Вирок від 22 червня 2026 р. у справі №517/603/26 — Захарівський районний суд Одеської області

Справа № 517/603/26

Провадження № 1-кп/517/45/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року с-ще Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка кримінальне провадження, внесене 19 березня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162390000191 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Василівка Фрунзівського району Одеської області, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, із базовою загальною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 18.03.2026 приїхав до своєї знайомої ОСОБА_7 , яка проживає разом з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 , де останні разом вживали алкогольні напої.

У подальшому, близько 21 год 00 хв, на ґрунті раптово виниклого конфлікту, між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у приміщені кухні будинку почалась сварка, у ході якої у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 18.03.2026 приблизно о 21 год 30 хв, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, штовхнув ОСОБА_6 до стіни та діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою протиправного заподіяння тілесних ушкоджень, почав наносити ОСОБА_6 удари кулаками у ділянки тулуба та обличчя, після чого ОСОБА_6 , впав.

У подальшому, ОСОБА_4 схопив дерев`яну палицю та тримаючи її у правій руці, замахнувшись, наніс ОСОБА_6 , декілька ударів палицею у тім`яну та скроневу ділянки голови, спричинивши перелом тім`яної та скроневої кісток ліворуч з розповсюдженням на основу черепу, перелом медіальної та нижньої стінок правої орбіти, переломи кісток носу, епідуральний та субдуральний крововилив у лобній і скроневій ділянках праворуч, субдуральний крововилив. Надалі, ОСОБА_6 , був доставлений у тяжкому стані до хірургічного відділення КНП «Захарівська багатопрофільна лікарня», де йому проведено операцію.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України визнав повністю, зазначив, що не оспорює часу, місця, способу вчинення злочину. Суду повідомив, що 18.03.2026 приблизно о 17 год він їхав на автомобілі з с. Василівка Роздільнянського району Одеської області та по дорозі зустрів знайомого ОСОБА_6 та його співмешканку ОСОБА_7 , які йшли пішки та попросили їх підвезти в с. Йосипівка Роздільнянського району Одеської області. Коли вони приїхали до їх будинку в с. Йосипівка, ОСОБА_6 запропонував йому разом з ними вжити алкогольні напої, на що він погодився. У подальшому вони усі разом вживали алкогольні напої, а саме самогон, випили приблизно 2-3 пляшки. Від вжитого алкоголю він сп`янів та приблизно о 21 год вирішив прилягти відпочити. Через деякий час він відчув удар по нозі, від чого прокинувся та побачив, що перед ним стоїть ОСОБА_6 в руках якого була невеличка кочерга. Вказана поведінка обурила ОСОБА_4 та він будучи в знервованому стані почав наносити ОСОБА_6 удари кулаками по тулубу та обличчю (приблизно 5-6 більше ударів). Від нанесених ударів ОСОБА_6 впав та ОСОБА_4 взяв дерев`яну палицю та почав наносити потерпілому удари в область голови та обличчя (приблизно 2-3 удари). Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_6 втратив свідомість та був увесь у крові. Таку свою поведінку пояснив тим, що він перебував у знервованому стані, пов`язаного з тим, що ОСОБА_6 почав бити його по нозі, а також і тим, що в той день вживав алкогольні напої. Крім того, ОСОБА_4 пояснив суду, що йому взагалі не можна вживати алкогольні напої, оскільки після цього він втрачає контроль та поводить себе агресивно. Також в судовому засіданні при дослідженні документів, а саме фототаблиць доданих до протоколу огляду місця події від 19.03.2026 та протоколу огляду предмета від 19.03.2026 ОСОБА_4 вказав на дерев`яний брусок (палицю), яким наніс ОСОБА_6 удари в область голови (фото №16 та фото №5 відповідно). Обвинувачений суду повідомив, що він у вчиненні вказаного кримінального правопорушення розкаюється, висновки для себе зробив, шкодує про вчинене та запевнив суд про недопустимість такого в майбутньому. Також під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово просив пробачення у потерпілого ОСОБА_6 .

Потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що 18.03.2026 він разом із своєю співмешканкою ОСОБА_7 йшов пішки з с. Василівка Роздільнянського району Одеської області в с. Йосипівка Роздільнянського району Одеської області, де разом проживають. По дорозі їх зустрів його односельчанин ОСОБА_4 , який їхав на автомобілі. ОСОБА_6 поросив ОСОБА_4 підвезти їх в с. Йосипівка, на що останній погодився. Коли вони приїхали в с.Йосипівка, ОСОБА_6 запропонував випили самогону. У подальшому ОСОБА_6 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 за вечір випили приблизно 2-3 пляшки самогону, об`ємом 0,5 л кожна. При цьому він та ОСОБА_4 пили більше, ніж ОСОБА_7 . Від вжитого самогону вони всі сп`яніли та ОСОБА_4 пішов спати. Приблизно о 21 год ОСОБА_6 пішов в кімнату, де спав ОСОБА_4 та почав його будити, щоб останній їхав додому. Однак, ОСОБА_4 не реагував та продовжував спати. У зв`язку з цим він взяв невеличку металеву кочергу та почав нею штовхати ОСОБА_4 в ноги. Від цього, ОСОБА_4 миттєво вскочив та почав наносити йому удари кулаками по тулубу та обличчю, від чого ОСОБА_6 впав та ОСОБА_4 почав наносити йому удари дерев`яною палицею по голові. Під час нанесення ударів по голові ОСОБА_6 втратив свідомість та подальші події він не пам`ятає. Вказав, що прийшов до тями через декілька днів у реанімації та в лікарні він перебував більше місяця. На даний час продовжує приймати ліки, оскільки, у зв`язку з отриманими травмами, його стан здоров`я погіршився та в нього наявні постійні головні болі. Цивільний позов ним не заявлявся, будь-яких претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_4 він немає. Водночас просив суд призначити обвинуваченому суворе покарання у виді реального позбавлення волі.

З досліджених у судовому засіданні доказів у справі в заявленому сторонами обсязі, вбачається, що 18.03.2026 до відділення поліції № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_3 , приблизно о 21 год 00 хв ОСОБА_4 без будь-яких причин побив ОСОБА_6 , а саме наніс тілесні ушкодження в область голови. Після чого ОСОБА_6 було доставлено до Захарівської ЦРЛ.

Відомості за вказаними подіями зареєстровані у встановленому порядку 19.03.2026, що підтверджується витягом з ЄРДР.

Згідно протоколу огляду місця події від 19.03.2026 з фототаблицями до нього вбачається, що слідчим за участю власника домоволодіння ОСОБА_7 та в присутності двох понятих, оглянуто домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 . В одній із кімнат будинку, а саме в кухні, вхід в яку здійснюється через двері, на столі виявлено склянку з слідами речовини бурого кольору, далі молоток, біла хустка, куртка камуфляжна з слідами речовини бурого кольору. Поряд розташоване ліжко на якому виявлено шматок деревини зі слідами бурого кольору та металеву палицю, покривало з плямою бурого кольору. Далі на вікні виявлено металеву м`ясорубку з слідами речовини бурого кольору. На дерев`яній підлозі виявлено пляму бурого кольору розміром 30 см?25 см.

В ході огляду місця події виявлено та вилучено: склянку зі слідами речовини бурого кольору, молоток зі слідами речовини бурого кольору, білу хустку зі слідами речовини бурого кольору; куртку камуфляжну кольору зі слідами речовини бурого кольору, дерев`яний брусок, розмірами 13 см?40 см, зі слідами речовини бурого кольору, металеву палицю, довжиною 37 см, покривало з плямою речовини бурого кольору, розмірами 40 см?60 см, металеву м`ясорубку зі слідами речовини бурого кольору, змив плями речовини бурого кольору, розмірами 25 см?30 см, пластикова пляшку, об`ємом 0,5 л, склянку, об`ємом 50 мл, металеву кружку.

Згідно протоколу огляду місця події від 19.03.2026 з фототаблицями до нього вбачається, що слідчим в присутності двох понятих, в приміщенні відділення реанімації КНП «Захарівської багатопрофільної лікарні», здійснено огляд ОСОБА_6 , який знаходиться на ліжку в непритомному стані. Поряд з ним виявлено чоловічу футболку камуфляжного кольору, чоловічий светр червоного кольору з білими та чорними полосами, чоловічі джинси, чоловічі спортивні штани чорного кольору, військовий камуфляжний бушлат, військові камуфляжні штани.

В ході огляду місця події виявлено та вилучено: чоловічу футболку камуфляжного кольору зі слідами речовини бурого кольору, чоловічий светр червоного кольору з білими та чорними полосами зі слідами речовини бурого кольору, чоловічі джинси зі слідами речовини бурого кольору, чоловічі спортивні штани чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору, військовий камуфляжний бушлат, військові камуфляжні штани.

Згідно постанови про визнання речових доказів та долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 19.03.2026 убачається, що склянку зі слідами речовини бурого кольору, молоток зі слідами речовини бурого кольору, білу хустку зі слідами речовини бурого кольору, куртку камуфляжну кольору зі слідами речовини бурого кольору, дерев`яний брусок, розмірами 13 см?40 см, зі слідами речовини бурого кольору, металеву палицю, довжиною 37 см, покривало з плямою речовини бурого кольору, розмірами 40 см?60 см, металеву м`ясорубку зі слідами речовини бурого кольору, змив плями речовини бурого кольору, розмірами 25 см?30 см, пластикова пляшку, об`ємом 0,5 л, склянку, об`ємом 50 мл, металеву кружку визнано речовими доказами.

Постановою від 19.03.2026 чоловічу футболку камуфляжного кольору зі слідами речовини бурого кольору, чоловічий светр червоного кольору з білими та чорними полосами зі слідами речовини бурого кольору, чоловічі джинси зі слідами речовини бурого кольору, чоловічі спортивні штани чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору, військовий камуфляжний бушлат, військові камуфляжні штани визнано речовими доказами.

Відповідно до ухвал слідчого судді Захарівського районного суду Одеської області від 23.03.2026 та 24.03.2026 відповідно на вказані вище речові докази накладено арешт.

Вказані речові докази стали об`єктами досліджень експертів і відповідно до висновку експерта №648 від 13.04.2026, кров потерпілого ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО.

Відповідно до висновку експерта №749 від 24.04.2026, кров ОСОБА_4 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО.

З висновку експерта №188 від 06.05.2026 убачається, що кров потерпілого ОСОБА_6 , за ізосерологічною системою АВ0 відноситься до групи крові А з ізогемаглютиніном анти-В. Кров ОСОБА_4 , за ізосерологічною системою АВ0 відноситься до групи крові В зі ізогемаглютиніном анти-А. На поверхні фрагменту дерев`яного бруска, вилученою в ході огляду місця події за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Йосипівка, вул. Івана Франка, буд. № 4, в об`єктах №№ 1-3 знайдена кров чоловічої генетичної статі, при визначенні групової приналежності якої виявлений антиген А і ізогемаглютинін анти-В системи АВ0, які властиві групі крові А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, що не виключає походження знайденої крові від людини (людей) чоловічої генетичної статі з вищевказаною групою крові, у тому числі і від потерпілого ОСОБА_6 , і виключає її походження від підозрюваного ОСОБА_4 за груповою ознакою, так як антиген-В системи АВ0, властивий останньому, не виявлений.

Згідно висновку експерта № 795 від 12.05.2026 кров потерпілого ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_4 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО. На військовому бушлаті (об`єкти №1-5 - маркування відділення) та військових штанах (об`єкти №6,7) підозрюваного ОСОБА_4 встановлена наявність крові з вмістом гемоглобіну людини. При визначенні групової належності крові виявлений антиген А (ізогемаглютиніни не виявлені), властивий групі крові А з ізогемаглютиніном анти-В за системою АВО, що не виключає її походження від потерпілого ОСОБА_6 . Походження крові від підозрюваного ОСОБА_4 виключається.

Відповідно до висновку експерта №790 від 14.05.2026 кров потерпілого ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_4 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО. На камуфляжній куртці (об`єкти № 1-6), вилученої 19.03.2026 при огляді місця події, а саме території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , встановлена наявність крові з вмістом гемоглобіну людини. При визначенні групової належності крові виявлений антиген А, а в об`єктах №№ 1, 3, 4, 6 - і ізогемаглютинін анти-В, властиві групі крові А з ізогемаглютиніном анти-В за системою АВО.

Таким чином, не виключається походження виявленої крові від особи з даною групою крові, у тому числі - потерпілого ОСОБА_6 , та виключається - від підозрюваного ОСОБА_4 (носія антигену В).

Згідно висновку експерта № 796 від 15.05.2026 убачається, що кров потерпілого ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, за ізосерологічною системою АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_4 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО. На кофті і джинсових штанах, вилучених в ході огляду місця події: приміщення відділення реанімації КПП «Захарівська багатопрофільна лікарня», знайдена кров в об`єктах №1-8, в якій встановлена наявність гемоглобіну людини. При визначенні групової приналежності крові в об`єкті №1 на кофті групові антигени не виявлені, в об`єктах №2-4 на кофті і в об`єктах №5-8 на штанах виявлено антиген А, а в об`єктах №№5-7 - також і ізогемаглютинін анти-В, властиві групі А з ізогемаглютиніном анти-В за системою АВО, що не виключає можливість походження крові на досліджених речових доказах від потерпілого ОСОБА_6 і виключає - від підозрюваного ОСОБА_4 .

Відповідно до висновку експерта №35 від 07.05.2026 на підставі даних судово-медичної експертизи (по медичній документації) у ОСОБА_6 виявлені наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-лицьова травма у формі забиття головного мозку; множинні забійні рани волосистої частини голови та обличчя; відкриті переломи тім`яної та скроневої кісток ліворуч, з розповсюдженням на основу черепу, переломи медіальної та нижньої стінок правої орбіти, переломи кісток носу; епідуральний та субдуральний крововилив у лобній і скроневій ділянках праворуч, субарахноїдальний крововилив. Описані вище тілесні ушкодження утворилися незадовго до звернення ОСОБА_6 по медичну допомогу до КНП «Захарівська БПЛ» і, таким чином, могли утворитися 18.03.2026 в період часу, вказаний в постанові. Дані ушкодження заподіяні дією тупого предмета (предметів) за обставин, викладених у постанові про призначення експертизи. Не виключено, що такими предметами міг бути кулак руки, палиця, інші подібні предмети. Зазначені вище ушкодження, які становлять єдиний нерозривний морфологічний комплекс відкритої черепно-лицьової травми, згідно п.2.1.2., п.2.1.3 «б, в» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995р.), відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Згідно висновку комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 187 від 16.04.2026 ОСОБА_4 , на період часу, який відноситься до скоєння інкримінованих йому діянь, на будь-яке хронічне психічне захворювання, недоумство не страждав, у тимчасовому розладі психічної діяльності, або у іншому хворобливому стані психіки (який міг би суттєво вплинути на його свідомість, волю та дії) не перебував. Виявляв клінічні ознаки психічних порушень у вигляді: «Розладу особистості та поведінки, у наслідок вживання алкоголю, з психотичними включеннями (деліріозного та інтоксикаційного ґенезу) за анамнезом» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики «Р 10.71», за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), які за ступенем виразності та впливу на його когнітивні, вольові і критичні функції були не настільки виражені, що не позбавляли його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.

На період часу, що відноситься до скоєння кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, перебував у стані простого (непатологічного) алкогольного сп`яніння, в структурі якого не відмічалось якісно порушеної свідомості, будь-яких хвилювань психотичного рівня (марення, галюцинацій, суттєвих афективних порушень та таке інше), тому він був здатен повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.

На теперішній час підозрюваний ОСОБА_4 , також не страждає на хронічне психічне захворювання, недоумство, або інший хворобливий стан психіки (які могли б негативно впливати на його волю та критику, когнітивні функції). Виявляє клінічні ознаки психічних порушень у вигляді «Розладу особистості та поведінки, у наслідок вживання алкоголю, з психотичними включеннями (деліріозного та інтоксикаційного ґенезу) за анамнезом» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики «Р 10.71», за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), що не позбавляє та не обмежує його у здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом може приймати участь у проведенні з ним процесуальних дій, самостійно реалізувати своє право на захист.

Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

ОСОБА_4 на період вчинення злочину перебував у стані алкогольного сп`яніння, яке спотворює «фізіологічність» перебігу психічних процесів і, тим самим, виключає можливість виникнення будь-якого емоційного стану, який міг би бути психологічною підставою сильного душевного хвилювання. Його психічний стан у досліджуваний період часу не може розглядатися як психологічна підстава сильного душевного хвилювання.

З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19.03.2026 вбачається, що ОСОБА_4 був затриманий працівниками поліції 19.03.2026 о 16 год 17 хв.

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 04.05.2026 проведеного за участю обвинуваченого ОСОБА_4 в будинку за адресою: АДРЕСА_3 , вбачається, що обвинувачений на місці продемонстрував розвиток події, який відповідає його показанням наданих в судовому засіданні. Дана слідча дія була проведена у встановленому законом порядку за участю захисника ОСОБА_5 .

Розглянувши вказане провадження в межах висунутого обвинувачення, дослідивши докази у справі в заявленому сторонами обсязі, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 є доведеною, оскільки підтверджена показаннями обвинуваченого, потерпілого та письмовими доказами у справі, які узгоджуються між собою. Вказані докази суд приймає до уваги як належні та допустимі, та вважає їх достатніми для висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 .

Так, обвинувачений ОСОБА_4 повідомив суду всі обставини вчинення злочину, його об`єктивні дії, які підтверджують наявність умислу в його діях на нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 . Так, суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ у справі показання обвинуваченого, який в судовому засіданні визнав, що дійсно 18.03.2026 умисно наніс ОСОБА_6 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин декілька ударів кулаками в область голови, тулуба та декілька ударів дерев`яною палицею в область голови.

Кількість тілесних ушкоджень, які утворили відкриту черепно-лицьова травму у формі забиття головного мозку; множинні забійні рани волосистої частини голови та обличчя; відкриті переломи тім`яної та скроневої кісток ліворуч, з розповсюдженням на основу черепу, переломи медіальної та нижньої стінок правої орбіти, переломи кісток носу; епідуральний та субдуральний крововилив у лобній і скроневій ділянках праворуч, субарахноїдальний крововилив, та їх локалізація виключно на голові, свідчить про умисел обвинуваченого на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, оскільки обвинувачений цілеспрямовано, неодноразово наносив удари потерпілому в життєво-важливий орган - голову.

Вказані показання повністю узгоджуються з показаннями потерпілого, який підтвердив обставини повідомлені обвинуваченим щодо способу, часу, місця вчинення злочину, характеру та локалізації ударів, механізму отримання ним тілесних ушкоджень, мотиву вчиненого щодо нього злочину та висновком експерта, яким підтверджено отримання потерпілим тяжких тілесних ушкоджень.

Розглянувши справу на засадах змагальності і диспозитивності, безпосередньо перевіривши і оглянувши докази в заявленому сторонами обсязі, які в ході судового розгляду кримінального провадження надані суду і проаналізувавши їх в сукупності та у системному взаємозв`язку між ними, відповідно до положень ст.94 КПК України, суд дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, поза розумним сумнівом.

Оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям обвинуваченого, суд вважає, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Частина 2 ст. 50 КК України встановлює, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.

Покарання повинно бути справедливим балансом з однієї сторони між необхідністю застосування заходів примусу внаслідок вчиненого кримінального правопорушення і усвідомлення винною особою необхідності її понести, а з іншої сторони такі заходи примусу мають бути достатніми для перевиховання особи і попередження нових злочинів.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21.08.2019 у справі №682/956/17 вказала про те, що визначені у ст.65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. При обранні форми реалізації кримінальної відповідальності, суд у визначених законом межах наділений правом вибору не лише виду та розміру покарання, а й порядку його відбування.

Відповідно до довідки лікаря-психіатра Захарівської багатопрофільної лікарні від 19.03.2026 убачається, що ОСОБА_4 перебуває на обліку у вказаному закладі. Діагноз F07.8.

Згідно довідки Захарівської багатопрофільної лікарні ОСОБА_4 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває.

З характеристики наданої за місцем проживання обвинуваченого №169 від 19.03.2026 убачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 . До виконкому Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області неодноразово надходили скарги від жителів селища щодо його агресивної поведінки. Також він з`являвся в центрі селища з небезпечними предметами, а саме: сокира, молот. ОСОБА_4 було пошкоджено бетонні квіткові клумби та вчинено наругу над «Стіною пам`яті» загиблих героїв. До складу його сім`ї входить дружина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , донька ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

З вимоги про судимість ГУНП в Одеській області від 19.03.2026 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Суд приймає до уваги, що обвинувачений вину визнав, розкаявся та оцінює зазначене як обставину, що пом`якшує покарання у виді щирого каяття.

Про щире каяття обвинуваченого беззаперечно свідчить його показання в судовому засіданні, відповідно до яких він не лише повідомив про всі обставини вчиненого кримінального правопорушення, а й висловив щирий жаль щодо його вчинення, неодноразово повідомляв про усвідомлення неприпустимості та протиправності його дій, неодноразово в судовому засіданні просив пробачення у потерпілого, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести покарання. Про щирість каяття, на думку суду, свідчить також і факт надання обвинуваченим в суді правдивих показань.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Отже, ОСОБА_4 вину у вчинені злочину визнав, щиро розкаявся, раніше не судимий, вчинив умисний тяжкий злочин, за місцем проживання характеризується негативно, одружений, має на утримані малолітніх та неповнолітніх дітей, перебуває на обліку лікаря-психіатра, у період часу, що відноситься до скоєння інкримінованого йому діяння, на будь-яке психічне захворювання, недоумство не страждав, на теперішній час ОСОБА_4 не страждає на хронічне психічне захворювання, недоумство або інший хворобливий стан психіки, за своїм психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Санкцією частини 1 статті 121 КК України визначено, що за дії, які передбачені в диспозиції вказаної статті, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми.

Відповідно до ч.1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Отже, призначаючи ОСОБА_4 покарання суд урахував конкретні обставин справи, вчинення умисного тяжкого злочину проти здоров`я особи, обставин за яких він був вчинений, а саме застосування насильства фактично під малозначним приводом, із застосуванням дерев`яної палиці, в стані алкогольного сп`яніння, наслідків щодо здоров`я потерпілого, думки потерпілого, який наполягав на призначенні суворого покарання, особи обвинуваченого, який вину визнав, щиро розкаявся, просив пробачення у потерпілого, раніше не судимий, на основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, керуючись вимогами ст. 50, 65 КК України, суд, вважає необхідним призначити мінімальний розмір безальтернативного виду покарання, визначеного санкцією ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі, відбування якого неможливе без ізоляції від суспільства.

Суд не вбачає підстав для застосування вимог ст. 75 КК України, оскільки призначення іспитового строку у даному випадку створить у суспільстві ілюзію безкарності за вчинення умисного тяжкого насильницького злочину.

Визначений судом вид та розмір покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Вказане покарання досягне мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним і пропорційним.

Судом не встановлено наявності обставин, визначених ст. 69 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, які б з урахуванням особи винного дали можливість призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України за це кримінальне правопорушення.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Відповідно ст. 100 КПК України слід вирішити долю речових доказів.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку зазначається рішення про залік досудового тримання під вартою.

У справі до ОСОБА_4 застосовано попереднє ув`язнення. Згідно з протоколом затримання та ухвал суду ОСОБА_4 був затриманий у цьому провадженні 19.03.2026 та на даний час утримується під вартою.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Вказане є підставою для зарахування в строк покарання ОСОБА_4 попереднього ув`язнення.

Керуючись ст. 50, 65, 121 КК України, ст. 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст. 121 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з часу його затримання, а саме з 19.03.2026 до дня набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 залишити без змін - тримання під вартою.

Арешт, накладений ухвалами слідчого суді Захарівського районного суду Одеської області від 23.03.2026 та 24.03.2026 скасувати.

Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: дерев`яний брусок, розмірами 13 см?40 см, зі слідами речовини бурого кольору (знаряддя вчинення злочину), який згідно квитанції № 345, зберігається у камері зберігання речових доказів ВнП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області знищити.

Речові докази у кримінальному провадженні: склянку зі слідами речовини бурого кольору, молоток зі слідами речовини бурого кольору, білу хустку зі слідами речовини бурого кольору, куртку камуфляжного кольору зі слідами речовини бурого кольору, металеву палицю (кочергу), довжиною 37 см, покривало, з плямою речовини бурого кольору, розмірами 40 см?60 см, металеву м`ясорубку зі слідами речовини бурого кольору, склянку, об`ємом 50 мл, металеву кружку, чоловічу футболку камуфляжного кольорузі слідами речовини бурого кольору, чоловічий светр червоного кольору з білими та чорними полосамизі слідами речовини бурого кольору, чоловічі джинсизі слідами речовини бурого кольору, чоловічі спортивні штани чорного кольорузі слідами речовини бурого кольору, військовий камуфляжний бушлат, військові камуфляжні штани, які згідно квитанції № 436, 345, 439, 442, зберігається у камері зберігання речових доказів ВнП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області повернути власникам.

Речові докази, а саме:змив плями речовини бурого кольору, розмірами 25 см?30 см, пластикова пляшку, об`ємом 0,5 л, які зберігаються у камері зберігання речових доказів ВнП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області знищити.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Захарівський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя