Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №946/1253/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/1253/26

Провадження № 2/946/2731/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі головуючого судді Пащенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Ізмаїлі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на квартиру, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на квартиру. Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що на підставі договору купівлі-продажу нерухомості від 18.10.2000 року вони є власникам квартири АДРЕСА_1 . Всі зобов`язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна сторонами виконані в повному обсязі. Враховуючи викладене, позивачі просять суд визнати договір купівлі-продажу нерухомості, а саме, квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 18.10.2000 року, посвідчений Українською товарною біржею, дійсним та визнати право власності за ОСОБА_1 на частину квартири АДРЕСА_1 , та за ОСОБА_2 на частину квартири АДРЕСА_1 .

В судове засідання позивачі не з`явилися, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином. Представник позивачів надав суду заяву, в якій вказав, що просить суд розглянути справу у відсутність позивачів та їх представника, на задоволенні позовних вимог наполягає, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, сповіщена про дату, час та місце судового розгляду належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовні вимоги не надала. 24.04.2026 року відповідачка надала суду заяву, в якій вказала, що просить суд розглянути справу без її участі, позов визнає повністю та не заперечує проти його задоволення (а.с.31).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з такого.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст.206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.10.2000 року, реєстраційний номер №118621, а саме, квартири АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , власниками вказаної квартири стали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , (а.с. 8-9).

Всі зобов`язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна №118621 від 18.10.2000 року сторонами виконані в повному обсязі, а саме, відповідно до п.4 договору об`єкт нерухомості проданий за 1500 грн., які продавець отримав від покупців до підписання договору.

На теперішній час вказаний договір не оскаржений та не скасований.

Договір купівлі продажу нерухомого майна №118621 від 18.10.2000 року, посвідчений Українською товарною біржею, право власності зареєстровано КП «Ізмаїльське МБТІ», про що свідчить реєстраційний напис (а.с.9).

Як вбачається з довідки КП «Ізмаїльське МБТІ» №174 від 06.05.2026 року власником квартири АДРЕСА_1 , зареєстрована ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу №103223 від 07.08.2000 року, укладеного на Українській товарній біржі та зареєстрований КП «Ізмаїльське МБТІ» в реєстровій книзі за №69-7 (а.с.34, 35).

Згідно розпорядження Ізмаїльського міського голови від 19.02.2016 року № 57р «Про перейменування вулиць, провулків та проспекту в м.Ізмаїлі Одеської області» вулицю Кутузова перейменовано на вулицю Запорозьких козаків.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК 2003 року передбачено, що положення зазначеного Кодексу застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК 2003 року положення цього Кодексу застосовується до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки правовідносини виникли до набрання новим Кодексом чинності, так як договір купівлі-продажу нерухомого майна був укладений до вступу в законну силу Цивільного Кодексу України в редакції 2003 року, і не мають подовжувального характеру, тому суд при розгляді справи керується положеннями ЦК 1963 року.

Згідно ст.ст.128,224,227 ЦК УРСР (1963 рік), діючого на час розгляду справи, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності визнається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону або договору. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до роз`яснень, даних в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978 року, із змінами від 25.05.1998 року «Про судову практику у справах про визнання угод недійсними» угоди купівлі-продажу (зокрема при придбанні на біржових торгах) житлового будинку (квартири) або його (її) частини підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню.

При цьому, якщо така угода виконана повністю або частково однією із сторін, а інша сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд на підставі ч.2 ст.47 ЦК України на вимогу сторони, що виконала угоду має право визнати її дійсною.

На час укладення зазначеного договору діяла ст.15 Закону України «Про товарну біржу», згідно якої не вимагалось подальше нотаріальне посвідчення угоди, укладеної на біржі.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.4., 1.7., 1.9 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, які знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету України з житлово-комунального господарства від 09.06.1998 року №121, Інструкція визначала порядок здійснення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна в Україні. Державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації підлягають об`єкти нерухомості, розташовані на всій території України. Реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна здійснюється на підставі правовстановлюючих документів за рахунок коштів власників нерухомого майна. Пунктом 2 Інструкції визначений порядок здійснення державної реєстрації, підпунктом 2.1. д) якого зазначено, що на оригіналі правовстановлюючого документу робиться реєстраційний напис.

Додатком 1 до вказаної Інструкції визначений перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна. Відповідно до пункту 9 Переліку зазначено: «Договори купівлі-продажу, обміну, зареєстровані біржею».

Відповідно до п.49 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994 року і чинної на момент укладення договору між сторонами (18.10.2000 року) - договір купівлі- продажу, зареєстрований на біржі є документом, що підтверджує право власності на квартиру, що відчужується.

Згідно з ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовились відносно всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне чи часткове виконання договору, проте одна зі сторін ухиляється від нотаріального його посвідчення, суд може визнати цей договір дійсним. В цьому разі подальше нотаріальне посвідчення договору не потрібне.

При укладенні договору всі вимоги, передбачені ст.15 Закону України «Про товарні біржі», між сторонами виконано належним чином, про що свідчить сам договір.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що реєстрація 18.10.2000 року за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , здійснена відповідно до діючого на той час законодавства.

З огляду на вищевказане та враховуючи, що сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання договору, суд визнає вищевказаний договір дійсним.

У відповідності зі ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.ст.12,13,77,78,79,80,81,82 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно роз`яснень п. 3 ч. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Враховуючи викладене, а також, з огляду на те, що відповідачка позов визнала, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на квартиру.

Керуючись ст.ст.12,13,76,81,83,206, 223,258,259,263,265,268,272,273,354,355 ЦПК України, ст.47, 224, 227 ЦК України в редакції 1963 року, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , до ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на квартиру – задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме, квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , зареєстрований на Українській товарній біржі 18 жовтня 2000 року.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на частину квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на частину квартири АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Т.П.Пащенко