Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №605/161/26 — Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/161/26

Провадження №2/605/173/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23 червня 2026 рокум.Підгайці

Підгаєцький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої – судді Кравчук В.М.,

за участі секретаря судового засідання Лежигубської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

30.04.2026 до Підгаєцького районного суду Тернопільської області через канцелярію суду надійшла позовна заяваОСОБА_1 доОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій позивачка просить розірвати шлюб укладений між нею, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , PHOKПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , що був зареєстрований 03 січня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Підгаєцького районного управління юстиції Тернопільської області, про що зроблений відповідний актовий запис №1.

Свій позов ОСОБА_5 обґрунтовує тим, що спiльне життя з чоловіком не склалося через відсутність взаєморозуміння, почуття любові, поваги один до одного та інших поглядів на сімейні вiдносини та обов`язки. Протягом тривалого перiоду сiмейне життя поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення ведення між ними спільного господарства та сумісного проживання, фактично сім`я перестала існувати.

У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_6 , яка проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні.

Позивачка вважає,що шлюб з відповідачем фактично припинив своє існування, подальше спiльне сiмейне життя i збереження шлюбу суперечить її інтересам, у зв`язку з чим наполягає на його розірванні та просить суд не надавати строк для примирення, так як вона неодноразово надавала відповідачу можливість налагодити сiмейне життя, якою він не скористався.

Ухвалою від 12.05.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи вирішив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 10 год. 00 хв. 04 червня 2026 року.

04.06.2026 позивачка в судове засідання не з`явилася, однак в окремій, поданій нею заяві, яка надійшла до суду 20.05.2026, вона повідомила про неможливість участі в судовому засіданні, просить суд розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, про причини неявки не повідомив, хоча був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення з відміткою про вручення відповідачу 15.05.2026 поштового відправлення, яким направлено позов з копіями доданих до нього документів, з копією ухвали суду про прийняття позову до розгляду та відкриття провадження та повідомленням про виклик.

Ухвалою від 04.06.2026 судове засідання для розгляду справи по суті відкладене на 18 червня 2026 року на 13 год. 00 хв. з повторним викликом учасників з огляду на першу неявку відповідача.

18.06.2026 у судове засідання сторони не з`явилися. Позивачка попередньо клопотала розглядати справу без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала. Відповідач також не з`явився, про причини неявки не повідомив, про дату та час судового засідання належним чином був повідомлений, про що є підтвердження в матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Ухвалою від 18.06.2026, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд постановив розглянути цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 про розірвання шлюбу на підставі наявних у суду даних чи доказів з ухваленням заочного рішення.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи дані та докази вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони ( ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ) зареєстрували шлюб 03 січня 2013 року, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис №1. Це підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Підгаєцького районного управління юстиції Тернопільської області. Після державної реєстрації шлюбу позивачка змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 » (арк.спр.5).

У шлюбі в подружжя народилася дитина, а саме: донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , виданевідділом державної реєстрації актів цивільного стану Підгаєцького районного управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис №23 від 05.06.2015 (арк.спр.9).

Позивачка у позовній заяві вказує, що спільне життя протягом тривалого періоду погіршувалося, і зрештою сім`я перестала існувати. Вони з відповідачем разом не проживають (адреси зареєстрованого місця проживання позивачки і відповідача в м.Підгайці відрізняються, так позивачка разом із дочкою проживає на АДРЕСА_1 (арк. спр.7, 10), а відповідач до 27.10.2025 проживав на АДРЕСА_2 (арк. спр.14), а з вказаної дати знявся з реєстрації за заявою власника. Спільного господарства вони також не відуть, почуття любові та поваги між ними втрачені. На розірванні шлюбу наполягає, строку на примирення просить не надавати, збереження шлюбу вважає неможливим, тому перебування в такому шлюбі суперечить її інтересам.

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження /.../ є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною 2 ст. 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ст. 110 ч.1 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Задовольняючи позовні вимоги позивачки ОСОБА_5 , суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, якщо має місце стійкий розлад подружніх відносин.

Передбачене ч.1 ст. 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу, за ініціативою цієї сторони. Відповідач у цій справі зайняв пасивну позицію, відзиву на позов не подав, в призначені судові засідання не з`являвся,не спростував обставини, викладені позивачкою у позові.

Оскільки позивачка категорично наполягає на розірванні шлюбу, то відмова в розірванні шлюбу буде певною мірою примушуванням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Враховуючи, що сторони фактично не підтримують сімейних, подружніх відносин, не проживають разом, спільного господарства не ведуть, отже шлюб носить формальний характер і вже фактично перестав існувати, суд переконаний, що збереження його не відповідає інтересам як позивачки, так і відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що застосовувати заходи щодо примирення або відмовляти у задоволенні позову немає підстав.

Питання про розподіл судових витрат позивачкою у позові не ставилося, тому суд його не вирішує.

На підставі ст. ст. 110, 111, 112, 115 СК України, керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 223, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 доОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_3 таОСОБА_4 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Підгаєцького районного управління юстиції Тернопільської області 03 січня 2013 року, (актовий запис №1) - розірвати.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили у відповідності до ч. 2 ст. 115 СК України надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відповідачу направити копію заочного рішення суду.

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за його письмовою заявою, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачкою апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач:ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 , тел. НОМЕР_5 .

Відповідач:ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце реєстрації: АДРЕСА_4 , тел. НОМЕР_6 .

Повний текст рішення суду складено і підписано 23 червня 2026 року.

Головуюча: Валентина КРАВЧУК