Вирок від 21 червня 2026 р. у справі №447/196/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/173/26

Справа №447/196/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2026 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області матеріали кримінального провадження №12025141250000579, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.12.2025, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Київець, Миколаївського району Львівської області, українця, громадянина України, учня 9 класу Київецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Київець, Миколаївського району Львівської області, українця, громадянина України, учня 11 класу Київецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Київець, Миколаївського району Львівської області, українки, громадянки України, учениці 9 класу Київецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області, раніше не судимої, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

прокурор ОСОБА_6 ,

захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

законний представник ОСОБА_3 – ОСОБА_9 ,

законний представник ОСОБА_4 – ОСОБА_10 ,

законний представник ОСОБА_5 – ОСОБА_11 ,

неповнолітні обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

28.07.2025 близько 21:30 год. поблизу магазину «Марія», що по вул. Наддністрянській, 1 у с. Київець, Стрийського району Львівської області, в облаштованій зоні для відпочинку проводили час неповнолітні ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На той момент ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_5 побачили як по дорозі йшов їх односельчанин – особа з інвалідністю з дитинства ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та намагалися зупинити його з метою поговорити, але останній почав від них втікати, однак, указані вище особи наздогнали його неподалік будинку АДРЕСА_1 , та почали з`ясовувати обставини конфлікту, що відбувся 25.07.2025 у ОСОБА_13 та ОСОБА_18 , в ході якого останній наніс їй один удар кулаком в обличчя.

У цю мить до даних осіб підбігли ОСОБА_3 та ОСОБА_14 та в ході розмови між дівчатами та ОСОБА_18 , ОСОБА_3 діючи із хуліганських спонукань, використовуючи нікчемний, надуманий привід, а саме те, що потерпілий ОСОБА_18 може втекти від них, із мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, заподіяв один удар кулаком правої руки в живіт ОСОБА_18 , від якого останній зігнувся та присів. Після того як потерпілий встав, ОСОБА_14 з хуліганських мотивів, виявляючи особливу зухвалість, безпричинно, не маючи будь-яких неприязних відносин та конфліктів з ОСОБА_18 , вдарив його кулаком в праве плече.

Надалі на вимогу вказаних осіб, всупереч своїй волі, потерпілий ОСОБА_18 прослідував з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 та ОСОБА_3 до зони відпочинку під навісом, поблизу магазину «Марія», де відпочивали інші неповнолітні, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 та змушений був знаходитися в куті відпочинкової зони, притиснувшись до дерев`яних перил.

У цей час до ОСОБА_18 підійшов ОСОБА_4 та почав звертатися до ОСОБА_13 , щоб та вдарила потерпілого, однак не почувши відповіді та реакції останньої, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з хуліганських мотивів, виявляючи особливу зухвалість, розуміючи, що він перебуває в громадському місці, безпричинно, наніс один удар долонею по голові та один удар в область сонячного сплетіння потерпілого, після чого, продовжуючи свої хуліганські дії, явно прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження ОСОБА_18 , незважаючи на його безпорадний стан, ОСОБА_4 , знаходячись позаду потерпілого штовхнув його двома руками в спину, як наслідок останній впав, а коли підійнявся ОСОБА_4 , маючи на меті продемонструвати свою зверхність над загальноприйнятими правилами поведінки в суспільстві, демонстративно на очах інших, з особливою зухвалістю двома руками знову відштовхнув потерпілого в спину, внаслідок чого ОСОБА_18 вдарився обличчям у стіну магазину «Марія», а коли піднявся почав втікати з вказаного місця в напрямку села Держів, Стрийського району Львівської області, однак, на відстані близько 500 метрів його наздогнали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 і оточили по боках, з метою змусити потерпілого залишатися у вказаному місці та продовжити вчиняти хуліганські дії.

У цей час, ОСОБА_4 з хуліганських мотивів, виявляючи особливу зухвалість, штовхнув потерпілого, внаслідок чого останній сів на траву та був позбавлений можливості втекти чи покинути місце події, ОСОБА_16 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, із хуліганських мотивів, виявляючи особливу зухвалість, безпричинно, незважаючи на безпорадний стан ОСОБА_18 , знаходячись збоку наніс йому один удар правою ного в ліве плече, а ОСОБА_3 двома руками відштовхнув потерпілого вбік, від чого останній впав на спину. В момент, коли ОСОБА_18 піднявся і знову сів на траву, ОСОБА_16 , продовжуючи свої хуліганські дії, знову наніс один удар правою ногою в область лівого плеча потерпілого, а ОСОБА_5 , в ході шарпанини, явно прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження ОСОБА_18 , незважаючи на його безпорадний стан, виявляючи особливу зухвалість, почала шарпати його двома руками за волосся та вживати нецензурну лайку, тим самим знущатися з нього.

Надалі, ОСОБА_16 , продовжуючи свої хуліганські дії, не реагуючи на прохання потерпілого припинити та відпустити його, перебуваючи за спиною останнього, взяв його за плечі та одяг і почав шарпати, відкинувши в бік та вдаривши долонею по голові, а ОСОБА_14 підійшов ззаду потерпілого та взяв його двома руками за голову і почав шарпати, відштовхнув ОСОБА_18 вбік. ОСОБА_3 не реагуючи на прохання потерпілого припинити такі протиправні дії, з хуліганських мотивів, виявляючи особливу зухвалість, розуміючи, що потерпілий знаходиться в безпорадному стані, явно прагнучи показати свою зневагу і самоутвердитися за рахунок ОСОБА_18 , знаходячись зверху над ним, оскільки в той час потерпілий лежав на правому боці на траві, умисно зняв із ноги ОСОБА_18 кросівок, яким кинув у верхню частину його тулуба.

Внаслідок таких дій, ОСОБА_3 в групі осіб із ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_5 , грубо порушив громадський порядок, а саме спокій, звичайний уклад життя та відпочинок потерпілого ОСОБА_18 , а також завдав останньому фізичної шкоди.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 296 КК України.

28.07.2025 близько 21:30 год. поблизу магазину «Марія», що по АДРЕСА_3 , в облаштованій зоні для відпочинку проводили час неповнолітні ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На той момент ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_5 побачили як по дорозі йшов їх односельчанин – особа з інвалідністю з дитинства ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та намагалися зупинити його з метою поговорити, але останній почав від них втікати, однак, указані вище особи наздогнали його неподалік будинку АДРЕСА_1 , та почали з`ясовувати обставини конфлікту, що відбувся 25.07.2025 у ОСОБА_13 та ОСОБА_18 , в ході якого останній наніс їй один удар кулаком в обличчя.

У цю мить до даних осіб підбігли ОСОБА_3 та ОСОБА_14 та в ході розмови між дівчатами та ОСОБА_18 , ОСОБА_3 діючи із хуліганських спонукань, використовуючи нікчемний, надуманий привід, а саме те, що потерпілий ОСОБА_18 може втекти від них, із мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, заподіяв один удар кулаком правої руки в живіт ОСОБА_18 , від якого останній зігнувся та присів. Після того як потерпілий встав, ОСОБА_14 з хуліганських мотивів, виявляючи особливу зухвалість, безпричинно, не маючи будь-яких неприязних відносин та конфліктів з ОСОБА_18 , вдарив його кулаком в праве плече.

Надалі на вимогу вказаних осіб, всупереч своїй волі, потерпілий ОСОБА_18 прослідував з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 та ОСОБА_3 до зони відпочинку під навісом, поблизу магазину «Марія», де відпочивали інші неповнолітні, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 та змушений був знаходитися в куті відпочинкової зони, притиснувшись до дерев`яних перил.

У цей час до ОСОБА_18 підійшов ОСОБА_4 та почав звертатися до ОСОБА_13 , щоб та вдарила потерпілого, однак не почувши відповіді та реакції останньої, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з хуліганських мотивів, виявляючи особливу зухвалість, розуміючи, що він перебуває в громадському місці, безпричинно, наніс один удар долонею по голові та один удар в область сонячного сплетіння потерпілого, після чого, продовжуючи свої хуліганські дії, явно прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження ОСОБА_18 , незважаючи на його безпорадний стан, ОСОБА_4 , знаходячись позаду потерпілого штовхнув його двома руками в спину, як наслідок останній впав, а коли підійнявся ОСОБА_4 , маючи на меті продемонструвати свою зверхність над загальноприйнятими правилами поведінки в суспільстві, демонстративно на очах інших, з особливою зухвалістю двома руками знову відштовхнув потерпілого в спину, внаслідок чого ОСОБА_18 вдарився обличчям у стіну магазину «Марія», а коли піднявся почав втікати з вказаного місця в напрямку села Держів, Стрийського району Львівської області, однак, на відстані близько 500 метрів його наздогнали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 і оточили по боках, з метою змусити потерпілого залишатися у вказаному місці та продовжити вчиняти хуліганські дії.

У цей час, ОСОБА_4 з хуліганських мотивів, виявляючи особливу зухвалість, штовхнув потерпілого, внаслідок чого останній сів на траву та був позбавлений можливості втекти чи покинути місце події, ОСОБА_16 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, із хуліганських мотивів, виявляючи особливу зухвалість, безпричинно, незважаючи на безпорадний стан ОСОБА_18 , знаходячись збоку наніс йому один удар правою ного в ліве плече, а ОСОБА_3 двома руками відштовхнув потерпілого вбік, від чого останній впав на спину. В момент, коли ОСОБА_18 піднявся і знову сів на траву, ОСОБА_16 , продовжуючи свої хуліганські дії, знову наніс один удар правою ногою в область лівого плеча потерпілого, а ОСОБА_5 , в ході шарпанини, явно прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження ОСОБА_18 , незважаючи на його безпорадний стан, виявляючи особливу зухвалість, почала шарпати його двома руками за волосся та вживати нецензурну лайку, тим самим знущатися з нього.

Надалі, ОСОБА_16 , продовжуючи свої хуліганські дії, не реагуючи на прохання потерпілого припинити та відпустити його, перебуваючи за спиною останнього, взяв його за плечі та одяг і почав шарпати, відкинувши в бік та вдаривши долонею по голові, а ОСОБА_14 підійшов ззаду потерпілого та взяв його двома руками за голову і почав шарпати, відштовхнув ОСОБА_18 вбік. ОСОБА_3 не реагуючи на прохання потерпілого припинити такі протиправні дії, з хуліганських мотивів, виявляючи особливу зухвалість, розуміючи, що потерпілий знаходиться в безпорадному стані, явно прагнучи показати свою зневагу і самоутвердитися за рахунок ОСОБА_18 , знаходячись зверху над ним, оскільки в той час потерпілий лежав на правому боці на траві, умисно зняв із ноги ОСОБА_18 кросівок, яким кинув у верхню частину його тулуба.

Внаслідок таких дій, ОСОБА_4 у групі осіб із ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , грубо порушив громадський порядок, а саме спокій, звичайний уклад життя та відпочинок потерпілого ОСОБА_18 , а також завдав останньому фізичної шкоди.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 296 КК України.

28.07.2025 близько 21:30 год. поблизу магазину «Марія», що по АДРЕСА_3 , в облаштованій зоні для відпочинку проводили час неповнолітні ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На той момент ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_5 побачили як по дорозі йшов їх односельчанин – особа з інвалідністю з дитинства ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та намагалися зупинити його з метою поговорити, але останній почав від них втікати, однак, указані вище особи наздогнали його неподалік будинку АДРЕСА_1 , та почали з`ясовувати обставини конфлікту, що відбувся 25.07.2025 у ОСОБА_13 та ОСОБА_18 , в ході якого останній наніс їй один удар кулаком в обличчя.

У цю мить до даних осіб підбігли ОСОБА_3 та ОСОБА_14 та в ході розмови між дівчатами та ОСОБА_18 , ОСОБА_3 діючи із хуліганських спонукань, використовуючи нікчемний, надуманий привід, а саме те, що потерпілий ОСОБА_18 може втекти від них, із мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, заподіяв один удар кулаком правої руки в живіт ОСОБА_18 , від якого останній зігнувся та присів. Після того як потерпілий встав, ОСОБА_14 з хуліганських мотивів, виявляючи особливу зухвалість, безпричинно, не маючи будь-яких неприязних відносин та конфліктів з ОСОБА_18 , вдарив його кулаком в праве плече.

Надалі на вимогу вказаних осіб, всупереч своїй волі, потерпілий ОСОБА_18 прослідував з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 та ОСОБА_3 до зони відпочинку під навісом, поблизу магазину «Марія», де відпочивали інші неповнолітні, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 та змушений був знаходитися в куті відпочинкової зони, притиснувшись до дерев`яних перил.

У цей час до ОСОБА_18 підійшов ОСОБА_4 та почав звертатися до ОСОБА_13 , щоб та вдарила потерпілого, однак не почувши відповіді та реакції останньої, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з хуліганських мотивів, виявляючи особливу зухвалість, розуміючи, що він перебуває в громадському місці, безпричинно, наніс один удар долонею по голові та один удар в область сонячного сплетіння потерпілого, після чого, продовжуючи свої хуліганські дії, явно прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження ОСОБА_18 , незважаючи на його безпорадний стан, ОСОБА_4 , знаходячись позаду потерпілого штовхнув його двома руками в спину, як наслідок останній впав, а коли підійнявся ОСОБА_4 , маючи на меті продемонструвати свою зверхність над загальноприйнятими правилами поведінки в суспільстві, демонстративно на очах інших, з особливою зухвалістю двома руками знову відштовхнув потерпілого в спину, внаслідок чого ОСОБА_18 вдарився обличчям у стіну магазину «Марія», а коли піднявся почав втікати з вказаного місця в напрямку села Держів, Стрийського району Львівської області, однак, на відстані близько 500 метрів його наздогнали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 і оточили по боках, з метою змусити потерпілого залишатися у вказаному місці та продовжити вчиняти хуліганські дії.

У цей час, ОСОБА_4 з хуліганських мотивів, виявляючи особливу зухвалість, штовхнув потерпілого, внаслідок чого останній сів на траву та був позбавлений можливості втекти чи покинути місце події, ОСОБА_16 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, із хуліганських мотивів, виявляючи особливу зухвалість, безпричинно, незважаючи на безпорадний стан ОСОБА_18 , знаходячись збоку наніс йому один удар правою ного в ліве плече, а ОСОБА_3 двома руками відштовхнув потерпілого вбік, від чого останній впав на спину. В момент, коли ОСОБА_18 піднявся і знову сів на траву, ОСОБА_16 , продовжуючи свої хуліганські дії, знову наніс один удар правою ногою в область лівого плеча потерпілого, а ОСОБА_5 , в ході шарпанини, явно прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження ОСОБА_18 , незважаючи на його безпорадний стан, виявляючи особливу зухвалість, почала шарпати його двома руками за волосся та вживати нецензурну лайку, тим самим знущатися з нього.

Надалі, ОСОБА_16 , продовжуючи свої хуліганські дії, не реагуючи на прохання потерпілого припинити та відпустити його, перебуваючи за спиною останнього, взяв його за плечі та одяг і почав шарпати, відкинувши в бік та вдаривши долонею по голові, а ОСОБА_14 підійшов ззаду потерпілого та взяв його двома руками за голову і почав шарпати, відштовхнув ОСОБА_18 вбік. ОСОБА_3 не реагуючи на прохання потерпілого припинити такі протиправні дії, з хуліганських мотивів, виявляючи особливу зухвалість, розуміючи, що потерпілий знаходиться в безпорадному стані, явно прагнучи показати свою зневагу і самоутвердитися за рахунок ОСОБА_18 , знаходячись зверху над ним, оскільки в той час потерпілий лежав на правому боці на траві, умисно зняв із ноги ОСОБА_18 кросівок, яким кинув у верхню частину його тулуба.

Внаслідок таких дій, ОСОБА_5 в групі осіб із ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , грубо порушила громадський порядок, а саме спокій, звичайний уклад життя та відпочинок потерпілого ОСОБА_18 , а також завдала останньому фізичної шкоди.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинила хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 296 КК України.

22.06.2026 у судовому засіданні прокурор подав три угоди про визнання винуватості, укладені 15.05.2026 між прокурором Миколаївського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 та обвинуваченими: ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_7 , та у присутності законного представника ОСОБА_9 ; ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_7 , та у присутності законного представника ОСОБА_10 ; ОСОБА_5 , за участі захисника ОСОБА_8 , та у присутності законного представника ОСОБА_11 .

Неповнолітній потерпілий у кримінальному провадженні ОСОБА_18 та його законний представник ОСОБА_19 надали письмову згоду на укладення угод про визнання винуватості. Крім того, такі у судове засідання не з`явилися, подали заяву, у якій просять проводити розгляд справи за їх відсутності.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, прийняти рішення про затвердження угоди про визнання винуватості.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вказав, що при укладеннях поданих ним угод було дотримано вимоги й правила, встановлені КПК України та КК України, просив такі угоди затвердити та призначити неповнолітнім обвинуваченим узгоджену в угодах міру покарання.

Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ним та прокурором за участю захисника, законного представника та призначити узгоджену міру покарання, при цьому визнав себе винною у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_7 не заперечив щодо затвердження угоди про визнання винуватості.

Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ним та прокурором за участю захисника, законного представника та призначити узгоджену міру покарання, при цьому визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 не заперечив щодо затвердження угоди про визнання винуватості.

Неповнолітня обвинувачена ОСОБА_5 просила затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між нею та прокурором за участю захисника, законного представника та призначити узгоджену міру покарання, при цьому визнала себе винною у вчиненні інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_8 не заперечила щодо затвердження угоди про визнання винуватості.

Заслухавши думку сторін судового провадження, які підтримали угоди про визнання винуватості, розглянувши матеріали кримінального провадження, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

У кожній угоді про визнання винуватості сторони виклали формулювання обвинувачення щодо кожного обвинуваченого та його правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 296 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини.

Згідно з угодою про визнання винуватості ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у зазначеному кримінальному правопорушенні, погодився на визначене покарання, узгоджене сторонами угоди.

Під час укладення угоди про визнання винуватості сторони узгодили міру покарання ОСОБА_3 , а саме за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, статей 101, 59-1 КК України, у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік з покладенням обов`язків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України.

Угодою передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Згідно з угодою про визнання винуватості ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у зазначеному кримінальному правопорушенні, погодився на визначене покарання, узгоджене сторонами угоди.

Під час укладення угоди про визнання винуватості сторони узгодили міру покарання ОСОБА_4 , а саме за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, із застосуванням ст. 69, 100 КК України, у виді 60 годин громадських робіт.

Угодою передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Згідно з угодою про визнання винуватості ОСОБА_5 повністю визнала свою винуватість у зазначеному кримінальному правопорушенні, погодилася на визначене покарання, узгоджене сторонами угоди.

Під час укладення угоди про визнання винуватості сторони узгодили міру покарання ОСОБА_5 , а саме за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, статей 101, 59-1 КК України, у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік з покладенням обов`язків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України.

Угодою передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Згідно з приписами пункту 2 частини 1 статті 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Пунктом 1 частини 4 статті 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості можна ініціювати в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання (частина 1 статті 475 КПК України).

Дії обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 296 КК України, вони вчинили хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 296 КК України.

У свою чергу, вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України, відповідно до статті 12 КК України, є нетяжким злочином.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши надані сторонами угоди про визнання винуватості від 15.05.2026, переконався, що укладення угод сторонами є добровільним та зазначає, що такі відповідають вимогам КПК України, умови цих угод не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджені сторонами міри покарання відповідаю загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених Загальною частиною КК України, сторони розуміють наслідки затвердження угод, передбачені статтею 473 КПК України.

Судом також взято до уваги повне та беззаперечне визнання вини ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

На підставі викладених в обвинувальному акті та угодах обставин, а також установлених під час судового розгляду відомостей, існують обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, а саме щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

В угодах сторони посилалися на ст. 69 КК України при призначенні покарання.

За правилом ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Суд зазначає, що сторони мають право узгоджувати покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання (п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України).

За наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного сторони угоди, з огляду на положення статей 65, 75 КК України, мають право, використовуючи положення ст. 69 КК України, узгоджувати: основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України; або інше основне покарання, більш м`який його вид, не зазначений у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України за цей злочин; або не визначати додаткове покарання, передбачене у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України як обов`язкове, за винятком випадків, встановлених ч. 2 ст. 69 КК України.

Зміст угоди про визнання винуватості жодним чином не суперечить інтересам суспільства, потерпілого, у ній повною мірою забезпечено баланс інтересів сторін угоди про обвинувачення для цілей норм статей 469, 474 КПК України. Узгоджене сторонами угоди покарання за видом та розміром відповідає вимогам статей 65-67, 69, 59-1, 101 КК України і не виходить за межі загальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність.

Обґрунтованих підстав, які б вказували про неможливість застосувати до обвинуваченого положень ст. 69 КК України, у матеріалах справи не міститься, у судовому засіданні не зазначено.

Суд бере до уваги сукупність вказаних вище обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. При цьому суд враховує також особи винних, а саме те, що обвинувачені є неповнолітніми, вчинили злочин вперше, раніше не судимі, вчинили злочин, будучи учнями Київецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебувають, за місцем проживання характеризуються позитивно, згідно з характеристиками з начального закладу, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 охарактеризовано посередньо, ОСОБА_4 – позитивно.

Зважаючи на вищезазначені пом`якшуючі покарання обставини та обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, принцип індивідуалізації покарання та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд приходить висновку, що для виправлення обвинувачених для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому буде достатнім призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 296 КК України відповідно до вказаних у кожній з угод.

Отже, умови угод про визнання винуватості та узгоджені міри покарання обвинуваченим не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоди на відповідність вимогам КПК України, суд прийшов висновку про можливість затвердження угод про визнання винуватості і призначення обвинуваченим узгодженої сторонами міри покарання, оскільки підстав для відмови в затвердженні угод про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено, і відповідно до вимог ч. 1 ст. 475 КПК України, суд переконався, що угоди можуть бути затверджені.

Відповідно до постанови про визнання речового доказу та його долучення до кримінального провадження від 23.09.2025, диск для лазерних систем зчитування DVD-R «ALERUS» GB 4.7, отриманий разом із матеріалами з Миколаївського районного суду Львівської області – визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження, постановлено долучити вказаний диск до кримінального провадження.

Враховуючи вимоги ст. 100 КПК України, вказаний диск слід залишити при матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід відносно обвинувачених не обирався. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Судових витрат не понесено.

Керуючись ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 15.05.2026 між прокурором Миколаївського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_20 та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_7 , у присутності законного представника ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні №12026141250000040, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.01.2026.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та, та із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, з дотриманням вимог ст. 101, 59-1 КК України, призначити йому покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 ч. 2, пункту 4 ч. 3 ст. 59-1, 101 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 15.05.2026 між прокурором Миколаївського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_20 та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_7 , у присутності законного представника ОСОБА_10 , у кримінальному провадженні №12026141250000040, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.01.2026.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, з дотриманням вимог ст. 100 КК України, призначити йому покарання у виді 60 (шістдесяти) годин громадських робіт.

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 15.05.2026 між прокурором Миколаївського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_20 та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_8 , у присутності законного представника ОСОБА_11 , у кримінальному провадженні №12026141250000040, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.01.2026.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та, та із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, з дотриманням вимог ст. 101, 59-1 КК України, призначити їй покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 ч. 2, пункту 4 ч. 3 ст. 59-1, 101 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Речові докази по справі, а саме диск для лазерних систем зчитування DVD-R «ALERUS» GB 4.7, отриманий разом із матеріалами з Миколаївського районного суду Львівської області – залишити при матеріалах кримінального провадження.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку передбаченому ст. 394 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення встановленого законом строку на апеляційне оскарження.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1