОБА_6 згідно з медкартою стаціонарного хворого № 356/63/5, знаходилась на лікуванні в КНП БСР «Бородянська ЦРЛ» з 15 год 50 хв. 05.02.2026 по 15 год. 30 хв. 08.02.2026, коли було констатовано її смерть; при судмедекспертизі виявлено: множинні садна шиї і правої гомілки, множинні синці правої і лівої кистей, лівої гомілки, рани лівого передпліччя, відкриті переломи обох кісток лівого передпліччя, множинні розриви тонкого кишковика з явищами перитоніту і наявністю в черевній порожнині 270 мл крові; смерть настала внаслідок закритої травми живота, яка є тяжким тілесним ушкодженням, у вигляді розривів тонкого кишковика, яка супроводжувалась внутрішньо-черевною крововтратою з явищами сепсису; відкриті переломи обох кісток лівого передпліччя мають ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості; садна та синці мають ознаки легких тілесних ушкоджень; всі ушкодження спричинені тупими твердими предметами і могли утворитись при ДТП від дії частин і деталей салону автомобіля;

-висновок експерта №СЕ-19/106-26/2423-ІТ від 23.02.2026, згідно з яким на момент ДТП рульове керування, робоча гальмова система, ходова частина автомобіля КІА Sportage, д.р.н. НОМЕР_3 , знаходились в технічно працездатному стані. В процесі дослідження технічного стану наданого на дослідженняавтомобіля, не встановлено ознак технічного характеру, які могли призвести до раптової відмови або втрати працездатності систем, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли знаходитися в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП;

-висновок експерта №СЕ-19/106-26/2412-ІТ від 23.02.2026, згідно з яким на момент ДТП рульове керування, робоча гальмова система, ходова частина автомобіля Opel Vectra, д.р.н. НОМЕР_2 , знаходились в технічно працездатному стані. В процесі дослідження технічного стану наданого на дослідженняавтомобіля, не встановлено ознак технічного характеру, які могли призвести до раптової відмови або втрати працездатності систем, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли знаходитися в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП;

-висновок експерта №СЕ-19/106-26/3034-ІТ від 24.02.2026, згідно з яким на автомобілях КІА Sportage, д.р.н. НОМЕР_3 , та Opel Vectra, д.р.н. НОМЕР_2 , виявлені сліди і пошкодження ударно-динамічного характеру, сконцентровані в передній правій частині ТЗ, виражені слідами згинів, тертя, вдавлювання та розвивів металу, руйнацій полімерних деталей; загальний напрямок слідоутворюючої сили був спрямований спереду назад відносно поздовжньої вісі для автомобілів, та під кутом зліва направо для ТЗ Opel Vectra; первинний контакт відбувся між передньою правою кутовою частиною автомобіля КІА Sportage та передньою правою кутовою частиною автомобіля Opel Vectra; кут між поздовжніми осями автомобілів визначається рівним близько 180±5?; місце зіткнення ТЗ знаходиться на 79 км+84 м автодороги Київ-Ковель в поперечному напрямі в смузі руху в напрямку м. Ковель та в поздовжньому напрямі більш ймовірно на ділянці проїзної частини між утворенням сліду юзу на снігу №1 та кінцем розташуванням ТЗ;

-висновок експерта №СЕ-19/106-26/2942-ІТ від 25.02.2026, згідно з яким в даній ДТС, з технічної точки зору, в діях водія КІА Sportage, ОСОБА_7 невідповідностей вимогам п. 12.3 ПДР України – не вбачається; з технічної точки зору, в діях водія ОСОБА_9 , ОСОБА_4 вбачається невідповідність технічним вимогам п.п. 1.10, 12.1 ПДР;

-заява потерпілої ОСОБА_8 від 09.03.2026 про відсутність претензій до ОСОБА_4 та відшкодування їй шкоди.

Також судом досліджено докази, надані стороною захисту:

-посвідчення водія ОСОБА_4 серії РМА № 195923;

-поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №235390528, згідно з яким страхувальником автомобіля «Opel Vectra», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ОСОБА_4 ;

-договір про добровільне відшкодування моральної та матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП від 25.03.2026 між обвинуваченим та потерпілою ОСОБА_8 .

ІV. Мотиви ухвалення вироку

Суд, надаючи оцінку дослідженим доказам з врахуванням обставин дорожньо-транспортної пригоди та повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , бере до уваги наступне.

Диспозиція статті 286 КК України сформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед ПДР, для з`ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, котра керувала транспортним засобом у момент ДТП.

При цьому належить враховувати, що злочин, передбачений статтею 286 КК України, є злочином із матеріальним складом, і обов`язковою ознакою його об`єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушень ПДР, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) суспільно небезпечні наслідки, передбачені в частинах 1, 2 або 3 статті 286 КК України, тобто тільки такі порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків і, отже, перебувають із ними у причинному зв`язку.

Таким чином, об`єктивна сторона даного складу злочину включає такі обов`язкові елементи:

діяння (дія або бездіяльність);

обстановку;

суспільно - небезпечні наслідки (в межах даного кримінального провадження - середньої тяжкості тілесне ушкодження);

причинний зв`язок між суспільно небезпечним діянням та передбаченими законом суспільно-небезпечним наслідком.

Діяння полягає в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності й полягати у:

1) вчиненні дій, заборонених правилами дорожнього руху;

2) невиконанні дій, які особа може і зобов`язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту.

Обстановка вчинення злочину характеризується тим, що діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху.

Причинний зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винуватою особою, неминуче зумовлює шкідливі наслідки, передбачені у статті 286 КК України.

Допущені особою, яка керує транспортним засобом, порушення ПДР можуть бути умовно поділені на дві групи:

а) порушення, які самі собою (без порушення інших правил ПДР) не здатні викликати суспільно небезпечні наслідки, зазначені у статті 286 КК України;

б) порушення, які самі собою (навіть без будь-яких інших додаткових факторів) містять реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і тим самим виступають як головна, вирішальна умова, без якої наслідки не настали б і яка з неминучістю викликає (породжує) їх у конкретній ДТП, що мала місце.

Тільки порушення ПДР, які містять у собі реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і виступають безпосередньою причиною їх настання у кожному конкретному випадку ДТП, є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого статтею 286 КК України.

ВП ВС у постанові від 21.08.2019 у справі № 682/956/17 акцентувала увагу на тому, що склад кримінального правопорушення, передбачений статтею 286 КК України, утворює не будь-яке недотримання особою, котра керує транспортним засобом, вимог ПДР, а лише таке, що безпосередньо призвело до зазначених у цій статті наслідків.

Під час розгляду кримінального провадження суд зобов`язаний виявити, встановити і вказати в мотивувальній частині вироку порушення ПДР, які мали місце під час конкретної ДТП, але водночас він повинен чітко зазначати у вироку, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбачених статтею 286 КК, тобто перебували у причинному зв`язку з ними, а які з цих порушень виконали лише функцію умов, що їм сприяли.

Причинний зв`язок в автотранспортних злочинах відрізняється тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями ПДР та відповідними наслідками.

При виявленні причинного зв`язку необхідно враховувати як дії (бездіяльність) особи, яка керує транспортним засобом, так і неналежне (у тому числі невинне) поводження інших учасників руху, що також може виключити відповідальність водія.

Крім того, при вирішенні питання про причинний зв`язок ураховується наявність у водія технічної можливості уникнути шкідливого наслідку. Якщо такої можливості не було і встановлено, що аварійну ситуацію викликано не ним, то відповідальність водія виключається.

Викладені в письмових доказах обставини та їх аналіз вказують на те, що саме обвинувачений ОСОБА_4 , будучи водієм автомобіля «Opel Vectra», допустив порушення п.п. 1.10, 12.1 ПДР, які перебувають у причинному зв`язку з виникненням ДТП та її наслідками.

На підставі викладеного, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, як особи, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_6 , повністю доведена, а його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України.

V. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_8 .

Суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого – вчинення злочину щодо особи похилого віку та щодо особи, з якою він перебував у близьких відносинах, оскільки злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_4 є необережним, умисел водія поширюється лише на порушення ПДР, тоді як тяжкі наслідки (в даному випадку смерть потерпілої) настають з необережності, та, в юридичному аспекті, не охоплюються умислом винуватця ДТП.

Таким чином, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

VI. Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого необережного злочину, особу винуватого, його ставлення до скоєного, позицію потерпілої.

Судом також досліджені характеризуючі матеріали щодо обвинуваченого:

- копія паспорта;

- вимога про судимість, відповідно до якої ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягався;

- довідка КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» про те, що ОСОБА_4 за меддопомогою не звертався;

- характеристика з місця роботи та довідка ТОВ «ВКМЗ «Фасад» від 17.06.2026, згідно з якими ОСОБА_4 працює на посаді маляра виробничого цеху з 23.10.2023, зарекомендував себе виключно з позитивної сторони, до його посадових обов`язків входить: виїзд на об`єкти з вимірювальним обладнанням, підготовка МДФ-фасадів для обробки, виїзд на об`єкти зі спеціальним інструментом для виконання монтажних та реставраційних робіт, виконання робіт, пов`язаних з монтажем, ремонтом та реставрацією меблевих виробів;

- досудова доповідь, згідно з якою ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства оцінюються як середній, що свідчить про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Згідно з п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14 при призначенні покарання за ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначення йому покарання у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки, на переконання суду, саме таке покарання відповідає суспільній небезпеці вчиненого кримінального правопорушення та наслідкам у виді смерті людини.

На доводи сторони захисту щодо незастосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами з огляду на те, що обвинувачений використовує автомобіль під час виконання трудових обов`язків, суд зауважує наступне.

Закон про кримінальну відповідальність не містить імперативних обмежень щодо можливості позбавлення права керувати транспортними засобами осіб, для яких діяльність, пов`язана з користуванням таким правом, є джерелом доходу. Існування цієї обставини потребує лише більш виваженого підходу під час обрання заходу примусу, з урахуванням загальних засад справедливості, гуманізму та індивідуалізації. При цьому Правилами дорожнього руху України регламентований єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, якого повинні неухильно дотримуватися усі його учасники, оскільки автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 працює на посаді маляра ТОВ «ВКМЗ «Фасад». Незважаючи на те, що згідно з довідкою ТОВ «ВКМЗ «Фасад» від 17.06.2026, до його посадових обов`язків входить «виїзд на об`єкти», суд не має підстав для ототожнення обов`язку «по виїзду на об`єкт» з обов`язком «керування транспортним засобом», позаяк з досліджених доказів не встановлено, що на ОСОБА_4 покладено обов`язки водія.

Врахувавши позицію учасників кримінального провадження, а також дослідивши характеризуючі обвинуваченого матеріали, суд встановив, що обвинувачений вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв у розкритті злочину, узгодив з потерпілою позицію щодо добровільного відшкодування шкоди та здійснив відшкодування витрат на поховання, що в судовому засіданні підтвердила потерпіла. Крім цього, ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, позитивно характеризується за місцем роботи. Досудовою доповіддю визначено, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що ОСОБА_4 може бути звільнений від відбування основного покарання з випробування та з покладенням на нього передбачених ст. 76 КК України обов`язків.

VIІ. Інші процесуальні питання, які вирішує суд при ухваленні вироку

Запобіжний захід під час судового розгляду обвинуваченому не обирався.

Відповідно до ст. 124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експертів у розмірі 14262,4 грн.

Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою слідчого судді Малинського районного суду від 09.02.2026, в частині заборони володіння - скасувати, а питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік 6 місяців.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави 14262 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят дві) гривні 40 копійок процесуальних витрат на залучення експертів.

Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою слідчого судді Малинського районного суду від 09.02.2026, в частині накладення арешту у формі заборони володіння, скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні: автомобіль «КІА Sportage», д.р.н. НОМЕР_3 , який переданий власнику ОСОБА_7 , - залишити в його розпорядженні; автомобіль «Opel Vectra», д.р.н. НОМЕР_2 , який переданий власнику ОСОБА_4 , - залишити в його розпорядженні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги, з урахуванням обмежень, визначених ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Уча сники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1