Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №750/959/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 750/959/26 Головуючий у 1 інстанції Самусь Л. В.

Провадження № 33/4823/601/26

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю захисника - Дворніченка М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Дворніченка М.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 травня 2026 року,

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн. судового збору.

Місцевим судом встановлено, що 18 січня 2026 року о 20 год. 40 хв., у місті Чернігів, по вул. Кільцева, 8, ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAN, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; поведінка, що не відповідає обстановці; неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння відповідно до встановленого порядку в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

31 березня 2026 року о 06 год. 59 хв., в м. Чернігів, по просп. Миру, 249, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford SIERRA, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння відповідно до встановленого порядку в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 травня 2026 року справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП об`єднано в одне провадження.

Не погодившись із рішенням суду, захисник Дворніченко М.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю події та складу даних адміністративних правопорушень. В обґрунтування скарги посилається на незаконність вимоги поліцейського щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп`яніння, так як з досліджених відеозаписів неможливо встановити наявність у водія ознак сп`яніння, а зазначені працівником поліції у протоколі ознаки сп`яніння не підтверджені об`єктивними доказами. Зазначає, що в цьому випадку поліцейські є зацікавленими особами. Апелянт вказує на відсутність доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували факт вчинення його підзахисним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, а тому констатація факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення в протоколах є припущенням, яке не ґрунтується на доказах.

У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Заслухавши пояснення захисника Дворніченка М.М., який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані наркотичного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.

Як слідує з матеріалів справи, відносно ОСОБА_1 складені протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №569542 від 18.01.2026 та серії ЕПР1 №628273 від 31.03.2026, згідно з якими він, 18 січня 2026 року, близько 20 год. 40 хв., в м. Чернігові, по вул. Кільцевій, 8, керував транспортним засобом MAN, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя; від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.5).

Крім того, 31 березня 2026 року, о 06 год. 59 хв., в м. Чернігові, по пр. Миру, 249, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford SIERRA, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук; від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.30).

Отже, протоколи про адміністративні правопорушення є документами, що офіційно засвідчують факт учинення неправомірних дій, і є одними із джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.

З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що 18.01.2026 о 20 год. 40 хв, працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 за порушення Правил дорожнього руху. Під час спілкування з водієм, у поліцейських виникли підозри про перебування останнього у стані наркотичного сп`яніння. Працівники поліції перевірили зіниці очей, неодноразово оголосили ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння: дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; поведінка, що не відповідає обстановці; неприродна блідість обличчя та запропонували йому пройти огляд в закладі охорони здоров`я, проте водій в категоричній формі вказав, що він нікуди не поїде та повідомив про вирішення питання через суд. При цьому, працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння та його права і обов`язки. Після цього поліцейський склав адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 за ст.130 КУпАП, який потім оголосив останньому.

Крім того, як слідує з переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, 31.03.2026 о 06 год. 59 хв, працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 за порушення Правил дорожнього руху. Під час спілкування з працівниками поліції, ОСОБА_1 з автомобіля не виходив, розмовляв спершу через прочинене скло автомобіля, яке потім повністю зачинив. Під час спілкування з водієм, аналізуючи його реакцію та поведінку, у працівника поліції виникли підозри про перебування останнього у стані наркотичного сп`яніння. Поліцейські повідомили ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння: неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці та виражене тремтіння пальців рук, запропонували йому пройти огляд в закладі охорони здоров`я, при цьому роз`яснюють про відповідальність в разі відмови. Водій повідомив, що нікуди не поїде без свого керівництва. В подальшому, на неодноразові пропозиції поліцейського пройти відповідний огляд у лікаря-нарколога, вийти з транспортного засобу, із посиланням на те, що вказані дії водія будуть розцінені як ухилення від проходження огляду, ОСОБА_1 не реагував на слова поліцейського та медичний огляд не пройшов. Після цього поліцейський склав адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

Доводи апелянта про те, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки наркотичного сп`яніння, спростовуються переглянутими відеозаписами, на яких зафіксовано, як працівники поліції при спілкуванні з водієм називають наявні в останнього ознаки наркотичного сп`яніння, які надавали поліцейському право вимоги від водія проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Отже, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що водій ОСОБА_1 перебував з явними ознаками наркотичного сп`яніння.

Інші твердження апелянта висновків суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, не спростовують, та не є підставою для скасування судового рішення.

Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.

Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції.

Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, постанова місцевого суду відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Дворніченка М.М. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяВ. М. Заболотний