Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №501/5377/25 — Чорноморський міський суд Одеської області

23 червня 2026 року Єдиний унікальний № 501/5377/25 Провадження № 2/501/704/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23 червня 2026 року м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області

в складі: головуючого Тордія Е.Н. секретаря судового засідання Дунаєвої Т.В.,

номер справи № 501/5377/25 провадження № 2/501/704/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області позовну заяву:

позивача : ОСОБА_1 до

відаовідача ОСОБА_2

заінтересовані особи: Міністерство оборони України

предмет та підстави заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Стислий виклад обставин правовідносин.

26 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Чорноморського міського суду Одеської області з позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю.

В обґрунтування заяви зазначає, що вона та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з 2009 року за адресою: АДРЕСА_1 .

У листопаді 2023 року ОСОБА_3 був призваний на військову службу під час мобілізації, спільних дітей вони не мали, тому приділяли увагу один одному та допомагали дітям рідного брата ОСОБА_2 . Перебуваючи у лавах ЗСУ ОСОБА_3 передав заявнику банківську карту, на яку надходила його заробітна плата у її безпосереднє розпорядження.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Відсутність реєстрації шлюбу позбавляє її права на отримання спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Враховуючи надані суду докази, просить встановить факт спільного проживання її та ОСОБА_3 , як чоловіка та дружини без укладання шлюбу з 2009 року та по день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач та її представник адвокат Лук`ян С.Г., який діє на підстави ордеру №1585894 виданого 24 листопада 2025 року позовні вимоги підтримали та прохали їх задовольнити.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явися надав заяву завірену нотаріально про те, що він перебуває на військовій службі тому прохав розгляд справи проводити за своєї відсутності позовні вимоги визнає та просить їх задовольнити.

Представник третьої особи: Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився надав до суду відзив, в якому в задоволенні позовних вимог прохав відмовити.

Процесуальні дії у справі

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 05 грудня 2025 року, провадження у вищевказаної справі відкрито, призначено судове засідання за правилами окремого провадження.

Заінтересованим особам запропоновано в строк до 13 січня 2026 року подати відзив (заперечення).

30 грудня 2025 року представником Міністерства оборони України наданий відзив на заяву, яким в задоволенні заяви прохали відмовити через безпідставність.

ОСОБА_2 09 січня 2026 року до суду надіслана нотаріально завірена заява, про те, що він перебуває на військовій службі тому прохав розгляд справи проводити за своєї відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та дав пояснення про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали як чоловік та жінка без укладання шлюбу з 2009 року за адресою АДРЕСА_1 до часу коли брата було призвано на службу. Спільних дітей не мали. Після смерті їх матері у 2013 році ОСОБА_4 допомагали з її похованням та доглядом за його трьома дітьми.

За клопотанням ОСОБА_1 , допитані свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Позиція суду.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Довідкою № 46, виданою Бурлачобалківською сільською адміністрацією від 23 вересня 2025 року підтверджено факт того, що ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_1 , разом з нею без реєстрації мешкав ОСОБА_3 по день смерті (а.с.20).

Згідно Акту про сумісне проживання, виданого 29 серпня 2025 року, вбачається, ОСОБА_1 проживала разом у цивільному шлюбі з ОСОБА_3 , що підтвердили сусіди, за адресою: АДРЕСА_1 та вели спільне господарство з 2009 року по день смерті ОСОБА_3 , який у листопаді 2023 року був призваний до лав Збройних Сил України, загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.21-22).

З довідки № 513, виданої Савранською селищною радою Одеської області від 02 жовтня 2025 року, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований в АДРЕСА_2 , але не проживав на території Дубинівського старостинського округу з 2008 року (а.с.23).

Зі змісту довідки № 17-06/17-280/25, виданої Кривоозерською селищною радою Красненьківського старостинського округу від 13 жовтня 2025 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 (мати загиблого ОСОБА_3 ), яка мешкала за адресою: АДРЕСА_3 , у якої залишилось два сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 2008 року та до дати смерті за ОСОБА_4 доглядав її син ОСОБА_3 та його цивільна дружина ОСОБА_1 , враховуючи, що остання мала невиліковну хворобу, та в подальшому займались її похованням.

Після 2013 року та впродовж останніх 10 років (до жовтня 2023 року) ОСОБА_3 та ОСОБА_1 навідувались у зазначений будинок, доглядали за ним, сплачували земельний податок та житлово-комунальні послуги. Також у зазначений період часу з 2008 року по 2023 рік ОСОБА_3 та ОСОБА_1 опікувались за трьома дітьми ОСОБА_2 (надавали матеріальну допомогу, сплачували харчування в дитячому садку, школі). Наразі всі документи на вказаний будинок у с. Красненьке.

Спільних дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не мали, тому вони приділяли увагу, любов та надавали фінансову допомогу дітям рідного брата ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , надавали матеріальну допомогу, сплачували за харчування в дитсадку, школі (а.с.24).

Відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_1 , виданого Чорноморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 25 березня 2025 року ОСОБА_3 помер, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.25).

Згідно договору - замовлення на організацію та проведення поховання від 26 березня 2025 року та свідоцтва про поховання від 26 березня 2025 року, вони видані на ім`я ОСОБА_1 (а.с.26-27).

Згідно відповіді № 597/2214-22 від 16 червня 2026 року Чорноморського ВДРАЦС відомостей щодо реєстрації шлюбу відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 не виявлено (а.с.140).

Допитані в судовому засіданні свідки: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 засвідчили, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є сусіди, їх знають тривалий час, як чоловіка та жінку, які один про одного турбувалися, піклувались один про одного, проводили час разом, вели спільне господарство з 2009 року.

Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.

Згідно ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільного процесуального кодексу України, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Кожна особа згідно ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожна особа має право на судовий захист.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства» № 4451/70).

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За приписами ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають з осіб, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

За змістом частин 1, 2, ст.21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Сімейного кодексу України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і тому подібне.

Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має встановити такі факти: спільне проживання однією сім`єю, спільний побут; взаємні права та обов`язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року №554/8023/15-ц, провадження № 14-130цс19) – статті 3, 74 Сімейного кодексу України.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню. Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 23 січня 2024 року по справі №523/14489/15 (провадження № 14-22цс20) зазначила, що вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу може бути вирішена в порядку окремого судового непозовного цивільного судочинства, що передбачено розділом IV Цивільного процесуального кодексу України, у випадку, якщо між сторонами не існує спору.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжя.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 369/16486/18. Постановою Верховного Суду від 12 грудня 2019 року по справі № 490/4949/17 (провадження № 61-46210св18) зазначено, що сам по собі факт перебування позивача з відповідачем у близьких стосунках, який не заперечував й сам відповідач, не може свідчити про те, що сторони проживали в зазначений період однією сім`єю, а придбане одним із них майно є спільною сумісною власністю, оскільки позивачу необхідно надати докази ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та витрат, придбання майна в інтересах сім`ї.

Згідно з абзацом 5 п. 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018, року у справі № 644/6274/16-ц).

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші сімейні de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом.

За положеннями ст.ст. 1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

Статтею 1258 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення фактів що мають юридичне значення у тому числі проживання однією сім`є чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Враховуючи надані до суду докази, відповідно до вищевказаних документів, також на підставі пояснень позивача, свідків, Суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю із ОСОБА_3 , як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу з 2009 року по день смерті останнього.

Висновки суду.

Оцінивши надані до суду докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку Суд дійшов до висновку, що встановлення зазначеного факту, має для заявника юридичне значення. З таких обставин, з умов виваженості, розумності і справедливості, Суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 доведеними та таким, що підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Судові витрати згідно з положеннями ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд залишає за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 258, 259, 268, 293, 315 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 55 Конституції України, п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3, 21, 36 Сімейного кодексу України , ст. 1216, 1217 Цивільного кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період часу з 2009 року та по день смерті останнього.

Повний текст рішення виготовлено 23 червня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий