Вирок від 22 червня 2026 р. у справі №295/17028/25 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/17028/25

Категорія 227

1-кп/295/65/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

номер кримінального провадження 12025060600001570, внесеного 08.10.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калинівка Вінницької області, громадянина України, з вищою освітою, одружений, проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , має статут учасника бойових дій, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 , 06.10.2025 р. о 17:15 годин, керуючи технічно справним автомобілем марки Chevrolet Aveo, номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по вулиці Домбровського зі сторони вулиці Хлібна в напрямку вулиці Східна, що в місті Житомирі, в порушення вимог п.п. 2.3.б), 12.3, 12.4, 12.9 б) 18.1 Правил дорожнього руху України, проявивши неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, перевищив максимально дозволену швидкість руху транспортних засобів в населеному пункті на даній ділянці дороги, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу аж до його зупинки, не надав перевагу в русі пішоходу ОСОБА_6 , якого він об`єктивно спроможний був виявити, та допустив наїзд передньою частиною автомобіля марки Chevrolet Aveo, номерний знак НОМЕР_2 на пішохода ОСОБА_6 , який перетинав проїзну частину вулиці Домбровського зліва направо відносно напрямку руху транспортного засобу поза межами пішохідного переходу. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми: переломів кісток склепіння основи черепа та лицевого черепа (лобної кістки та потиличної кісток, основної пазухи; лобних гайморових пазух, стінок обох орбіт та кісток носу), забою обох лобних та тім`яних часток головного мозку, субарахноїдального крововиливу із розвитком після травматичного гемосинусу (наявність геморагічного вмісту в лобних, обох гайморових, основній пазухи та в комірках решітчастої кістки) та наявність пухирців вільного повітря в лобній ділянці зліва; рани по передній поверхні лівого колінного суглобу, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність ч.2 ст.286 КК України – порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав повністю, зазначив, що час та місце скоєння ним, інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описані в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує.

Оскільки викладені обставини обвинувачений не оспорював, повністю їх визнав, з урахуванням позиції обвинуваченого, думки прокурора,захисника, які вважали недоцільним досліджувати докази, які ніким не оспорюються і повністю визнані обвинуваченим, суд розглянув справу згідно ч.3 ст. 349 КПК України. При цьому суд в судовому засіданні переконався, що учасники кримінального провадження, у тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин, роз`яснивши, що в подальшому вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, а тому у суду відсутні сумніви щодо добровільності позиції учасників кримінального провадження проводити судовий розгляд в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, актине сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданого збитку (що підтверджується заявою потерпілого ОСОБА_6 )

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до положень ст. 65 КК України, враховує, що вчинене ОСОБА_7 кримінальне правопорушення є необережним тяжким злочином; особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно;одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, двоє з яких є малолітніми; є учасником бойових дій та має нагороди за сумлінну службу; має задовільний стан здоров`я; проходить службу поза межами міста Житомира; обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку; відсутність обставин, які обтяжують покарання. Також суд бере до увагу, думку потерпілого, яку він висловив у заяві, адресованій суду та через свого представника , в якій потерпілий ОСОБА_6 зазначив, що претензій до обинуваченого не має, що шкоду обвинувачений йому відшкодовує згідно із добровільно узгодженого графіку, та просив обвинуваченому призначити найменш суворе покарання та не позбавляти його права керування транспортним засобом.

З огляду на зазначене суд дійшов переконання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції відповідної частини статті закону України про кримінальну відповідальність у виді позбавлення волі, однак суд вважає можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та доцільним призначити йому покарання із застосуванням положень ст.ст.75,76 КК України, що, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання новим злочинам, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Що ж стосується додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом, суд бере до уваги думку потерпілого, наявність трьох обставин, які пом`якшують покарання. З огляду на вищевикладене суд вважає можливим виправлення обвинуваченого без призначення йому додаткового покарання.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, а саме: автомобіль марки Chevrolet Aveo, номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 слід повернути законному володільцю, тобто обвинуваченому.

Процесуальні витрати на проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу, судової транспортно-трасологічної експертизи у розмірі 9926,80 гривень підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 10.10.25 р. № 295/14301/25 на автомобіль марки Chevrolet Aveo, номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 , слід скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.

На підставі викладеного, ч. 2 ст. 286 КК України, керуючись ст.ст. 50,75,76, КК України, ст.ст. 100, 174, 349, 368, 370, 374, 377 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік, поклавши на нього обов`язки відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Речовий доказ – автомобіль Chevrolet Aveo, номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 – повернути ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу, судової транспортно-трасологічної експертизи у розмірі 9926 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять шість) гривень 80 копійок на користь держави.

Скасувати арешт, накладений на автомобіль Chevrolet Aveo, номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 10.10.25 р. № 295/14301/25.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1