Вирок від 22 червня 2026 р. у справі №946/932/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 946/932/26

Провадження № 1-кп/946/306/26

ВИРОК

Іменем України

23 червня 2026 року місто Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючий – суддя ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачена ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 ,

потерпіла ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїл Одеської області кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162150001193, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Ізмаїл Одеської області, громадянки України, із середньою освітою, не працюючої, має інвалідність ІІ групи, не заміжньої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої: 23 жовтня 2023 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ст. 126-1 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнена 23 жовтня 2024 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлені наступні фактичні данні. ОСОБА_4 , маючи непогашену судимість за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, будучи раніше засудженою 23 жовтня 2023 року Ізмаїльським міськрайонним судом (звільнена у зв`язку з відбуванням покарання 24 жовтня 2024року), порушуючи вимоги ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-УІІІ, будучи особою, яка раніше неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у вигляді домашнього насильства заст. 173-2 КУпАП, у зв`язку з чим з 25 жовтня 2024 року перебуває на профілактичному обліку в Ізмаїльському РВП ГУНП в Одеській області за категорією «кривдник», продовжує систематичне вчинення домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так, 25 жовтня 2024 року приблизно о 12 годині 30 хвилині ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила сварку зі своєю матір`ю ОСОБА_6 , під час якої висловлювалась на її адресу нецензурною лайкою, тим самим вчинила домашнє насильство психологічного характеру у результаті чого за вищевказані дії притягнута до адміністративної відповідальності. Крім цього, 05 квітня 2025 року приблизно о 13 годині ОСОБА_4 , перебуваючи за вище вказаним місцем проживання, знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, вчинила сварку зі своєю матір`ю ОСОБА_6 , під час якої висловлювалась на її адресу нецензурною лайкою, принижувала її, тим самим вчинила домашнє насильство психологічного характеру, у результаті чого за вищевказані дії притягнута до адміністративної відповідальності. Крім цього, 13 квітня 2025 року приблизно о 07 годині 20 хвилині ОСОБА_4 , перебуваючи за вище вказаним місцем проживання, знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, вчинила сварку зі своєю матір`ю ОСОБА_6 , під час якої висловлювалась на її адресу нецензурною лайкою та погрожувала їй фізичною розправою, тим самим вчинила домашнє насильство психологічного характеру, у результаті чого за вищевказані дії притягнута до адміністративної відповідальності. Не зупиняючись на вчиненому та будучи неодноразово притягнутою до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 173-2 КУпАП, тобто за вчинення домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_6 , ОСОБА_4 01 вересня 2025 року близько 12 години 30 хвилини, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, за вище вказаним місцем проживання, маючи прямий умисел на вчинення психологічного насильства над своєю матір`ю ОСОБА_7 , на ґрунті неприязних відносин, вчинила сварку з матір`ю ОСОБА_6 , в ході якої висловлювалась на її адресу нецензурною лайкою, кричала на неї, умисно словесно ображала та принижував її честь і гідність, тим самим вчинила домашнє насильство психологічного характеру. Внаслідок протиправних дій з боку ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 завдано психологічних страждань у вигляді словесних образ, приниження честі та гідності, що виразилось у емоційному виснаженні потерпілої, побоюванні за свою безпеку, перебування у постійному пригніченому стані та втомі, тобто погіршення якості життя потерпілої. Таким чином, ОСОБА_6 , діючи цілеспрямовано, з метою приниження честі та гідності потерпілої, на ґрунті особистих неприязних відносин, систематично вчиняла домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї матері ОСОБА_6 , що призвело до психологічних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 визнала себе винною в обсязі пред`явленого їй обвинувачення. В ході судового розгляду вона детально розповіла про обставини правопорушення та щиро розкаялася в його вчиненні, не піддавши сумніву обставини справи, викладені в обвинувальному акті. Так, обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що правопорушення вона вчинила за вище описаних обставинах через те, що сварилася із матір`ю. У скоєному кається.

Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце проведення судового розгляду була повідомлена належним чином. Цивільний позов до обвинуваченої від потерпілої не надходив. Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності потерпілої з`ясувати всі обставини судового розгляду, відповідно до ст. 325 КПК України прийшов до висновку про проведення судового розгляду без участі потерпілої особи.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченою своєї провини в обсязі пред`явленого їй обвинувачення, а також те, що вона не піддала сумніву обставини справи, які викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченої.

У зв`язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченої, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченої.

При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Аналізуючи досліджені у справі докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, оскільки кожне з них доповнюється і підтверджується сукупністю інших доказів.

Дії обвинуваченої правильно кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, оскільки ОСОБА_4 вчинила домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

При призначенні покарання суд, відповідно до ст. 65-67 КК України враховує характер і міру громадської небезпеки вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують і пом`якшують покарання, висновок органу пробації.

До обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої суд відносить вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, вчинення кримінального правопорушення відносно особи похилого віку, рецидив злочину.

До обставин, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого суд відносить щире розкаяння в скоєнні кримінального правопорушення.

З урахуванням усіх обставин справи, особи обвинуваченого, відсутність тяжких наслідків вчиненого ним правопорушення, керуючись вимогами карного закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства.

Речові докази розподіляються відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 369 –371, 373 –375 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду строком на чотири роки.

На підставі ч. 2, 3 ст. 59-1, п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межи України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; направити ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників строком на три місяці.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_4 не обирати.

Скасувати арешт речового доказу по справі, накладений ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 вересня 2025 року. Речовий доказ: DVD-R диск з відеозаписами – зберігати в матеріалах провадження.

На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд впродовж 30 діб з моменту його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеськім апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

СУДДЯ Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1