Вирок від 22 червня 2026 р. у справі №303/5546/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/5546/26

Провадження № 1-кп/303/398/26

ряд. стат. звіту № 184

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

перекладача ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачево обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023071170000884 від 06.12.2023 року по обвинуваченню

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Деренковець Берегівського району Закарпатської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.190 КК України.

На підставі обвинувального акту судом встановлено, що ОСОБА_4 будучи учасником злочинної організації під керівництвом ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 шляхом обману, незаконно заволодів майном потерпілих, з використанням електронно обчислювальної техніки за наступних обставин.

Невстановлена особа чоловічої статі 30.04.2024 в денний час доби близько 11:45 год., знаходячись на території України у приміщенні «кол-центру» за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево, площа Духновича, 15/10, будучи учасником злочинної організації, реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в період дії воєнного стану, переслідуючи мету незаконного збагачення виконувала роль так званого «оператора» «кол-центру», за допомогою програми Zoiper 5 (програма для здійснення дзвінків у мережі інтернет) зателефонувала на мобільний номер телефону, що належить потерпілій громадянці Угорщини ОСОБА_11 , використовуючи пристрої та прилади, які забезпечують SIP, IP-телефонією та VoIP, продовжуючи реалізовувати спільний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, представившись працівником банку, запевняв потерпілу про те, що з її банківського рахунку невідомі особи незаконно намагаються здійснити перерахунок грошових коштів, чим створював у потерпілої враження законності своїх дій та таким чином увійшов до неї в довіру.

В той же час, потерпіла ОСОБА_11 , будучи введеною в оману, не здогадуючись про протиправні наміри учасників злочинної організації, вважаючи та будучи впевненою, що здійснює санкціоновану взаємодію з працівником банку, за вказівками невстановленої особи, яка виконувала роль так званого «оператора» «кол-центру» та створювала у потерпілої уяву про процес здійснення банківських операцій, після чого переконала останню встановити на свій мобільний телефон та ноутбук програму «Rescue» (програма для віддаленого доступу) та підтвердити віддалений доступ до пристрою потерпілої так званому «представнику банку» з метою оперативного припинення незаконних транзакцій.

Після чого, з потерпілою ОСОБА_11 продовжила розмову ОСОБА_12 яка виконував роль так званого «оператора» «кол-центру» та будучи учасником злочинної організації, реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, для надання законності своїм діям продовжувала запевняти потерпілу про процес здійснення взаємодії з працівником банку.

При цьому, ОСОБА_12 , за допомогою програмного забезпечення «Rescue» отримала доступ до технічного пристрою потерпілої, передала інформацію ОСОБА_4 , який усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи також мету особистого збагачення, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу злочинної організації, направленого на заволодіння коштами потерпілої ОСОБА_11 , з використанням електронно-обчислювальної техніки, пристроїв та приладів, які забезпечують роботу з всесвітньою інформаційною системою загального доступу Інтернет, шляхом проведення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, здійснив переказ грошових коштів в загальній сумі 3 645 000 форинтів із рахунку потерпілої № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2 підставної особи на ім`я ОСОБА_13 та рахунок № НОМЕР_3 підставної особи на ім`я ОСОБА_14 .

Заволодіння вказаними грошовими коштами потерпілої відбувалось під контролем так званого «адміністратора» «кол-центру» ОСОБА_15 , який реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, отримав попередньо від ОСОБА_9 рахунок відкритий в Угорській Республіці на підставну особу, та який він повідомив ОСОБА_4 , а він в свою чергу з використанням електронно-обчислювальної техніки перерахував на вказаний рахунок грошові кошти потерпілої ОСОБА_11 .

В подальшому, грошові кошти в сумі 3 645 000 форинтів, перераховані ОСОБА_4 , були переведені невстановленою особою у готівковий вигляд на території Угорщини. Після чого, на території Угорщини невстановлена особа будучи учасником злочинної організації, реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, переведені від шахрайських дій грошові кошти отримала та ввезла їх на територію України для передачі співорганізатору злочинної організації ОСОБА_9 , які були розподілені керівником злочинної організації ОСОБА_8 між її учасниками.

Діями учасників злочинної організації потерпілій громадянці Угорщини ОСОБА_11 , спричинено майнової шкоди на загальну суму 3 645 000 форинтів (що згідно курсу НБУ становить 335 796, 14 гривень), що є значною шкодою.

Окрім того, 03.05.2024 в денний час доби близько 8:30 год., знаходячись на території України у приміщенні «кол-центру» за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево, площа Духновича, 15/10, ОСОБА_4 будучи учасником злочинної організації, реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно, в період дії воєнного стану, переслідуючи мету незаконного збагачення виконував роль так званого «оператора» «кол-центру», за допомогою програми Zoiper 5 (програма для здійснення дзвінків у мережі інтернет) зателефонував на мобільний номер телефону, що належить потерпілому громадянину Угорщини ОСОБА_16 , використовуючи пристрої та прилади, які забезпечують SIP, IP-телефонією та VoIP, продовжуючи реалізовувати спільний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, представившись працівником «ОТР» банку, запевнив потерпілого про те, що з його банківського рахунку невідомі особи незаконно намагаються здійснити перерахунок грошових коштів, чим створив у потерпілого враження законності своїх дій та таким чином увійшов до нього в довіру.

Після чого, з потерпілим ОСОБА_16 продовжив розмову ОСОБА_17 який виконував роль так званого «оператора» «кол-центру» та будучи учасником злочинної організації, реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, для надання законності своїм діям продовжував запевняти потерпілого про процес здійснення взаємодії з працівником банку.

В той же час, потерпілий ОСОБА_16 , будучи введеним в оману, не здогадуючись про протиправні наміри учасників злочинної організації, вважаючи та будучи впевненим, що здійснює санкціоновану взаємодію з працівником банку, за вказівками ОСОБА_17 , який виконував роль так званого «оператора» «кол-центру» та створював у потерпілого уяву про процес здійснення банківських операцій, після чого переконав останнього встановити програму «AnyDesk» (програма для віддаленого доступу) та підтвердити віддалений доступ до пристрою потерпілого так званому «представнику банку» з метою оперативного припинення незаконних транзакцій.

При цьому, ОСОБА_17 , за допомогою програмного забезпечення «AnyDesk» отримав доступ до технічного пристрою потерпілого, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи також мету особистого збагачення, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу злочинної організації, направленого на заволодіння коштами потерпілого ОСОБА_16 , з використанням електронно-обчислювальної техніки, пристроїв та приладів, які забезпечують роботу з всесвітньою інформаційною системою загального доступу Інтернет, шляхом проведення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, здійснив переказ грошових коштів в загальній сумі 11 479 000 форинтів із рахунку потерпілого № НОМЕР_4 на рахунок № НОМЕР_5 на ім`я підставної особи ОСОБА_18 та на рахунок № НОМЕР_6 підставної особи на ім`я ОСОБА_19 .

Заволодіння вказаними грошовими коштами потерпілого відбувалось під контролем так званого «адміністратора» «кол-центру» ОСОБА_15 , який реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, отримав попередньо від ОСОБА_9 рахунок відкритий в Угорській Республіці на підставну особу, та який він повідомив ОСОБА_17 , а він в свою чергу з використанням електронно-обчислювальної техніки перерахував на вказаний рахунок грошові кошти потерпілого ОСОБА_16 .

В подальшому, грошові кошти в сумі 11 479 000 форинтів, перераховані ОСОБА_17 , були переведені невстановленою особою у готівковий вигляд на території Угорщини. Після чого, на території Угорщини невстановлена особа будучи учасником злочинної організації, реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, переведені від шахрайських дій грошові кошти отримала та ввезла їх на територію України для передачі співорганізатору злочинної організації ОСОБА_9 , які були розподілені керівником злочинної організації ОСОБА_8 між її учасниками.

Діями учасників злочинної організації потерпілому громадянину Угорщини ОСОБА_16 , спричинено майнової шкоди на загальну суму 11 479 000 форинтів (що згідно курсу НБУ становить 1 055 200, 63 гривень), що є особливо великим розміром.

Окрім того, 06.05.2024 в денний час доби близько 11:33 год., знаходячись на території України у приміщенні «кол-центру» за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево, площа Духновича, 15/10, ОСОБА_20 будучи учасником злочинної організації, реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно, в період дії воєнного стану, переслідуючи мету незаконного збагачення виконував роль так званого «оператора» «кол-центру», за допомогою програми Zoiper 5 (програма для здійснення дзвінків у мережі інтернет) зателефонував на мобільний номер телефону, що належить потерпілій громадянці Угорщини ОСОБА_21 , використовуючи пристрої та прилади, які забезпечують SIP, IP-телефонією та VoIP, продовжуючи реалізовувати спільний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, представившись працівником «ОТР» банку, запевнив потерпілу про те, що з її банківського рахунку невідомі особи незаконно намагаються здійснити перерахунок грошових коштів, чим створив у потерпілої враження законності своїх дій та таким чином увійшов до неї в довіру.

Після чого, з потерпілою ОСОБА_21 продовжив розмову ОСОБА_4 , який виконував роль так званого «оператора» «кол-центру» та будучи учасником злочинної організації, реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, для надання законності своїм діям продовжував запевняти потерпілу про процес здійснення взаємодії з працівником банку.

В той же час, потерпіла ОСОБА_21 , будучи введеною в оману, не здогадуючись про протиправні наміри учасників злочинної організації, вважаючи та будучи впевненою, що здійснює санкціоновану взаємодію з працівником банку, за вказівками ОСОБА_4 , який виконував роль так званого «оператора» «кол-центру» та створював у потерпілої уяву про процес здійснення банківських операцій, після чого переконав останню встановити на її ноутбук програму «AnyDesk» (програма для віддаленого доступу) та підтвердити віддалений доступ до пристрою потерпілої так званому «представнику банку» з метою оперативного припинення незаконних транзакцій.

При цьому, ОСОБА_4 , за допомогою програмного забезпечення «AnyDesk» отримав доступ до технічного пристрою потерпілої усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи також мету особистого збагачення, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу злочинної організації, направленого на заволодіння коштами потерпілої ОСОБА_21 , з використанням електронно-обчислювальної техніки, пристроїв та приладів, які забезпечують роботу з всесвітньою інформаційною системою загального доступу Інтернет, шляхом проведення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, здійснив переказ грошових коштів в сумі 1 850 000 форинтів із рахунку потерпілої № НОМЕР_7 на рахунок № НОМЕР_8 підставної особи на ім`я ОСОБА_22 .

Заволодіння вказаними грошовими коштами потерпілої відбувалось під контролем так званого «адміністратора» «кол-центру» ОСОБА_15 , який реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, отримав попередньо від ОСОБА_9 рахунок відкритий в Угорській Республіці на підставну особу, та який він повідомив ОСОБА_4 , а він в свою чергу з використанням електронно-обчислювальної техніки перерахував на вказаний рахунок грошові кошти потерпілої ОСОБА_21 .

В подальшому, грошові кошти в сумі 1 850 000 форинтів, перераховані ОСОБА_4 , були переведені невстановленою особою у готівковий вигляд на території Угорщини. Після чого, на території Угорщини невстановлена особа будучи учасником злочинної організації, реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, переведені від шахрайських дій грошові кошти отримала та ввезла їх на територію України для передачі співорганізатору злочинної організації ОСОБА_9 , які були розподілені керівником злочинної організації ОСОБА_8 між її учасниками.

Діями учасників злочинної організації потерпілій громадянці Угорщини ОСОБА_21 , спричинено майнової шкоди на загальну суму 1 850 000 форинтів (що згідно курсу НБУ становить 169 894, 66 грн.), що є значною шкодою.

Таким чином, ОСОБА_4 вчиненив кримінальні правопорушення (злочини), передбачені: ч. 2 ст. 255 КК України, тобто участь у злочинній організації; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненим повторно, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, в особливо великих розмірах, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, злочинною організацією.

22 червня 2026 року між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості, яку під час підготовчого судового засідання подано на затвердження суду.

У відповідності до умов вказаної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 255 та ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.

Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що ОСОБА_4 беззастережно та у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255 та ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, погодився надати викривальні покази на організаторів та інших учасників злочинної організації під час розгляду кримінального провадженні в суді, добровільно надав відомості про структуру злочинної організації, функції та ролі її учасників, механізм вчинення кримінальних правопорушень, способи розподілу коштів, отриманих злочинним шляхом, а також іншу інформацію.

Під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений узгодили міру покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, а саме за ч.2 ст.255 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, за ч.4 ст.28, ч.5 ст.190 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 4 (чотирьох) років 11 (одинадцять) місяців позбавлення волі, на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання у виді у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Також сторони узгодили застосування ст.75 КК України та звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.190 КК України, та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз`яснені судом. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Також, обвинувачений зрозумів роз`ясненні судом права, передбачені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Потерпілі в підготовче судове засідання не з`явився, подали заяви про проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду без їх участі.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Згідно ч.3 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.п. 1, 4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 названого Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Крім того, відповідно до ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілі, у випадку надання потерпілими письмової згоди прокурору на укладення угоди.

Як встановлено судом, потерпілі в даному кримінальному провадженні надали прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості з ОСОБА_4 , що підтверджується відповідними письмовими заявами.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Подана на розгляд суду угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, правова кваліфікація кримінальних правопорушень вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Обставинами, яка пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю захисника ОСОБА_5 , і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

При цьому, суд враховує вимоги ст.. 77 КК України, а тому при призначенні покарання за вчинені ОСОБА_4 кримінальні правопорушення не призначає додаткове покарання у виді конфіскації майна, оскільки таке покарання не може бути призначено при прийнятті рішення про звільнення особи від відповідальності з випробуванням.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 у виді особистого зобов`язання слід залишити буз змін до вступу вироку в закону силу.

Цивільний позов не заявлявся. Арешт на майно не накладався.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314, 369, 370-371, 373-374, 469, 472-475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22 червня 2026 року між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023071170000884 від 06.12.2023 року.

Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.190 КК України, та призначити узгоджену сторонами міру покарання:

-за ч.2 ст.255 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;

-за ч.4 ст.28, ч.5 ст.190 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 4 (чотирьох) років 11 (одинадцять) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та з покладенням відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 – особисте зобов`язання, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через цей суд в порядку, передбаченому ч.4 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду ОСОБА_23