Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №728/658/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 728/658/26 Головуючий у 1 інстанції Лобода Н. В.

Провадження № 33/4823/597/26

Категорія - ст.124, ст.122-4, ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 квітня 2026 року,

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.122-4, ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн. судового збору.

Місцевим судом встановлено, що 19 березня 2026 року о 20 год 05 хв, по вул. Соборності, 62 у м. Бахмач Чернігівської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

Окрім того, 19.03.2026 о 20:05 год, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись у м. Бахмач, по вул. Соборності біля будинку №62, не врахував безпечного інтервалу та здійснив зіткнення з припаркованим на стоянці автомобілем SCODA OCTAVIA д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, після чого залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п.2.10 «а», п.13.1 Правил дорожнього руху.

08 червня 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 квітня 2026 року, в якій просив скасувати судове рішення щодо нього, а також просив поновити строк на апеляційне оскарження як такий, що був пропущений з поважних причин.

Поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 вважає ту обставину, що копія постанови суду була помилкового направлена на іншу (не його) адресу. А про існування оскаржуваного рішення він дізнався лише після відкриття виконавчого провадження та блокування його банківських карток.

У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Перевіривши доводи клопотання ОСОБА_1 та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, зокрема, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як убачається зі змісту судового рішення, постанова щодо ОСОБА_1 була винесена 27 квітня 2026 року. Строк на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду закінчився 07 травня 2026 року.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 та його захисник Антоненко І.Є. були присутніми у судовому засіданні 27 квітня 2026 року під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього. При цьому, ОСОБА_1 надав пояснення з приводу події, викладеної в протоколах про адміністративні правопорушення, а також був присутнім під час проголошення постанови, що підтверджується протоколом удового засідання №6320468 від 27.04.2026 (а.с.27-28).

Наведене свідчить, що ОСОБА_1 був обізнаний про те, що його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Дійсно, копія постанови щодо ОСОБА_1 місцевим судом була помилково направлена на іншу адресу. Проте, згідно з розпискою захисник ОСОБА_1 - адвокат Антоненко І.Є. отримав копію оскаржуваної постанови 01 травня 2026 року (а.с.33).

Разом з тим, апеляційна скарга на вказану постанову суду подана ОСОБА_1 08 червня 2026 року, тобто після закінчення строку на оскарження постанови суду.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 мав можливість своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження постанови місцевого суду в передбачений законом строк, однак цього не зробив з невідомих суду причин.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Під поважними підставами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з обставинами, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язаними з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Проте, ОСОБА_1 не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення та достатніх підстав для його поновлення, а його доводи не заслуговують на увагу.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Бахмацького районного суду від 27 квітня 2026 року щодо нього.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124, ст.122-4, ч.1 ст.130 КУпАП, а апеляційну скаргу - повернути особі, яка її подала.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяВ. М. Заболотний