Суд: Любешівський районний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 21 червня 2026 р.
Справа: №162/403/26
Суддя: Цибень О. В.
Справа № 162/403/26
Провадження № 2/162/348/2026
ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2026 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Цибень О.В.,
за участю секретаря судового засідання Будько І.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
Від представника позивача – адвоката Михалик Г.В. 18.05.2026 до суду надійшов вказаний позов.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті чоловіка позивача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилось спадкове майно, яке складається, зокрема, з житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті чоловіка в управління і володіння майном фактично вступила позивач шляхом спільного постійного проживання із спадкодавцем до дня смерті останнього, а також догляду за житловим будинком та господарськими будівлями, сплатою комунальних платежів та інших податків. Для оформлення своїх спадкових прав позивач звернулася до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте, державний нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказаний житловий будинок у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності спадкодавця на цей будинок. Крім позивача, іншими спадкоємцями першої черги за законом є діти ОСОБА_4 : ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , яким було відомо про відкриття спадщини, але до нотаріуса протягом встановленого законом терміну вони не зверталися та не заперечують щодо оформлення спадщини за позивачем. З огляду на вказане, просить визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати залишити за позивачем.
Ухвалою суду від 26.05.2026 позов прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.
Позивач та її представник подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідачі, кожен зокрема, подали до суду заяви про визнання позовних вимог та розгляд справи без їх участі, не заперечують проти ухвалення рішення у підгготовчому судовому засіданні.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, дійшов переконання, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно із ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п.24 постанови від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.
Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 23.05.2011, спадкодавець ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 06.11.1977 позивач є дружиною спадкодавця.
Згідно з довідкою ЦНАП Любешівської селищної ради № 5424 від 15.12.2025 на день смерті у будинку за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_4 був зареєстрований з позивачем ОСОБА_1 .
Позивач 24.03.2026 звернулася із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом до Любешівської державної нотаріальної контори Волинської області, однак постановою державного нотаріуса від 24.03.2026 їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на майно.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.
Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч. 1,3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Виходячи з того, що позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом, претендує на спадкове майно, прийняла спадщину та не заявила про відмову від її прийняття і це право не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб, оскільки відповідачі позовні вимоги визнали, беручи до уваги ту обставину, що за життя спадкодавцем не оформлено правовстановлюючих документів на право власності на нерухоме майно, що позбавляє позивача оформити таке право, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити.
За клопотанням позивача судові витрати по справі залишити за позивачем.
Керуючись ст.2, 4,13,76-78,141, 142, 206, 258-268, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Представник позивача: адвокат Михалик Галина Володимирівна (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідачі: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).
ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_6 ).
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua