Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №333/4137/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер справи 333/4137/26

Номер провадження 2/333/3862/26

РІШЕННЯ

іменем України

22 червня 2026 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя

у складі: за участю:головуючого – судді секретаря судового засідання позивача представника позивача – адвоката третьої особи Стоматова Е.Г. Бережної Д.О. Клименко В.В. Бєлікова О.С. Березняк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження у залі суду в м. Запоріжжя, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міського комунального підприємства «Основаніє» (вул. Українська, буд. 29-а, м. Запоріжжя, 69095), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Європейська, буд. 16, м. Запоріжжя, 69104), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) про звільнення майна з-під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2026 року від представника позивача – адвоката Бєлікова О.С. надійшла позовна заява про звільнення майна з-під арешту, в якій просить суд: Скасувати обтяження на майно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладені Комунарським ВДВС міста Запоріжжя які відображені в реєстрі за № 21722 від 02.06.2004 року та № 1974445 від 17.05.2005 року. Стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що «11» травня 2004 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя була розглянута цивільна справа за заявою КП «Виробничого ремонтно-експлуатаційного житлового об`єднання № 11» до ОСОБА_4 про стягнення боргу в сумі 1712 гривень 39 копійок та видано виконавчий лист № в/л 2-561. «25» травня 2004 року державним виконавцем ВДВС Комунарського районного управління юстиції була складена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія АМ № 079105, згідно з яким було описано та накладено арешт на все нерухоме майно та автотранспорт, що належить ОСОБА_4 , 1966 р.н., що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Станом на «21» квітня 2008 року квартира АДРЕСА_3 знаходилась у спільному рівному володінні чотирьох осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер «03» травня 2015 року. «07» вересня 2022 року державним нотаріусом Шостої Запорізької державної нотаріальної контори Зайцевою І.Г. було посвідчено Договір про поділ спадщини ОСОБА_4 , згідно якого Позивачу, як дочці померлого перейшла у спадок 1/4 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . «26» лютого 2026 року ОСОБА_2 (мати Позивача) звернулась до державного нотаріуса Шостої Запорізької державної нотаріальної контори Зайцевої І.Г. із заявою про прийняття спадщини за законом, проте згідно Інформаційної довідки № 465818482 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта « ОСОБА_4 » виявлено наступні обтяження: № 21722 зареєстроване 02.06.2004 року на все майно, невизначене майно; № 29354213 зареєстроване 10.12.2018 року на все нерухоме майно. «26» лютого 2026 року, після ознайомлення з наданою нотаріусом інформацією, ОСОБА_2 звернулась до начальника Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі із заявою про зняття арешту з майна. На момент подачі позовної заяви, обтяження № 29354213 зареєстроване 10.12.2018 року (де стягувач Концерн МТМ) знято. «17» березня 2026 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 Комунарський ВДВС у м. Запоріжжі надав відповідь № 21592 про те, що у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту з майна. «30» березня 2026 року МКП «Основаніє» (як правонаступник ліквідованого Рішенням ЗМР № 5 від 27.04.2012 р. комунального підприємства «ВРЕЖО № 11») надає інформацію що станом на 30.03.2026 року, по особовому рахунку за адресою АДРЕСА_2 заборгованість за надані до вересня 2016 року комунальні послуги сплачена в повному обсязі. Арешт на квартиру АДРЕСА_3 є незаконним, оскільки 2/4 частки даної квартира належить Позивачу, 1/4 частки матері – ОСОБА_2 та 1/4 частки – братові ОСОБА_3 на праві приватної власності що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від «21» квітня 2008 року № 19305294 та Договором про поділ спадщини від «07» вересня 2022 року № 3-273. Через арешт майна померлого боржника, спадкоємці не можуть прийняти та належним чином оформити спадщину за законом.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 15 квітня 2026 року залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.

20 квітня 2026 року надійшла заява на виконання ухвали суду від 15 квітня 2026 року.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 21 квітня 2026 року прийнято та відкрито провадження по справі. Вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 18травня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі, на підставі доказів зазначених у позовній заяві.

В судовому засіданні третя особа - ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги та не заперечувала, щодо їх задоволення.

В судове засідання представник відповідача не з`явилась, але до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

В судове засідання представник третьої особи Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини не явки суду не відомі.

В судове засідання третя особа – ОСОБА_3 не з`явився, але до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 21 квітня 2008 року Квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності. Частка власності – .

«11» травня 2004 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя була розглянута цивільна справа за заявою КП «Виробничого ремонтно-експлуатаційного житлового об`єднання № 11» до ОСОБА_4 про стягнення боргу в сумі 1712 гривень 39 копійок та видано виконавчий лист № в/л 2-561.

«25» травня 2004 року державним виконавцем ВДВС Комкнарського районного управління юстиції була складена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія АМ № 079105, згідно з яким було описано та накладено арешт на все нерухоме майно та автотранспорт, що належить ОСОБА_4 1966 р.н., що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 видане «04» травня 2015 року.

«07» вересня 2022 року державним нотаріусом Шостої Запорізької державної нотаріальної контори Зайцевою І.Г. було посвідчено Договір про поділ спадщини ОСОБА_4 , згідно якого ОСОБА_1 перейшла у спадок 1/4 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

«26» лютого 2026 року ОСОБА_2 звернулась до державного нотаріуса Шостої Запорізької державної нотаріальної контори Зайцевої І.Г. із заявою про прийняття спадщини за законом, проте згідно Інформаційної довідки № 465818482 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта « ОСОБА_4 » виявлено наступні обтяження: № 21722 зареєстроване 02.06.2004 року на все майно, невизначене майно; № 29354213 зареєстроване 10.12.2018 року на все нерухоме майно.

«26» лютого 2026 року, після ознайомлення з наданою нотаріусом інформацією, ОСОБА_2 звернулась до начальника Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі із заявою про зняття арешту з майна. Обтяження № 29354213 зареєстроване 10.12.2018 року знято.

«17» березня 2026 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 Комунарський ВДВС у м. Запоріжжі надав відповідь № 21592 про те, що у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту з майна. «30» березня 2026 року МКП «Основаніє» (як правонаступник ліквідованого Рішенням ЗМР № 5 від 27.04.2012 р. комунального підприємства «ВРЕЖО № 11») надає інформацію що станом на 30.03.2026 року, по особовому рахунку за адресою АДРЕСА_2 заборгованість за надані до вересня 2016 року комунальні послуги сплачена в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Після закінчення виконавчого провадження, державний виконавець повинен зняти, арешти та інші обмеження, які накладаються на майно впродовж виконання виконавчих дій. Відсутність відкритого виконавчого провадження по виконанню рішення суду дає підстави для звільнення майна з під арешту. Такий висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.03.2020 року у справі № 817/928/17.

На сьогодні позивач позбавлений вільно розпоряджатися своїм майном, яке належить йому, проте арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Відповідно до ст. 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно із ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Згідно з роз`ясненнями п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 р. № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Згідно ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, виконавче провадження завершено, на виконанні у відділі виконавчої служби не перебуває, боржником у повному обсязі погашена заборгованість перед відповідачем (стягувачем), беручи до уваги, що арешт накладений на майно позивача досі не знятий, суд дійшов висновку, що його наявність створює перешкоди у здійсненні позивачем її права власності, внаслідок чого він позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, тому порушені права позивача як власника нерухомого майна у даному випадку підлягають судовому захисту.

Відповідно до ч. ч . 1, 2, 3 ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущення.

Позивач надала всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

З огляду на викладені обставини, та враховуючи те, що виконавче провадження в рамках якого було накладено арешт нерухомого майна вже завершено, а арешт, накладений на майно порушує право власності позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 18, 19, 76-78, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міського комунального підприємства «Основаніє» (вул. Українська, буд. 29-а, м. Запоріжжя, 69095), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Європейська, буд. 16, м. Запоріжжя, 69104), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) про звільнення майна з-під арешту – задовольнити.

Скасувати обтяження на майно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладені Комунарським ВДВС міста Запоріжжя які відображені в реєстрі за № 21722 від 02.06.2004 року та № 1974445 від 17.05.2005 року.

Стягнути з Міського комунального підприємства «Основаніє» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 064 гривень 96 копійок /одну тисячу шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок/.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд міста Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Повний текст рішення складено 22 червня 2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов